Різниця між показниками рівнів води на початку (січення І-І) і у кінці (січення ІІ-ІІ) називається напором Н, м і він створює фільтрацію води з верхнього б'єфа в нижній. Верхній б'єф (ВБ) представляє собою розширену після підпору частина ріки, яка називається водосховищем. Нижній б'єф (НБ) розташовується за греблею і будівлею ГЕС по течії річки.
Водосховище – це природне або штучне заглиблення в землі, у якому нагромаджується і затримується вода. Позитивний бік: накопичення води і використання її для вироблення енергії, водопостачання, зрошення полів, підвищення глибини рік у межень. Негативний бік: змінюється ландшафт річкових долин, температурний і льодовий режим; зменшується швидкість течії, що викликає випадання наносів і замулення водосховищ.
Всього в Україні нараховується 1103 водосховища. Вони утримують 55315,8 млн.мі води. Найбільші основні водосховища представлені наступною таблицею: Водосховище Дата початку експлуатації Річка, на якій споруджено водосховище Площа, км2 Об’єм, км3 Довжина, км Висота напору, м Київське 1964-1966 Дніпро 992 3,73 110 11,5 Канівське 1972-1978 Дніпро 675 2,62 123 10,5 Кременчуцьке 1959-1961 Дніпро 2250 13,5 149 17 Дніпровське 1964 Дніпро 4567 2,45 114 12 Запорізьке 1932 Дніпро 410 3,3 129 35 Каховське 1947-1948 Дніпро 2155 18,2 230 11 Дністровське 1955-1956 Дністер 142 3,2 3,0 34,3 Червонооскільське 1958 Оскіл 122,6 0,47 76 22 Ладижинське 1964 Південний Буг 20,8 0,15 45 11 Печенізьке 1962 Сіверський Донець 86,2 0,38 65 25 Карачунівське 1932 – 1938 1955 – 1958 Інгулець 44,8 0,31 35 24