Курсова робота На тему: «Застосування методу чи дослідницьких проектів в початковій школі».

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ

«ДНІПРОВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

Курсова робота

На тему: «Застосування методу чи дослідницьких проектів в  

                  початковій школі».

Виканала:

Вчитель початкових класів

Лавренова Світлана Григорівна

КЗО №СЗШ №35» ДМР

Сучасний етап розвитку національної системи освіти та виховання характеризується поширенням інноваційних процесів, істотною особливістю яких є реальна варіативність, технологічність. Сучасна школа  потребує технологій, які б сприяли створенню умов для саморозвитку та самореалізації особистості, забезпеченню щастя і радості дитинства, формуванню особистості.
         Найкраще сприяють розв’язанню цих завдань особистісно зорієнтовані педагогічні технології, наукові засади створення яких обґрунтував  Бех . Такі технології, на думку дослідника, мають бути наукоємкими, враховувати сучасні досягнення психології виховання й навчання. Особистісно зорієнтовані технології створюють умови для самовизначення вихованця, його звернення до самого себе, переживання почуття дорослішання, усвідомлення своєї самоцінності, утвердження власної гідності.
   Сьогодні окремі педагогічні технології, які з’явилися в зарубіжній і вітчизняній педагогіці, достатньо обґрунтовані на науковому рівні й поступово використовуються у навчально-виховній практиці, серед них: вальдорфська педагогіка (Р. Штайнер), “Школа успіху і радості” (С. Френе), технологія саморозвитку (М. Монтессорі, естетико-екологічного виховання “Уроки милування”  (Г.Тарасенко).
   Кожна педагогічна технологія має свою специфіку, переваги та певні труднощі використання. Вважаємо, що досить ефективною у роботі з молодшими школярами є проектна технологія (технологія організації проектної діяльності) або метод проектів.

Зокрема, проблема організації навчальної проектної діяльності в початковій школі висвітлюється в роботах Т. Башинської, Л. Коваль, О. Онопрієнко, В. Тименко та ін. На сторінках фахових журналів, у більшості випадків.

  Застосування проектної технології у навчальному процесі буде сприяти подоланню окремих недоліків класно-урочної системи навчання, забезпеченню побудови навчального процесу на основі діяльнісного й особистісного підходів, формуванню позитивної мотивації учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності.

В основі методу проектів лежить розвиток в учнів пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення високого рівня.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, - яку вони здійснюють упродовж певного часу. Метод проектів припускає можливість вирішення деякої проблеми; у ньому передбачається, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва. Результати виконаних проектів повинні бути „відчутними", тобто, якщо це теоретична проблема, то має бути запропоноване конкретне її розв'язання, а якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження.

Проект – це індивідуальна, частіше групова або колективна діяльність школярів, яка спрямована на створення певного унікального кінцевого продукту.

Проект – мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Слово «проект» походить від латинського «кинутий вперед», тобто це задум, план досягнення поставленої мети.
         Навчальний проект – це сукупність завдань учням, проблема, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою.
Мета проектного навчання:
1. Сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту.
2. Надихати на розвиток комунікативності та уміння співпрацювати.
3.Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дитини, уміння шукати шляхи вирішення проблеми.

4. Розвивати в учнів дослідницькі уміння (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення.
 

В основу класифікації проектів можна покласти декілька ознак:

За домінуючим видом діяльності:
дослідницький проект (це найскладніший проект, обрана тема повинна бути актуальною, а мета – чіткою, наприклад, історія екзамену);

• пошуковий проект ( анкетування, складання таблиць, діаграм);

• творчий проект (результатом такого проекту можуть бути: газета, літературна збірка, відеофільм, свято, вистава тощо);
• рольовий або ігровий проект (розподіляються ролі, наявні елементи костюмів, створюється певна ігрова ситуація);
• практичний проект (наприклад, модель діючого механізму, створена своїми руками розвиваюча гра).

За кількістю учасників проекту

• особистісні;
• парні;
• групові;
• колективні.

За тривалістю проведення

• короткотривалі;
• середньої тривалості;
• довготривалі.

Види проектів для роботи з учнями початкових класів
1. Ранні проекти.
Ранні проекти – це зазвичай колекціонування різноманітних ілюстрацій та слів до них, які можуть використовуватися на уроках як словник, як матеріал для розвитку мовлення і збагачення кругозору учнів. Ці проекти доступні для першокласників у більш простому вигляді та з деякими ускладненнями в інших класах початкової школи.
Цифроплакат. Учнями оформлюється плакат про цифри по мірі їх вивчення. Малюються картинки, записуються лічилки, казки, речення про цифри.
Картки предметів з крилами. Учні знаходять малюнки предметів або істот, у яких є крила: літак, птахи, комахи тощо. Роблять надписи і приклеюють на аркуші одного формату. Розпочату роботу в 1 класі за цими темами можна продовжувати в інших класах і поповнювати сторінки додатковим матеріалом. Можна вказувати дату, прізвище, клас, авторів робіт.

2. Проект – спостереження.
Щоденник спостережень. Проекти про пори року.
„Зимонька – зима”: чому так кажуть, погода, тварини, птахи, комахи, рослини; як готуються люди до зими; український фольклор про зиму; зимові ігри; зимові свята; зимова їжа; зимові відчуття; зимові асоціації.
Проекти про домашніх тварин
„Мій Барсик”: зовнішній вигляд тварини, його звички; як показує свій настрій, свої бажання; меню тваринки; історичні дані про появу цього виду тварин; український фольклор, письменники та поети про цю тварину
3. Проект – розповідь.
Результат дитячої творчості і фантазії.
Результат вивчення ряду тем шкільних предметів.
Фантастична розповідь на задану (вигадану) тему.
Патріотичні, історичні, географічні, природознавчі оповідання.
Музичне оповідання.
Розповідь – картина.
Проект – розповідь за сюжетом фільму.

4. Конструктивний (матеріальний, предметний) проект.
Виготовлення матеріальних предметів.
Виготовлення листівок, закладок, іграшок, сувенірів, настольних ігор.
5. Екскурсійний проект.
Екскурсії, походи, експедиції, поїздки, подорожі, в тому числі й заочні.

 Проект розглядають як "п’ять П": проблема, планування, пошук інформації, продукт, презентація.
Основні етапи роботи у проекті
1 етап – Організаційний
Учитель повідомляє учням тему, мету, кінцевий продукт проекту, завдання, план роботи. Усе це обговорюється в класі, учні вносять свої пропозиції.
2 етап – Підготовчий
Відбувається збір матеріалу, ознайомлення з навчальною інформацією, виконання тренувальних вправ.
3 етап – Проектна робота
Починається проектування "макета", опрацювання зібраної інформації, її коригування. На цьому етапі учні звертаються до довідників, словників, до вчителя для одержання додаткової інформації.
4 етап – Оформлювальний
На цьому етапі відбувається остаточне оформлення кінцевого продукту (малювання, складання, розфарбовування, оформлення презентації тощо). Це може відбуватися як у школі, так і вдома.
5 етап – Презентація проекту
Учні розповідають про свою роботу у проекті, демонструють кінцевий продукт, захищають ідею, зміст, відповідають на запитання опонентів.
6 етап – Підбиття підсумків
На цьому етапі вчитель (координатор проекту) та учні (учасники проекту) аналізують виконану роботу, виявляють її переваги та недоліки, оцінюють свою участь у проекті, складають плани на майбутнє.

Можливі результати проектної діяльності:
альбом
журнал, в тому числі й електронний колаж
колекція
навчальний посібник
фотоальбом
креслення
екскурсія
карта.
         Створення проекту – це творчість у першу чергу учнів, які працюють над проектом. Враховуючи рівень розвитку самостійності у дитини, педагог обирає певний характер координації. Слід враховувати, що тільки особиста зацікавленість учня в триманні результату, позитивна мотивація вирішення проблеми проекту можуть підтримати його самостійність. В залежності від цього допомога учителя може полягати:
- у підборі літератури та інших джерел інформації з теми;
- у формулюванні гіпотези і визначенні цілей, яких треба досягти;
- у показі способів та прийомів роботи зі знайденим матеріалом;
- в обговоренні зібраного матеріалу;
- у підготовці тексту виступу;
- у моделюванні, в тому числі і комп’ютерному.
Комусь із дітей потрібна більша допомога, а хтось готовий до більш самостійної роботи. Тим самим реалізується принцип індивідуалізації навчання і досягається найкращий результат.
         Звичайно, у початковій школі проекти – це зазвичай не індивідуальна, а сімейна діяльність, оскільки дитина є обмеженою у засобах та інструментах пошуку, збору та обробки інформації. Тому, звичайно, робота над проектом здійснюється за допомогою учителя та батьків.

               Але батьки повинні постійно пам’ятати, що суть методу проектів – це формування самостійності дитини у пошуку інформації, обробці даних, а не у тому, хто зробить проект краще чи ефектніше. Батьки не повинні брати на себе більшу частину роботи над проектом, інакше губиться сама ідея цього методу. А ось допомога порадою, інформацією, виявлення зацікавленості з боку батьків – важливий фактор підтримання мотивації і забезпечення самостійності школярів. Особливо неоціненною є допомога батьків, коли діти роблять перші кроки у роботі над проектом. Тому слід наголосити батькам, що вони виконують лише роль помічника – допомогти знайти разом інформацію у книгах, зводити до бібліотеки, пошукати в Інтернеті, допомогти відібрати найголовніше, допомогти охайно оформити результати пошуку. Головне слово для батьків «допомогти», але не «зробити замість». Краще тоді не робити зовсім, ніж зробити замість дитини.

Умови успішного впровадження проектної діяльності:
                 Обов’язково ставте для себе довгострокову педагогічну мету (розвинути пізнавальні інтереси учнів; допомогти учням полюбити читання; навчити учнів бути відповідальними; здружити колектив дітей; привернути увагу батьків до школи тощо), їй підпорядковуйте зміст діяльності учнів. Відкиньте сумніви – результат обов’язково буде!

         Намагайтеся відійти від канонів (чи стереотипів) традиційної педагогіки, де кожен крок учня перебував під контролем учителя. Надайте дітям можливість виявити свою особистість, ствердити себе у колективі. Дозвольте їм навіть помилитися. Можливо, їх помилки призведуть до виявлення нових проблем, а звідси – й ідей наступних проектів.

          Нехай робота над навчальним проектом буде для учнів очікуваною подією, а не буденністю

    Використовуючи активні методи навчання, можна переконатись, що учні краще почали аналізувати, зіставляти, виділяти головне, вміло застосовувати набуті навички на практиці, набули комунікативних навичок. Підвищується інтерес учнів до знань, зростає самоповага. Тому можна сказати — за активними методами навчання — майбутнє. Постійне впровадження їх у практику роботи робить процес навчання значущим, орієнтованим на особистість учня. І дає, врешті-решт, вагомі здобутки.

При використанні такої діяльності на уроках  можна говорити про те, чого ми досягнемо.

Дитина вміє:

—орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях;

— критично мислить, використовує сучасні технології;

— формулює і відстоює власну думку;

— вміє працювати з інформацією;

— комунікабельний, уміє працювати в колективі.

У дітей зникає страх перед неправильною відповіддю. Самостійний пошук учнями відповіді на запитання «ЧОМУ?» приносить  масу задоволення не тільки вчителю, а насамперед самому учню. Спираючись на власний досвід, учні самі пропонують завдання, ставлять запитання та шукають на них відповіді.

Висновки. Таким чином, метод проектів є сучасною педагогічною технологією, використання якої створює умови для всебічного розвитку особистості у процесі організації творчої діяльності. Успіх упровадження проектної технології залежить від усвідомлення вчителями початкових класів її значення, знання й дотримання ними алгоритму її організації.

Користь методу проектів для початкового навчання складно переоцінити. Проте він не є альтернативою класно-урочній системі. Треба його сприймати як додатковий засіб, що розвиває пізнавальну сферу та особистісні якості молодшого школяра. За допомогою методу проектів підвищується пізнавальний інтерес учнів до навчання. Цей метод є найзначимішим з-поміж пізнавальних методів (на думку вченого О. Я. Савченко) і виникає лише в ситуації пошуку нових знань та самостійної діяльност
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження вбачаємо в розкритті особливостей використання проектної технології у виховній роботі з молодшими школярами.