КУРСОВА РОБОТА з теорії та методики музичного виховання на тему: МУЗИЧНІ ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ЯК ЗАСІБ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Володимирський педагогічний фаховий коледж імені Агатангела Кримського

Волинської обласної ради

 

 

Циклова комісія викладачів ____________________

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з _______ на тему:

МУЗИЧНІ ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ЯК ЗАСІБ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

 

 

 

Студентки __ курсу групи _

галузь знань ____________

спеціальності  ___________

ПІ

Керівник:

 

 

 

 

 

 

Володимир – 2025

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оцінка: __________________________

 

 

Члени комісії          ________________  ___________________________

(підпис)                        (ім’я та прізвище)

                                                                                                      ________________  ___________________________

(підпис)                        (ім’я та прізвище)

________________  ___________________________

(підпис)                         (ім’я та прізвище)

Постановка проблеми. Одним із пріоритетних завдань сучасної державної політики України є виховання в особистості національної культури, відповідальності за долю своєї країни. Як зазначено в «Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України» (далі – Концепція), в умовах суспільних змін виникає нагальна потреба здійснення системних заходів, спрямованих на посилення національно-патріотичного виховання дітей – «формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей» [9].

Молодший шкільний вік є ключовим періодом становлення особистості, коли активно формуються вищі моральні почуття, зокрема почуття патріотизму. Патріотизм охоплює любов до рідної землі, гордість за свій народ, прагнення зберегти і примножити культурне надбання Батьківщини. Це не лише емоція, а світоглядна позиція – відчуття себе невід’ємною частиною своєї країни.

Саме у цей період важливо звертати увагу на розвиток емоційно-чуттєвої сфери дитини, адже через почуття та емоції найяскравіше проявляються духовні прагнення особистості. Одним із ефективних шляхів формування почуття патріотизму є музичне мистецтво – вид діяльності, що розвиває почуттєву сферу особистості, формує ціннісні орієнтири.

Таким чином, актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення ефективності патріотичного виховання молодших школярів засобами музичного мистецтва, що сприяє формуванню національної свідомості, любові до рідної культури і Батьківщини.

Аналіз досліджень. Проблема патріотичного виховання дітей є однією з центральних у сучасній педагогічній науці. Вона ґрунтовно досліджена у працях І. Беха [2], А. Жданкіна [7], Т. Коваль [8], А. Кравченко [10], К. Кушнір [13], Д. Нагорної [12-13], М. Сахно [10], К. Чорної [2] та інших учених, які підкреслюють важливість формування патріотичних почуттів ще з молодшого шкільного віку.

Водночас проблема використання музичних творів українських композиторів у процесі патріотичного виховання учнів початкової школи залишається недостатньо розробленою, що й визначає тему цього дослідження.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати особливості патріотичного виховання молодших школярів засобами музичних творів українських композиторів.

Для досягнення поставленої мети було визначено низку завдань:

1) на основі науково-методичної літератури розкрити сутність понять «патріотизм», «патріотичне виховання»;

2) охарактеризувати шляхи і засоби патріотичного виховання молодших школярів на уроках музичного мистецтва;

3) проаналізувати педагогічний досвід патріотичного виховання молодших школярів за допомогою музичних творів українських композиторів;

4) розробити методичні рекомендації для вчителів щодо патріотичного виховання молодших школярів засобами музичних творів українських композиторів.

Об’єктом дослідження є процес патріотичного виховання молодших школярів у ЗЗСО.

Предмет дослідження – особливості патріотичного виховання молодших школярів засобами музичних творів українських композиторів.

Виклад основного матеріалу. В умовах сьогодення патріотичне виховання стає одним із ключових напрямів навчально-виховної діяльності ЗЗСО. Перед національною освітою постає завдання виховати людину, яка розуміє і поділяє сутність національної ідеї, є носієм національної культури, сприяє економічному, науковому та культурному зростанню Батьківщини, любить рідну мову і спілкується нею, захищає і відстоює рідну країну [14].

Період молодшого шкільного віку за своїми психологічними характеристиками є найбільш сприятливим для виховання патріотизму. У цей час дитина довірливо сприймає дорослого, відкрито наслідує його поведінку, виявляє підвищену емоційну чутливість і безпосередність у вияві власних переживань. Саме тому педагогічний вплив у цей період має глибокий емоційно-виховний ефект, що здатен закласти основи любові до рідного краю, народу, традицій.

У молодшому шкільному віці діти набувають перших навичок моральної поведінки, які поступово переходять у свідомі та впорядковані дії. Їхні уявлення про добро і справедливість розширюються, а внутрішній світ збагачується моральними почуттями. Саме в цей час формується здатність співпереживати, усвідомлювати власну причетність до життя суспільства, розуміти значення добрих вчинків. Одним із центральних напрямів морального виховання дітей є виховання щирої любові до Батьківщини [1].

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови поняття «патріотизм» визначено як «любов до Батьківщини, до свого народу» [4, с. 892]. В українському педагогічному словнику воно тлумачиться як «одне з найглибших громадянських почуттів, змістом якого є любов до батьківщини, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури» [6, с. 249]. Патріотизм виявляється у практичній діяльності, спрямованій на всебічний розвиток своєї країни, захист її інтересів. Як зазначено у Словнику, виховання патріотизму є важливою складовою виховної діяльності школи. У процесі вивчення різних предметів у школярів формуються патріотичні погляди і переконання [6, с. 249].

На макрорівні патріотизм становить одну із ключових складових національної свідомості. Він виявляється у спільних емоційних станах, переконаннях і настроях людей, у ціннісному ставленні громадян до свого народу, його культурних надбань, способу життя, історичних традицій і духовних здобутків. Це почуття охоплює повагу до героїчного минулого, гордість за сучасні досягнення держави та прагнення до її подальшого розвитку як єдиної, самобутньої нації.

Як відзначають І. Бех і К.Чорна, патріотизм – це не лише любов до великої Батьківщини, а й глибока прив’язаність до своєї «малої» батьківщини: міста, села, краю, де народилася людина. Знання історії, природи, традицій рідного місця є підґрунтям для формування справжнього громадянина, який усвідомлює власну належність до українського народу та відповідальність за його майбутнє [2, с. 27].

Патріотизм проявляється не лише у свідомості, а й у діяльності людини, її прагненні розвивати та захищати свою країну. Згідно з Концепцією національно-патріотичного виховання, це комплексна діяльність сім’ї, школи, громадських організацій, спрямована на формування у молоді високої патріотичної свідомості, почуття любові до Батьківщини та готовності захищати її незалежність [9].

Згідно з Концепцією, патріотичне виховання дітей – це комплексна, системна і цілеспрямована діяльність державних органів, школи, сім’ї, громадських організацій та інших соціальних інститутів, спрямована на формування у молоді високої патріотичної свідомості, почуття любові до Батьківщини та готовності захищати її незалежність [9].

Патріотичне виховання дітей базується на поступовому формуванні системи ціннісних орієнтацій, які з віком зазнають глибинних змін, стаючи більш усвідомленими, стійкими та внутрішньо мотивованими. Ці орієнтації виявляються як у сфері особистісних переживань, так і в суспільній взаємодії. Ціннісна система формується через ставлення дитини до навколишнього світу і проявляється у практичній діяльності, спілкуванні, знайомстві з національною культурою, природою, мистецтвом тощо.

Науковці зазначають, що саме у віці 6–7 років починає активно формуватися національний характер дитини, закладаються основи любові до рідного краю, до культурної спадщини українського народу. У цей період також зароджується повага до інших націй, їхніх традицій і духовних цінностей. Особливістю патріотичних переживань молодших школярів є їхня безпосередність і щирість. Вони виникають на основі емоційного зв’язку з близьким середовищем – родиною, домом, однокласниками, природою рідного краю. Ці почуття мають виразний емоційно-образний характер і є глибоко особистісними.

Із віком, у процесі розширення пізнавального досвіду та активного ознайомлення зі світом, знання дітей про рідне місто, Україну, її історію, природу, видатних постатей і культурні надбання поступово поглиблюються. Завдяки цьому патріотичні почуття набувають більш свідомого змісту і переходять від емоційного сприймання на ціннісно-мотиваційний рівень, стаючи важливою складовою морального і громадянського розвитку особистості [2].

Отож, патріотичні почуття дитини формуються поступово. У цьому процесі надзвичайно важливо поєднувати емоційне і раціональне пізнання, тобто не лише передавати знання, а й викликати переживання, гордість і любов. Музичне мистецтво, яке має унікальну здатність впливати на емоційну сферу дитини, виступає одним із найбільш ефективних засобів виконання цього завдання.

У контексті освітнього процесу музичне мистецтво виконує не лише естетичну функцію, а й слугує важливим інструментом виховання, здатним формувати морально-етичні та патріотичні орієнтири молоді [5]. Воно розвиває почуттєву сферу особистості через художні образи творів українських митців та народну мистецьку спадщину України. Мистецька діяльність одночасно впливає на раціональну і емоційно-вольову сферу особистості учня та спонукає їх до співтворчості.

Завдяки художнім образам музика сприяє формуванню уявлень про добро, красу, людяність і героїзм. Вивчення творів українських композиторів, що оспівують боротьбу, свободу та любов до рідної землі, поглиблює розуміння національної історії та культури.

Використання сучасних методів і технологічних засобів у процесі музичної освіти відкриває для учнів нові можливості пізнання культурної спадщини свого народу. Цифрові ресурси, інтерактивні програми, мультимедійні матеріали і візуалізовані форми подачі музичного контенту дозволяють зробити сприйняття музики емоційно насиченим, глибоким і особистісно значущим. Таке навчання не лише формує інтерес до національного мистецтва, а й допомагає виховати покоління, яке свідомо цінуватиме духовні надбання, зберігатиме та розвиватиме культурні традиції України, сприятиме її творчому, науковому та соціальному зростанню.

Отже, для ефективного здійснення патріотичного виховання на уроках музичного мистецтва вчителю варто активно впроваджувати практичні завдання, що стимулюють творчу уяву, креативне мислення та емоційне занурення учнів у зміст музичних творів. Такі вправи допомагають дітям не лише відчути художню цінність композицій, а й осмислити, як через музику передаються національні ідеали, історична пам’ять і громадянська позиція. Саме практична діяльність, зокрема спів, інструментальне музикування, створення ритмічних супроводів чи інтерпретацій, забезпечує глибоке розуміння ролі патріотичних цінностей у сучасному житті суспільства [5, с. 13].

Фахівці наголошують, що основне призначення музично-морального виховання полягає у пробудженні в слухачів емоційних переживань, які мають бути спрямовані на усвідомлення суспільно важливих цінностей. Музика здатна впливати не лише на почуття, а й на світогляд, формуючи морально-етичні орієнтири особистості. Тому особливу роль у цьому процесі відіграє учитель, адже саме він допомагає дитині не просто слухати музику, а чути її зміст, розуміти, які ідеї, думки та почуття, закладені композитором у твір.

Для того, щоб розкрити виховний потенціал музики, педагог має зосередити увагу учнів на морально-світоглядних аспектах композиції: образах, що символізують добро, мужність, любов до рідної землі, взаємоповагу та людяність. На основі спільного обговорення музичних вражень формується внутрішній відгук дитини – особистісне ставлення до почутого, яке закріплюється в її емоційному досвіді. Саме цей момент є вирішальним, адже музика стає не просто звуком, а засобом глибокого морального впливу, що пробуджує у серці школяра любов до Батьківщини, почуття відповідальності за її долю та бажання діяти задля добра суспільства [11, с. 105].

Серед основних засобів патріотичного виховання в системі музичної освіти особливе місце посідає ознайомлення учнів із національним гімном та музичними творами, у яких відображено визначні історичні події, подвиги та духовну силу українського народу. Такий педагогічний підхід формує в дітей глибоке почуття національної гордості, любові до своєї країни, сприяє усвідомленню власної належності до українського народу та розумінню значення державних символів – герба, прапора та гімну – як втілення незалежності та єдності нації.

Важливою складовою патріотичного виховання молодших школярів є також ознайомлення із життєвим і творчим шляхом видатних українських композиторів, чиї твори уособлюють ідеали свободи, мужності, духовності та любові. Аналіз музичної спадщини композиторів допомагає дітям краще зрозуміти історичний та культурний контекст її створення, а також відчути, як через музику передається національний характер і світогляд. Така діяльність не лише розширює уявлення школярів про внесок композиторів у розвиток української культури, але й виховує глибоку повагу до рідного мистецтва, сприяючи формуванню духовно зрілої і культурно свідомої особистості.

Відповідно до оновленого Державного стандарту, процес національно-культурного виховання учнів молодшої школи здійснюється шляхом їх ознайомлення з українським фольклором, професійною музикою, культурною спадщиною та сучасними мистецькими надбаннями нашої держави. Тематика навчальних занять має яскраво виражений національно-патріотичний і громадянський зміст, що особливо простежується у таких розділах, як «Музика рідного краю», «Пісні козацької слави», «Головна пісня держави» тощо. Водночас кожен тематичний блок, незалежно від його назви, містить елементи, спрямовані на формування в учнів любові до Батьківщини, поваги до історичних традицій і глибокого усвідомлення своєї культурної приналежності [13, с. 200].

Інструментальне музикування є ще одним важливим напрямом виховання у дітей патріотизму. Воно сприяє не лише розвитку музичних здібностей, а й формуванню національної самосвідомості, любові до рідної культури і гордості за свій народ. У процесі інструментального виконання дитина занурюється у світ української музики, вчиться відчувати її емоційний підтекст і розуміти духовні цінності, які вона передає.

Одним із найефективніших засобів виховання патріотичних почуттів у процесі інструментального музикування є вивчення національної музичної спадщини – творів українських композиторів (В. Верховинець, І. Карпенко-Карий, М. Леонтович, М. Лисенко, С. Людкевич, М. Скорик, Є. Станкович, К. Стеценко та ін.). Знайомство з їхніми композиціями допомагає дітям усвідомити значення національного мистецтва, яке відображає історію, боротьбу і духовну велич українського народу.

Коли учні вчаться виконувати українські пісні, які є символами державності та культурної ідентичності, вони поступово відкривають для себе красу рідної музики, відчувають гордість за приналежність до українського народу, засвоюють моральні цінності, закладені у творах. Виконання композицій, присвячених визначним подіям чи історичним особистостям, допомагає усвідомити важливість мужності, героїзму та національної гідності. Так, наприклад, вивчення «Думки про козацьку славу» Миколи Віталієва навчає дітей відчувати дух відваги, любові до рідної землі та готовності захищати її свободу.

Пісні «Рідний край», «Осінь», «Калинова пісня», «Повертайся, ластівко», «Намалюю Україну» та інші формують у дітей естетичне сприйняття краси рідного краю, допомагають емоційно відчути єдність із природою та народною культурою. Завдяки такому підходу інструментальне музикування стає не лише формою музичного навчання, а й дієвим засобом виховання патріотичних почуттів [13, с. 200].

Д. Нагорна та К. Кушнір підкреслюють, що ефективним засобом формування патріотичних почуттів у молодших школярів є використання музики українських композиторів під час занять з інструментального музикування. Науковці зазначають, що ознайомлення дітей із творчістю видатних митців рідної країни сприяє не лише розвитку музичних здібностей, а й глибшому розумінню національної культури, традицій і духовних цінностей. Вивчення творів українських композиторів допомагає учням відчути зв’язок із культурною спадщиною своєї держави, усвідомити її унікальність і внесок у світову мистецьку скарбницю.

Учені також радять поєднувати музичні твори з їхнім історичним контекстом, щоб формувати у дітей знання про важливі події та постаті, які вплинули на становлення української культури. Водночас вони пропонують урізноманітнювати освітній процес шляхом запрошення місцевих музикантів або виконавців патріотичних пісень [13, с. 201].

Згідно  з  педагогічним  досвідом, відзначаємо, що музичні твори українських композиторів (М. Лисенко, В. Сухомлинський, М.  Леонтович,    С.  Людкевич,  К.  Стеценко,  Б.  Яворський,  Н.  Гродзенська, В. Верховинець та ін.), з-поміж розмаїття виховних засобів, виявили визначальну  роль у вихованні патріотичних почуттів молодших школярів .

Проведений урок за темою «Добрий день, матусю-Україно!» поєднував ознайомлення учнів із державними символами, творчістю українських композиторів і національними традиціями.

На уроці молодші школярі ознайомлювались з піснею «Добрий день, матусю-Україно!», музика М. Ведмедері, вірші Н. Рубальської. Цей урок ми пов’язали не лише з аналізом змісту музичного твору, а й з виявленням дитячих побажань до своєї країни.

Заслуговують уваги, на наш погляд, відповіді учнів, які бажають своїй країні: «миру та процвітання»; «щоб у кожній родині панувало щастя, добро і любов»; «миру і спокою»... Ці побажання свідчать не лише про розвинені патріотичні почуття учнів, а й про особистісне усвідомлення та розуміння дітьми хвилюючих і болючих проблем, що стоять перед українським народом.

Описаний фрагмент уроку ілюструє те, що музичне виховання робить школяра більш здатним до переживання емоцій, тим самим розширюючи та поглиблюючи контакти дитини з навколишнім світом. У додатку А подано план-конспект проведеного уроку (див. додаток А ).

Освітній процес відбувався з урахуванням вікових особливостей та інтересів дітей.  Варто зазначити, що  патріотичне  виховання було проведено без  примусу до прийняття певних поглядів чи ідеології. Його основна мета  полягала у вихованні поваги до своєї країни, любові до її культури та історії.

Аналіз педагогічного досвіду свідчить, що патріотичне виховання засобами музичного мистецтва є ефективним, коли воно базується на емоційно-чуттєвому сприйнятті, активній творчій діяльності та усвідомленні дітьми глибинного змісту музичних творів. Залучення до репертуару пісень українських композиторів сприяє формуванню у молодших школярів не лише музичних умінь, а й почуття національної гідності, любові до рідної країни та духовного зв’язку з нею.

Спираючись на узагальнення теоретичних положень і аналіз педагогічної практики, доцільно сформулювати методичні рекомендації для вчителів щодо реалізації патріотичного виховання молодших школярів засобами музичних творів українських композиторів.

1. Ретельний добір репертуару. Слід обирати твори українських композиторів, у яких яскраво виражено національний колорит, історичну тематику, любов до рідного краю.

Перевагу слід надавати пісням, які доступні для виконання дітьми молодшого шкільного віку (зрозумілий текст, мелодійність).

Варто включати народні пісні в обробці М. Леонтовича, К. Стеценка, М. Лисенка, твори сучасних авторів, що відображають героїчні сторінки історії України.

2. Поєднання естетичного та виховного змісту. Слід пояснювати історію створення твору, образ композитора, культурний контекст; формувати у дітей розуміння, що музика – це відображення почуттів і життя народу.

Учителю варто звертати увагу на морально-етичні ідеали, які закладені в піснях: добро, мужність, взаємоповага, любов до Батьківщини (додаток Б).

3. Розвиток емоційного слухання та співпереживання. На уроках слід використовувати слухання аудіозаписів, перегляд відео, інсценування пісень.

Потрібно розвивати здатність емоційно співчувати героям твору. Учитель може запропонувати дітям висловити власні враження: «який настрій передає пісня», «що відчував композитор» тощо (додаток В).

4. Індивідуалізація музичної діяльності. Важливо добирати пісні відповідно до вікових і фізіологічних можливостей дітей.

Варто заохочувати творчу ініціативу – діти можуть обирати пісню для виконання, придумувати рухи, малюнки чи образи до неї.

Учитель повинен давати можливість учням відчути себе співавторами музичного дійства.

5. Інтеграція з іншими видами мистецтва та громадянськими темами. Варто поєднувати спів із літературою, малюванням, рухом, театралізацією.

Можна організовувати концерти до державних свят, уроки-подорожі «Стежками української пісні», тематичні зустрічі з місцевими музикантами тощо (додаток Г).

6. Використання сучасних засобів навчання. Рекомендовано залучати мультимедіа, караоке, відео з виконанням українських пісень сучасними виконавцями тощо. Також можна використовувати соціальні платформи (YouTube, Spotify) для створення тематичних плейлистів. Наприклад, ми створили приклад тематичного плейлиста для молодших школярів «Пісні, що надихають любити Україну». Це добірка з 8 композицій, які поєднують патріотичний зміст, емоційну доступність і музичну виразність, відповідають віковим особливостям дітей 1-4 класів та можуть використовуватись як на уроках музичного мистецтва, так і на виховних заходах (додаток Д).

Висновки. Отже, у ході дослідження з’ясовано, що патріотизм є інтегральною якістю особистості, яка охоплює любов до Батьківщини, повагу до її історії, культури, мови, а також готовність діяти на благо своєї держави. Патріотичне виховання дітей визначено як системну діяльність, спрямовану на формування громадянської свідомості, національної ідентичності та почуття відповідальності за долю країни. Цей процес є особливо важливим у молодшому шкільному віці, коли закладаються морально-ціннісні основи світогляду дитини.

Встановлено, що музика має потужний виховний потенціал, адже безпосередньо впливає на емоційну сферу, формує почуття любові до рідної землі, викликає естетичні та моральні переживання.

На основі практичного досвіду доведено, що вивчення творів українських композиторів є ефективним засобом патріотичне виховання молодших школярів. Особливе значення мають твори, у яких відображено історичні події, героїчні постаті, духовну міць та красу українського народу.

У процесі роботи було розроблено методичні рекомендації для вчителів, спрямовані на вдосконалення патріотичного виховання молодших школярів засобами музичного мистецтва. Вони передбачають ретельний добір репертуару з урахуванням вікових можливостей учнів, поєднання естетичного та виховного змісту музичних творів, розвиток емоційного слухання, інтеграцію мистецтва з іншими видами навчальної діяльності та активне використання сучасних технологій.

Підсумовуючи результати дослідження, можна стверджувати, що музичне мистецтво є одним із найефективніших засобів формування патріотичних почуттів у дітей молодшого шкільного віку. Саме через емоційне переживання музики, знайомство з творчістю українських композиторів, осмислення її змісту та активну участь у музичній діяльності діти поступово засвоюють духовно-моральні цінності, розвивають почуття любові до рідного краю, повагу до його традицій і культури.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Артеменко Л. Сучасне розуміння патріотичного виховання. Педагогічний альманах: збірник праць молодих науковців. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2018. Вип. 1. С. 9–13.

2. Бех І., Чорна К. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Гірська школа Українських Карпат. 2015. № 12-13. С. 26-37.

3. Брилін Б., Брилін В. Національно-патріотичне виховання дітей та юнацтва засобами музичної творчості. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems. 2021. P. 36-40.

4. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000. Київ; Ірпінь : Перун, 2005. VIII. 1728 с.

5. Гатрич І. Г., Гатрич Л. Д. Виховання патріотизму засобами вокально-хорового мистецтва у закладах загальної середньої та позашкільної освіти: навч.- метод. пос. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2024. 148 с.

6. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. 373 с. 

7. Жданкіна А.О Педагогічні умови патріотичного виховання учнівської молоді засобами кобзарства. Український педагогічний журнал. 2022. № 2 С. 131-139.

8. Коваль Т. Виховання молодших школярів засобами української народної пісні в умовах нової української школи. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2020. Вип. 27. Т. 3. С. 107–111.

9. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України: затверджено наказом МОН України 06 червня 2022 року № 527. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0527729-22#Text.

10. Кравченко А., Сахно М. Національно-патріотичне виховання молоді в Україні – вимога сьогодення. Педагогічні науки. 2015. Вип. 63. С. 71-75.

11. Лобова О. В. Музична освіта молодших школярів в умовах Нової української школи: навчально-методичний посібник. Суми, 2024. 143 с.

12. Нагорна Д. Особливості патріотичного виховання молодших школярів на уроках музичного мистецтва. Мистецтво та освіта в контексті європейського виміру. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції за участю здобувачів вищої освіти та молодих учених. 02 листопада 2022 року: збірник наукових праць. Вінниця : ВДПУ, 2022. С. 29-32.

13. Нагорна Д., Кушнір К. Патріотичне виховання молодших школярів у процесі інструментального музикування на уроках музичного мистецтва. Collection of Scientific Papers «ΛΌГOΣ». 2023. P. 200–202. https://doi.org/10.36074/logos-28.04.2023.61.

14. Онофрійчук Л. М., Ситник Є. В. Шляхи і засоби патріотичного виховання молодших школярів на уроках музичного мистецтва. Мистецтво та освіта в контексті національних традицій та сучасних трансформацій: матеріали Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції за участю здобувачів вищої освіти та молодих учених 09 листопада 2023 року. Вінниця : ВДПУ, 2023. С. 16-22.

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

План конспект уроку музичного мистецтва у 4 класі

 

Тема: Добрий день, матусю-Україно!

Мета:

- ознайомити учнів із поняттям державного гімну як головного музичного символу країни, показати його відмінність від інших пісень; сформувати уявлення про зміст і характерні риси гімну України; навчити слухати, аналізувати та виконувати музичні твори патріотичного спрямування.

- розвивати вокально-хорові навички, слухацькі здібності, бажання пізнавати історію написання музичних творів, розвивати уяву, вміння емоційно виражати почуття під час співу та слухання музики;

- виховувати любов до Батьківщини, гордість за її минуле і сучасність; формувати патріотичну свідомість і почуття причетності до українського народу; виховувати повагу до державних символів України, почуття єдності та гідності.

Очікувані результати: пояснити, що таке державний гімн, назвати його авторів (П. Чубинський, М. Вербицький); виражати власні враження від прослуханих творів, визначати їхній настрій та емоційний вплив; виявляти повагу до державних символів України; відчувати гордість та любов до Батьківщини, виражати свої емоції від музичних творів патріотичного змісту українських композиторів.

Обладнання: синтезатор, мультимедійна дошка, ноутбук, відео та фонохрестоматія, шейкери, елементи конструктора LEGO, паперові стаканчики, ілюстрації, підручники.

Музичний матеріал:

- Державний Гімн України (вірші П. Чубинського, музика М. Вербицького) – слухання;

- «Реве та стогне Дніпр широкий» на вірші Т. Г.Шевченка, муз. Д. Крижанівський) – слухання;

- «Добрий день, матусю-Україно!» (музика М. Ведмедері, вірші Н. Рубальської) – розучування.

Тип уроку: комбінований, урок уведення в тему.

 

Хід уроку

I. Орієнтація та мотивація діяльності

1. Вхід учнів у клас під пісню М. Ведмедері «Добрий день, матусю-Україно!».

2. Музичне вітання.

Учитель: Почнімо наш урок із музичного вітання. Сьогодні ми говоритимемо про найцінніше – про Україну, її музику, її душу.

Розучування музичного вітання для 4 класу.

3. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Учитель: Сьогодні на нас чекають музичні стежки України. А невдовзі ми завітаємо на гостини до інших країн! Коли будете ознайомлюватися із національною музикою, дізнаєтесь, у чому виявляються її особливості та яку роль вона відіграє в житті народу.

- Бесіда:

Які пісні про Україну ви знаєте?

У яких випадках виконують гімн?

Чому, на вашу думку, музика здатна викликати почуття гордості чи ніжності?

Учитель підкреслює, що музика – це емоційна мова, якою народ висловлює любов до свого краю.

4. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Музика здатна об’єднувати людей. Вона розповідає про історію, традиції, любов до рідної землі. Сьогодні ми спробуємо відчути, як через пісню народжується любов до Батьківщини

ІІ. Цілевизначення.

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

2. Визначення очікуваних результатів уроку.

ІІІ. Цілереалізація.

1. Слухання музики.

- Вступне слово.

Розповідь учителя про державні символи України.

Пояснення: гімн – урочиста пісня, що символізує незалежність і єдність народу.

Коротка історична довідка про створення Гімну України (П. Чубинський і М. Вербицький).

Учитель акцентує, що музика гімну передає волелюбний дух і незламність українців, розвиваючи у дітей емоційно-ціннісне ставлення до держави.

- Перегляд та прослуховування відеоролика  Державний гімн України. Слова Павла Чубинського на музику Михайла Вербицького https://www.youtube.com/watch?v=nCKmL7MZ_gQ&list=RDnCKmL7MZ_gQ&start_radio=1).

- Аналіз музичного твору.

Які почуття викликає виконання гімну?

Як потрібно поводитися під час його звучання?

Проспівайте разом перший куплет, відчуваючи урочистість.

Висновок: гімн – це не просто пісня, це символ єдності, віри, мужності.

2. Перегляд та прослуховування пісні Д. Крижанівського на вірші Т. Г.Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» https://www.youtube.com/watch?v=KbaMmMtrJaY&list=RDKbaMmMtrJaY&start_radio=1.

- Бесіда про пісню

Який характер мелодії? (урочистий, величний, спокійно-патріотичний).

Про що ця пісня?

Як вона передає силу і красу України?

3. Розспівування.

Учні виконують поспівки «Киця зажурилася», «Почалась весела гра», «Зозуленька ку-ку»

4. Вивчення нової пісні

- Бесіда до пісні

Учитель. Давайте привітаємо нашу Батьківщину. В цьому нам допоможе пісня українського творця. Це дивовижна людина, яка сприймає світ у всіх барвах. Він вміє мелодією загорнути слухача в зимову казку, або перенести у спекотне літо... А хочете знов у побувати під дощем? Без проблем! Цього чарівника звуть Микола Олексійович Ведмедеря. Пісня, яку ми сьогодні будемо вивчати, називається «Добрий день, матусю-Україна!».

- Прослуховування пісні «Добрий день, матусю-Україно!» (музика М. Ведмедері, вірші Н. Рубальської) https://www.youtube.com/watch?v=vdvf1RUvOks&list=RDvdvf1RUvOks&start_radio=1.

- Бесіда про пісню

- Вивчення тексту

- Розучування мелодії

- Робота над виразним співом

5. Фізкультхвилинка.

Виконання рухів під відеоролик.

6. Музично-ритмічні вправи, музична творчість, гра на дитячих музичних інструментах, музично-дидактичні ігри

Ігрова діяльність: музично-ритмічна вправа «Козацький марш».

Музикування: створення музичного супроводу до пісні «Яка ти козачка, який ти козак» (А. Трінчер, Positiff) за допомогою шейкерів, LEGO-елементів і паперових стаканчиків.

Творча робота у зошитах: написати три побажання для України в майбутньому (формує усвідомлену громадянську позицію, розвиває уяву).

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап

- Підсумки уроку. Рефлексія.

Комунікація через мистецтво: учні оцінюють свою роботу та роботу однокласників (метод «Сонечко» – промінці настрою). Обговорюють, яка пісня найбільше передала любов до України. Учитель підкреслює, що через спів, слухання і творчість діти стають частиною великої української культурної родини.

- Узагальнення вивченого. Бліцопитування.

Що таке гімн і яку роль він виконує?

Хто автори Гімну України?

Які пісні ми слухали і яку вивчили?

Які почуття у вас викликала пісня «Добрий день, матусю-Україно!»?

- Домашнє (дослідницьке) завдання: дізнайтесь, які сучасні співаки/співачки/курти виконували Гімн України на урочистих подіях. Хто з них вам найбільше сподобався і чому?

- Музичне прощання. Вихід з класу під музику.

Учитель: Сьогодні ми ще раз відчули, що музика – це душа народу. Через пісню ми можемо показати свою любов до Батьківщини. Бережіть її, як найкращу мелодію серця.

Учні визначають власний емоційний стан після уроку (жестами або кольоровими картками: