Курсова робота на тему :"Смог утворення та наслідки "

ТЕМА: «СМОГ, ЙОГО УТВОРЕННЯ ТА НАСЛІДКИ»

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ СМОГУ ЯК МЕТЕОРОЛОГІЧНОГО ЯВИЩА              5

1.1. Поняття смогу та види смогу 5

1.2. Хімічний склад смогу 9

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ СМОГОМ 14

2.1. Забруднення атмосфери смогом у світі 14

2.2. Аналіз стану забруднення атмосфери в Україні 19

РОЗДІЛ 3. НАСЛІДКИ УТВОРЕННЯ СМОГУ 23

3.1. Негативний вплив смогу на здоров'я людини 23

3.2. Наслідки утворення смогу у різних містах планети 24

ВИСНОВКИ 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33

ДОДАТОК 37

ВСТУП

Актуальність вивчення смогу, його утворення та наслідків обумовлена тім, що однією з глобальних проблем теперішнього часу є охорона навколишнього природного середовища та формування умов для стійкого розвитку життєдіяльності людини. Інтенсивний розвиток промисловості, транспорту та супутньої інфраструктури привів до посилення змін навколишнього середовища, забруднення атмосфери, гідросфери і літосфери, особливо в містах.

Взагалі, в даний час проблема взаємодії людського суспільства з природою набула особливої гостроти. У наші дні спостерігаються сильні зміни клімату міст, а саме антропогенне забруднення, зване смогом. В першу чергу ці проблеми пов'язані зі збільшенням числа промислових викидів і збільшенням числа автотранспорту. Безперечно, що збереження нормальної якості життя людини в містах неможливо без осмислення цієї сучасної екологічної проблеми. Незважаючи на свою популярність, ця проблема так і не була ефективно вирішена. Кращі екологи різних країн світу намагаються знайти рішення цієї проблеми і приймають усілякі заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу. Крім того, шкідливі викиди завдають істотної шкоди здоров'ю людини. Саме тому вивчення антропогенних викидів, зокрема смогу, надзвичайно важливо, щоб запобігти їх появі.

Метою курсової роботи є вивчення смогу, його утворення та наслідків. Для здійснення цієї мети у роботі були поставлені наступні завдання:

визначити поняття смогу та види смогу;

розглянути хімічний склад смогу;

проаналізувати стан забруднення атмосфери смогом у світі;

надати аналіз стану забруднення атмосфери в Україні;

описати негативний вплив смогу на здоров'я людини;

дослідити наслідки утворення смогу у різних містах планети.

Об’єкт дослідження – явище смогу як вид забруднення повітря у великих містах.

Предмет дослідження – чинники та процеси утворення, види смогу, показники забруднення атмосфери смогом та його вплив на життєдіяльність людини.

Методи дослідження. Основні методи досліджень, що використано у курсової роботі: вивчення та узагальнення теоретичних джерел з проблеми дослідження; описовий; картографічний.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів з шістьма підрозділами, висновків, списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ СМОГУ ЯК МЕТЕОРОЛОГІЧНОГО ЯВИЩА

1.1. Поняття смогу та види смогу

«Словник-довідник метеорологічних термінів» визначає смог - один з видів забруднення повітря у великих містах і промислових центрах [22, с. 45]. Спочатку під смогом мався на увазі дим, утворений спалюванням великої кількості вугілля (змішання диму і діоксиду сірки SO2). Г. В. Чернюк зазначає, що одночасна присутність туману (англ. Fog) і диму (англ. Smoke) призвела до виникнення слова «зміг».

Л. В. Сніжко та В. І. Паламарчук вказують, що смог являє собою аерозоль, що складається з диму, туману і пилу, яка виникає в атмосфері великих промислових міст в безвітряну погоду, коли концентрація аерозолів значно збільшується [23, с. 67]. Смог утворюється з частинок сажі, попелу, продуктів сухої перегонки палива тощо. У вологій атмосфері містяться також крапельки рідини.

Розрізняють два основних типів аерозолів за способом їх утворення:

конденсаційна, тобто випаровування матеріалів при нагріванні з подальшою їх конденсацією;

диспергаційна, а саме механічні процеси дроблення, розтирання та ін. - процеси горіння з утворенням частинок сажі, золи.

Специфічним типом аерозолів є смог, що утворюється в результаті фотохімічних реакцій за участю органічних сполук.

Шляхи утворення аерозолів у повітрі показано у табл..1.1.

Атмосферні забруднювачі поділяють на первинні, що надходять безпосередньо в атмосферу, і вторинні, яки є результатом перетворення первинних.

Таблиця 1.1.

Шляхи утворення аерозолів у повітрі [24, с. 59]

Сірчистий газ, що надходить в атмосферу, окислюється до сірчаного ангідриду, який взаємодіє з парами води і утворює крапельки сірчаної кислоти. При взаємодії сірчаного ангідриду з аміаком утворюються кристали сульфату амонію [19, с. 120]. Подібним чином, в результаті хімічних, фотохімічних, фізико-хімічних реакцій між забруднюючими речовинами і компонентами атмосфери, утворюються інші вторинні речовини.

Г. Д. Проценко зазначає, що смог буває наступних типів:

вологий зміг лондонського типу - поєднання туману з домішкою диму і газових відходів виробництва;

крижаний зміг аляскинського типу - смог, що утворюється при низьких температурах з пара опалювальних систем і побутових газових викидів;

радіаційний туман - туман, який з'являється в результаті радіаційного охолодження земної поверхні і маси вологого приземного повітря до точки роси. Зазвичай радіаційний туман виникає вночі в умовах антициклону при безхмарної погоді і легкому бризі. Часто радіаційний туман виникає в умовах температурної інверсії, що перешкоджає підйому повітряної маси [18, с. 76]. У промислових районах може виникнути крайня форма радіаційного туману - смог[9, с. 211].

Сухий смог лос-анджелеського типу - смог, що виникає в результаті фотохімічних реакцій, які відбуваються в газових викидах під дією сонячної радіації; він стійкий синюватий та складається з їдких газів без туману [8, с. 32]. Необхідною складовою частиною процесу утворення смогу цього типу є фотохімічні реакції. Лос-анджелеський смог з'являється при більш високій температурі і меншій вологості. Основними особливостями фотохімічного смогу, спостережуваного в Лос-Анджелесі, є наступні факти: смог утворюється в ясну сонячну погоду при низькій вологості повітря, причому максимальна концентрація речовин спостерігається незабаром після полудня. Хімічно він діє як окислювач і викликає розтріскування гуми. Смог спостерігається у вигляді білуватого або синюватого туману, проте погіршення видимості - найменш серйозний ефект в порівнянні з іншими [4, с. 78].

Лос-Анджелеський смог викликає у людей подразнення очей і губить листя у рослин. Вихідні речовини, з яких формується фотохімічний зміг, входять до складу автомобільних вихлопних газів, присутніх в повітрі у великих кількостях, але постачальником вихідних речовин може служити і біосфера. Так, наприклад, в результаті життєдіяльності специфічних бактерій з ґрунту, із стічних вод, з відкритих водойм в атмосферу надходить велика кількість закису азоту N2O (10 ÷ 50 × 106 т / рік). В атмосфері N2O схильний до окислення непарним киснем (озоном або атомарним киснем), в результаті чого відбувається утворення NO [3, с. 76].

Інший спосіб утворення оксиду азоту NO, полягає в фотолізі молекули NO2 квантом світла з довжиною хвилі l = 0,3 ÷ 0,4 мкм, в результаті цієї реакції утворюються дві активні частці: NO і O. Якщо в атмосфері міститься мало молекул кисню, то діоксид азоту NO2 взаємодіють з атомарним киснем, що утворюється, як було показано вище, при фотолізі NO2. Таким чином, в атмосфері накопичується велика кількість NO, вкрай шкідливого для біосфери. Ситуація обтяжується тим, що NO повільно відновлюється до NO2. Цей процес стає істотним в нічний час, коли пряме випромінювання від сонця зникає. Якщо фотоліз NO2 йде у присутності значного надлишку кисню, то в результаті реакції атомарного кисню, у присутності третьої частці (N2 або O2) утворюється тропосферний озон. Його гранично допустима концентрація в повітрі становить 1 мг / м3. У денні години озон повільно реагує з NO2, утворюючи радикал NO3, який в свою чергу вступає в подальші реакції з NO і NO2. Однією з кінцевих продуктів цих реакцій є N2O5. Якщо в атмосфері є водяний пар, то N2O5 може вступити в реакцію з водяним паром і продуктом цієї реакції є азотна кислота - HNO3 [1, с. 91].

Фотохімічний смог - смог, основною причиною виникнення якого вважаються автомобільні вихлопи. Фотохімічний смог був вперше описаний у 1950-х рр. Автомобільні вихлопні гази і забруднюючі викиди підприємств в умовах інверсії температури вступають в хімічну реакцію з сонячним випромінюванням, утворюючи озон [10, с. 23]. Фотохімічний зміг може викликати ураження дихальних шляхів, блювоту, подразнення слизової оболонки очей і загальну млявість. У ряді випадків в фотохімічному смозі можуть бути присутніми сполуки азоту, які підвищують вірогідність виникнення ракових захворювань [11, с. 19].

До складу основних компонентів смогу входять озон, оксиди азоту та сірки, численні органічні сполуки перекисний природи, звані в сукупності фотооксидантами [5, с. 37].

1.2. Хімічний склад смогу

Як було зазначено у попередньому розділу роботи, смог являє собою аерозоль, тому розглянемо процес утворення сульфатних і нітратних аерозолів.

Утворений діоксид сірки піддається подальшому окисленню і перетворенню в триоксид сірки. Найбільш вірогідним може бути процес:

2 SO2 + О2 + hν → 2 SO3

Влітку приблизно 55-70% переходить в SO3, взимку ця величина досягає лише 30-35%. Дослідження, проведені над океанами, показали, що кількість сульфатних форм в денний час на 50% вище, ніж у нічний. Все це підтверджує фотохімічний процес походження сульфатних часток [2, с. 85].

Триоксид, що утворився, досить швидко перетворюється в сірчану кислоту в результаті взаємодії з парами води. При взаємодії з різними речовинами сірчана кислота дає тверді частці - сульфати. Наприклад, при взаємодії з аміаком утворюються частці сульфату амонію:

NH3 + H2SO4 ∙ nH2O → NH4HSO4 ∙ nH2O

NH3 + NH4HSO4 ∙ nH2O → (NH4)2SO4 ∙ nH2O

Утворилися найдрібніші кристали сульфату амонію є зародками для подальшої кристалізації сульфатів.

Зазвичай сполуки азоту окислюються до NO2, а кінцевим продуктом є газоподібна азотна кислота. У літній період при інтенсивному сонячному опроміненні швидкість перетворення діоксиду азоту в кислоту досить велика - до 50% [2, с. 86]. На рис. 1.1 наведено механізм утворення нітратів в атмосферних аерозолях.

Рис. 1.1. Механізм утворення нітратів в атмосферних аерозолях [2, с. 86]

NO2 переходить в азотну кислоту за 12-14 год.

Аерозолі існують в атмосфері від декількох годин до декількох днів (в стратосфері до 20 ... 30 днів). Потім вони виводяться з атмосфери, беручи участь у різних процесах: найбільш характерними є коагуляція, конденсація, хімічні реакції. Коагуляція (злипання частинок) відбувається в результаті броунівського руху. Цей же процес може відбуватися і під дією гідродинамічних, електричних, гравітаційних та інших сил. Швидкість коагуляції пропорційна квадрату концентрації частинок аерозолю і швидко падає в часі. В результаті коагуляції утворюються великі частки, які випадають з атмосфери [12, с. 138].

В перенасиченій атмосфері аерозолі можуть виконувати роль центрів конденсації, на яких осідає все більша кількість речовини. Частці ростуть і, досягнувши певного розміру, осідають до поверхні Землі.

При випаровуванні частина речовини аерозольної краплі переходить в газову фазу і може брати участь у подальших газофазних реакціях або знову конденсуватися в інші аерозолі, в результаті процесів випаровування аерозольні частці зменшуються до певних розмірів до тих пір, поки не встановиться рівновага між процесами випаровування та конденсації (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Загальна схема хімічного процесу утворення смогу [27]

Окисний характер смогу надають, в основному, озон і пероксіацетілнітрат. Накопичення озону в атмосфері залежить, зокрема, від співвідношення оксидів азоту. Відомі реакції:

NO2 → NO + O (3P) λ < 400 нм

O (3P) + O2 + M → O3 + M

O3 + NO → NO2 + O2

Швидкість руйнування озону при взаємодії з О (3Р) та ПЗ • незначна, тому остання реакція може в якійсь мірі служити визначаючою зміст О3. З рівняння видно, що концентрація озону буде зростати при збільшенні швидкості перетворення NО в NО2 іншими шляхами. Цей процес має місце в атмосфері міст, що містить органічні речовини. Як вже було показано раніше, перетворення органіки йде за схемою:

RH + OH• → R• + H2O

R• + O2 → ROO•

ROO• + NO → RO• + NO2

При наявності певних концентрацій алканів процеси переходу NO в NO2 прискорюються, що призводить, у свою чергу, до підвищення концентрації озону.

При утворенні фотохімічного смогу важливе значення має реакційна здатність органічних сполук. Вважають, що олефіни з розгалуженими ланцюгами і впровадженими подвійними зв'язками складають групу найбільш реакційноздатних сполук. Потім слідують три- і тетраалкілбензоли і олефіни з кінцевими подвійними зв'язками, потім діалкілбензоли, альдегіди, етилен і т.д.[26, с. 87].

Органічні сполуки в результаті послідовних реакцій перетворюються в оксиданти. Одним з оксидантів смогу є пероксіацетілнітрат (ПАН). Його формула має вигляд:

CH3 – C – O – O – NO2

׀׀

O

Ця речовина робить сильну подразнюючу дію на очі, пошкоджує рослинність. Іншою подразнюючою речовиною, ідентифікованою зі складу атмосфери в смогових умовах, є пероксібензоілнітрат (ПБН), що має структуру:

C6H5 – C – O – O – NO2

׀׀

O

ПБН володіє в 100 разів більш сильною здатністю подразнивати очі, ніж ПАН.

Отже, смог являє собою аерозоль. Влітку приблизно 55-70% переходить в SO3, взимку ця величина досягає лише 30-35%. Триоксид, що утворився, досить швидко перетворюється в сірчану кислоту в результаті взаємодії з парами води. При взаємодії з різними речовинами сірчана кислота дає тверді частці - сульфати. Аерозолі існують в атмосфері від декількох годин до декількох днів (в стратосфері до 20 ... 30 днів). Потім вони виводяться з атмосфери, беручи участь у різних процесах: найбільш характерними є коагуляція, конденсація, хімічні реакції. Коагуляція (злипання частинок) відбувається в результаті броунівського руху. Цей же процес може відбуватися і під дією гідродинамічних, електричних, гравітаційних та інших сил. В перенасиченій атмосфері аерозолі можуть виконувати роль центрів конденсації, на яких осідає все більша кількість речовини. Частці ростуть і, досягнувши певного розміру, осідають до поверхні Землі. При утворенні фотохімічного смогу важливе значення має реакційна здатність органічних сполук.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ СМОГОМ

2.1. Забруднення атмосфери смогом у світі

Відповідно до досліджень Королівського Нідерландського метеорологічного інституту, визначено найвищі глобальні концентрації шкідливих забруднювачів двоокису азоту, що показано на карті рис. 2.1. Дана карта відображає концентрацію і поширення діоксиду азоту в тропосфері, рівень цей сполуки в атмосфері, якій ми дихаємо. 

Рис. 2.1. Глобальні концентрації шкідливих забруднювачів двоокису азоту за даними Королівського Нідерландського метеорологічного інституту [29]

Як забруднювач, діоксид азоту має велику глобальну концентрацію в небі над промисловим гігантом Китаю Шанхаєм, що є одним з найбільш швидко зростаючих міст в світі. Шанхай мав збільшення викидів діоксиду азоту з 1996 по 2008 р. у 29 відсотків. У 2008 році, поряд з Мехіко і Лос-Анджелесі, в міських районах Шанхая була найбільша концентрація даного забруднювача у світі [29].

Основні галузі, що чинять шкідливі викиди: нафтопереробні заводи, електростанції і транспорт, вони є одним з найбільших винуватців забруднення повітря.

Якість повітря погіршилася за останнє десятиліття, і для великої кількості людей. У березні 2013 Всесвітня організація охорони здоров'я надала звіт, що містить наступні відомості: забруднення повітря винне у 7 мільйонах передчасних смертей в 2012 році, це одна з кожних восьми загального числа смертей у світі [30].

Основним джерелом пірогенного забруднення на планеті є теплові електростанції, металургійні і хімічні підприємства, котельні установки, що споживають більше 70% твердого та рідкого палива, що щорічно видобувається [17, с. 10]. Основними шкідливими домішками пірогенного походження є наступні:

1) Оксид вуглецю. Виходить при неповному згорянні вуглецевих речовин. У повітря він потрапляє в результаті спалювання твердих відходів, з вихлопними газами і викидами промислових підприємств. Щорічно цього газу надходить в атмосферу не менше 1250 млн. т. Оксид вуглецю є з'єднанням, що активно реагує зі складовими частинами атмосфери і сприяє підвищенню температури на планеті, створенню парникового ефекту.

2) Сірчистий ангідрид. Виділяється в процесі згоряння що вміщує сірку палива або переробки сірчистих руд (до 170 млн. т. на рік). Частина сполук сірки виділяється при горінні органічних залишків у гірничорудних відвалах. Тільки в США загальна кількість викинутого в атмосферу сірчистого ангідриду склало 65% від загальносвітового викиду.

3) Сірчаний ангідрид. Утворюється при окисленні сірчистого ангідриду. Кінцевим продуктом реакції є аерозоль або розчин сірчаної кислоти в дощовій воді, що підкисляє ґрунт, загострює захворювання дихальних шляхів людини. Випадання аерозолю сірчаної кислоти з димових факелів хімічних підприємств відзначається при низької хмарності й високої вологості повітря. Листові пластинки рослин, що виростають на відстані менше 11 км. від таких підприємств, звичайно бувають густо засіяні дрібними некротичними плямами, що утворилися в місцях осідання крапель сірчаної кислоти. Підприємства кольорової і чорної металургії, а також ТЕС щорічно викидають в атмосферу десятки мільйонів тонн сірчаного ангідриду.

4) Сірководень і сірковуглець. Надходять в атмосферу окремо або разом з іншими сполуками сірки. Основними джерелами викиду є підприємства по виготовленню штучного волокна, цукру, коксохімічні, нафтопереробні, а також нафтопромисли. В атмосфері при взаємодії з іншими забруднювачами піддаються повільному окисленню до сірчаного ангідриду.

5) Оксілен азоту. Основними джерелами викиду є підприємства, що виробляють азотні добрива, азотну кислоту і нітрати, анілінові барвники, нітросполуки, віскозний шовк, целулоїд. Кількість оксиди азоту, що надходять в атмосферу, становить 20 млн. т. на рік.

6) Сполуки фтору. Джерелами забруднення є підприємства з виробництва алюмінію, емалей, скла, кераміки, сталі, фосфорних добрив. Фторовміщуючі речовини надходять в атмосферу у вигляді газоподібних сполук - фтороводороду або пилу фториду натрію і кальцію. З'єднання характеризуються токсичним ефектом. Похідні фтору є сильними інсектицидами.

7) Сполуки хлору. Надходять в атмосферу від хімічних підприємств, що виробляють соляну кислоту, хлоровміщуючі пестициди, органічні барвники, гідролізний спирт, хлорне вапно, соду. В атмосфері зустрічаються як домішки молекул хлору і парів соляної кислоти. Токсичність хлору визначається видом з'єднань і їх концентрацією. У металургійній промисловості при виплавці чавуну й при переробці його на сталь відбувається викид в атмосферу різних важких металів і отруйних газів. Так, в розрахунку на 1 т. передільного чавуну виділяється крім 12,7 кг. сірчистого газу і 14,5 кг пилових частинок, що визначають кількість з'єднань миш'яку, фосфору, сурми, свинцю, пари ртуті і рідкісних металів, смоляних речовин і ціаністого водню.

Індекс екологічного стану (EPI) - це глобальний рейтинг, який порівнює країни екологічними проблемами, він публікується раз на два роки, показує, що протягом останнього десятиліття, число людей, дихаючих небезпечним повітрям виріс на 606 млн. і в даний час складає 1780 млн . Це одна чверть світового населення (рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Країни за Індексом екологічного стану у 2014 р.[30]

Карта накладає два джерела даних про забруднення повітря: у містах відповідно до останнього звіту ВООЗ та звіту про забруднення повітря в містах у 2014 р.

Багато країн як і раніше не мають наземного моніторингу для вимірювання забруднювачів повітря. Майже 70 відсотків із станцій моніторингу повітря непропорційно розташовані в багатих країнах. В Африці, Південно-Східної Азії і Південній Америці, існують серйозні прогалини в моніторингу [30].

Вчені прогнозують , що майже половина прогнозованого зростання вицідив відбудеться в міських районах до 2030 року, це переважно буде в Китаї та Індії, в міських районах в Африці, як очікується, кількість вицідив зросте на цілих 590 відсотків від рівня 2000 року [30].

Отже, погана якість повітря впливає на всі країни.

З даних на рівні країн на карті, можна побачити, що в більшості країн Європи мають річний рівень забруднення повітря, що перевищує рівень "безпечний" (тобто, 10 мкг / кубічний метр) за визначенням ВООЗ. Париж в березні 2015 р. довелося ввести обмеження на основні моторні транспортні засоби, коли забруднення повітря досягло небезпечно високі рівні [30].

Солт-Лейк-Сіті в США регулярно відчуває серйозний смогу в зимовий час, що призвело до заходів громадської охорони здоров'я серед жителів. Спостерігається прямий зв’язок між багатством міста та країни і забрудненням повітря: коли країни стають багатшими, бачимо зростання забруднення повітря [30].

Забруднення повітря в містах гірше, ніж при середнє за країнами. Нью-Делі, столиці Індії, наприклад, місто з гіршим забруднення повітря. Багато інших міст Південної Азії, в тому числі в Пакистані, Ірані та Бангладеш, всі страждають рівні забруднення більш ніж в 10 разів вище, ніж безпечний поріг[30].

Повітря Індії є найгіршим серед міст, якість повітря Китаю в національному масштабі є найгіршим у світі. У порівнянні з Індією, частина цієї різниці в результатах пов'язана з тим, що Китай має більше людей, що живуть у містах (більше половини), ніж в Індії (близько однієї третини) [30].

У травні 2014 року, Китай оголосив, що він буде більше на 5 мільйонів доларів для для вирішення проблем забруднення повітря, але залишається питання, чи є це число достатньо. Статистика власності транспортних засобів для Китаю виросла в геометричній прогресії протягом останнього десятиліття і перевищила 240 млн. в кінці 2014 року [30].

У той час як ця надана карта показує забруднення повітря за країнами, вона на відображає його наслідки, що впливають, зокрема, на групи, чутливі до забруднення повітря, наприклад, страждаючі від астми.

2.2. Аналіз стану забруднення атмосфери в Україні

Основним забруднювачем атмосферного повітря в Україні є промисловість: вона робить майже вдвічі більше шкідливих викидів, ніж автотранспорт (відповідно 65 і 35 %). Серед промислових об'єктів основними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства теплоенергетики (близько 29 % усіх шкідливих викидів у атмосферу). Загалом, на рахунок енергетичної, металургійної та вугільної промисловості можна віднести відповідно 33, 25 і 23 % усіх забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу, підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості — 3 %. Найбільша частка викидів припадає на Донецько-Придніпровський регіон — 79 % загального обсягу викидів у країні (рис. 2.3)[28].

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря у містах України здійснена за даними спостережень, які отримані у 53 містах на 162 стаціонарних постах. В атмосферному повітрі визначався вміст 30 забруднювальних речовин.

Середні за І півріччя 2014 р. концентрації шкідливих речовин по містах України, де проводились спостереження, перевищували відповідні середньодобові гранично допустимі концентрації (ГДКс.д.), затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 липня 1997 р. № 201,  з формальдегіду – в 2,3 раза, з діоксиду азоту – в 1,3,  з завислих речовин – в 1,1 раза.  Вміст фенолу був на рівні 1,0 ГДКс.д. Перевищення ГДКс.д. за середніми концентраціями за півріччя зафіксовано з формальдегіду у 34 містах, діоксиду азоту – у 31, завислих речовин – у 22, фенолу – в 9, оксиду вуглецю – у 9, аміаку та фтористого водню – у 4, діоксиду сірки, оксиду азоту, хлористого водню і сажі – в одному місті (таблиці 2.1, 2.2).

Рис. 2.3. Карта викидів забруднюючих речовин у повітря міст України [28]

У І півріччі 2014 р. у двох містах України рівень забруднення повітря (за комплексним індексом забруднення атмосфери) оцінювався як дуже високий – це міста Красноперекопськ та Одеса. У 22 містах рівень забруднення оцінювався як високий – це Дніпpодзержинськ, Донецьк, Маріуполь, Слов’янськ, Дніпропетровськ, Макіївка, Дзержинськ, Армянськ, Миколаїв, Лисичанськ, Київ, Луганськ, Кривий Ріг, Ялта, Краматорськ, Горлівка, Єнакієве, Запоріжжя, Херсон, Рівне, Луцьк, Рубіжне [31].

Таблиця 2.1

Вміст основних забруднювальних речовин в атмосферному повітрі міст України у І півріччі 2014 року[31]

Разові концентрації вище ГДКм.р. з завислих речовин, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, сірководню, фенолу, фтористого водню, хлористого водню та формальдегіду відмічено в 36-78% міст, де проводились спостереження.

Таблиця 1.2

Найбільші середні і максимальні концентрації (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст України у І півріччі 2014 року[31]

Дуже високий і високий рівень забруднення повітря був обумовлений здебільшого значними середніми концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю, завислих речовин.

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Україні (за КІЗА) у І півріччі 2014 р. оцінювався як високий і порівняно з І півріччям 2013 р. фактично не змінився, а обласними центрами з найчистішим повітрям у поточному році є Харків та Чернігів.

РОЗДІЛ 3. НАСЛІДКИ УТВОРЕННЯ СМОГУ

3.1. Негативний вплив смогу на здоров'я людини

У людей SO2 подразнює слизову оболонку, викликаючи сильний кашель. У дорослих здорових людей ці симптоми з'являються тільки при концентраціях, відповідних МЕК (13 мг / м) [21, с. 68]. Протягом короткого часу впливу можна витримати десятикратну концентрацію. Значно складніше йде справа з людьми, що володіють підвищеною чутливістю до SO2. До цієї групи належить близько 10% людей. У них вже за короткочасний вплив SO2 викликає спазми дихальних шляхів, і потрібне негайне медичне втручання [20, с. 112].

Таким же чином реагують на забруднення і хворі на астму. Вважається, що фізіологічна дія SO2 в першу чергу пов'язана з утворенням H2SO3 на вологій слизовій бронхів. Аналогічно діють аерозолі та сірчані кислоти. У важких випадках може виникнути набряк легенів. При тривалому впливі SO2 пропадає чутливість до запахів і смаків. В організмі H2SO3 окислюється в H2SO4 і виводиться нирками, причому знижується pH сечі, який в нормальних межах лежить між 4,8 і 7,5 [16, с. 167].

Особлива складність для визначення шкоди, завданої організму дією смогу пов’язана з дією інших факторів, небезпечних для здоров'я.

Після декількох трагедій у Лондоні, пов'язаних з утворенням смогу, було встановлено, що при комбінованому впливі пилу і SO2 смертність перевищила звичайне середнє значення. При спільній дії смогу і пилу зростає небезпека захворювання хронічним бронхітом. Спільна дія забруднень, що потрапляють в організм у вигляді найдрібніших частинок пилу, які можуть проникати в чутливі альвеоли легенів, не наражаючись нейтралізації на слизовій оболонці бронхів. Слід також згадати, що поширеність псевдокрупу - запалення гортані - в наш час пов'язана з забрудненням навколишнього середовища [16, с. 168].

Високі концентрації оксидантів - озону, ПАН, оксидів азоту, що містяться в фотохімічному смогу, надають йому надзвичайно неприємні властивості. Люди, що опинилися під впливом смогу, відчувають сильне подразнення слизових оболонок очей і дихальних шляхів через наявність у ньому речовин, подібних ПАН. Вони викликають сльозоточеніє при концентраціях в 0,1 млн-1. Якщо зміст таких оксидантів перевищує 0,25 млн-1, спостерігаються напади астми, кашель, неприємні відчуття в грудях, головний біль. Концентрації озону, що досягаються в фотохімічному смогу, також дуже шкідливі для здоров'я. Так, вже 0,1 млн-1 озону в повітрі викликає сухість в горлі, подразнення дихальних шляхів, зниження стійкості до бактерій. Концентрації озону в 0,3 млн-1 викликають порушення дихання, спазм грудної клітки, запаморочення [25, с. 151]

Тривалий контакт з таким повітрям призводить до зростання захворюваності та смертності людей. Особливо сильно піддані дії смогу діти і літні люди.

3.2. Наслідки утворення смогу у різних містах планети

Фотохімічний смог негативно впливає і на рослинність. Особливо погано фотохімічний зміг впливає на боби, буряк, злаки, виноград, а також декоративні рослини. Ознакою того, що рослина піддалося шкідливому впливу фотохімічного туману, є набухання листя, яке потім переходить в появу на верхніх листках плям і білого нальоту, а на нижніх веде до появи бронзового або сріблястого відтінку. Потім рослина починає швидко чахнути [14, с. 122].

Крім усього іншого, фотохімічний туман веде за собою прискорену корозію матеріалів і елементів будівель, розтріскування фарб, гумових і синтетичних виробів, і навіть псування одягу[14, с. 123].

Порівняння смогов Лос-Анжелеса і Лондона надано у табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Порівняння смогов Лос-Анжелеса і Лондона (по Raiswell et al. 1980)[2, с. 78]

Як вже було зазначено, Лондонський смог принципово відрізняється від лос-анджелеського смогу, але для біосфери він не менш згубний, ніж фотохімічний зміг. Механізм утворення лондонського смогу дещо іншою. На відміну від лос-анджелеського смогу, де головну роль відіграють NO і O3, в лондонському типі смогу вирішальну участь бере SO2 і O3. Діоксид сірки (SO2) надходить в атмосферу, головним чином при спалюванні вугілля або нафтопродуктів з метою отримання теплової енергії в промисловості або для обігріву осель. В атмосфері SO2 реагує сам з собою або з киснем. Результатом цих реакцій є утворення сірчистого ангідриду SO3.

Що накопичуються в атмосфері SO2 і SO3 у присутності водяного пару  швидко переходять в сірчисту і сірчану кислоти. Якщо ж в атмосфері присутні вуглеводні, то діоксид сірки реагує з ними з утворенням сульфінових кислот. В хмарі туману, як правило, можуть міститися солі різних металів, таких як NaCl (кухонна сіль). Сірчана кислота, що утворюється з SO2, взаємодіє з NaCl і в результаті виходить суміш двох солей натрію (сульфату і хлориду) і соляної кислоти (водний розчин HCl).

Якщо ж вид палива такий, що при його спалюванні утворюється як SO2, так і аміак, то в атмосфері відзначається погіршення видимості. Погіршення видимості спостерігається в результаті утворення аерозолю, що складається з частинок сульфату амонію.

Також з найбільш відомих видів смогу можна виділити крижаний зміг аляскинського типу - смог, що утворюється при низьких температурах з пара опалювальних систем і побутових газових викидів.

У 1948 р смог огорнув р. Донора (штат Пенсільванія, США). З атмосфери, через деякий час, почала випадати сажа, що покрила будинки, мостові. Протягом декількох днів видимість була дуже поганою. У жителів з'явилися такі хворобливі симптоми, як задуха, нежить, кашель, різь в очах, нудота [13, с. 96]. Причиною утворення смогу була температурна інверсія, в результаті якої утворилися аерозолі, що не могли дифундувати у верхні шари атмосфери, а концентрувалися біля поверхні Землі.

Лондонський смог (1952 р) висів над містом кілька днів, він містив, за підрахунками фахівців, кілька сот тонн диму і сірчистого ангідриду і призвів до загибелі кілька тисяч чоловік. Лондонський смог з'явився результатом безвітряної погоди, коли туман, що повис над містом, і висока ступінь забруднення атмосфери викидами підприємств призвели до утворення токсичних аерозолів [20, с. 121]. На початку грудня 1952 холодний туман опустився на Лондон. Через холод городяни стали використовувати для опалення вугілля в більшій кількості, ніж зазвичай. Післявоєнне британське вугілля було, як правило, не дуже якісним, що містить сірку (з економічних причин більш якісне вугілля експортувався), що збільшувало вміст діоксиду сірки в диму. У Великому Лондоні також перебували численні вугільні електростанції, включаючи електростанції в Фулхемі, Баттерсі, Бенксайде і Кінгстон-апон-Темз; вони також вносили внесок у забруднення. Крім того, забруднення йшло від вихлопних газів автомобілів - особливо від автобусів з дизельним двигуном - і інших промислових і комерційних джерел. Вітер також приносив через Ла-Манш забруднене повітря з індустріальних областей континентальної Європи [18, с. 76].

У грудні 1952 Лондон потрапив в район дії антициклону, що призвело до температурної інверсії: застояне холодне повітря опинилося під шаром («кришкою») повітря теплого. В результаті з туману, змішаного з камінним димом, пилом, вихлопними газами транспортних засобів та іншими забруднюючими речовинами, такими як діоксид сірки, утворився стійкий зміг, що наступного дня огорнув столицю. Частці сажі надавали йому жовто-чорний колір, звідки пішло прізвисько «peasouper» (букв. Гороховий суп). Практична безвітряна погода запобігла рознос туману і дозволила продовжити накопичуватися в ньому забруднюючих речовинах.

Хоча й раніше в Лондоні були випадки важких туманів, цього разу смог був більш щільний і протривав довше. Туман був таким густим, що перешкоджав руху автомобілів. Перестав працювати громадський транспорт за винятком метрополітену; незабаром перестала функціонувати швидка допомога, так що жителі повинні були самі прибувати в лікарні. Були скасовані концерти, припинена демонстрація кінофільмів, оскільки смог легко проникав всередину приміщень. Глядачі іноді просто не бачили сцену або екран через щільну завіси.

Під час самого смогу жителі Лондона не перебували в панічному стані. Статистика, зібрана протягом кількох наступних тижнів, однак, показала, що туман вбив 4 000 осіб. Більшість жертв були дітьми або старими або людьми, що страждають респіраторними захворюваннями. У лютому 1953 підполковник Ліптон доповів у Палаті громад, що, за його даними, смог викликав 6000 смертей, а також, що за його час 25 000 осіб вийшли на лікарняний [10, с. 28].

Більшість смертей було викликано інфекціями респіраторного тракту, в результаті механічної обструкції дихальних шляхів згустками гною, що виник через легеневих інфекцій, спричинені смогом; така ситуація в організмі могла призвести до гіпоксії. Основні легеневі інфекції - бронхопневмонія і гострий гнійний бронхіт на тлі хронічного бронхіту. У більш сучасних дослідженнях число жертв називається великим, за розрахунками загинуло близько 12 000 чоловік [10, с. 28].

Особливий тип забруднення міської атмосфери, вперше відзначений в Лос-Анжелесі в 1944 р, отримав назву «фотохімічного смогу». Спочатку вважали, що він схожий з забрудненням повітря, спостережуваним в інших місцях, але традиційні методи боротьби з димом не привели ні до якого поліпшення. У 1950-х стало ясно, що це забруднення іншого роду, і експерти були поставлені в глухий кут. Смог був викликаний реакціями автомобільних вихлопів при сонячному світлі. Фотохімічний зміг являє собою «сухий туман» з вологістю близько 70%, візуально проявляється у вигляді жовто-зеленого або сизої імли, а не суцільного туману.

Для Лос-Анджелеського смогу характерні фотохімічні реакції і процеси, що відмінні від Лондонського. Більшість фотохімічних процесів починається з того, що речовина поглинає світло. Це призводить до переходу електронів його атомів або молекул на більш високий енергетичний рівень - інакше кажучи, до переходу їх в збуджений стан. Такі атоми і молекули поводяться по-іншому, ніж коли вони знаходяться в основному стані, і процеси, в яких вони можуть брати участь, відрізняються від звичайних «теплових» хімічних реакцій.

Крижаний зміг характерний для міст, розташованих у високих (північних) широтах. Він утворюється при температурах нижче - 30 ° С, повному штилі, високій вологості повітря і наявності потужних джерел забруднення атмосфери. При низькій температурі крапельки водяної пари перетворюються на кристалики льоду (розміром 5-10 мкм) і повисають у повітрі у вигляді густого білого туману, видимість зменшується до 8-10 м. На кристаликах льоду адсорбуються часточки і молекули пилогазових викидів. Кристалики льоду опускаються в приземний шар. Дихання в такому тумані стає неможливим.

Число загиблих під час сильного смогу змусило людей переосмислити ставлення до навколишнього середовища і забруднення повітря, так як було показано, що дана проблема являє собою безпосередню загрозу життю людей.

Були прийняті нові екологічні стандарти, спрямовані на обмеження використання брудних видів палива в промисловості і на заборону сажевміщуючих вихлопних газів.

З 1952 року почалося прийняття екологічних законів, таких як Закон Лондонського Сіті за 1954 рік і закон «Про чисте повітря» в редакції 1956 і 1968 років; це дозволило зменшити забруднення повітря. Домовласників фінансово стимулювали до заміни відкритого вогню, що живиться вугіллям, на альтернативні варіанти (установка газових плит).

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження ми можемо зробити наступні висновки:

1. Первинними забруднювачами є речовини, що надходять безпосередньо в атмосферу. Вторинні ж є результатами їх перетворень. Таким чином, в результаті хімічних, фотохімічних, фізико-хімічних реакцій між забруднюючими речовинами і компонентами атмосфери, утворюється ряд сполук, де одне з перших місць за небезпеки займає зміг.

Основним джерелом антропогенного забруднення є діоксид сірки, який так само - основна складова Лондонського смогу. Діоксид сірки може надавати пряму токсичну дію на людину, тим самим значно підриваючи її здоров'я.

2. Смог являє собою аерозоль. Влітку приблизно 55-70% переходить в SO3, взимку ця величина досягає лише 30-35%. Триоксид, що утворився, досить швидко перетворюється в сірчану кислоту в результаті взаємодії з парами води. При взаємодії з різними речовинами сірчана кислота дає тверді частці - сульфати. Аерозолі існують в атмосфері від декількох годин до декількох днів (в стратосфері до 20 ... 30 днів). Потім вони виводяться з атмосфери, беручи участь у різних процесах: найбільш характерними є коагуляція, конденсація, хімічні реакції. Коагуляція (злипання частинок) відбувається в результаті броунівського руху. Цей же процес може відбуватися і під дією гідродинамічних, електричних, гравітаційних та інших сил. В перенасиченій атмосфері аерозолі можуть виконувати роль центрів конденсації, на яких осідає все більша кількість речовини. Частці ростуть і, досягнувши певного розміру, осідають до поверхні Землі. При утворенні фотохімічного смогу важливе значення має реакційна здатність органічних сполук.

3. Як забруднювач, діоксид азоту має велику глобальну концентрацію в небі над промисловим гігантом Китаю Шанхаєм, що є одним з найбільш швидко зростаючих міст в світі. Шанхай мав збільшення викидів діоксиду азоту з 1996 по 2008 р. у 29 відсотків. У 2008 році, поряд з Мехіко і Лос-Анджелесі, в міських районах Шанхая була найбільша концентрація даного забруднювача у світі.

Якість повітря погіршилася за останнє десятиліття, і для великої кількості людей. У березні 2013 Всесвітня організація охорони здоров'я надала звіт, що містить наступні відомості: забруднення повітря винне у 7 мільйонах передчасних смертей в 2012 році, це одна з кожних восьми загального числа смертей у світі.

Вчені прогнозують , що майже половина прогнозованого зростання вицідив відбудеться в міських районах до 2030 року, це переважно буде в Китаї та Індії, в міських районах в Африці, як очікується, кількість вицідив зросте на цілих 590 відсотків від рівня 2000 року.

4. У І півріччі 2014 р. у двох містах України рівень забруднення повітря (за комплексним індексом забруднення атмосфери) оцінювався як дуже високий – це міста Красноперекопськ та Одеса. У 22 містах рівень забруднення оцінювався як високий – це Дніпpодзержинськ, Донецьк, Маріуполь, Слов’янськ, Дніпропетровськ, Макіївка, Дзержинськ, Армянськ, Миколаїв, Лисичанськ, Київ, Луганськ, Кривий Ріг, Ялта, Краматорськ, Горлівка, Єнакієве, Запоріжжя, Херсон, Рівне, Луцьк, Рубіжне.

Основним забруднювачем атмосферного повітря в Україні є промисловість: вона робить майже вдвічі більше шкідливих викидів, ніж автотранспорт (відповідно 65 і 35 %). Серед промислових об'єктів основними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства теплоенергетики (близько 29 % усіх шкідливих викидів у атмосферу). Загалом, на рахунок енергетичної, металургійної та вугільної промисловості можна віднести відповідно 33, 25 і 23 % усіх забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу, підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості — 3 %. Найбільша частка викидів припадає на Донецько-Придніпровський регіон — 79 % загального обсягу викидів у країні.

5. Смог може несприятливо позначатися на екології міста та здоров'я людей. Основний шкоди завдає діоксид сірки, що є причиною безлічі хвороб, пов'язаних з подразненнями слизової оболонки носа і дихальних шляхів в цілому. При великих антропогенних викидах помітна підвищена смертність населення, яка значно перевищує звичайну.

6. Розглянувши основні властивості смогу, його складові і всі негативні фактори, пов'язані з ним, можна сказати, що якщо перестати боротися зі збільшенням антропогенних викидів, то існує небезпека вкрай швидкого забруднення атмосфери, що в свою чергу призведе до значного збитку екології, підвищеної смертності і порушення умов життєдіяльності людей. Спираючись на цю інформацію, треба вжити заходи по уникненню зайвих викидів, що призведе до нормалізації екології міст та збереженню атмосфери.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                Антонов В. С. Основи глобальних атмосферних процесів [Текст] / В. С. Антонов. - Чернівці : Чернівецький ун-т ім. Ю.Федьковича, 1995 .Ч. 2 : Основні синоптичні об'єкти та загальна циркуляція атмосфери : консп. лекцій з дисципл. "Метеорологія і кліматологія". Тема 9: Для студ. спец. 01.18- Географія. - [Б. м.] : [б.в.], 1995. - 110 с.
2.                Галік О. І. Метеорологія і кліматологія [Текст] : навч. посіб. : для студ. напрямів підготов. "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування", "Агрономія", "Водні біоресурси та аквакультура" / О. І. Галік, М. В. Корбутяк, Ю. С. Кушнірук ; Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. - Рівне : НУВГП, [201-] .Ч. 2 : Повітряні маси, циркуляція атмосфери, прогнозування. - 2011. - 141 с.
3.                Гумницький Я. М. Метеорологія та кліматологія [Текст] : навч. посіб. / Я. М. Гумницький ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2014. - 203 с.
4.                Долгілевич М. Й. Метеорологія і кліматологія [Текст] : навч. посібник для вищих навч. закладів ІІІ і ІV рівня акредитації зі спец. "Екологія та охорона навколишнього середовища" / М. Й. Долгілевич ; Житомирський інженерно-технологічний ін-т. - Житомир : ЖІТІ, 2001. - 243 с.
5.                Консевич Л. Метеорологія і кліматологія [Text] : Піруч. для студ. екологічних спец. вищ. навч. закл. / Л. Консевич, С. Нємий ; Інститут менеджменту та економіки. - Івано-Франківськ : Полум'я, 2000. - 137 с.
6.                Максименко Н. В. Загальна метеорологія і кліматологія [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н. В. Максименко, І. В. Бєляєва ; Коміс. з екології охорони навколиш. середовища та збаланс. природокористування НМР МОНС України, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, Донец. нац. техн. ун-т. - Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2012. - 254 с.
7.                Мельник С. В. Метеорологія та кліматологія [Текст] : конспект лекцій / С. В. Мельник ; Одес. нац. політехн. ун-т. - 2-е вид., стер. - О. : Наука і техніка, 2013. - 131 с.
8.                Мельник С. В. Метеорологія та кліматологія [Текст] : метод. вказівки до практ. занять для студ., які навчаються за напрямком 6.0401.06 - Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування / [С. В. Мельник, К. В. Багріна] ; Одес. нац. політехн. ун-т. - О. : Наука і техніка, 2013. - 51 с.
9.                Метеорологія і кліматологія [Текст] : підруч. для студ. екол. спец. вищ. навч. закл. / під ред. д-ра фіз.-мат. наук, проф. Степаненка С. М. ; Одес. держ. екол. ун-т. - О. : ТЕС, 2008. - 534 с.
10.           Мирон І. В. Метеорологія та кліматологія [Текст] : навч. посібник для студ.- заочників природничо- географ. фак. (спец. "географія") / І. В. Мирон, В. В. Остапчук ; Ніжинський держ. педагогічний ун-т ім. Миколи Гоголя. - Ніжин : [б.в.], 1999. - 49 с.
11.           Моргоч О. В. Метеорологія і кліматологія: історія розвитку [Текст] : конспект лекцій / О. В. Моргоч ; Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці : Рута, 2003. - 48 с.
12.           Муровский С.П. Загрязнение геологической среды автомобильным транспортом и объектами его инфраструктуры / С.П. Муровский, Т.А. Сапронова // Строительство и техногенная безопасность.- 2003.- № 8.- С.137-140.
13.           Муровский С.П. Влияние автомобильных магистралей и асфальтового покрытия на окружающую природную среду / С.П. Муровский // Строительство и техногенная безопасность.- 2006.- № 13-14.- С.96-100.
14.           Муровский С.П. Влияние объектов инфраструктуры автотранспорта на окружающую природную среду / С.П. Муровский, З.Д. Сапронова // Строительство и техногенная безопасность.- 2006.- № 15-16.- С.122-128.
15.           Муровский С.П. Перспективы снижения выбросов автотранспортом при использовании альтернативных видов топлива / С.П. Муровский, Ю.П. Петроградский, Т.А. Сапронова // Культура народов Причерноморья.- 2004.- №47.- С.151-153.
16.           Муровский С.П. Снижение воздействия автотранспортного комплекса на окружающую среду городов / С.П. Муровский, Ю.П. Петроградский // Крым на пороге XXI века: культура, наука, политика, экономика, экология: научн.-практ. конф., 28-29 дек. 2002 г.: тезисы докл.- Симферополь, ТЭИ, 2002.- С.167-169.
17.           Остапчук В. В. Метеорологія й кліматологія (розділ "Земля у Всесвіті") [Текст] : навч.-метод. посібник / В. В. Остапчук, Ю. М. Філоненко ; Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. - Ніжин : Видавництво НДУ ім. Миколи Гоголя, 2005. - 34 с.
18.           Проценко Г. Д. Метеорологія та кліматологія [Текст] : навч. посіб. / Г. Д. Проценко ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. - 265 с.
19.           Сапронова З.Д. Экологические проблемы автотранспорта в промышленно-городских и рекреационных агломерациях Крыма / З.Д. Сапронова , С.П. Муровский // Строительство и техногенная безопасность.- 2001.-  № 5.- С.119-122.
20.           Силаєв А. В. Популярна метеорологія [Текст] / А. В. Силаєв. - К. : Ніка-Центр, 2010. - 235 с.
21.           Ситник О. І. Метеорологія з основами кліматології [Текст] : навч. посібник / О. І. Ситник, Н. І. Швень. - Умань : СПД Сочінський, 2008. - 168 с.
22.           Словник-довідник метеорологічних термінів [Текст] : навч. посібник для студ. спец. 7.070601 "Метеорологія" / Одеський гідрометеорологічний ін-т ; уклад. А. Ф. Ківганов [та ін.]. - О. : [б.в.], 1997. - 96 с.
23.           Сніжко С. І. Метеорологія [Текст] : підруч. для студ. / С. І. Сніжко, Л. В. Паламарчук, В. І. Затула ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : Київський університет, 2010. - 592 с.
24.           Чемерис М. П. Метеорологія і кліматологія [Текст] : практикум / М. П. Чемерис. - Луцьк : Медіа, 1999. - 169 с.
25.           Чемерис М. П. Метеорологія і кліматологія [Текст] : практикум / М. П. Чемерис. - Луцьк : РВВ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - 158 с.
26.           Чернюк Г. В. Метеорологія і кліматологія [Текст] : [Навч. посіб. для геогр. ф-тів вищ. навч. закл.] / Г. В. Чернюк, В. К. Лихолат. - Т. : Підручники і посібники, 2005. - 112 с.
27.           Загрязнение атмосферы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bibl.tikva.ru/base/B1688/B1688Part18-259.php
28.           Карта выбросов загрязняющих веществ в воздух городов Украины [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://skyworlds.net/space-of-love/karta-vybrosov-zagryaznyayushhix-veshhestv-v-vozdux-gorodov-ukrainy/
29.           An interactive air-pollution map[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://epi.yale.edu/the-metric/interactive-air-pollution-map
30.           Smog signals [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.canadiangeographic.ca/youarehere/?path=english/nos_cartes-our_maps/fumee-smog
31.           Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища в Україні у і півріччі 2014 року за даними мережі спостережень національної гідрометслужби України[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cgo.kiev.ua/index.php?fn=u_zabrud&f=ukraine&p=1

ДОДАТОК А

Забруднення атмосфери в містах України у 2014 році [28]