Культурно-освітнє життя в українських землях XVI ст.

Культурно-освітнє життя в українських землях XVI ст.

Домашнє завдання. Опрацювати § 8, презентацію та відео по темі уроку. Дати теми вивчити:1574р. – видання Іваном Федоровим у Львові «Апостола» та «Букваря».1576-1578рр. – заснування князем Василем-Костянтином Острозьким друкарні та школи.1581р. – видання в Острозі Острозької біблії.1596р. – видання творів Лаврентія Зизанія.1615 р. - шляхтянка Галшка (Єлизавета) Гулевичівна подарувала Київському братству свій «двір iз пляцем» на Подолі. Початок діяльності братської школи в Києві.

Умови розвитку української культури в  XVI  ст. Відсутність державності в українців у XVI ст. спричинила залежність розвитку культури від політики урядів країн, у складі яких перебували українські землі. Внаслідок Люблінської унії 1569 р. в межах однієї держави опинилася більша частина українських земель. Це, з одного боку, сприяло їх культурному зближенню, а з іншого — спричинило процеси полонізації та окатоличення українців. Укладення Берестейської унії 1596 р. призвело до поглиблення кризи православної церкви та втрати нею свого привілейованого становища в суспільстві, що негативно позначилося на розвитку української культури. Укладення Берестейської унії 1596 р. призвело до утворення греко-католицької церкви;Важливе місце в культурному розвитку цього періоду належало церкві. На розвиток культури вплинула також боротьба різних станів українського суспільства за свої національні й релігійні права. Вплив західноєвропейських процесів Відродження, Реформації та Контрреформації;Становлення і формування української мови.

Початкова освіта. Додатково вивчали латину та грецьку мови, основи філософії. Розвиток освіти Школи при церквах та монастирях. Навчали письма церковнослов’янською мовою, основ арифметики, молитов, співу. Поява протестантських шкіл;Розгортання реформаційного руху Створюються єзуїтські школи і колегіуми;Контрреформація. Орден єзуїтів — католицький чернечий орден, заснований в 1534 р. (офіційно затверджений в 1540 р.) для зміцнення папської влади й поширення впливу католицизму. Домашня освіта для заможних верств населення

На українських землях поширюються після 1569 р.; Викладали «сім вільних наук», мовою викладання була латина;Граматика, діалектика, риторика. Тривіум. Арифметика, геометрія, астрономія, музика. КвадривіумЄзуїтські колегіуми. З листа волинського шляхтича. 20-ті роки XVII ст.«Аж ти віддав синка свого до тієї... школи. Аж вони там твого синка русинка... ошукали... Ось вже й на віру свою святу правдиву яко пес щекаєт, і на тебе, отця, і на матір на свою, і на весь рід свій, і віри, і мови своєї многославної святої відрікається…»Чим зумовлена така оцінка діяльності ордену єзуїтів?

Слов’яно-греко-латинські школиу 70-х рр. XVI ст. виникають нові заклади середньої освіти Розгортання мережі єзуїтських колегіумів спонукало українців до оновлення власної системи освіти. 1586 р. – заснування першої братської (словʼяно-греко-латинської) школи у місті Львів; 1576 р. – заснування слов'яно-греко-латинської школи у місті Острог;З ініціативи князя Львівського братства. З ініціативи князя Василя-Костянтина Острозького. Василь-Костянтин Острозький. Слов’яно-греко-латинська школа — навчальний заклад, у якому крім «семи вільних наук» вивчали церковнослов’янську, грецьку й латинську мови.

1576 р. Слов'яно-греко-латинська школа (академія) у місті Острог. P. S. Після смерті В-К. Острозького академія відчутно занепала. А коли Острог перейшов до його онуки – ревної католички, школу реорганізували в єзуїтську колегію. Ректором Острозької академії був Г. Смотрицький – знавець літератури, поет, полеміст; Навчальна програма школи передбачала початкову й середню освіту з елементами вищої; На базі школи була відкрита друкарня та створено науковий гурток; Відомі вихованці: Й. Борецький, П. Конашевич - Сагайдачний, Максим і Степан Смотрицькі; 1579 р. княгиня Єлизавета Острозька заповіла на школу і шпиталь 6 тисяч кіп грошей;Василь-Костянтин ОстрозькийЄлизавета Острозька

Братські школи1586 р. Братська (словʼяно-греко-латинська) школа у місті Львів Ректори та викладачі: Арсеній Еласонський, брати Стефан та Лаврентій Зизанії, Йов Борецький; Учні вивчали «вільні науки», церковнослов’янську та грецьку мови; 1591 р. на базі школи була відкрита друкарня; До навчання у братській школі допускали дітей усіх станів, незалежно від статків; Плату брали згідно з можливостями батьків, а діти з незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно; За зразком Львівської почали з’являтися братські школи по всій Україні;Ансамбль Успенської церкви у місті Львів: церква Успіння – 1591–1629 рр.

«Порядок шкільний, чи устав Львівської Ставропігійної братської школи». 1586 р. Робота з документом Багатий над убогим у школі нічим вищий не може бути, лише наукою самою... Навчати і любити дітей дидаскал (викладач) має всіх однаково — як синів багатих, так і сиріт убогих… Сидіти мають кожен на місці своєму певному, призначеному відповідно до знань: хто більше уміє, сидіти буде вище, хоч би і бідний був; хто менше уміти буде, на найгіршому місці сидіти має …Сходитися хлопці мають до школи на певну годину... і відпускати їх додому по науці так само... У поранок спершу по молитвах мають мовити кожен учорашню науку свою та й письмо своє, яке вдома писав; виклад науки своєї має показувати... По обіді хлопці мають самі писати на таблицях кожен свою науку, подану їм од дидаскала, окрім малих, яким має писати сам дидаскал. А в школі навчившись, на важкі слова опитувати мають один одного, тобто диспутувати… Двох чи чотирьох хлопців щотижня іншим ладом мають виділяти для порядку, з чого жоден відмовлятися не може, коли б до нього черга надійшла. А діло їхнє буде: раніше до школи прийти, школу підмести, в печі затопити і біля дверей сидіти, а котрі входять та виходять – про всіх знати». ПОМІРКУЙТЕ ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ: Як, відповідно до статуту, відбувався процес навчання?2. Що зі шкільних звичаїв збереглося донині, а що змінилося?

1615 р. Заснована Київська братська школа Ректори та викладачі: Й. Борецький, М. Смотрицький, К. Сакович, С. Соболь і З. Копистенський; В основу її статуту було покладено статут Львівської братської школи; Матеріальну допомогу школі надавали  П. Сагайдачний та Г. Гулевичівна; Заснував П. Могила – тоді ще архімандрит Києво-Печерського монастиря. Ректором став І. Трохимович;1631 р. Заснована Київська Лаврська школа 1632 р. Київські братська та Лаврська школи об’єднались, утворивши Київську колегія;Галшка Гулевичівна. Петро Конашевич-Сагайдачний. Незабаром – КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ

1574 р. "Апостол"перша надрукована в Україні книга; 1574 р. "Буквар" — перший в Україні і Східній Європі друкований підручник;УКРАЇНСЬКЕ КНИГОВИДАННЯЄвангеліст Лука: Гравюра з львівського «Апостола» 1574 р. Діяльність першодрукара Івана Федорова:«Ось розповідь про те, звідки почалася і як було створено цю друкарню: “Коли я оселився в славетнім місті Львові, обходив я багато разів багатих і благородних у світі, прохаючи від них допомоги... І це не раз, не двічі, а багато разів я робив... Знайшлися деякі невисокого священницького чину, а також незнатні з мирян, що подали допомогу. Не думаю, що робили це з достатку”». Зі спогадів Івана Федорова. Поміркуйте, хто надав допомогу оповідачеві?

1581 р. Острозька біблія — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою. За кошти Василя - Костянтина Острозького. Василь-Костянтин Острозький. Скульптура Івана Федорова у м. Львів. Діяльність першодрукара Івана Федорова:

1574 р. – надруковано І. Федоровим 1000 примірників «Апостола». Зберіглося 90. «Букваря» зберіглося 2 примірника в бібліотеці Гарвардського університету і Британській бібліотеці в Лондоні. Перші книги в Україні — «Апостол» і «Буквар». Особливо плідною була діяльність І. Федорова в Острозі, куди його запросив працювати князь К.-В. Острозький. 1578 р. – Іван Федоров надрукував в Острозі «Буквар».1580 р. – І. Федоров надрукував Новий Завіт1581 р. – І. Федоров надрукував в Острозі Острозьку Біблію — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою. Пам’ятник І. Федорову у ЛьвовіДрукарський верстат І. Федорова

Сторінка Острозької біблії, 1581 р. Титульний аркуш Острозької біблії, 1581 р. Заставка з Острозької біблії, 1581 р.1581 р. – видана Острозька біблія

1591 р. У Львові видано «Адельфотес» — підручник грецької мови для слов’ян; Автор Львівське братство 1596 р. у Вільно видано «Лексис» — перший друкований церковнословянсько-український словник; Автор Лаврентій Зизаній 1619р. у Вільно видано «Граматику слов'янську» - була основним підручником церковнослов'янської мови;  Автор Мелетій Смотрицький Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала друкарня Києво-Печерської лаври. Протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг

Розвиток української мови. Писемна мова українців і білорусів називалася «руською» (староукраїнською); У Великому князівстві Литовському мала статус офіційної мови; Використовувалася в судах і державних установах; Церковнослов’янською мовою писали церковні книги;Церковнослов’янська мова. Була складною та часто залишалася не зрозумілою народовіСлов'яно-український словник 1627 р. Автор Памва Беринда. Ліворуч — книжні церковнослов'янські слова, праворуч — живі руські (українські). Найперший слов'яно-український словник 1596 р. Автор Лаврентій Зизаній. Вплив ідей РеформаціїВід другої половини XVI ст. почали з’являтися переклади церковних текстів староукраїнську мовою ?Спробуйте прочитати обидва варіанти

Меценат — багатий покровитель науки, мистецтва та літератури. З 1991 р. Пересопницьке Євангеліє є одним із символів, на яких складають присягу президенти України. 1556 – 1561 рр. Пересопницьке ЄвангелієПерша відома книга Святого Письма, написана літературною староукраїнською мовою. Створене в монастирі села Пересопниця на Волині. (тепер село Рівненського району Рівненської обл.);Перекладачі: архімандрит монастиря Григорій і священнослужитель з м. Сянок Михайло Василевич;Переклад за підтримки княгині Анастасії Заславської-Гольшанської та князів Івана і Федора Чарторийських;Замінювали слова на зрозумілі українцям, тлумачили та добирали синоніми.Інші переклади біблійних текстів. Крехівський Апостол (після 1563 р.). Волинське Євангеліє (1571 р.).

Великий вплив на умови розвитку української культури в XVI ст. мали політичні чинники. У XVI ст. на основі писемної руської мови українців і білорусів під впливом усного мовлення формувалася українська літературна мова. У другій половині XVI ст. на українських землях сформувався новий тип навчальних закладів — слов’яно-греко-латинська школа, що відповідала тогочасним освітнім потребам і сприяла підвищенню рівня освіти в Україні. Розвиток книговидання на українських землях сприяв поширенню освіти, допомагав православним українцям протидіяти полонізації та окатоличенню. Підсумовуємо