Купальські пісні. «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!»

Тема. Купальські пісні. «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!»

Мета: продовжити ознайомлення учнів з календарно-обрядовими піснями літнього циклу, а саме: купальськими; розвивати вміння виразно і вдумливо читати їх, коментувати їхній зміст; виховувати любов і пошану до духовної спадщини наших предків, прагнення засвоїти основи народної моралі й етики

Цілі.

Учні знатимуть: про красу й неповторність найпоетичнішого свята народу, про суть купальського обряду, цілющі властивості трав, зібраних до схід сонця на Івана Купала, про символи цього свята.

Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати купальські пісні, коментувати їх зміст, виокремлювати й пояснювати художні засоби; висловлювати власні судження.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма: комбінований урок

Міжпредметні зв’язки: народознавство, образотворче мистецтво, музика, етика

Формування надпредметних компетенцій: ціннісно-смислової, пізнавальної, дослідницької, комунікативної, читацької, творчої, соціальної.

Методи, прийоми і форми роботи: літературний диктант, випереджувальні завдання розгадування, словесне малювання, виразне читання, валеохвилинка, робота в парах.

Здоров’язбережувальний аспект уроку: активізація органів зору, слуху та уваги, навчальна релаксація, вправи на гармонізацію обох півкуль головного мозку.

Теорія літератури: постійні епітети

Обладнання. Збірки книжок із календарно-обрядовими піснями, ілюстрації до купальських  пісень, аудіозаписи народних пісень

Теорія літератури. Постійні епітети

Епіграф:                                       Покажіть мені народ, у якого було б більше

                                                       пісень. Наша Україна дзвенить піснями.

                                                                                                          М. Гоголь

Перебіг уроку

І Організаційний момент. Аутотренінг

Ми – сильні, ми – дружні, у нас все вийде.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання

1. Огляд ілюстрацій до русальних пісень.
2. Поетична хвилинка. Виразне читання русальних пісень (за вибором учнів); діти оцінюють виразне читання свого однокласника, користуючись такою схемою:

3. Літературний диктант «Так – ні»

• Обрядова поезія виникла після прийняття християнства (Ні)
• Пісня – невеликий усний віршований твір, що співається (Так)
• Пісня – колективна творчість народу (Так)
• Народна пісня може існувати тільки в одному варіанті (Ні)
• Народна пісня виражає почуття, переживання, настрої, роздуми (Так)
• Пісня, яка виконується під час обрядів, називається календарно-обрядовою (Так)
• Раніше всі полюбляли купатися в русалчин тиждень (Ні)
• Русалками стають, за народними віруваннями, діти, які померли нехрещеними(Так)
• Захищали від русалок такі обереги: часник і полин (Так)
• Розумні дівчата й без полину можуть не боятися русалок (Так)
• Русальні пісні великі за обсягом (Ні)
• Русальні, жниварські, купальські пісні – це пісні літнього циклу (Так)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми і мети уроку

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

      Слово вчителя

      Чи не найвідомішим у липні є свято Івана Купала – свято краси, молодості та самоочищення. Свято припадає на ніч між 6 і 7 липня – період літнього сонцестояння, коли найбуйніше розквітає природа. З цього часу починається її повільне відмирання. І цей переломний момент обов’язково відзначали. Людина вірила, що магічними силами зможе побороти темні сили.

      1. Презентація випереджувального завдання «Купальські пісні»)

      7 липня православні християни святкують Різдво святого пророка Предтечі та хрестителя Божого Івана. Народ має свої уявлення про це свято. Цей день Іван Хреститель освятив воду та прогнав злі сили. Існувало повір’я, що сонце цього дня «грає» на світанку – переливається усіма кольорами веселки, занурюється у воду і знову з’являється на поверхні. Зустріти сонце цієї миті – велике щастя для людини. Разом із сонячним променем в оселю мала зазирнути і добра доля. Народ дав цьому святу, так би мовити, неофіційні назви: Іван-травник, Іван-чаклун… Загалом, це дуже давнє язичницьке свято, яке було певною мірою переосмислене після запровадження християнства на Русі.

      За народним звичаєм цього дня молодь зі співами і жартами прямує до річки, розкладає вогнища і танцює навколо них. Головними атрибутами цього дня є Купало й Марена. У деяких регіонах України раніше дівчата виготовляли «Купала» з вербової гілки, прикрашали цю гілку квітами та стрічками, а потім водили навколо неї хороводи, співали купальських пісень:

Зійди, сонце, на Купала,

Стогни, земле, на Івана!

    Купальський обряд складається з кількох частин: плетіння вінків, запалювання вогнища, стрибання через нього, прикрашання вербового дерева (Марени), танець довкола нього, запалювання колеса, спалювання Купайла. 

      Дівчата ворожать, пускають віночки на воду: куди попливе вінок, туди й заміж піде. Якщо два віночки сходяться докупи, то бути закоханим у парі.

      2. Презентація випереджувального завдання «Чудодійна сила рослин»

      За народними повір’ями будь-яка рослина цієї ночі набуває чарівних якостей, саме тому знахарі збирали в цей період цілющі трави.

      Цієї чарівної ночі рівно опівночі розпускається вогненна квітка папороті, загоряється  дивним вогнем й одразу ж осипається. Хто встигне вирвати квітку, той віднайде всі закопані скарби, дістане чудодійну силу. Але всяка нечесть стереже цвіт папороті, тому тільки найсміливіші парубки йдуть цієї ночі  в ліс.

      Символом свята є мати-й-мачуха. За легендою, колись дуже давно обвінчалися брат і сестра, не знаючи, що вони родичі. Це великий гріх, і тому вони з горя перетворилися на рослину. Ця рослина поєднала в собі два начала: жовте – це сила сонця, Іван Купало, а синє – це вода, богиня Мара.

4. Валеохвилинка (Учень-енергізатор демонструє рухи, всі учні за ним повторюють)

      Уявіть, що ви – юні актори. Я зачитуватиму уривок із твору, а ви мімікою і жестами маєте передати зміст.

Ой на Івана, да й на Купала,

Там дівчинонька квіти збирала.

Квіти збирала, в пучечки клала,

До річки несла, в воду пускала.

Та й поплив віночок тихо за водою

Серце дівоче забрав із собою.

3. Виразне читання вчителем купальських пісень («Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!»)

4. Робота в парах. Удосконалення навичок виразного читання пісень.

5. Поетична хвилинка. Читання  купальських пісень (позапрограмних)

6. «Коло вражень»

• Що найбільше вразило з почутого?
• Якою у вашій уяві постала Марена (Мара) (додайте за вашою уявою різні деталі)?
• Яким у вашій уяві постав Купайло (додайте за вашою уявою різні деталі)?
• Чи вірите ви в силу лікарських трав? Чи збираєте їх? Коли?

7.Теорія літератури. Постійні епітети (учні записують визначення у словничок літературознавчих термінів)

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

      Учитель показує дітям гілочку деревця (вербову чи березову), на якій прикріплені штучні листочки із запитаннями.

Запитання для відповідей

• Назвіть пісню, в якій змальоване опудало, що стало символом свята, і прочитайте її
• В який момент свята Купала виконувалася пісня «Заплету віночок»? Які почуття та сподівання у ній відтворено?
• Що спільного й відмінного в піснях «Заплету віночок» і «Ой вінку мій, вінку»? Які епітети показують, що дівчина закохана?
• Яким настроєм пройняті пісні і якими можуть бути їх мелодії?
• Знайдіть у текстах анафори, визначте їх роль.

V. Підсумок уроку.

      Рефлексія.

• Чи сподобався вам наш урок?
• Що ви розкажете про наш урок батькам, друзям?
• Чим особливим запам’ятається вам урок?
• Що ви поклали у «скарбничку вражень»? Чим поповнили «скарбничку знань»?

Домашнє завдання. Окремим учням підготувати повідомлення про українські народні обряди; навчитися виразно читати купальські пісні, аналізувати їх; зробити ілюстрації до купальських пісень (за бажанням)