Курсова робота "Роль учнівського самоврядування у соціалізації молоді (на прикладі Миколай-Пільського НВК)"

Про матеріал

Самоврядування у школі… Ним пишаються, презентують різноманітним комісіям та перевіркам, організовують і розвивають. Вважається, що завдяки самоврядуванню дітей вчать приймати рішення, готують до майбутнього життя, дають можливість проявити лідерські та організаторські здібності. Разом із тим у питанні щодо учнівського самоврядування є і велика кількість опонентів, які вважають, що самоврядування – це бюрократія, яка вирощує не лідерів, а чиновників, і права у членів учнівського самоврядування номінальні, а рішення цього самого врядування втілюються у життя лише тоді, коли вони "зручні" вчителям. Саме така розбіжність у поглядах на доцільність створення органів учнівського самоврядування у школах підсилює інтерес до цього питання. До нього зверталися педагоги різних часів та епох, стверджуючи, що воно є важливим чинником у формуванні особистості та колективу.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Запорізький національний університет

Факультет соціальної педагогіки та психології

Курсова робота

Роль учнівського самоврядування у соціалізації молоді

(на прикладі Миколай-Пільського НВК)

Підготувала

студентка ІІІ курсу групи 1165

спеціальність «Соціальна педагогіка»

Міхно Олена Юріївна

Запоріжжя

2018
Зміст

самоврядування учнівський школа соціалізація

Вступ

Розділ І Учнівське самоврядування як фактор соціалізації особистості

1.1 Поняття учнівського самоврядування в педагогіці

1.2 Роль учнівського самоврядування в соціалізації молоді

Висновки до розділу

Розділ ІІ Учнівське самоврядування в Миколай-Пільському НВК

2.1 Учнівський комітет Миколай-Пільського навчально-виховно комплексу «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області.

2.2 Результативність роботи учнівського самоврядування

Висновки до розділу

Загальні висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Темою курсової роботи є роль учнівського самоврядування у соціалізації молоді.

Актуальність теми полягає у тому, що формування особистості, здатної на нестандартні рішення, яка має свою точку зору, здатної та прагнучої постійного саморозвитку неможливе без існування та активної роботи системи шкільного учнівського самоврядування. Сучасним навчальним закладам надано можливість самостійного вибору шляхів реалізації функцій виховання на засадах демократії та гуманізації освітнього процесу. Саме тому необхідно досліджувати форми реалізації завдань сучасної освіти, однією з яких є саме організація учнівського самоврядування у школах.

Об’єктом дослідження є учнівське самоврядування у Миколай-Пільському НВК.

Предметом дослідження є організація роботи органів учнівського самоврядування та їх роль у формуванні особистості.

Мета роботи: визначення ролі учнівського самоврядування на розвиток особистості та на її соціалізацію.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

визначити суть поняття "учнівське самоврядування";
дослідити учнівське самоврядування у Миколай-Пільському навчально-виховному комплексі «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області;
проаналізувати роль та доцільність роботи органів учнівського самоврядування у Миколай-Пільському НВК;
визначити вплив учнівського самоврядування на розвиток та соціалізацію особистості.

Розділ І. Учнівське самоврядування як фактор соціалізації особистості

1.1 Поняття учнівського самоврядування у педагогіці

Учнівське самоврядування – спосіб організації життя колективу, що передбачає активну участь дітей (на основі взаємодії з педагогами) у прийнятті і виконанні рішень для досягнення суспільно значущих цілей. Воно є методикою залучення учнів до організації спільної діяльності.

Не слід плутати шкільне самоврядування з учнівським. Шкільна громада об'єднує не тільки учнів, а й багатьох інших суб'єктів шкільного життя. Учнівське ж самоврядування твориться винятково всіма учнями і тільки ними. Воно виступає незалежною організацією, в якій учні самостійно приймають будь-які рішення. Усе, що не підлягає забороні, є дозволеним. Самоврядування представляє інтереси учнів перед учителями, батьками, органами освіти.

У сучасній теоретичній та методичній літературі немає жодної одностайної думки стосовно визначення терміну "учнівське самоврядування". Поряд з поняттям "учнівське самоврядування" в педагогічній літературі зустрічається і поняття "учнівське самоуправління". Під ним розуміють здатність учнів до самоактивності та саморегуляції, що сприяє розвитку громадянської позиції особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках.

Навіть сам термін "самоврядування" має різні тлумачення. У "Педагогічній енциклопедії" самоврядування розглядається як участь дітей в управлінні й керівництві справами свого колективу. Не заперечуючи цього, педагоги роблять різні акценти. Одні спираються на керівництво колективом і розглядають самоврядування як частину системи управління.

Інші розуміють самоврядування як форму організації колективного життя, або ж як можливість учнів реалізувати своє право на активну участь в управлінні справами школи.

Основними функціями учнівського самоврядування є

- соціалізуюча:

стимулювання інтересу до навчання, трудової і суспільно – корисної діяльності;
створення оптимальних умов для виявлення і розвитку творчих здібностей, організаційних навичок;
створення умов для самореалізації особистості;
вільний розвиток учнів;
свідомий вибір соціальних цінностей.

- допоміжна організаційно – практична:

регулювання взаємин всередині школи;
поєднує "законодавчу" і "виконавчу" функції.

- компенсаційна:

самодіяльність і самоорганізація у різних видах;
діяльності за неможливості задовольнити потреби учнів.

- інноваційна:

протиставляє себе бюрократизованим формам суспільної діяльності.

Вироблення доцільних форм організації процесу навчання і виховання дітей і накопичення корисних знань про самоврядування здійснювалися людством з незапам’ятних часів. До нас дійшли відомості про прогресивну діяльність багатьох педагогів старовини, чиї думки, висновки з практики освітньої діяльності, вислови і ідеї виконували роль складових частинок у створенні теорії шкільного самоврядування. До неї по праву увійшли вислови Платона у вихованні через позитивний приклад, Аристотеля – про тісний зв’язок фізичного, етичного і розумового виховання, принципи гуманістичної педагогіки Вітторіно да-Фельтре та ідеї Томаса Мора та ін.

Перша згадка про шкільне самоврядування і його організацію відносяться до ХVI століття. У 1531-1556 рр. в р. Гольдберзі (Сілезія) працювала латинська школа, якою керував Валентин Тротцендорф. Він був першим педагогом, що використав у цілях громадянського виховання спеціально організоване ним шкільне самоврядування. У школі щомісячно обирався сенат з 15 учнів, який розглядав і вирішував виникаючі конфлікти. Учні притягувалися до виконання різних громадських обов’язків.

Безперечний інтерес представляють братські школи на Україні. У статуті Львівської братської школи 1586 р. разом з правами і обов’язками вчителя містяться вимоги до організації дітей.

Висунув демократичний принцип єдиної школи слов’янський педагог Я.А. Коменський. У своєму творі "Закони добре організованої школи" він сформулював короткі правила організації шкільного режиму і управління школою. У школі діти не тільки навчаються, але і виховуються як майбутні громадяни. У школі має бути організовано щось на зразок "самоврядування", в якому Коменський хоче бачити віддзеркалення суспільства, державного ладу дорослих. Він вважав за необхідне, щоб школа в цілому і кожен клас окремо "вдавав із себе держава, зі своїм сенатом і головою сенату, зі своїм консулом або суддею, або претором". Інакше кажучи, Коменський прагнув до того, щоб кожен клас і школа в цілому являв собою якусь спільноту, яка обговорює спільні справи. Це засіб підготовки юнаків до "життя шляхом навички до такого роду діяльності".

Величезний вплив на громадськість зробили праці Костянтин Ушинського з проблем виховання і навчання. Підходи К. Ушинського були дуже популярні і серйозно поставили педагогів перед необхідністю критичної переоцінки усталеної в Росії системи виховання. Зокрема, Костянтин Ушинський писав: "В ідеальному варіанті, тобто коли самоврядування організоване правильно, педагогічний колектив готовий надати учням повноваження приймати рішення, а діти готові активно працювати, бо їм це цікаво, учнівське самоврядування сприятиме розвитку творчості особистості, але для цього потрібна міцна співпраця, взаєморозуміння учнів, вчителів, також і певна свобода для учнів".

Одним з перших звернувся до проблем дитячого самоврядування С. Шацький, який у 1906 році створив в Москві своєрідне товариство культурних людей "СЕТЛЕМЕНТ". У основі виховної системи лежала ідея "дитячого царства", де кожен вихованець діставав можливість для всебічного розвитку. Видатний російський педагог серед кола важливих проблем виділяв питання самоврядування школярів, виховання як організацію життєдіяльності дітей, в тому числі проблеми лідерства в дитячому співтоваристві.

Головне завдання школи, на думку ІІІацького, полягало в залученні дитини до культурних досягнень людства. Освіта, стверджував педагог, повинна бути спрямована на формування людини, здатної самоудосконалюватися і удосконалювати своє оточення. Він вважав, що школа повинна проводити роботу з оточуючим середовищем, щоб підтримувати його позитивні впливи і боротися з негативними.

Актуально для сучасної школи звучать слова Надії Крупської про те, що шкільне самоврядування повинне охопити всіх школярів і, таким чином, не зводиться тільки до роботи одних виборних комісій. Необхідно щоб на загальних зборах обговорювалися всі важливі питання, що цікавлять школяра.

Неоцінений внесок в становлення теорії самоврядування, а також в практику його розвитку вніс Антон Семенович Макаренко, який виявив і переконливо розкрив основні елементи системи управління життєдіяльністю шкільного колективу: встановлення мети, планування, організацію і самоврядування. Вершиною шкільного самоврядування в 20-30-і роки можна вважати створену А.С. Макаренко комуну ім. Ф.Е. Дзержинського. Як відомо, все управління життям комуни здійснювалося самими комунарами. Антон Семенович Макаренко свого часу сформулював закон розвитку колективу: "Колектив повинен постійно рухатися вперед, досягати все нових і нових успіхів, щоразу все більше впливати на розвиток і особистісне формування всіх членів".

Важливу роль учнівського самоврядування у своїх працях відзначав відомий вітчизняний педагог Василь Сухомлинський. У його працях знаходимо слова: "Самоврядування учнів – це не гра в демократію. Ґрунтовно організоване учнівське самоврядування може дати дитині виявити свої лідерські якості, виховує в неї відповідальне ставлення до дорученої справи, змогу порівняти свої здібності із можливостями іншої дитини. Якщо куратор учнівського самоврядування може запалити вогник у душі дитини, спонукати її до ініціативності, то він матиме серед лідерів добрих політиків, союзників, і в такому разі легко досягне поставленої мети…".

Василь Сухомлинський наголошує на тому, що "самоврядування – це не гра, а саме життя школярів. Крім уроків, інколи важких і довгих, у них повинен бути інтерес до чогось…". Педагог підкреслює, що метою навчання дітей у школі є не тільки засвоєння певних знань, умінь та навичок, але і формування активної життєвої позиції, лідерських якостей учня, здатного співіснувати з іншими в тому чи іншому соціумі.

Василь Сухомлинський також звертав увагу на такий важливий аспект як взаємодія педагогів із учнями у процесі створення та реалізації учнівського самоврядування. Зокрема, він підкреслював, що "не можна підміняти підлітків там, де вони самі можуть справитися; необхідно мати витримку, терпіння і готовність підтримувати ідеї дітей, ініціативи, спиратися на них; важливо уміти поважати рішення дітей і допомагати їм їх реалізовувати; потрібно уникати прямого натиску, навіть тоді, коли думки і дії дітей здаються помилковими; старатися роз'яснювати, переконувати; навчитися бачити не тільки зовнішню сторону, явні прояви всіх і кожного, але й дізнаватися ціннісні уявлення, спонукальні мотиви, очікування, інтереси, настрої для створення умов самореалізації і саморозвитку підлітків". Багаторічний педагогічний досвід В.О. Сухомлинського переконливо довів, що могутня виховна сила колективу народжується лише за умови, коли людина у школі є не пасивним споживачем знань, а творцем. Вище призначення людини полягає саме у прагненні кожної особистості бачити себе творцем. Учнівське самоврядування дає можливість кожній дитині проявити себе, свої здібності і таланти, спроектувати їх на суспільно цінні цілі і завдання.

Одними із перших після прийняття положення про учнівські комітети з’явилися праці С. Хозе. На думку автора, формування згуртованого життєздатного різновікового учнівського колективу в масштабах всієї школи є основною метою самоврядування. Одним із його головних принципів називав "принцип організаторського поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю школярів"; головними рисами - самосвідомість, самодіяльність, самоствердження, самовиховання, самодисципліну, громадську думку. С. Хозе детально розробив тезу про педагогічне керівництво учнівським самоврядуванням, про роль директора і вчителів, про необхідність теоретичної та методичної підготовки учительських кадрів з питань учнівського самоврядування.

На думку С.Є. Хозе організація й успішна діяльність учнівського самоврядування пов’язана з вирішенням ряду складних проблем, які актуальні й у наш час, а саме:

- розширення сфери діяльності учнів самоврядування і його органів, з пошуками найдоцільнішої структури;

- виховання організаторів, справжніх юнацьких "вожаків", які будуть фактично, а не формально здійснювати шкільне самоврядування;

- підвищення ефективності рівня педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням.

Автори концепції національного виховання (В. Кузь, Ю. Руденко, З. Сергійчук та ін.) стверджували, що "педагогічне керівництво дітьми, регулювання їхньої діяльності має здійснюватися не авторитарним шляхом, а демократичним. Самодіяльність учнів, яка ґрунтується на основі народних моральних ідеалів, завжди має суспільно корисне спрямування". Згідно із цим положенням, педагогічне керівництво повинно постійно розвивати самодіяльність дітей шляхом залучення їх до активної участі в організації дитячого самоврядування на засадах поваги до особистості, гуманізації взаємозв’язку педагогів з учнями. Важливого значення шкільному самоуправлінню в 1990-х рр. надає відомий український вчений М. Красовицький, який, вивчаючи американську систему навчання й виховання молоді, порівнює її з радянською. Педагог схиляється до думки, що успіху в його організації можна досягти, враховуючи кращий світовий досвід розв’язання цієї проблеми. На переконання В. Оржехівського, цінність самоврядування полягає в тому, що "школярі практично засвоюють свої права та обов'язки, що воно водночас є принципом організації дитячого колективу, і умовою розвитку самосвідомості та громадянської зрілості, і формою, яка дає змогу вносити в життя те нове, що народжується в громадських стосунках".

Значна увага учнівському самоврядування приділяється у Миколай-Пільському НВК Запорізького району.

Учні самостійно вирішують важливі питання організації свого життя в школі й поза її стінами.

Будь-яка пропозиція директора чи вчителів обговорюється всіма учнями, доповнюється, змінюється, удосконалюється, а вже потім приймається до дії.

Одним із багатьох питань учнівського самоврядування є чергування. На загальношкільній лінійці проходить передача чергування новому головному черговому.

Черговий обіймає офіційну посаду заступника директора й відповідає за організацію шкільного життя. Розпорядження, вказівки, зауваження головного чергового зобов’язані виконувати всі працівники школи та учні.

У наші дні в процесі корінного перетворення роботи освітньої установи учнівське самоврядування виходить на якісно новий етап свого розвитку. Ключова проблема – зробити дитину активним учасником, суб’єктом освітнього процесу в школі.

Беручи участь в діяльності органів дитячого самоврядування, школярі включаються в різносторонню позаурочну діяльність, ділове спілкування з дорослими на рівноправній основі, залучаються до практики громадянської поведінки і соціальної діяльності.

1.2 Роль учнівського самоврядування в соціалізації молоді

Соціалізація є надзвичайно важливим процесом як для суспільства, так і для окремих людей зокрема. В процесі соціалізації людина набуває якостей, необхідних їй для життєдіяльності в суспільстві, але й відбувається становлення всього соціального досвіду. Соціалізація забезпечує спадкоємність історичного розвитку.

Соціалізація - це процес та результат входження людини в систему суспільних відносин, регульованих суспільними інститутами, зокрема, інститутами сім'ї, побуту, держави, громадських організації, освіти і виховання тощо.

Варто зазначити, що на соціалізацію особистості впливають три основні чинники:

особистість;
культура;
суспільство.

Взаємодія між ними відбувається не довільно, а в межах соціальних груп, невід'ємною частиною яких є індивід. Саме в ході взаємодії зазначених чинників структурується особистість, інтегруючись за допомогою культури в колектив, групу. Таким чином остаточне входження особистості в суспільне життя, що психологи називають третім етапом соціалізації з 18 років, відрізняється тим, що людина вступає в такі ж відношення з соціальним світом, світом політики, як і старші за віком люди. Тобто молодь стає повноцінним членом суспільства, який є не просто об'єктом, на який здійснюється вплив зі сторони соціуму, але й є суб'єктом впливу, молодь з "майбутнього" країни - перетворюється на її теперішнє. Молоді люди починають відігравати важливу роль, як з точки зору особистості, так і з суспільної точки зору - у становленні держави, здійсненні суспільних перетворень, вирішенні громадських питань.

Активна соціалізація, перетворення молоді з пасивних членів суспільства на активних діячів, і творців власного життя і майбутнього свого і країни, відбувається за допомогою засвоєння і відтворення соціальних норм в соціальному житті. Таким чином вплив і пріоритетність певних агентів соціалізації змінюється на даному етапі, сім'я вже не відіграє провідну роль, однак на її місці постає соціум - університет, робота, ширші соціальні контакти, які молодь знаходить в неформальній освіті, участі в громадських організаціях.

Учнівське самоврядування є універсальною формою активності учнів, яку з однаковим успіхом можна вважати як засобом життя учнівського колективу, так і прикладом творчої реалізації особистості. Самоврядування забезпечує участь учнів у різноплановій і глибокозмістовній роботі навчального закладу, залучає їх до управління справами колективу, допомагає їм зрозуміти свої права та обов’язки, формує у них почуття керівника спочатку у групі, а потім у місті, школі, державі.

Навчальним закладам на початку ХХІ століття було надано можливість самостійного вибору реалізації функцій виховання на засадах демократії та гуманізації освітнього процесу.

Фундаментальним завданням виховання є соціалізація, соціальна адаптація підростаючого покоління, тобто поступове залучення молодої людини до системи суспільних і творчих відносин. Виховання ефективне тоді, коли наставник і учень разом створюють матеріальні та культурні цінності, набувають умінь і навичок у процесі формування стосунків.

Висновки до розділу

Питання учнівського самоврядування широко розглядалося як зарубіжними, так і вітчизняними педагогами, зокрема важливий внесок у розвиток цього питання зробили Ян Амос Комнський, Костянтин Дмитрович Ушинський, Антон Семенович Макаренко, Сільва Хосе та ін. Кожний педагог має свою точку зору щодо доцільності та способу організації учнівського самоврядування, але спільним у поглядах багатьох дослідників є ствердження вагомого впливу на розвиток особистості соціальної активності молоді, що значно збільшується із залученням школярів до діяльності учнівських та молодіжних організацій.
Роль самоврядування в соціалізації молоді пояснюється реалізацією завдань морального, трудового та правового виховання, що складають невід’ємну складову навчально-виховного процесу у школі. Важливим чинником, що впливає на якість та результативність діяльності учнівського самоврядування є взаємодія педагогів з учнями. Слід зазначити, що вплив учителя поступово має набувати більш опосередкованого характеру для забезпечення більшої самостійності учнів.
Учнівське самоврядування є універсальною формою активності учнів, яку можна з успіхом вважати як засобом життя колективу, так і прикладом творчої самореалізації особистості.

Розділ ІІ. Учнівське самоврядування в Миколай-Пільському навчально-виховному комплексі «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області

2.1 Учнівський комітет Миколай-Пільського НВК

З метою демократизації управління у Миколай-Пільському НВК створено орган учнівського самоврядування, який є справжньою школою формування соціальної активності та соціальної відповідальності, громадянського виховання школярів, формування ініціативної особистості, здатної приймати нестандартні рішення.

Педагогічний колектив школи розуміє, що участь школярів в учнівському самоврядуванні – це важливий шлях і умови формування в молодого покоління відповідальності, ініціативи, творчості. Особлива увага приділяється можливостям забезпечення кожному учневі престижної позиції, успіху в справах, широких контактів з однолітками.

Учнівські центри Миколай-Пільського НВК є органом шкільного самоврядування учнів школи. Кожного року проводяться загальні вибори учнівських центрів школи. На загальношкільні збори делегуються учні 7-11 класів. Під час зборів обирається голова «Шкільного містечка», затверджується кількісний і персональний склад. Класні колективи 9-11 класів пропонують свої кандидатури із власними програмами діяльності шкільного самоврядування. У цьому навчальному році головою учнівського самоврядування більшістю голосів була обрана Борисенко Альона (учениця 9 класу). До складу центрів ввійшли по два представники від кожного класу для їх роботи.

Учнівське самоврядування діє згідно зі Статутом [дод. 1]. Вищим органом учнівського самоврядування в школі є шкільна конференція. Звітно-виборчі кампанії проходять щорічно. Очолює роботу учнівського самоврядування голова «Шкільне містечко». Комісії спрямовують свою роботу на підвищення якості навчання, реалізацію вимог режиму роботи школи, організацію дозвілля школярів, на розвиток ініціативи і творчої самодіяльності. Члени комісій є відповідальними за певну ланку роботи.

Учнівський комітет школи планує свою роботу на рік за такими розділами:

організаційна робота;
науково-освітня робота;
організація дозвілля;
суспільно-корисна праця;
спортивно-туристична робота;
організація роботи прес-центру.

Учнівські центри працюють згідно річного плану роботи школи. На основі шкільного плану складається план роботи учнівського цетру на кожний семестр [дод. 2]. Головою учнівського самоврядування розробляється система загальношкільних заходів, планування засідань учнівських центрів. У плані вказані орієнтовні дати заходів та відповідальні за організацію та проведення члени учнівських центрів. Важливе місце у плані роботи учнівського самоврядування є графік рейд-перевірок санітарного стану кабінетів. Результати рейд-перевірок оголошуються на загальношкільних лінійках та висвітлюються у куточку учнівського самоврядування школи.

Загальні засідання відбуваються кожного місяця. На засіданнях розглядаються питання, спрямовані на розвиток учнівської ініціативи, дисципліни, творчості та на проведення змістовного дозвілля учнів. Засідання проводяться в різноманітних формах: "круглий стіл", "мозковий штурм", тренінгові заняття. Традиційними стали зустрічі шкільного активу з адміністрацією школи, які направлені на тісну співпрацю педагогів та дітей. Важливим завданням, над яким працює учнівський та педагогічний колективи в плані розвитку дитячого самоврядування на сьогодні є формування високого рівня організаційної культури учнів-лідерів (відповідальність, організованість, цілеспрямованість, дисциплінованість, потреби у творчості та виявленні ініціативи). Для лідерів школи проводиться навчання, за роботою голів цетрів закріплені педагоги-консультанти.

Учнівський центри школи, згідно Статуту, прийнятого в 2013 році, включає такі центри:

навчальний;
спортивно-оздоровчий;
центр дисципліни і порядку;
культмасовий;
трудовий;
волонтерський
інформаційний центр.

З ініціативи учнівського центру проводяться цікаві заходи, акції, конкурси та вечори. Зокрема, щорічно в перший тиждень вересня проводиться тиждень фізкультури та спорту, під час якого працює спортивно-оздоровчий центр, проводяться спортивні змагання, Олімпійські уроки, зустрічі з спортсменами.

Діяльність центрів учнівського самоврядування.

Навчальна комісія (відповідальний, Дубинін Максим, учитель-куратор Журавель Наталя Михайлівна) здійснює роботу, спрямовану на вироблення в учнів свідомого ставлення до навчання, для надання допомоги невстигаючим учням, бере участь у проведенні предметних тижнів, олімпіад, шкільних конкурсів: "Учень року", "Клас року".

Завдання комісії

• здійснює роботу, спрямовану на вироблення в учнів свідомого ставлення до навчання;

• організовує консультаційну допомогу з предметів;

• бере участь у проведенні предметних тижнів, місячників, олімпіад, конкурсів;

• контролює виконання домашніх завдань, ведення щоденників;

• веде боротьбу з пропусками уроків.

Спортивно-оздоровчий центр (відповідальний Івахненко Віталій, учитель-наставник Петрик Анатолій Микоайович) залучає учнів до занять спортом, кожного дня діти виконують ранкову зарядку, беруть участь у різноманітних змаганнях. Команда туристів школи активно приймають участь у змаганях з пішохідного туризму, волейболу, стрільби.

Структура центру:

"Санпост" (контролює санітарний стан у школі, класах, дотримання гігієнічного режиму в їдальні, особисту гігієну учнів; здійснює санітарно-освітню роботу серед учнів (випускає сан-бюлетені, проводить бесіди, дискусії, анкетування, тематичні вечори).
Група "Здоров'я" (для дітей та їхніх батьків). Група залучає учнів і батьків до спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи у вільний від навчання й роботи час.
Мала ініціативна група "Юні інспектори руху". Організовує заняття з профілактики дорожнього травматизму, залучає до участі в акції "Діти на дорозі", проводить місячник дорожнього руху, співпрацює з учнями молодших класів, проводить з ними ділові ігри.
Мала ініціативна група "Юний пожежник", що активно сприяє вихованню в дітей обережного поводження з вогнем, проведенню місячників пожежної безпеки; проводить ділові ігри з навчання правил пожежної безпеки; надає практичну допомогу дорослим у збереженні матеріальних цінностей, життя й здоров'я дітей; навчає учнів основ пожежної справи, вмінь, навичок запобігання й гасіння пожеж, надання першої медичної допомоги під час пожежі.

Основним завданням спортивно-оздоровчого центру є пропаганда здорового способу життя та популяризація заняття спортом та відвідування гуртків з футболу, танців, що функціонують при школі.

Комісія дисципліни та порядку (голова комісії Третяк Дарія, вчитель-наставник Аніченко Олена Олександівна) сприяє дотриманню Статутних вимог учнями, проводить рейди-перевірки "Зовнішній вигляд", "Класний куточок", із подальшим моніторингом результатів, проводить шкільні лінійки, здійснює контроль за чергуванням учнів по школі.

Культмасова комісія (голова комісії Романова Аміна, учитель-наставник Романюк Тетяна Миколаївна). Позакласне життя учнів насичене різними святами, концертами, конкурсами. Учні школи беруть участь у міських конкурсах : "Осіння рапсодія", "Професії очима дітей", "Моє рідне село", "Україна – футбольна держава", "Сім духовних святинь малої Батьківщини" та інших.

Структура культмасової комісії:

Центр "Дозвілля";
Центр "Молодіжна п’ятниця";
Мала ініціативна група "Юні таланти";
Мала ініціативна група сценаристів

Культмасова комісія сприяє естетичному вихованню учнів та змістовному відпочинку учнів у позаурочний час, залучаючи їх до проведення вечорів відпочинку, дискотек, днів відкритих дверей, спортивно-оздоровчих заходів, зустрічей за "круглим столом", оглядів-конкурсів, фестивалів, концертів, виготовлення атрибутів для оформлення залів.

Члени комісії оформляють альбоми до пам'ятних дат, традиційних свят у школі (наприклад, шкільний альбом "Як це було?").

Мала ініціативна група сценаристів підбирає матеріали до написання сценаріїв різноманітних свят, вечорів відпочинку, зустрічей.

Упродовж навчального року проведено різноманітні акції: "П’ять картоплин", "Твори добро", "Молодь проти СНІДу", "Подаруй книгу другові", "Забуті могили", "Чисте довкілля" та інші, надано адресну допомогу родинам, які потребували матеріальної допомоги для здійснення операцій учням школи.

Інформаційний центр (голова комісії Ьондаренко Анастасія, учитель-наставник Редька Оьга Михайлівна) забезпечує гласність у діяльності органів учнівського самоврядування. Центр розвиває творчу співпрацю вчителів та учнів, створює добрі взаємини школи, дітей і батьків, налагоджує тісні стосунки з шефськими закладами, установами та організаціями.

Діяльність в інформаційному центрі розвиває у дітей вміння збирати інформацію, обговорювати теми рубрик і матеріалів шкільних газет та радіо, сприяє підвищенню інтересу дітей до життя школи.

Основними функціями комісії є збір та систематизація матеріалів звітів учнів чергового класу, проведення загальношкільних лінійок, відкритих зустрічей, класних зборів з метою запобігання негативним проявам поведінки.

Шкільне життя висвітлюється на стенді "Наше життя", до оформлення якого залучаються класні колективи та окремі учні. Щомісяця на сторінках шкільного стенду оформлюються матеріали, підготовлені членами учнівського самоврядування. Це допомагає формувати громадську думку, спрямовувати її на поліпшення успішності учнів, зміцнення дисципліни, інформує про шкільні справи. Крім того, на даному стенді можуть показати свої таланти юні поети, журналісти, художники, фоторепортери. Шкільний стенд дійсно цікавий і користується популярністю як серед учнів, так і серед учителів та батьків.

Важливим чинником, що впливає на демократизм в учнівському самоврядуванні залежить від допомоги дорослих, зокрема керівництва школи. Педагогічна допомога учнівському самоврядуванню полягає в забезпеченні реальних прав і обов’язків учнів, підвищенні довіри до рішень учнівського колективу, цілеспрямованому навчанню учнів складній справі організації життя учнівського колективу та керівництва справами школи.

2.2 Результативність роботи учнівського самоврядування

Діяльність учнівського самоврядування Миколай – Пільського НВК «ЗНЗ-ДНЗ» Запорізького району Запорізької області спрямована на створення дійової, чіткої, адекватної сучасним освітнім пріоритетам і завданням виховної системи, здатної забезпечувати виховання учня як громадянина України, особистості моральної, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної, готової здійснювати самостійний вибір, приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях і бути готовою до відповідальності за них.

У виховній роботі школи утвердились ефективні технології, які забезпечують творчий розвиток особистості, з глибоко усвідомленою громадянською позицією. Домінантою у розвитку учнівського самоврядування є формування в учнів патріотизму з новим змістовим наповненням.

Модель учнівського самоврядування має позитивний результат функціонування системи: учні зайняті різноманітними видами громадської діяльності та позаурочної роботи за інтересами, більшість з них виділяються свідомою дисципліною, високою громадською активністю.

Учнівське самоврядування — це результат цілеспрямованих педагогічних зусиль з організації учнівського колективу, який забезпечує формування ряду позитивних якостей (поваги до демократичних цінностей, норм співжиття, почуття солідарності, причетності, відповідальності, критичного мислення тощо), відчуття господарів у рідній школі, розвиток організаторських здібностей у своїх членів шляхом залучення їх до управління шкільними справами та створення працездатних органів колективу, наділених реальними правами та обов'язками.

Перша важлива сходинка для учнівського колективу — навчитися жити в умовах демократії, виробити в себе навички активної участі в діяльності своєї організації, у вирішенні питань, які мають колективне, громадське значення. Через створення гуманістично спрямованої моделі учнівського самоврядування формувати творчу, національно свідому, життєстверджуючу особистість.

Учнівське самоврядування — це педагогічна технологія, яка сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних відносин виховного колективу на принципах самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самодостатності особистості.

Для вирішення існуючої проблеми, реалізації поставленої мети та ідеї в нашій школі визначено основні завдання діяльності учнівського самоврядування шляхом організації життя учнівського колективу, які реалізуються у залученні всіх його членів до планування, організації, контролю і підбиття підсумків навчальної і суспільно корисної праці. Основна їх мета — виховати в учнів активну життєву позицію, підготувати їх до дійової участі в демократичному управлінні суспільством.

Робота учнівського самоврядування базується на принципах:

самостійності при вирішенні питань у рамках повноважень, закріплених у статуті навчального закладу чи органу дитячого самоврядування;

відповідальності органів дитячого самоврядування перед членами колективу, педагогами, батьками;

різноманітності форм організації дитячого самоврядування;

взаємозв'язку між різними рівнями дитячого самоврядування;

відкритості та прозорості діяльності в усіх сферах самоврядування;

системності планування та реалізації програм і проектів;
консультативно-педагогічної підтримки дорослими.

Роль учнівського самоврядування у соціалізації учнівської молоді полягає у формуванні соціально активної особистості, здатної співпрацювати з іншими та самостійно приймати рішення. Зокрема, існуюча модель учнівського самоврядування у Миколай-Пільському НВК сприяє виробленню в учнів таких якостей як:

відповідальність за доручену справу, за колектив, за все, що відбувається навколо;

принциповість — вміння критикувати, належним чином сприймати критику, давати об'єктивну оцінку власним вчинкам і оточуючих людей;

самостійність;

готовність залежно від конкретних умов знаходити правильне рішення, долати труднощі;

творче ставлення до дійсності;

вміння виявляти ініціативу, вносити в будь-яку справу свої зусилля, думки, пропозиції.

Серед учнів 7-9 класів Миколай-Пільського НВК було проведено анкетування. Учням було запропоновано дати відповіді на орієнтовні тести самооцінки організаторських здібностей [дод. 3]. Учасники анкетування мали змогу суб’єктивно оцінити свої здібності за 5-бальною шкалою. На основі отриманих результатів опитування можна зробити певні висновки щодо впливу учнівського самоврядування на розвиток організаторських здібностей в учнівської молоді [дод. 4].

Загальна оцінка здібностей організатора та соціальної активності становить 4,2 бали. Це досить високий показник, що свідчить про те, що педагогічний колектив Миколай-Пільського НВК звертає значну увагу не лише засвоєнню учнями навчального матеріалу, але й розвитку загальнолюдських морально-культурних цінностей особистості. Учні не лише отримують знання, але й вчаться правильно організовувати навчальний процес, позакласний час та дозвілля.
Результати опитування показали, що рівень розвитку організаторських здібностей серед учнів старшої школи (9-11 класи) дещо вищий за рівень учнів середньої школи (7-8 класи). По-перше, це пояснюється тим, що внаслідок психічного розвитку учні старших класів здатні більш самостійно приймати рішення, у них з’являється почуття відповідальності за свої дії. По-друге, старшокласників частіше залучають до обговорення та вирішення загальношкільних питань, їм довіряють організацію та проведення заходів, що сприяє формуванню в учнів рис організатора та лідера.
Порівнявши загальні результати опитування з результатами учнів, що залучені до учнівського самоврядування, можна зробити висновок, що учні, які активно беруть участь у позакласному житті школи, оцінюють свої здібності до організації заходів значно вище. Вони більш активні та ініціативні, їм легше працювати в колективі, знаходити спільну мову, висловлювати власну думку та прислухатися до слів інших.

Висновки до розділу

У Миколай-Пільськомц НВК створено дієвий орган учнівського самоврядування «Шкільне містечко» - учнівські центри – з метою демократизації навчально-виховного процесу. Учнівське самоврядування є повноцінною ланкою управління та ініціативним центром школи. Його діяльність регулюється нормативно-правовою базою, основним компонентом якої є Статут школи.
Участь учнівської молоді в самоврядуванні школи є добровільною та заохочуваною. Учнівське самоврядування «Шкільне містечко» обирається шляхом щорічних загальношкільних виборів, що гарантує загальнодоступність та гласність у формуванні учнівського активу школи. «Шкільне містечко» складається з центрів, що охоплюють різні сфери навчальної та позакласної діяльності школярів. За кожним центром закріплений учитель-наставник , що забезпечує контроль та підтримку з боку педагогічного колективу.
Учнівське самоврядування організоване таким чином, що через діяльність його органу – учнівські центр – реалізуються завдання розумового, фізичного, трудового, естетичного та морального виховання учнівської молоді. Завдяки такому комплексному підходу можна досягти основної мети виховання та освіти – всебічно та гармонійно розвиненої особистості.

Загальні висновки

Учнівське самоврядування – це організація, яка складається з учнів, створюється учнями та існує для учнів. Фундаментальною метою створення будь-яких учнівських організацій є соціалізація молоді, соціальна адаптація підростаючого покоління, тобто поступове залучення молодої людини до системи суспільних і творчих відносин. Самоврядування – це реальний безперервний процес дедалі ширшого залучення до суспільних справ.
Учнівське самоврядування – спосіб організації життя колективу, що передбачає активну участь дітей (на основі взаємодії з педагогами) у прийнятті і виконанні рішень для досягнення суспільно значущих цілей. Воно є методикою залучення учнів до організації спільної діяльності.
Роль учнівського самоврядування було досліджено на прикладі учнівських центрів «Шкільного містечка» Миколй-Пільського НВК. Орган учнівського самоврядування є дієвим та ефективним методом залучення учнівської молоді до загальношкільного навчально-виховного процесу.
Основним завданням створення учнівського самоврядування є розвиток соціальної активності та забезпечення максимальної зайнятості учнів у всіх сферах діяльності школи.

Важливим аспектом є структура органу самоврядування – «Шкільне містечко» складається із центрів, діяльність яких охоплює певну сферу (навчальну, трудову, культурно-масову тощо). Центри очолюються обраними представниками та координуються закріпленими вчителями. При центрах створені допоміжні структури (малі ініціативні групи), що сприяє залученню більшої кількості учнів до активу школи.

Учні, які є членами учнівського самоврядування стають більш відповідальними, мобільними, заповзятливими; формується їх особистість. Учні вчаться демократії, співробітництва. Учнівське самоврядування дозволяє вихованцям розкрити такі соціальні якості людини, як толерантність, критичність і конструктивність мислення, повага до власної та чужої праці, оптимізм, гуманізм, здатність до самовиховання.

Список використаних джерел

www.klasnaocinka.com.ua
www.nbuv.gov.ua
Брацюн В.С. Знайомтесь – новий учком // Наша перша. – 2011. – №1.
Висоцький В.В. Проблеми учнівського самоврядування в школі // Шкільний світ. – 2008. − №12.
Гончарук О.П. Життя любить наполегливих. Про учнівське самоврядування в школі // Шкільний світ. – 2010. −№4.
Дорофєєв О.С. Технологія ранньої соціалізації // Позакласний час. – 2008. − №1.
Палієва С.І. Учнівське самоврядування в нашій першій // Наша перша. – 2009. − №6.
Слєсаренко О.В. Самоврядування як засіб формування особистості // Педагогіка толерантності. −2002. − №3.
Стаценко О.В., Онищук Л.В. Учнівське самоврядування // Все для вчителя. – 2000. − №19.
Учнівське самоврядування – шлях до самореалізації // Шкільний світ. – 2004. − №37.
Шелестова Л.М. Самоврядування – це не гра в демократію чи…// Шкільний світ. – 2009. − №20.
Шимановський М. Учитель та учнівське самоврядування: проблема взаємодії // Шкільний світ. – 2008. −№14.
Яхненко Л.І. Організація учнівського самоврядування: мета та завдання // Шкільний світ. – 2007. − №13.

Додаток 1

Статут учнівського самоврядування «Шкільне містечко»

1. «Шкільне містечко» школи є органом шкільного самоврядування учнів НВК.

2. Склад «Шкільного містечка» - 20 осіб, які обираються шляхом відкритого голосування на класних зборах учнів 7-11 класів строком на 1 рік. Членом «Шкільного містечка» може бути учень, що досяг віку 12 років, є активним учасником шкільних справ.

3. Чергові вибори членів «Шкільного містечка» відбуваються в другий тиждень вересня щороку.

4. Участь у роботі «Шкільного містечка» його члени беруть у вільний від навчання час. Засідання проводиться 1 раз на 2 місяці. Також можуть збиратись позачергово для вирішення поточних питань.

5. Члени «Шкільного містечка» мають право вільного висловлювання.

6. Повноваження членів припиняються одночасно з припиненням повноважень «Шкільного містечка».

7. Повноваження учнів «Шкільного містечка» можуть бути припинені у разі:

а) складання повноважень за особистою заявою

б) перехід до іншої школи

в) відкликання класом свого представника із складу «Шкільного містечка»

г) у разі закінчення школи

д) за рішенням «Шкільного містечка»

8. «Шкільне містечко» школи працює на засіданнях,

9. Засідання проходять відкрито.

10.Повноваження:

- прийняття рішень з найважливіших питань шкільного життя у межах своєї компетенції;

- внесення пропозицій адміністрації школи, педагогічній раді з питань навчання та дозвілля;

- участь у складанні річного плану школи;

- внесення пропозицій центру соціальних служб для молоді;

- координація роботи класів, доведення до класу завдань роботи «Шкільного містечка»;

- піклування про молодших школярів, допомога ветеранам, одиноким, акції матеріальної допомоги дітям, участь у благоустрої шкільної території;

- контроль за створенням належних умов для навчання та дозвілля учнів;

- участь в організації невідкладної допомоги відстаючим учням;

- організація пошукової роботи, екскурсій, іншої позакласної роботи;

- контроль за відвідуванням уроків, участь в обговоренні проблем шкільної форми;

- контроль за порядком під час чергування класів у школі

11. Член «Шкільного містечка» може звернутись із питанням до педагогічної ради.

Педагогічна рада зобов'язана повідомити про результати розгляду запиту.

12. «Шкільне містечко» школи затверджує перелік комісій та обирає голів комісій.

13. «Шкільне містечко» може виносити на розгляд питання, що потребують учнів школи.

14. «Шкільне містечко» має право вносити зміни і доповнення до Положення про «Шкільне містечко» школи.

15. Комісія дисципліни і порядку здійснює контроль за відвідуванням учнями уроків, носінням форми, дотримуванням Статутних вимог, здійснює антитютюнову, антиалкогольну, проти наркоманії профілактичну роз'яснювальну роботу, чергування на заходах.

16. Навчальна комісія активно співпрацює з МАН з метою залучення учнів до пошукової діяльності, створює центри взаємодопомоги, сприяє учням підвищувати свій рівень знань за допомогою самоосвіти, систематично перевіряє виконання письмових домашніх завдань і ведення щоденників, проводить конкурси на кращий зошит, щоденник.

17. Санітарна комісія:

1. Санітарний стан школи.

2. Догляд за квітами.

3. Чистота учнів й їх зовнішній вигляд.

4. Збереження майна і підручників учнями.

18. Культурно-масова:

1. Залучення учнів до різних заходів.

2. Ініціювання ідей самими учнями і їх реалізацій.

3. Випуск газети.

19. Спортивно-оздоровча:

1. Допомога у проведенні спортивних заходів.

2. Ініціювання проведення спортивних заходів самими учнями.

20. Обов'язки кожного учня шкільного самоврядування включать в себе основні положення Статуту школи.

Форми роботи

21. Засідання проводиться згідно з планом не рідше 1 раз у 2 місяці. Протоколи ведуться як підсумок місячної роботи шкільного самоврядування.

22. При виникненні проблем, які потребують негайного вирішення, шкільний центр (або комісія) засідають частіше. Рішення шкільного самоврядування вислуховуються на лінійці.

23. 3агальношкільна лінійка проходить один раз в 2 тижні і є формою роботи школи, на якій:

а) звітують чергові класи;

б) звітують голови комісій;

в) повідомляється план роботи школи на наступну декаду;

г) щодо конкретних вчинків застосовуються методи заохочення і покарання;

Облік роботи

24. «Шкільне містечко» проводить роботу з учнями, використовуючи різні форми: колективні, індивідуальні, групові.

25. Газети можуть випускатися і у класах, з приводу інформації шкільного самоврялування, що стосується його роботи.

26. Методи заохочення і покарання визначені Статутом школи.

27. До покарань вводяться шкільним самоврядуванням такі форми: зауваження членів шкільних центрів, розгляд питання комісією, розгляд і висвітлення у шкільній пресі, попередження на шкільній лінійці, повідомлення батьків в усній чи письмовій формі.

28. Заохочення мають такі форми: подяка на лінійці, подяка в письмовій формі, нагородження грамотою шкільного самоврядування, висвітлення у шкільній пресі.

29. «Шкільне містечко» має право визначати найактивніші класи у різних видах діяльності школи за навчальний рік методом рейтингу, після кожного семестру у різних номінаціях. Нагородження проводить голова шкільного самоврядування на святі останнього дзвоника.

Взаємодія шкільного самоврядування з іншими об'єднаннями і педколективом

30. Директор школи призначає з числа вчителів керівника шкільного самоврядування і консультантів центрів, які мають право дорадчого голосу і допомагають у вирішенні проблем, спрямовують роботу шкільного самоврядування.

31. Вчителі-консультантами є радниками, їх побажання можуть бути прийняті до уваги шкільним самоврядуванням і розглянуті на його засіданні. Але вони носять обов'язковий характер, коли рішення шкільного самоврядування ображають честь і гідність школяра.

32. Члени шкільного самоврядування доводять інформацію у класах. Відповідальність за виконання рішення лягає на конкретного виконавця, контроль за старостою. Староста - підзвітний шкільному самоврядування «Шкільне містечко».

33. «Шкільне містечко» сприяє поширенню інформації про діяльність молодіжних організацій і рухів. Тісно співпрацює з товариствами і клубами за інтересами, що діють у школі. Вибори

34. Члени шкільного самоврядування обираються на класних зборах шляхом відкритого (чи таємного) голосування простою більшістю голосів на альтернативній основі.

35. Голову, заступника, голів центрів на організаційному засіданні шкільного самоврядування простою більшістю голосів на альтернативній основі.

36. Голова може мати план діяльності у випадку його обирання.

Перевибори і позбавлення членства у шкільному самоврядуванні.

37. Член шкільного самоврядування може бути переобраний. У випадку несистематичного виконання членами шкільного самоврядування своїх обов'язків і не реагування на зауваження інших членів, щодо покращення своєї роботи.

38. У випадку, коли член шкільного самоврядування порушує правила учнів і не реагує на зауваження.

39. У разі переїзду в інше місто чи переходу до іншої школи.

40. Згідно з ст. 39, 40, 41 учні класу повинні обрати нового члена шкільного самоврядування не пізніше одного місяця з часу виключення. До цього часу староста класу суміщає і членства в шкільному самоврядуванні.

Класні збори

41. Найвищий виконавчий орган класу, який збирається в міру потреби, але не рідше один раз в місяць - класні збори.

42. Розглядаються питання, що стосуються життя класу: планування роботи, заохочення і покарання окремих учнів, обговорення діяльності класу (звіти старост), шляхи покращення роботи та інше.

43. На збори можуть запрошуватися батьки, вчителі-предметники, інші члени шкільного учкому (голова, заступник).

44. Класні збори можуть вносити пропозиції, які повинні бути розглянуті на засіданні шкільного самоврядування, і він повідомляє про своє рішення на лінійці.

Шляхи активізації шкільного учкому

45. Гра "Лідер".

46. Проведення психологічною службою анкетувань, які сприяють виявленню тенденцій розвитку самоврядування.

47. Включення в перелік питань засідань учнівського центру, теоретичних положень, які дають змогу активізувати діяльність шкільного самоврядування.

48. Нестандартні підходи і форми роботи.

Додаток 2

План роботи

учнівського самоврядування

на І семестр 2017-2018 н.р.

Координатор

Педагог- організатор

Володіна А.О.

Термін проведення	Зміст	Відповідальні
01.09	Вересень Проведення урочистої лінійки до Свята знань "Свято першого дзвоника"	Культмасовий центр
	Засідання учнівського самоврядування ; Затвердження плану учнівських центрів: навчальний; спортивно-оздоровчий; центр дисципліни і порядку; культмасовий; трудовий; волонтерський інформаційний центр.	«Шкільне містечко»
10.09	Участь у заходах до Дня села	Інформаційний центр
29.09-05.10	Організація та проведення заходів до Дня учителя	Культмасовий центр
08.09	День здоров’я	Спортивн-оздоровчий центр
18.09-28.09	Проведення виборів шкільного самоврядування. Організація роботи шкільного активу	Координатор
Протягом місяця	Організація та проведення заходів в рамках Місячника "Увага! Діти на дорозі" та Тиждень знань Дорожнього руху "Ми - за безпеку руху!"	Внформаційний центр
Протягом місяця	Засідання комісій учнівського самоврядування (за окремим планом)	Координатор
Протягом місяця	Організувати роботу загону волонтерів (до дня людей похилого віку)	Волонтерський центр
Протягом місяця	Відвідування, упорядкування та покладання квітів до могили загиблих воїнів.	Трудовий центр

Додаток 3

Анкета

"Самооцінка організаторських якостей"

Будь-який тест — це гра, яка дає можливість краще пізнати самого себе, порівняти себе з іншими, зрозуміти особливості свого характеру.

Якщо цілком згоден з наведеним твердженням, постав цифру "4", якщо здебільшого згоден — "З", якщо важко сказати — "2", якщо здебільшого згоден — "1", повністю не згоден — "0".

1. Не скоряюсь у складних ситуаціях.

2. Знаю, яким чином залучити учнів до спільної справи.

3. Умію планувати свій час і роботу.

4. Добре відчуваю настрій своїх товаришів, однолітків.

5. Організуючи справу, враховую думку товаришів.

6. У стосунках з однолітками досягаю взаєморозуміння.

7. Не завжди знаходжу вихід із складного становища.

8. Мої ідеї охоче сприймають однолітки.

9. Під час обговорення спільної справи намагаюся зацікавити нею товаришів.

10. Умію дібрати учнів для виконання спільної справи, згуртувати їх навколо себе.

11. Мені подобається роль виконавця спільної справи.

12. Мені легко виконувати будь-яке доручення.