Курс фізична географія Дніпропетровської області
Відділ освіти Нікопольської райдержадміністрації
Розробки уроків
Вчитель географії
Приміської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Чиший С.М.
2019 рік
Урок №1
Тема: Вступ. Курс фізична географія
Дніпропетровської області.
Мета: поглибити наукові знання про природу в цілому; удосконалювати навички використання набутих знань.
Обладнання: фізична карта Дніпропетровської області, атлас.
Тип уроку: урок засвоєння набутих знань.
Хід уроку.
1. Організаційний момент. Проголошення теми та мети уроку.
2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.
Завдання: Розгляньте схему згадайте і доведіть, що ці науки відносяться до природничих
Схема № 1
ХІМІЯ БІОЛОГІЯ
ФІЗИКА ГЕОЛОГІЯ
↖ ↑ ↑ ↗
ПРИРОДОЗНАВСТВО
↙ наука про природу ↘
АСТРОНОМІЯ ↓ ГЕОГРАФІЯ
ЕКОЛОГІЯ
Основні складові частини природи Землі – ПРИРОДНІ КОМПОНЕНТИ.
Завдання:
Назвіть шість основних природних компонентів? Доведіть їх взаємозв’язок.
Бесіда за запитаннями: - Що вивчає предмет географія?
- Як поділяється наука географія?
- Що вивчає фізична географія?
- Що вивчає економічна географія?
3. Удосконалення набутих знань. Розповідь вчителя з коментуванням.
4. Закріплення опрацьованого матеріалу. Рішення кросворду (Індивідуальна робота кожного учня).
По горизонталі:
- Наука про Землю.
- Наука про природу.
- Наука про зоряні тіла.
- Наука про історію Землі.
- Наука про тварин.
- Наука про рослини.
- Природний ... - одна із основних частин природи на Землі.
- Частина простору, яка складається з речовини.
- Подія, що дозволяє виявити існування тіл, речовин, процесів.
Повертикалі:
- Синонім назви предмету "рідний край".
- Наука, що об'єднує всі науки про природу.
- Наука про речовини і перетворення одних речовин в інші.
- Богиня Землі в стародавній Греції.
- Один із синонімів назви дисципліни "рідний край".
- Наука про живі тіла.
- Прилад, необхідний в подорожах, дія якого заснована на магнітних . явищах.
- Слово, що означає коло інтересів будь-якої науки.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання. Назвіть книги, журнали, газети у яких є відомості про Дніпропетровську область.
5. Підсумок уроку. Перегляд та оцінення індивідуальної роботи учнів.
Озвучення виконаного кросворду.
6. Домашнє завдання. Опрацювати конспект
Урок№2
Тема: Географічне положення Дніпропетровської області.
Мета: сформувати знання про географічне положення Дніпропетровської області;виявити, проаналізувати особливості географічного положення Дніпропетровської області; поглибити та закріпити навички роботи учнів із фізичною картою.
Обладнання: політико-адміністративна карта України, атлас Дніпропетровської області.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку.
- Організаційний момент.
- Актуалізація опорних знань і умінь учнів.
Асоціативний матеріал: Які асоціації викликає в вас слово географічне положення. Варіанти відповіді: географічне положення, межі, розміри, сусіди, крайні точки…
Розповідь учителя з елементами бесіди.
- Що таке географічне положення?
- Що означає фізико - географічне положення?
- Географічні координати це…?
- Що таке географічна широта? Якою вона є.
- Що таке географічна довгота? Якою вона є.
- Вивчення нового матеріалу.
Розповідь вчителя з елементами бесіди та робота з атласом, контурною картою.
Дніпропетровська область розташована на південному сході України. Географічні координати області: північ 49 пн. ш.
південь 47 пн. Ш.
захід 33 сх. д.
схід 37 сх. д.
Територія Дніпропетровської області 31,9 тис. км, що складає 5,3% території України і посідає друге місце. З півночі на південь вона простяглася на 130 км, із заходу на схід – на 300 км.
Область розташована в басейні середньої та нижньої течії Дніпра, на її правому та лівому берегах..
Природні умови області сприятливі для діяльності людини. В процесі вивчення даного курсу ми дізнаємося що область має великі підземні запаси, володіє значними водними ресурсами, в області переважають родючі ґрунти та сприятливий клімат.
Кордони області: сухопутні й водні. Довжина кордонів області – 1306 км, з них на водні кордони припадає 146 км (11%).
Завдання:
Користуючись картою атласу знайдіть Дніпропетровську область, визначте її кордони, з якими областями вона межує.
На півночі – Полтавська, Харківська області;
на півдні - Херсонська, Запорізька;
на сході – Донецька;
на заході – Кіровоградська, Миколаївська.
Визначте з якою з областей кордон є найдовший?
(Запорізькою, Кіровоградською, Полтавською)
Визначте де проходять водні кордони області?
( По водосховищах на Дніпрі з Полтавською, Запорізькою і Херсонською областями.)
Робота з контурною картою
Завдання: на контурну карту нанесіть кордон Дніпропетровської області, підпишіть області з якими вона межує.
Дніпропетровська область поділена на 22 адміністративних райони.
Апостолівський (1) Петриківський (12)
Васильківський(2) Петропавлівський (13)
Верхньодніпровський (3) Покровський (14)
Дніпропетровський (4) П’ятихатський (15)
Криворізький (5) Синельниківський (16)
Криничанський (6) Солонянський (17)
Магдалинівський (7) Софіївський (18)
Меживський (8) Томаківський (19)
Нікопольський (9) Царичанський (20)
Новомосковський (10) Широківський (21)
Павлоградський (11) Ю’рївський (22)
Крайні точки Дніпропетровської області розташовані в адміністративних районах:
Північна – в Магдалинівському; південна – в Апостолівському;
Східна – в Меживському; західна - в Широківському.
Завдання:
Завдання: Визначте за допомогою карти з якими областями проходять кордони районів Дніпропетровської області, заповніть таблицю «Райони Дніпропетровської області»
|
Область |
Райони Дніпропетровської області |
|
Полтавська |
Верхньодніпровський, Царичанський, Магдалинівський. |
|
Харківська |
Павлоградський,Новомосковський,Петропавлівський Ю’рївський, Магдалинівський. |
|
Донецька |
Меживський, Покровський, Павлоградський. |
|
Запорізька |
Васильківський,Синельниківський,Солонянський ,Томаківський, Нікопольський. |
|
Херсонська |
Апостолівський,Нікопольський. |
|
Миколаївська |
Широківський ,Криворізький. |
|
Кіровоградська |
Криворізький,П’ятихатський, Широківський. |
Які райони Дніпропетровської області не мають кордонів з областями, або є внутрішніми районами?
Дніпропетровський, Криничанський, Софіївський, Петриківський.
- Закріплення нової теми. Географічний бумеранг.
Учні стають у коло, беруться за руки і ставлять одне одному запитання з вивченого на уроці матеріалу. Кожен повинен відповісти на поставлене йому запитання і спитати наступного по колу учня. Скільки учнів, скільки й запитань.
Наприклад: - Яка площа Дніпропетровської області?
- Скільки районів входе до складу Дніпропетровської області?
- Протяжність території Дніпропетровської області з півночі на південь?
- Підсумок уроку.
- Оцінка результатів роботи
- Чи досягли ми результатів, відповідно до мети уроку?
- Що, на вашу думку, було найскладнішим на уроці?
- Чого ви навчились на уроці?
Домашнє завдання: узагальнити вивчений матеріал на уроці.
Урок №3
Тема:Особливості рельєфу Дніпропетровської області.
Мета: розширити знання учнів про особливості рельєфу Дніпропетровської області; розвивати вміння і навички роботи з тематичними картами; сприяти формуванню наукового світогляду учнів.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Обладнання: атлас Дніпропетровської області. Хід уроку.
- Організаційний момент.
- Актуалізація опорних знань і умінь учнів
Бесіда за запитаннями.
- Що таке рельєф?
- Які карти відтворюють особливості будови рельєфу?
- Які сили впливають на формування рельєфу?
Відповідь на це запитання подається у зошитах у вигляді схеми.
|
Сили,що впливають на формування рельєфу |
↙ ↘
|
Внутрішні сили Землі (ендогенні) |
|
Зовнішні сили Землі (екзогенні) |
Тектонічні рухи, вулканізм, Вивітрювання, робота текучих вод, магматизм льодовиків, повітря, морського прибою
Формуються форми рельєфу
(переважно великі) ? ↙ ↘ ? (Переважно дрібні)
- Які основні форми рельєфу вам відомі?
- Як позначаються на фізичній карті різні форми рельєфу?
- Вивчення нового матеріалу. Робота в парах
Завдання: Розглянувши фізичну карту Дніпропетровської області визначте, які форми рельєфу України їй відповідають.
(Обговорення відповіді, та робота з картою)
Розповідь вчителя.
Загальна характеристика рельєфу
Рельєф Дніпропетровської області, як і багато інших особливостей її природи, є результатом довгої і складної історії геологічного розвитку. Загальні риси будови рельєфу визначаються геологічною структурою. За характером рельєфу область - хвиляста рівнина: північний захід – Придніпровська височина, крайній південь – Причорноморська низовина, лівобережна частина – Придніпровська низовина. На південному сході в межі області заходять відроги Приазовської височини.
Придніпровська височина простягається з північного заходу на південний схід України. Середня висота Придніпровської височини - 182 м, максимальна відмітка в межах Дніпропетровської області – 211 м. Придніпровська височина є місцем зародження і водорозділом чисельних приток Дніпра. Місцями, особливо поблизу Дніпровської долини, рельєф правобережжя набуває характеру низькогір’я завдяки врізаним балкам та ярам.
Придніпровська низовина. Середня висота низовини над рівнем моря – близько 130 м. Найбільші висоти знаходяться на межиріччі Орелі та Самари (191 м), найменші – в заплаві Дніпра (50-55 м). загальне розчленування рельєфу досягає 130-140 м.
Причорноморська низовина знаходиться на південному заході області (Апостолівський і Широківський райони). Поверхня низовини відрізняється незначним загальним розчленуванням (50-75 м). Широкі плоскі межиріччя ускладнені відлогими балками, а також невиразними, ледь помітними замкненими зниженнями, які називаються «поди». Розміри подів: діаметр 300-500 м, глибина 2-5 м.
Робота з контурною картою: нанесіть на контурну карту основні форми рельєфу Дніпропетровської області. (вчитель контролює виконання)
- Закріплення нового матеріалу. Робота за індивідуальними картками.
Завдання: Вставте пропущені слова у речення.
Рельєф – це______ земної поверхні. Рельєф земної поверхні та особливості його походження вивчає наука _______. Особливості рельєфу певної території відображають на _________ картах. (Взаємоперевірка)
Завдання: «Незакінчені речення».
- У межах Дніпропетровщини території з …(рівнинним рельєфом);
- За характером рельєфу область… (хвиляста рівнина);
- Максимальна відмітка в межах області…(211 м);
- Де зустрічаються «поди»… (на території Причорноморської низовини);
- Лівобережну частину області займає…( Придніпровська низовина)
5.Підсумок уроку.
6. Домашнє завдання – узагальнити вивчений матеріал на уроці.
Урок№4
Тема: Мінерально-сировинні ресурси Дніпропетровської області.
Мета: Поглибити та систематизувати знання учнів, які вони отримали з попередніх курсів, про корисні копалини; виховувати в учнів бережливе ставлення до природи.
Обладнання: фізична карта Дніпропетровської області та карта природних ресурсів, підручник, зошити.
Тип уроку: метод «Ажурна пилка»
Хід уроку .
- Організаційний момент.
- Етап ціле покладання.
Учитель оголошує мету уроку, повідомляє очікувані результати і записує їх на дошці.
- Етап проектування.
Учитель знайомить учнів з формою проведення уроку, видами роботи ,які будуть використані на уроці.
- Організація виконання плану діяльності. (30 хв)
Метод «Ажурна пилка»
- Учнів об’єднують у «класні» групи по чотири особи. Кожен учень має бути проінформований стосовно того, хто входе до його групи, адже вони збиратимуться пізніше.
- Вчитель дає « класним» групам окремі завдання для опрацювання. Вони повинні якомога глибше вивчити матеріал, щоб потім обмінятися ним з іншими. Впродовж визначеного часу групи читають і обговорюють свою частину матеріалу для засвоєння прочитаного.
- Учитель створює «експертні» групи, до яких входять по одному учаснику з «класних» груп.
- Кожна «експертна» група має вислухати всіх представників «класних» груп і проаналізувати матеріал у цілому.
- Після завершення роботи в «експертних» групах учні повертаються до «класних», де кожен має поділитися із членами своєї «класної» групи інформацією, яку отримав у «експертній» групі.
Об’єднуючи учнів у «класні» та «експертні» групи, використовуємо кружечки різних кольорів: у кожній «класній» групі всі її учасники повинні мати кружечки різних кольорів, а в кожній «експертній» - одинакові.
І група – « Гірські породи, мінерали, корисні копалини». Теорія.
ІІ група – «Характеристика паливних корисних копалин».
ІІІ група – « Характеристика рудних корисних копалин».
ІV група – « Характеристика нерудних корисних копалин».
- Етап контрольно-оцінювальний (10хв)
Для того щоб визначити, як учні засвоїли матеріал уроку, можна провести вправу «Незакінчені речення».
- Кожному учневі роздається картка, на якій написано кілька незакінчених речень.
- Учні закінчують їх ( попередньо визначається час на виконання роботи).
- Після закінчення роботи вчитель може оцінити кожного учня.
Наприклад: 1. Однорідні за властивостями та походженням природні речовини - це… .
2. Природні утворення, що складаються із одного або кількох мінералів - це…
3. Усі гірські породи та мінерали, які людина використовує для власних потреб, називаються … .
4. Гірські породи поділяються на … .
5.Назвіть басейни паливних ресурсів Дніпропетровської області… .
6. Назви рудну сировину області … .
7.Перелічить нерудну сировину, що добувається в області… .
2.Оцінювання результатів уроку, мотивація оцінок. Рефлексія.
Чи досягли поставленої мети? Чи брали ви активну участь у роботі групи?
- Домашнє завдання.
За варіантами підготувати характеристику одного із запропонованих басейнів корисних копалин.
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Корисні копалини Дніпропетровської області.
За різноманітністю і промисловими запасами корисних копалин Дніпропетровська область є однією з найбагатших областей України. Горючі копалини. У надрах Дніпропетровської області зосереджені значні запаси кам’яного вугілля. Північну частину лівобережжя в загальному напрямку із сходу на захід перетинає значна вугленосна смуга, яка перевищує 200 км у довжину і 10-15, а місцями до 25 км у ширину. Розвідані запаси складають більше 5 млрд. т. Тут виділяються декілька великих родовищ: Петропавлівсько-Межівське, Східно – Павлоградське, Західно – Павлоградське, Новомосковське і Петрівсько - Царичанське. На території області мають місце значні поклади бурого вугілля, вміщені у Криворізькому, Саксаганському,Дніпропетровському і Нікопольському буровугільних районах великого Дніпровського басейну. На півночі лівобережжя біля с.Михайлівка Магдалинівського району, смт Перещепино і с. Левентівка Новомосковського району відкрито родовище природного газу. Металеві копалини. На території Дніпропетровщини розташований один з найбільших залізорудних басейнів України – Криворізький. Він знаходиться на заході області вздовж річки Інгулець та його лівих приток: Саксагані, Жовтої і Зеленої. Рудне тіло залягає вузькою смугою(2-7 км) довжиною більше 100 км. За запасами Криворізький басейн відносять до найзначніших не тільки в Україні, але й у світі. Тут є понад 2,4 млрд. т багатих гематитових і понад 20 млрд. т залізистих кварцитів. Вміст металу в багатих рудах досягає 67%, а в кварцитах – 35 – 46 %. Близькі за якістю Криворізьких залізні руди знайдені в Нікопольському, Солонянському і Криничанському районах. Широка смуга залізистих руд простягається на південь від Павлограда. Родовища марганцевих руд (найзначніше не тільки в нашій країні, але й в цілому світі) утворюють Нікопольський марганцеворудний басейн, до складу якого на території Дніпропетровської області входять Нікопольське та Інгулецьке родовища. Серед інших родовищ металів необхідно відзначити Самотканське родовище титанових руд, сілікатно – нікелевих руд ( наприклад, Сухохуторське). У районі с. Шестерні Широківського району розвідане Високопільське родовище бокситів – сировини для виробництва алюмінію. Неметалеві копалини. На Криворіжжі розвідано велике родовище сірко - колчеданових руд . Поклади промислових вапняків розповсюджені в районі с. Жовтокам’янка і м. Інгулець. Область багата родовищами високоякісних каолінів: у Просянівському, Синельниківському районах; у районі Девладово, Саксагані, П’ятихаток та інших пунктів. Каолін використовується в основному для виготовлення вогнетривких матеріалів, а також для виробництва фарфору, фаянсу. Вогнетривкі глини видобуваються у П’ятихатському та Синельниківському районах. Відомі вони і на Павлоградщині. У Криворізькому басейні є поклади талькових сланців.на територія області частково заходить Криворізький графітоносний район. Родовища графіту відомі на околицях П’ятихаток, с.Жовте і по р. Інгулець. Поблизу м. Дніпропетровськ відкрито велике родовище магнезитів – сировини для виготовлення вогнетривких виробів. Будівельні та вогнетривкі матеріали. На території області широко відомі великі родовища гранітів (Токівське і Кудашівське), які використовуються як облицювальний і стіновий матеріал, а також буту і щебеню. У різних місцях правобережжя відомі великі тіла базальтів – сировини для кам’яного литва. Поблизу Дніпропетровська відкрито крупні тіла високоякісного азбесту. Мармур відомий у районі с. Жовте, Лозоватка на Криворіжжі, де розвідано крупне французьке родовище високоякісних доломітів з промисловими запасами 112 млн. т. Кольорові глини та інші мінеральні фарби. У Криворізькому басейні є поклади сурику і мумії. Джерела мінеральної води. У Новомосковському районі, поблизу с. Знаменівка, відомі джерела мінеральної води.
ДОДАТКОВЕ ЗАВДАННЯ
1.Впишіть в таблицю назви корисних копалин, які є в Дніпропетровській області:
|
Металеві (рудні) |
Неметалеві |
||
|
Горючі |
Хімічна сировина |
Будівельні матеріали |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Тести.
Виберіть з переліку назв корисних копалин ті, що належать до рудних:
а) нафта; б) кам’яне вугілля; в) уранові руди; г) золото; д) ртуть; е) вапняк є) залізні руди.
Виберіть з переліку назв корисних копалин ті, що належать до паливних:
а) торф; б) кам’яне вугілля; в) графіт; г) вапняк; д) нафта; е) горючі сланці; є) мармур.
Виберіть з переліку назв корисних копалин ті, що належать до нерудних:
а) бурштин; б) фосфорити; в) природний газ; г) кам’яна сіль; д) марганцеві руди; е) сірка.
Урок№ 5
Тема: Клімат Дніпропетровської області
Мета: Сформувати знання про основні риси кліматичних умов Дніпропетровської області; розвивати цікавість до природи області, до географії; виробляти вміння працювати самостійно.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: кліматична карта області, роздавальний дидактичний матеріал, зошит.
Хід уроку
- Мотивація навчальної діяльності, позитивна установка на роботу.
2. Етап проектування. Визначити цілі уроку. Залучити учнів до планування діяльності на уроці.
3.Етап організації виконання плану діяльності.
Метод «Гронування»
1. У стовбурі грона, яке розміщене а центрі аркушу паперу, записується тема.
2.Підтеми – супутники зображаються меншими за розміром гілками по боках та з’єднуються лініями з головною темою.
3. Учням пропонується записати підтеми тем – супутників.
Бесіда: 1) Що ми називаємо погодою?
2) Назвіть її основні показники? Якими приладами вони вимірюються?
3) Що означає клімат?
4)Які фактори впливають на клімат?
|
Фактори, які впливають на клімат |
↙ ↓ ↓ ↘ ↘
|
Рельєф |
Географічна широта |
Висота над рівнем моря |
Віддаленість від океану |
Характер підстилаючої поверхні |
(запис в зошити) ↓ ↓ ↓
Приплив сонячної радіації Вплив повітряних Величина відбитої та поглинутої радіації мас з Атлантики
5)Які типи клімату вам відомі? Які з них характерні для України?
6)Який клімат Дніпропетровської області ?
Робота в групах з картою. Завдання.
Розгляньте кліматичну карту Дніпропетровської області та визначте температурний режим клімату області за таким планом:
- Найхолодніший та найтепліший місяці, їх температура;
- Без морозний період;
- Абсолютний максимум температур, абсолютний мінімум. (Обговорення)
Запитання: Які розрізняють види опадів?
Завдання.
Розглянувши кліматичну карту охарактеризуйте розподіл опадів в області та рух повітряних мас? (Обговорення)
Розповідь вчителя.
Дніпропетровщина розташована в зоні помірних широт з достатньо активною атмосферною циркуляцією, переважним типом якої є переміщення повітряних мас з заходу на схід. Клімат області помірно – континентальний. Континентальність збільшується з південного заходу на північний схід, що підтверджується збільшенням амплітуди добових і річних температур повітря. Однією з особливостей клімату території є значні коливання погодних умов з року в рік. Помірно – вологі роки змінюються різко засушливими, а задушливість нерідко підсилюється дією суховіїв. У цілому клімат характеризується відносно прохолодною зимою і жарким літом. Поєднання недостатнього зволоження з високими температурами в літній період обумовлює сухість повітря, що збільшує дефіцит вологості та випаровуваності.
Метод «Карусель»
Клас розділений на три групи. Кожна група отримує аркуш із завданнями. Усі запитання стосуються теми. Учні дають письмову відповідь на запитання. Аркуш передають з однієї групи в іншу, щоб кожен аркуш побував в усіх групах . Наприкінці роботи кожен аркуш із відповідями повертається в ту групу, яка давала відповідь першою. Кожна група зачитує відповідь.
- Характеристика температури повітря.
- Характеристика опадів.
- Характеристика атмосферної циркуляції.
Робота з індивідуальними картками.
Картка №1
|
Вставте пропущені слова у речення. Клімат – це багаторічний режим ____________, характерний для певної місцевості. На клімат будь – якої території впливають три основні чинники кліматотворення: кількість _______________________, _________________ циркуляція, характер ______________поверхні. |
Картка №2
|
Вставте пропущені слова у речення. Величина сонячної радіації залежить від _____________ місцевості, якою зумовлений ______________ сонячних променів, ____________ атмосфери, тривалості світового дня тощо. Показники сумарної сонячної радіації збільшуються з ______ на _________. |
Картка №3
|
Сонячна радіація, яка безпосередньо без перешкод досягає земної поверхні, називається: а) прямою; б) сумарною; в) відбитою; г) розсіяною. |
Картка №4
|
Найбільший показник альбедо має ділянка поверхні, яка вкрита: а) водою; б) зеленою травою; в) снігом; г) лісом. |
Картка №5
|
Чітка зміна сезонів на території області обумовлена: а) віддаленістю від океанів; б) характером підстилаючої поверхні; в) географічною широтою; г) впливом циклонів та антициклонів. |
Картка №6
|
Визначте, які наведені ознаки властиві циклонам, а які – антициклонам.
|
4.Контрольно – оцінювальний етап. Оцінення роботи учнів на уроці.
5.Домашнє завдання. Повторити вивчену тему. Підготуватися до практичної роботи.
Урок № 6
Тема уроку: Практична робота, узагальнення знань з теми «Клімат».
Мета уроку: закріпити й узагальнити отримані знання з теми; розвивати й удосконалювати навички різних форм роботи; сприяти розвитку інтересу до предмета; виховувати взаємоповагу.
Обладнання: картки із завданнями, жетони для оцінювання знань, підручник.
Тип уроку: узагальнюючий урок
ХІД РОБОТИ
1. Організаційний момент.
2. Перевірка набутих знань. Завдання.
- 1. Гра «Географічний футбол» фронтально (перевірка термінів)
- Атмосфера; - Погода; - Атмосферний тиск; - Вітер; Абсолютна вологість;
- Відносна вологість; - Хмари; - Клімат; - Види клімату.
2. « Перевір свою пам'ять»
Уважно прослухайте низку слів і випишіть основні гази атмосфери.
Сніг, водяна пора, азот, кисень, пил, вуглекислий газ.
Правильні відповіді: азот, кисень, вуглекислий газ.
3. «Знайди пару»
До кожного слова в лівій колонці знайди відповідне слово у правій колонці.
|
Температура повітря |
А. Хмарно |
|
Атмосферний тиск |
Б. Флюгер |
|
Напрямок вітру |
В.Снігомірна рейка |
|
Вологість повітря |
Г.Барометр |
|
Хмарність |
Д.Термометр |
|
Опади |
Е. Гігрометр |
Відповіді: 1-Д; 2- Г; 3-Б; 4-Е; 5- А; 6-В.
4. « Переплутані літери»
У наведених нижче словах літери переставлені місцями. Запишіть ці слова.
Дагопо, гінс, тівре, драг, манту.
Відповіді: Погода, сніг, вітер, град, туман.
5. ЗАДАЧІ
1.Атмосферний тиск на поверхні Землі 766мм. Альпініст підіймається поступово:
Висота 20 м - ? (764мм)
Висота 400м - ? (726мм)
Висота 2 км - ? (566мм)
2. За бортом літака температура -30 С. Водночас температура біля земної поверхні +15 С.На якій висоті він летить? (9км)
3. На висоті 8км термометр показує -18 С.Яка температура в цей час на поверхні Землі.
4. Температура -10 С Температура +10 С
Вологість повітря 1,5 г/м3 Вологість повітря 21г/м3
Абсолютна вологість 2г/м3 Абсолютна вологість 30г/м3
Відносна вологість: ? Відносна вологість: ?
1,5: 2*100% =75% 21:30*100%=70%
3.Актуалізація набутих знань для проведення практичної роботи.
Робота по запитаннях:
- Як і де ведуться спостереження за погодою?
- Які бувають графіки температур, як їх будувати?
- Про що говорить нам роза вітрів? Як її будувати?
4. Виконання практичної роботи (додаток)
5. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці.
6.Домашнє завдання: Повторити тему «Клімат»
Додаток.
Практична робота
Тема: Спостереження за погодою і опрацювання зібраних матеріалів: складання графіка
температур, діаграм хмарності й опадів, рози вітрів, опис погоди.
Мета: закріпити набуті знання з теми «Клімат», удосконалити навички практичного опрацювання даних матеріалів.
Обладнання: підручник, дані по темі для побудови графіка температури та рози вітрів.
Хід роботи.
- За даними таблиці побудуйте графік середньорічних температур.
|
Місяці |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
|
Температура повітря |
-8 |
-10 |
4 |
6 |
15 |
20 |
19 |
18 |
12 |
10 |
-1 |
-9 |
|
|
Місяці |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
|
Температура повітря |
-8 |
-10 |
4 |
6 |
15 |
20 |
19 |
18 |
12 |
10 |
-1 |
-9 |
|
2.За даними побудуйте розу вітрів:
|
ПН. |
4 |
|
ПД. |
5 |
|
ЗХ |
2 |
|
СХ |
3 |
|
ПН. ЗХ. |
4 |
|
ПН. СХ. |
5 |
|
ПД. ЗХ. |
6 |
|
ПД. СХ. |
3 |
3.Зробіть висновок про значення прогнозу погоди.
Урок №7
Тема: Рослинний та тваринний світ Дніпропетровської області
Мета: розширити знання учнів про рослинний світ краю; розвивати пізнавальний інтерес учнів; вчити застосовувати правила природоохоронної поведінки у повсякденній діяльності.
Обладнання: атлас, гербарій, ілюстративний матеріал.
Тип уроку: комбінований.
„ЛЮБОВ ДО РІДНОГО КРАЮ НЕМОЖЛИВА
БЕЗ ЛЮБОВІ ДО ПРИРОДИ.”
Хід уроку
1.Організація класу.
2.Актуалізація набутих знань. Фронтальне опитування.
- За допомогою загадок пригадати і назвати види рослин і тварин.
Стоїть півень над водою з червоною бородою. (Калина )
Я руда низького зросту , хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа – в них таке смачненьке м’ясо...
Вовку – брату я сестриця, а зовуть мене ... (Лисиця)
Гостроносий і малий, сірий, тихий і незлий. (Їжак)
Пухнастий клубочок під столом вуркоче. (Кіт )
По полю гасає, овечок хватає і нас лякає. (Вовк)
Не говорить, не співає, а коли хто йде, то господаря сповіщає. (Собака)
Зелений хвостик зверху має, а голову в землі ховає. (Буряк)
Золоте решето чорне хатинок повне. (Соняшник)
Червоне личко, зелена стрічка. (Томат)
Хто спить, а очей не зажмурює? (Коні)
Стрімко вибігли на гори, дві подружки білокорі
Дощик їм полоще кіски, звуть тих подружок... (Берізки)
Бігли діти повз ялину і побачили хатину,
Лісова пустунка там, оселилась і діткам
Чемно лапку подавала, ківш грибів подарувала,
А тоді себе назвала. (Білочка)
Ні птах, ні звір – щось змішане,
А спить завжди підвішене. (Кажан)
Прилетіли гості, сіли на помості,
Без сокири, без лопати поробили собі хати. (Птахи)
Самостійна робота.
Завдання: Описати тварину запропоновану вчителем.
План. 1.Назва. 2.Зовнішній вигляд 3.Чим живиться?
4.Як полює ? 5. Чи впадає в сплячку?
6. Наносе зло, чи приносить користь?
- Вивчення нового матеріалу. Розповідь учителя.
А) – Види рослин і тварин, кількість яких зменшується. Червона книга України. (запис у зошит)
Рослини Тварини
Горицвіт весняний Степовий журавель
Піон тонколистий Жовта цапля
Гвоздика голівчаста Беркут - могильник
Суниця зелена Степовий орел
Шалфей пониклий Орлан білохвіст
Ковила Дрофа
Типчак Пугач
Сон – трава Велика і мала біла цапля
Б) – Причини? Постановка проблеми. Нерозумна подекуди і непродумана діяльність людини.
Розповідь вчителя:
1. Серед квіткових рослин, що занесено до Червоної книги – тюльпан. Він зустрічається на території Дніпропетровської області Нікопольського району за селом Чкалово (всього в Україні 8 видів). Зберегти їх можна лише за умови повної заборони збирання, на фоні злаків зацвітають тюльпани, а також сон-трава, проліски, підсніжники. А чи знаєте ви, що деякі рослини нашої місцевості занурені в воду, здатні поглинати й накопичувати у своїх тканинах радіоактивні елементи? Наприклад, комиш озерний, що поширений у плавнях нашого краю, здатний вбирати з води велику кількість забруднюючих речовин.
2. Розповідь про одну із територій України, яка охороняється державою.
На території України є території, які створенні спеціально для збереження рослинного і тваринного світу. Сьогодні я хочу розповісти про одну з таких територій – заповідник Асканія – Нова, який розташований в сусідній області.
Це незаймана частина українського степу. Цей куточок первинного степу розташований недалеко від нас, в Херсонській області. Він є найбільшим в Європі, знаменитий на ввесь світ своїми незайманими рослинами ковилою та типчаком. На території заповідника створений дендропарк.
В Асканії - Новій росте 56 видів рослин, які занесені в Червону Книгу України .Велика робота ведеться в заповіднику по акліматизації тварин. Тут є зоопарк під відкритим небом, його територія загороджена металевим забором і розділена на 10 загонів по 200 га. В них живуть тварини із різних кінців світу:
Кулани, бізони, антилопа Канна, зебри, страуси.
На території заповідника гніздяться пташки: іволга, зозуля, синиця, соловей.
Навкруги парку пишно росте різнотрав’я: фіалки, тюльпани, ароматні гвоздики.
Степ заповідника виблискує сріблястою ковилою.
Г) Звіт про виконання випереджаючого завдання: підготувати опис окремих рослин. ( Звіт учнів. )
Учень 1. ЧЕБРЕЦЬ. Ще стародавні слов’яни під час піднесення жертв богам, кидали рослину у вогонь для „воскурювання благоуханного диму” грізними язичеськими богами. З нього готують чай, що допомагає лікувати шлунок. Чебрець – пряна рослина, надає аромат у консервуванні
Учень 2. ПОДОРОЖНИК. Рослина, яку високо цінують у народній медицині. Сироп з нього є добрим засобом проти кашлю. Радять використовувати у лікуванні раку легень та шлунку.
Учень 3. ШИПШИНА. Завдяки багатому вмісту вітамінів плоди шипшини мають різноманітну дію. У тибетській медицині використовують, лікуючи легені. Відвари з коренів лікують нервові захворювання.
Учень 4. ВАЛЕРІАНА. Від латинського „валері”, що означає „бути здоровим”. Збір валеріани почався ще за Петра І. В усі куточки держави находили накази „збирати трави, квіти й коріння, які пригодні до лікарської справи”. До них відносили і валеріану.
Учень 5. ЧИСТОТІЛ. Пам’ятаєте, як зустрілися на вулиці Том Сойєр з Гекльберрі Фінном і стали сперечатися про те, як краще вивести „бородавки”. Хлопчики, герої книги Марка Твена, пропонували один одному фантастичні рецепти, серед них був „гнилий пеньок”, „дохла кішка” й різні приказування. Все перелічене до справи не стосувалося. Але серед рослин можна знайти такого помічника – це трава чистотіл.
Учень 6. РОМАШКА ЛІКАРСЬКА. Народна медицина давно помітила цілющу силу ромашки. З неї готують лікарський чай, відвари, настої.
4. Вчитель. Ми прослухали з вами повідомлення про цілющу силу рослин. А зараз ми посмакуємо фіточаєм, та відчуємо його на смак.
5. Закріплення нового матеріалу. Фронтальне опитування.
Про яку рослину чи тварину говориться?
„ Ранньою весною цвітуть ранньовесняні рослини”. ( Сон-трава, тюльпан...)
„ Рослина з вузькими довгими листками.
Вітер підхоплює його і переносить на великі відстані”. ( Ковила )
„ Дуже гірка рослина з гірким запахом. Тварини її не їдять.” (Полинь)
„Ці птахи мають загнутий клюв, гострі кігті і добре розвинений зір.
Вони полюють на ховрахів та мишей. (Хижі птахи )
„Птах прилітає ранньою весною. Гніздиться прямо на землі.
„ Тварина, яка з’їдає за літо багато зерна.
Весною вилазить з нори стає на задні лапи і свистить.” (Ховрах )
6.Підсумок уроку.
7.Домашнє завдання. На території Дніпропетровської області розташований Дніпровсько – Орільський заповідник. Підготувати про нього повідомлення.
1
-
Корисний і цікавий матеріал.Дякую -
про публікацію авторської розробки
Додати розробку