Курс корекційно-розвивальних заняття для учнів молодшої школи (2-4 класи) на тему «Формування духовно-моральних цінностей. Людські чесноти».

Практичний психолог Пасічна Наталія Іванівна

Курс корекційно-розвивальних заняття для учнів молодшої школи (2-4 класи) на тему «Формування духовно-моральних цінностей. Людські чесноти».

 Мета програми: формування особистості, здатної виховувати й розвивати саму себе, самовдосконалюватись.

Завдання:

- сформувати потребу в самовихованні;

- ознайомити з практичними прийомами та методами духовно морального   росту й удосконалення;

 -розвивати комунікативні здібності та навички спілкування;

- навчити підлітків прийнятих способів зняття фізичного і психологічного напруження.

Форми та методи роботи: діагностика, корекція, тренінги, обговорення ідей, думок, ситуацій, ігри та вправи, елементи казкотерапії, психодрами, піскової терапії, тематичне і проективне малювання.

Логіка курсу полягає в усвідомленні учнями гуманних цінностей, пізнання себе як особистості, пізнання законів життя через розуміння значущості іншого й визнання його вправ на позитивне до себе ставлення.

Це стає можливим завдяки проведенню занять для учнів 2-4 класів «Формування духовно-моральних цінностей. Людські чесноти», яка розрахована на 10 годин:

 

Заняття 1-2

«Як це бути вірним другом»

 

Мета: розширити уявлення дітей про те, що таке дружба, сприяти поглибленому осмисленню поняття «дружба» і «друг»; формувати моральні якості учнів: уміння дружити, цінувати і берегти дружбу, бути вірним другом.

Обладнання: тексти оповідань В. Сухомлинського, М. Водоп'янова, казки Т. Вершиніної та японської народної казки; конверти із завданнями для роботи в групах.

Хід заходу

Сторінка «Що таке дружба?»

1. Читання оповідання В. Сухомлинського «Наш папа видужав»

У маленької Каті велика радість — видужав її папа. Більше року він хворів, лежав у лікарні, переніс три операції. Мама і Катя горювали. Не раз, бувало, прокинеться Катя вночі і чує: мама плаче.

А сьогодні батько вже на роботі. Здоровий і бадьорий.

Зустріла дівчинка у дворі своїх однокласників — Петрика і Гришу — і поділилася радістю:

— Наш папа видужав!

Хлопчики подивилися на Катю із здивуванням, повели плечима і, нічого не сказавши, побігли ганяти м'яч.

Катя пішла до дівчаток, що грали в класики.

— Наш папа видужав! — сказала вона.

Одна дівчинка із здивуванням запитала:

— Ну і що ж?

Катя відчула, як до горла підкотилася грудка, дихати їй стало важко. Вона відійшла до самотнього дерева і заплакала.

Учитель. Чому заплакала Катя?

— Чому ти плачеш, Катю? — почула вона тихий, ласкавий голос Кості, мовчазного хлопчика, що сидів за самою останньою партою.

Катя підняла голову і, схлипуючи, відповіла:

— Наш папа видужав.

— Як це добре! — зрадів Костя. — Біля нашого будинку в бору вже зацвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо пролісків і понесемо вашому папі.

Радість засяяла в Катрусиних очах.

Психолог. Чому радість засіяла в очах Катрусі?

— Як ви ставитеся до вчинку Кості?

— Чи можна Костю назвати другом? (Навіть якщо він раніше не був дру-гом, то сьогодні він їм точно став.)

2. Гра «Ланцюжок»

На дошці написаний початок речення «Друг — це той, хто...».

Діти «ланцюжком» висловлюються про того, хто називається другом, а учитель під час виступу учнів складає на дошці перелік ключових слів.

• Взаємна допомога

• Емоційна близькість

• Розуміння

• Вірність

• Підтримка

• Уміння зберігати таємниці

Висновок. Дружба припускає взаємну допомогу й емоційну близькість, тобто схожість почуттів, переживань. Від друга чекають вірності, у друга шукають підтримки — допомоги в скрутну хвилину. До друга йдуть з радістю — він розділить її з вами. Друг зрозуміє ваші заповітні мрії, збереже ваші таємниці.

3. Складання моделі слова «друг»

Справжній друг

             скромний

             добрий

             вірний

          чесний

           безкорисливий

           порядний

 

Сторінка «Вірний друг»

 Читання оповідання «Один — за усіх і всі — за одного»

Видатний математик Лев Семенович Понтрягин осліп, коли був ще учнем початкової школи. У нього захворіли очі, була зроблена невдала операція, і хлопчик назавжди занурився у безпросвітну пітьму. Хлопчик був пригнічений катастрофою, що спіткала його.

Одного разу додому прийшли Левкові товариші і твердо заявили, що вони всім класом допоможуть йому.

І вони допомогли. Кожен вечір хто-небудь приходив до Левка вчити разом з ним уроки, читати йому вголос підручники і книги. Сусід по парті під час уроків напівголосно розповідав йому, що написано на дошці, який дослід демонструє учитель. Товариші ходили з Левком і на каток, і до театру, і на концерти, і на лекції.

За допомогою вірних друзів Лев Понтрягин відмінно закінчив школу і вступив до Московського університету. І тут знайшлися хороші товариші. Студенти охоче допомагали юнакові. Понтрягин виявився дуже талановитим математиком і в 23 роки став професором і членом-кореспондентом Академії наук.

Психолог. Отаке диво! Дружба врятувала людину, вірні друзі! Уявіть-но собі, у 23 роки сліпа людина стала вченим завдяки своїм друзям. Адже все могло бути інакше.

— Назвіть тварин (птахів, комах, квіти, рослини, тварини), які є вірними друзями людини, і поясніть, чому ви так уважаєте. (Наприклад, бджола — вірний друг людини, тому що вона дає людині мед.)

— Розкажіть про вірність ваших домашніх улюбленців.

— Яку людину можна назвати вірним другом?

— Чи є у вас вірний друг?

 

 Читання й обговорення казки Т. Вершиніної

ҐУДЗИК І РУКАВИЦЯ

Жили-були сестрички-рукавиці. Були вони яскраві, пухнасті і теплі! їх зв'язала одна бабуся і подарувала своїй онучці Ганнусі. Ганнуся дуже любила свої рукавиці. Вона разом з ними ходила гуляти на вулицю, грала у сніжки, каталася на санчатах, гуляла зі своїм улюбленим собачкою Бонею.

Одного разу, коли Ганнуся гуляла у дворі, вона побачила на дорозі ґудзик. Великий, чорний, красивий. Ганнуся, звісно, його підібрала. Вона завжди все підбирала: і фантики від цукерок, і скло, й обгортки від жуйки, і камінчики. Підняла вона ґудзик і поклала його, щоб не загубився, в рукавицю. У кишені у неї були дірки. Полежав ґудзик у рукавиці, зігрівся, і стало йому нудно в темряві та тісноті.

— Слухай, Рукавице, — сказав він, —- ти увесь час живеш у однієї хазяйки?

— Звісно, відповіла Рукавиця, — нас же дві сестрички. Як же ми одна без одної? І хазяйка хороша і добра. Де прийшлося нас не кидає, даремно не бруднить і кожен вечір на теплу батарею спати укладає.

— Фе, яка нудьга! — зневажливо пирхнув Ґудзичок. — А я ось, наприклад, скільки вже хазяїв змінив, скільки всього надивився! Спочатку жив у красивої пані на модній шубі. Але ця шуба мені скоро набридла, і я від неї відірвався. Потім жив у однієї бабусі на кофті. А наостанок — у діда на тілогрійці. Він мене так міцно до неї пришив, що я довго не міг відірватися. А він зі мною і воду носив, і дрова колов, і сніг чистив. Набрид, ледве-ледве

від нього позбавився! Підемо, Рукавичко, разом подорожувати. Знаєш, як це цікаво!

— А як це? — запитала Рукавиця.

— Та дуже просто! Візьми і загубися.

У той час Ганнуся знову щось знайшла. Вона скинула рукавиці, засунула їх до кишені, а сама стала ритися в снігу.

— Біжимо! — шепнув Ґудзик, підштовхнув Рукавицю, і та вивалилася з кишені. Ґудзик викотився з Рукавиці і покотився світ за очі, а на Рукавицю навіть не озирнувся.

Рукавиця лежала на снігу і думала:

— От який вередливий! Мене з собою покликав, а сам від мене втік! Що мені тепер робити? Може, Ганнуся мене ще знайде?

Але тут Рукавицю побачили хлопчаки і ну її штовхати та підкидати! Заки-нули Рукавицю в сніг і втекли.

— Ну от, — подумала Рукавиця, — тепер мене Ганнуся в цьому снігу, звісно, не знайде. А якщо і знайде мене хто-небудь інший, то навіщо я йому одна, без моєї сестрички? Валятимуся тут, поки мене двірник зі сміттям не вимете. І сестричка моя буде вдома одна сумувати. Адже з нею, з однією, Ганнуся не гулятиме. їй бабуся нові рукавиці зв'яже. Яка я безглузда, що Ґудзика послухалася!

І раптом Рукавиця побачила собачку Боню. Він бігав по снігу і щось винюхував. Рукавиці захотілося закричати, покликати Боню, але вона цього робити не вміла. Зате вона пахла Ганнусею! І собачка відчув цей запах. Він підбіг до Рукавиці, підхопив її у зуби і весело помчав до своєї хазяйки. Як вони всі були раді! Адже тепер усі друзі були разом! А Ґудзик? Та ну його!

— Як ви вважаєте, куди покотився Ґудзик? Розкажіть, що з ним станеться?

— Уявіть, що собачка Боня не знайшов Рукавицю. Розкажіть, хто ще міг допомогти Ганнусі знайти Рукавицю?

— Уявіть, що дві рукавиці, Ганнуся і її собачка Боня вирішили вирушити у подорож. Розкажіть, як і чим друзі допомагатимуть одне одному в дорозі.

Гра «Так — ні — можливо»

• Твій друг не зробив домашнє завдання і просить твій зошит, щоб списати. Чи ти погодишся?

• Твій друг уживає погані слова і вирази. Ти станеш учиняти, як він?

• Твій друг отримує погані оцінки, і тобі забороняють з ним дружити. Ти виконуватимеш заборону?

• Твій друг зробив щось погане, а наказують тебе. Ти розповісиш правду?

• Щоб мати друзів, потрібно вміти їх завойовувати. Ти згоден із цим?

• Щоб мати друзів, потрібно вміти бути другом. Це так?

Підсумок.

Робота в групах. Складання законів дружби

ЗАКОНИ ДРУЖБИ

Не обзивай і не принижуй свого друга.

Допомагай другу в біді.

Умій розділити радість з другом.

Не смійся над недоліками друга.

Вибирай друзів за душевними якостями, а не за одягом.

Не обманюй друга ні в чому. Будь з ним чесним.

Умій у тактовній формі вказати на недоліки друга.

Не ображайся на критику або пораду товариша: він бажає тобі добра.

Умій визнати свої помилки і помиритися з другом.

Не зраджуй свого друга.

 

Заняття 3-4

«Порядність - найвища моральна цінність»

Мета: сприяти усвідомленню найважливіших цінностей моралі та етики, що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро; виховувати порядність, чесність.

Обладнання: тексти історій з життя, притчі; картки білого і чорного кольору.

Хід заходу

Вступне слово психолога

— Що таке порядність? Мабуть, можна сказати так: це коли ти не брешеш, коли співчуваєш, допомагаєш іншому, не хитриш заради своєї вигоди. Люди це бачать й самі намагаються допомогти тобі. Тобто, все це, наче бумеранг що віддаєш, те й отримуєш у відповідь.

І ще: дуже важливо, якщо ти допоміг комусь — нічого не вимагай від нього за це. Якщо робиш комусь добру справу, не хвалися цим. Роби тихенько, без галасу («Дивіться, який я молодець!»). Тобі може здаватися: «Як же ж так? Я такий молодець, а ніхто й не помічає!». Повір: якщо ти не вимагатимеш нагороди за свої добрі вчинки, тебе вважатимуть порядною людиною. А життя саме помітить твою порядність і віддячить тобі, якщо не відразу, то пізніше.

Читання історії про випадок з життя

Один бідний фермер на ім'я Флемінг проходив увечері повз болота й почув звідти відчайдушний крик про допомогу. Кричав якийсь хлопчик. Його почала засмоктувати чорна болотяна маса.

Нікого навкруги не було, й хлопчика очікувала жахлива смерть. Флемінг, не роздумуючи, кинувся на допомогу. Дитина була врятована.

Наступного дня до хати фермера під'їхала розкішна карета, із неї вийшов поважний багатий чоловік і звернувся до Флемінга:

- Учора ти врятував мою дитину. Я хочу щедро віддячити тобі.

Флемінг відповів:

-         Я не буду нічого за це брати, їдьте собі з Богом!

Тут раптово з хати у двір вибіг хлопчик, син Флемінга.

— Це твій син? — запитав чоловік. — Так, — з гордістю відповів Флемінг. - Я думаю, що з нього виросте така ж порядна людина, як і ти, — сказав незнайомець, — я хочу надати твоєму сину таку ж саму освіту, як і моєму власному, безумовно, за мій рахунок. Це моє бажання. Якщо цей хлопець удався в тебе, він обов'язково стане людиною, якою ми обидва будемо пишатися! Так і сталося. Син фермера навчався в кращих закладах, закінчив медич-ний інститут, Лондонський університет і став відомим усьому світу як Олександр Флемінг, учений, який створив ліки, пеніцилін, що врятував і продовжує рятувати життя людям в усьому світі. До речі, коли захворів на важку хворобу син багатого аристократа, життя йому врятував цей самий пеніцилін, який винайшов син фермера. Як звади того аристократа? Лорд Черчилль. А його син — Уїнстон Черчилль — відомий англійський полководець і державний діяч, теж знаний у світі. Дивна історія! А може й ні... Бо так життя віддячує порядним людям.

Читанняй й обговорення притчі «Притча про щастя»

 Одного разу Щастя йшло по дорозі й зненацька впало в яму. Повз ями йшла людина. Щастя почуло його кроки й кричить: — Добрий чоловіче! Витягни мене звідси!

 — А що ти мені даси за це? — питає чоловік.

— А що ти хочеш?

— Хочу великий красивий будинок! Щастя дало людині будинок. Той зрадів й забув, що Щастя сидить у ямі та плаче. Йде інша людина.

— Будь ласка, допоможіть мені! — благає Щастя.

—А що ти мені даси за це?

—А що ти хочеш?

— Хочу багато коштовних машин! Дало Щастя йому машини. Людина так зраділа, що й забула про свою обіцянку Щастю. І воно зовсім утратило надію. Раптом — ще одна людина наближається до ями!

— Добрий чоловіче! Витягни мене звідси, будь ласка! Людина витягла Щастя й пішла собі далі. Від радості Щастя побігло за нею й запитує:

— Друже, а що ти хочеш за те, що допоміг мені?

 — Та нічого мені не треба, — посміхнулася дивна людина. З тих пір й бігає Щастя за тією людиною й ніколи не відстає.

Чого вчить ця притча? (Не треба ганятися за успіхом, за щастям. Будь порядною людиною, роби свою справу із задоволенням й бажанням. Тоді успіх та щастя самі тебе знайдуть.)

Робота над прислів'ями

Психолог. Є такі люди, які, як кажуть, в очі лисицею, а поза очі — вовчицею. Одне говорять, а інше роблять. Ведуть подвійну гру. Як же це нечесно і непорядно! Такій людині теж не можна довіряти, тому що вона підступна. Гадюку як не грій, вона все одно вкусить. Таких зневажають у народі! Про них такі прислів'я склали, що прочитаєш їх, аж мурашки поза спиною. «Підлеслива людина, як гадюка під квітами», або: «Бійся цапа спереду, коня ззаду, а хитрої людини — з усіх боків»: «Янгольський голосок, а чортова думка». Ось так про них кажуть, така про них слава.

— Доведіть, чому так вчиняти погано.

— Наведіть приклади подібних учинків.

— А самі ви ніколи так не чинили?

Гра «Додай словечко»

Щедро ллє проміння сонце

У твоє й моє... (віконце).

В світ прийшли ми: я і ти —

Для любові й... (доброти).

Будь привітним і прихильним,

Добрим, лагідним і... (сильним).

Вчись завжди допомагати

І людині... (співчувати).

В дружбі щоб всі виростали

Й дружбу людям... (дарували).

І в душі завжди несли

Теплий промінь... (доброти).

Гра «Біле—чорне»

Психолог. Якщо я називаю добрий учинок, ви піднімаєте білу картку, якщо злий, поганий — чорну.

• Привітатися під час зустрічі.

• Штовхнути й не вибачитися.

• Допомогти підняти річ.

• До всіх у сім'ї бути ласкавим і ніжним.

• Інколи обманювати товариша.

• Насміхатися з чужого горя.

• Захищати слабкого.

• Ділитися з іншими тим, що у тебе є.

Підсумок заходу

Психолог. Порядок, порядність... Ці слова мають спільний корінь. По-рядок - це коли все виконується згідно з певними правилами, вимогами. Порядок повинен бути й у душі людини. Змалечку кожен із вас, діти, повинен засвоїти норми поведінки і моралі, за якими має жити в-людському суспільстві, щоб жити з усіма в мирі і злагоді, почуватися завжди комфортно і затишно, щоб не гризло вас сумління, не мучила совість. 1 хоч виховати себе таким не завжди легко, але кожна людина повинна прагнути до того, щоб стати такою, бо з чесними і порядними людьми всім добре, безпечно, спокійно. Це — надійні люди.

 

Заняття 5-6

«Співчуття та емпатія»

Мета: формувати в учнів здатність до співпереживання, співчуття; вчити наводити приклади милосердя у вчинках, висловлювати власне розуміння милосердя та співчуття; виховувати турботливість та співчуття до тих, хто цього потребує.

Обладнання: тексти оповідань, казки; альбоми, олівці; атрибути для гри «Фея Співчуття».

Хід заходу

Розповідь психолога

- Коли вам погано, чи подобається вам, коли вам співчувають і жаліють вас?

- Зараз я розповім вам дві історії, які написала Тома Іванова. У них йдеться про одну чудову якість — співчуття.

У першій розповіді йдеться про маленького хлопчика, першокласника з країни Канада.

Завдяки маленькому Райану змінилося життя цілого селища в країні Уганда, що розташована в Африці.

Одного разу Райан почув, що в Африці, в Уганді, є такі місця, де люди не мають чистої питної води. Хоча, щоб вирити колодязь для цілого селища, потрібно лише 70 доларів. Шестирічний хлопчик почав збирати гроші для спорудження хоча б одного колодязя і раптом дізнався, що для цього потрібно не 70, а кілька тисяч доларів.

— Отже, я буду працювати над цим ще більше, — відповів Райан.

У результаті до нього приєдналися діти інших канадських шкіл, які теж вирішили допомогти людям з далекої Уганди. До того ж, їх підтримали радіо та телебачення.

Кілька років потому Райан побував з батьками в Африці. Мешканці селища вітали його. Відтепер вони щорічно відзначають «День Райана».

— Завдяки кому змінилося життя селища в країні Уганда? З чого все почалося? (Почалося все з маленького хлопчика, в якого з'явилося сильне бажання допомогти. У нього не було грошей на це, не було нічого, крім величезного бажання. Він був готовий виконувати будь-яку роботу для здійснення свого бажання.)

— Що зробив маленький хлопчик для мешканців селища і для себе? (Він зробив велику справу для мешканців селища, яке знаходиться в тисячах кілометрів від його маленького містечка Онтаріо. Але і сам він отримав велику радість від того, що зміг допомогти людям.)

- У другій розповіді йдеться про маленького англійського хлопчика Чарлі Сімпсона.

У січні 2010 р., в невеликій країні Гаїті, що знаходиться на островах біля Куби, стався жахливий землетрус. Загинуло багато людей, а хто залишився живим, не мали тепер даху над головою. По телевізору показували цю розруху, голодних маленьких дітей. Ці страшні картини побачив у Лондоні маленький англійський хлопчик Чарлі Сімпсон. Його добре серце не змогло залишитися байдужим. Він сів на свій велосипед, попрямував у великий Лондонський парк, почав їздити по ньому й збирати кошти для допомоги мешканцям Гаїті. Люди відгукнулися на заклик маленького Чарлі, і він зібрав досить значну суму грошей для допомоги людям у постраждалій країні.

— Ось бачите: для співчуття немає ані меж, ані кордонів. Та й необов'язково шукати когось десь далеко, щоб допомогти. Подумайте, кому зараз біля вас гірше, ніж вам? Чим ви можете допомогти цій людині? Поділитися чимось смачненьким, захистити когось від образ, донести старенькій сусідці сумку додому... Справ багато!

Гра «Діти Сонця»

Клас об'єднується у пари з хлопчиків і дівчаток.

— Уявіть себе сонячними хлопчиками і дівчатками. Перелічіть якості сонячного хлопчика і сонячної дівчинки.

Наприклад: сонячний хлопчик щирий, чуйний, хоробрий, уміє дружити тощо; сонячна дівчинка м'яка, ніжна, ласкава, чуйна тощо.

Після того, як кожна пара зачитає свої якості, з якостей, перелічених усіма парами, складаються два описи: сонячної дівчинки і сонячного хлопчика.

Читання й обговорення казки

Ціна грошам

Івасик з Надею ніколи не мали грошей. Зрозуміло, що вони і не вміли з ними поводитися. Та і навіщо дітям гроші — про них піклуються батьки і дають їм усе необхідне.

Був раз у батьків Івасика і Наді в гостях багатий родич і подарував дітям по золотому. «Ось, говорить, вам, дітки, грошики, — купите собі, що сподобається».

Діти розуміли, що на гроші можна купити будь-яку річ, а скільки заплатити потрібно — того не знали. Ось Івасик і говорить:

— Я куплю собі коня, такого, як у нашого сусіда, осідлаю його і верхи їздитиму.

— А я, — сказала Надя, милуючись на свій червонець, — куплю золотий годинник, точнісінько такий, який тато подарував мамі до Різдва. Приємно мати годинничка — прикладеш до вуха, він знай відбиває своє тік-так,

— Звісно, приємно, — погодився Івасик, — але і мій кінь не гірший за твого годинничка. Якщо не побоїшся, дозволю тобі як-небудь на ньому покататися.

— Не турбуйся, хоробрості у мене вистачить, — відповіла сестра, — а за те, що ти дозволяєш мені покататися на твоєму коні, я дам тобі погратися моїм годинничком, тільки дивися, не розбий його.

— Будь спокійна, цілий буде! — самовпевнено сказав Івасик, взяв Надю за руку і побіг до батьків розповісти, що він хоче з сестрою купити за свої гроші. І засмутилися ж діти, коли дізналися, що за один золотий не купити ані коня, ані годинничка з ланцюжком, і що на це треба дуже, дуже багато грошей. Так прикро їм стало, що і дивитися не хочуть на свої золоті. Пішли в сад, всілися поряд і почали розмову про свої нездійснені мрії.

Йшла повз сад перехожа, поганенько одягнена, з бідним сумним обличчям. Побачила дітей, зупинилася і благально поглянула на них, точно хотіла сказати: «Пожалійте мене, милі діти, допоможіть!». Підбіг Івасик до хвіртки, гукнув жінку і, показуючи їй золотого, запитав: «Скільки можна купити на цей золотий хліба?»

— Багато, — відповіла жінка, — мені з дітьми вистачило б на цілий тиждень.

— Ну так візьміть його і купіть собі хліба, — сказав Івасик.

— Візьміть і мій золотий, — сказала Надя, простягаючи свій червонець. Зраділа жінка, хотіла подякувати, але від хвилювання у неї обірвався голос, і вона заплакала радісними сльозами — сльозами, якими давно не плакала. Дивлячись на неї, розплакалися і діти. Тільки тепер вони дізналися про ціну грошам.

Обговорення

— Як би ви вчинили на місці дітей — героїв казки?

— Як ви вважаєте, вчинок Івасика і Наді сподобався їх батькам?

— Якщо вам дарують гроші, на що ви їх витрачаєте?

 

Гра «Стежка милосердя»

Психолог. Уявіть, що ви йдете стежкою милосердя в своєму місті. Розкажіть про все, що з вами відбудеться на цій стежці.

Наприклад: на цій стежці я втішу малюка, що плаче, поллю квітку або посаджу дерево тощо.

Виконання малюнка «Допомагаємо людям»

Психолог. Намалюйте чарівного коня і чарівний годинничок і поміркуйте, як вона можуть допомогти людям.

Підсумок заходу

Психолог. Як ви розумієте зміст прислів'я: «Серце — не камінь, людина жалієте живе»?

Гра «Фея Співчуття»

Один з дітей — Фея Співчуття. Фея Співчуття з чашкою води обходить усіх дітей і бризкає на них з цієї чашки — дарує всім сльозинки співчуття. Після цього діти по черзі розповідають Феї, кому вони допоможуть (виручать з біди, пожаліють).

Психолог.

- Що можна подарувати людям, які страждають?

- Які подарунки можна приготувати для цих. людей?

 

Заняття 7-8

«Прекрасне та негативне в поведінці дитини»

Психолог. Отже, тепер ви зрозуміли, що, навчаючись у школі, ви готуєте себе до життя, для майбутнього, щоб стати гарними працівниками, щоб у вас не виникало труднощів з роботою, щоб ви могли отримати улюблену професію, добру роботу, бути кваліфікованим спеціалістом. Тому вже сьогодні запам'ятайте: щоб у житті чогось досягти, треба змалку вміти вчитися.

(Інтерактивна бесіда)

Мета: уточнити поняття ввічливості, показати необхідність виконання правил культурної поведінки; прищеплювати бажання удосконалюватися, жити в культурному середовищі.

Обладнання: тексти оповідань В. Сухомлинського; прислів'я.

Хід заходу

 

Робота над прислів'ями. Робота в групах

Психолог. Протягом багатьох років складалися правила, що стосуються того, як людина повинна жити поряд з іншими людьми, щоб усім було добре. Це відбито в народних прислів'ях.

Психолог об'єднує дітей у групи і кожній групі роздає прислів'я про мораль.

• Птаха взнають у польоті, а людину в роботі.

• Чого собі не зичиш, і другому не жадай.

• Що посієш, то і пожнеш.

• Не ім'я прикрашає людину, а її вчинки.

Кожна група доводить мудрість того або іншого прислів'я.

Психолог. «Правил поведінки дуже багато —спробуй їх всі запам'ятати!» — скажуть деякі. Насправді є одне просте правило: людина своєю поведінкою і зовнішнім виглядом не повинна завдавати незручності навколишнім людям. І тоді її вважатимуть інтелігентною людиною.

Гра «Скажи своє слово»

• Оленка скромна, бо...

• Іванко байдужий, бо...

• Марійка щира, бо...

• Петрусь зневажливий, бо...

• Галинка чуйна, бо...

Читання й обговорення оповідань В. Сухомлинського

— Чим схожі ці оповідання?

— Чим вони різняться?

— Розкажіть, якими були діти із першого оповідання? із другого? Чому ви так вважаєте?

— Що головне хотів сказати автор?

Аналіз ситуацій

Психолог. Чимало часу ви проводите у школі. Розглянемо ситуації й оці-нимо вчинки школярів.

• Пролунав дзвоник на перерву, і Юрко кулею вискочив із класу. Він хотів купити пиріжок в їдальні і поспішав туди потрапити, поки не набігла велика черга. Він нісся коридором, розштовхуючи дітей, що розбігалися від нього. Але тут в їдальні з'явилась Марія Петрівна. Юрко на хвилину зупинився, а потім стрімголов кинувся в чергу і став знову розштовхувати дітей. Зачепивши дівчинку ліктем, він навіть не озирнувся.

— Що ви можете сказати про хлопчика?

— Що Юрко робив неправильно?

— Як необхідно поводитися в їдальні?

Урок математики. Діти прочитали задачу. Розв'язали в зошитах. Сергій задивився у вікно, аза задачу й не брався. Побачила це вчителька і, як всі завершили, запитала у Сергія:

— А в тебе яка відповідь? Встав хлопчина, глянув ліворуч, праворуч. Хтось йому щось зашепотів. Сергій голосно промовив:

— Три кілограми капусти важать вісім кілограмів.

— Як ви вважаєте, чому Сергій не зміг правильно відповісти?

— Згадайте, яких ще правил потрібно дотримуватися на уроці?

Читання вірша

ЖАРТУН

В нас жартун у класі є,

Всім він прізвиська дає,

Каже: — Я мастак до жартів.

Та чого ті жарти варті?

Зве він «Савою» Савенка,

«Головою» — Головенка,

А Саченкову— «Сачок»,

Маслаченка— «Маслачок»,

Звезарудного — «Заруда»...

А його всі звуть «Зануда»!

Г. Бойко

— Як ви вважаєте, чи можна назвати ввічливими героїв вірша?

— Чи гарно називати одне одного різними прізвиськами? Чому?

— Підійшов Толя до Андрійка в читальній залі й каже голосно:

Ходімо звідси, тут нічого робити. Тільки книжки і все. Не цікаво.

Андрійко йому нічого не сказав. Лише приклав пальчик до вуст: мовляв,

тихо...

— А як ви вважаєте, чому Андрійко не відповів Толикові?

— Що роблять у бібліотеці?

Гра «Як ти вчиниш, коли...»

• Узяв у бібліотеці книжку, а менша сестричка вирвала з неї сторінку.

• Пообіцяв бібліотекареві принести книгу в певний день, а ще не встиг дочитати.

• Взяв передивитися журнал і побачив, що там вирвано кілька сторінок.

• Загубив бібліотечну книгу.

Психолог. Вихована людина постійно контролює себе, завжди оцінює свої вчинки, адже за поведінкою ми судимо про людину. Одні вчинки ми схвалю-ємо, вважаємо їх культурними, інші — засуджуємо, вони викликають у нас обурення.

Гра «Краще за всіх»

Діти утворюють коло і під музику виконують різні команди психолога, наприклад: потанцювати, зобразити тварину, зробити гімнастичну вправу, посміхнутися тощо. Той, хто краще за всіх виконає те або інше завдання, одержує красиву намистину (камінчик) досконалості. Можна запропонувати дітям виконати смішні завдання. Наприклад: хто довше простоїть на одній нозі, махаючи руками; у кого щонайдовша мова. Перемагає той, хто збере більш усього намистин досконалості.

Наприкінці гри вчитель обговорює з дітьми, що людина повинна старатися щосили, щоб добитися досконалості в якій-небудь справі.

— Чи повинна людина удосконалювати свій характер, і чому?

— Якими якостями повинна володіти людина, щоб прагнути досконалості?

— Хто може допомогти людині вдосконалюватися?

— Хто допомагає вам удосконалюватися?

Психолог. Знанню правил доброї поведінки, вмінню спілкуватися з людьми, визначати характер незнайомого співбесідника або внутрішні емоції своїх друзів треба вчитися з дитинства. Володіючи такими знаннями, вам легше буде досягти успіхів на складному і цікавому шляху, який називається життя.

Підсумок заходу

Психолог. Бути вихованою людиною — значить уміти жити серед людей. Треба дотримуватись правил, які склалися у стосунках між людьми за багато років.

 

Заняття 9-10

«Вчимося пробачати іншим»

Не треба ображатись на людей за прикрощі,

які тебе спіткають.

В. Іващенко

Мета: формування вміння уважно ставитися до оточуючих, набуття конструктивних форм поведінки.

Хід заняття

Літературна казка «Ображений нарцис» (за А. Неєловою)

На березі грайливо-пустотливого струмочка ріс гарнесенький тендітний нарцис.

Одного разу пустун-струмок, граючись, хлюпнув на нього декілька краплинок. Розсердилася квітка і ображено закричала: «Який же ти гидкий, струмочку! Як ти смієш обливати мене своєю холодною водою! Все вбрання мені замочив! Забирайся геть, не хочу з тобою гратися!»

- Не ображайся, це я ненавмисно зробив,— вибачався струмочок.— Зачекай хвилинку, лагідне сонечко швидко тебе висушить.

Та гордовитий нарцис не захотів нічого слухати і не вибачив струмочок.

На зміну весні прийшло пекуче літо...

Нарцис був знесилений від спраги; його гарнесеньке вбрання припорошилося пилом та вкрилося брудними плямами. У напівзав'ялій квітці важко було впізнати красеня-нарциса. Згадав він про свого старого друга і зітхаючи, промовив: «Був би зі мною струмок, він напоїв би мене і вмив би мене, став би знову я таким гарнесеньким, як колись».

Вирішив тут нарцис покликати струмочок і попросити у нього вибачення, але заслаб і не міг голосно крикнути... У той час, на жаль, не було ані дощу, ані роси — і так день при дні наш герой все більше в'янув. І незабаром діти знайшли його в траві зовсім засушеним.

Обговорення:

— Чи могла б інакше закінчитися ця історія, якби нарцис не образився на жарт струмочка?

— Що б ви відчували на місці нарциса?

— Як би ви діяли на місці героїв казки?

— Що ви можете порадити людині, яка не вміє пробачати друзів?

Вправа «Образа — поганий порадник»

Розгляньте з дітьми ситуацію «Образа». Запропонуйте учням:

1. Розповісти про випадок, коли вони відчували образу.

2. Прояснити подробиці. (По колу діти ставлять одне запитання тому, хто запропонував ситуацію.)

3. Висловити думки. (Учні коментують ситуацію.)

4. Обмінятися метафорами, почуттями (на що схожа ця ситуація).

5. Знайти варіанти розв'язання ситуації (що я зробив би на місці головного героя).

Малюнок «Якого кольору образа?»

Психолог. Перед початком роботи запитайте учнів, де, за їх уявленням, оселяється образа.

Попросіть дітей намалювати «ображене серце». Як кольори допоможуть висловити це почуття та його переживання?

Інтерактивна вправа «Люстерко примирення»

Психолог. Прочитайте дітям вірш В. Орлова.

Хто кого

— Хто кого образив першим?

— Він мене!

— Ні. Він мене!

— Хто кого ударив першим?

— Він мене!

— Ні. Він мене!

— В дружбі не були чужими!

— Я не був! — І я не був!

— Що ж ви вдвох не поділили?

— Я забув!

— І я забув!

Запитайте дітей про те, чи пригадують вони подібні ситуації? Чи налаштовані вони на примирення?

Приготуйте маленьке люстерко заздалегідь. Це — чарівне люстерко примирення, яке діти будуть передавати один одному по колу. Коли люстерко потрапляє до рук учасника взаємодії, він розповідає про те, як помирився або помириться зі своїм другом. Потім люстерко примирення потрібно покласти на видне місце в класі, щоб діти могли згадувати про те, як важливо розуміти і пробачати одне одного та не ображатися.