Кваліфікаційна робота "ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САМОПІДГОТОВКИ В РЕЖИМІ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ"

Міністерство освіти і науки України

Державний заклад

«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Навчально-науковий інститут публічного управління, адміністрування

та післядипломної освіти

 

 

 

Комарова Аксинія Олексіївна

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САМОПІДГОТОВКИ В РЕЖИМІ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

 

Кваліфікаційна робота слухача курсів підвищення кваліфікації

вихователів ГПД

 

 

 

 

 

Старобільськ – 2020

ЗМІСТ

ВСТУП ..............................................................................................................3

РОЗДІЛ 1.  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ САМОПІДГОТОВКИ В РЕЖИМІ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ...........5

1.1. Аналіз поняття «самопідготовка».............................................................5

1.2. Вимоги до організації та проведення самопідготовки в режимі групи продовженого дня …………………………………………………………………...6

РОЗДІЛ 2‍‍. ПЕДАГОГІЧНІ ‍УМОВИ  ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ САМОПІДГОТОВКИ В РЕЖИМІ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ.………………………………………………………….9

2.1. Структура самопідготовки в групі продовженого дня………..……….9

2.2.Методичні рекомендації  щодо організації та проведення  самопідготовки в режимі групи продовженого дня...............................................10

ВИСНОВКИ ..................................................................................................22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………..................................24

ДОДАТКИ.......................................................................................................25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Група продовженого дня є однією із форм виховання та навчання дітей, що забезпечує створення сприятливих умов для організації навчально-виховного процесу у другій половині дня: відпочинку, позаурочної діяльності, гурткової роботи; забезпечує розумовий, моральний, естетичний, фізичний, духовний розвиток, створює умови для організації продуктивної праці, відкриває можливості всебічного виявлення і розвитку індивідуальних здібностей, запитів та інтересів дітей.

 Пошук форм, видів, методів, засобів активізації самостійної роботи в групі продовженого дня нині є основним методичним завданням вихователів ГПД школи.

Особливою організаційною формою роботи школярів у режимі групи продовженого дня є самопідготовка. Це – педагогічно скерована самостійна пізнавальна діяльність учнів [4]. Необхідні спеціальні ситуації в діяльності дітей, які б створювалися педагогом і виховували в них волю, терпіння, акуратність, уміння самостійно займатися розумовою працею та контролювати себе. Таким чином виникає запитання: як має бути організована самопідготовка в режимі групи продовженого дня?

Проблемою організації та проведення самопідготовки в режимі групи продовженого дня займалося багато вчених, але досконало вона не вивчена.  Бо це пов’язано з новими викликами сучасної освіти, з впровадженням НУШ, постійним удосконаленням власної майстерності вихователя та втіленням нових ідей.

Об'єкт дослідження – процес організації та проведення самопідготовки в режимі групи продовженого дня.

Предмет дослідження – педагогічні умови організації та проведення самопідготовки в режимі групи продовженого дня.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, визначити та експериментально перевірити організацію та проведення самопідготовки в режимі групи продовженого дня.

Відповідно до проблеми, об'єкта, предмета і мети дослідження були поставлені наступні завдання:

1. Провести аналіз поняття «самопідготовка».

2. Обґрунтувати вимоги до організації та проведення самопідготовки в режимі групи продовженого дня.

3. З'ясувати структуру самопідготовки в групі продовженого дня.

4. Внести методичні рекомендації  щодо організації та проведення  самопідготовки в режимі групи продовженого дня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ САМОПІДГОТОВКИ В РЕЖИМІ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ
 

1.1. Аналіз поняття «самопідготовка»

Самопідготовка – це форма самостійної навчальної діяльності, диференційована за змістом і характером контактів із педагогом, яка передбачає виконання завдань; закріплення вмінь та навичок, набутих на уроках; поглиблення знань з окремих предметів [1].

Самопідготовка – це важливий етап процесу навчання, на якому необхідно формувати у учнів навички самостійності, активності, позитивної настроєності до навчання, розвивати пізнавальні якості, прививати культуру розумової праці. Виховувати самоорганізацію та самоконтроль.  Самопідготовка – це педагогічно скерована самостійна пізнавальна діяльність учнів [4].

Самопідготовка  органічно поєднана з уроками, на яких вирішуються загальноосвітні, розвиваючі (корекційні), виховні завдання. Ведучою функцією самопідготовки є виховна. Необхідні спеціальні ситуації в діяльності школярів, які б створювались вихователем по вихованню в них волі, терпіння, акуратності, вміння самостійно займатися розумовою працею й контролювати себе.

Методиці організації виконання домашніх навчальних завдань, самостійній роботі учнів надається велике значення. Від правильного вирішення цих питань залежить якість знань учня, вміння вчитися, вміння працювати організовано, виховання в учня прагнення до придбання цих умінь і навичок, формування пізнавальної активності і самостійності.

Організація і проведення самопідготовки – важливий елемент педагогічного процесу, спрямований на розвиток самостійної діяльності учнів. У цій роботі органічно поєднуються освітні і виховні цілі і задачі: це не тільки форма повторення і закріплення вивченого на уроках матеріалу. В цій діяльності  міститься значний навчальний, розвивальний та  виховний потенціали – розвиток  навичок самостійної праці, пізнавальних та психічних процесів, уміння самим добувати нові знання, працювати з підручником, довідковою й іншою додатковою літературою, формується позитивне ставлення до навчання, виховуються навички культури розумової праці, самоконтролю, працездатності, самоорганізації тощо. [4]

Самопідготовка проводиться в тихій, невимушеній, близькій до домашньої обстановці. Практика показала, що самопідготовку слід проводити в постійно закріплених класних приміщеннях в один і той же час.

 

1.2. Вимоги до організації та проведення самопідготовки в режимі групи продовженого дня

Важливу роль в організації і проведенні самопідготовки в ГПД відіграють:

1) Організаційно-дисциплінарні вимоги:

- у підготовчий етап самопідготовки включати різноманітні цікаві завдання, задачі, усні обчислення та ін., щоб налаштувати дітей на подальшу роботу;                                                    

- забезпечити самостійну навчальну роботу учнів та їх дисципліну,

- дотримуватися бюджету часу на виконання домашніх завдань,

- не перетворювати самопідготовку в урок,

- формувати в учнів під час самопідготовки навички самоконтролю,

- здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до учнів з урахуванням рівня їх самостійності,

- використовувати наочність, дидактичні ігри,

- дотримуватися встановлених структурних етапів самопідготовки.

2)Основні гігієнічні вимоги:

1. Рівномірне і достатнє освітлення приміщення.

2. Чистота віконного скла.

3. Недопущення затемнень вікон шторами, квітами.

4. Встановлення нормального теплового режиму.

5. Регулярне провітрювання класних кімнат.

6. Використання шкільних меблів відповідно до вікових вимог.

7. Вологе прибирання приміщення перед самопідготовкою.

8. Чистота та порядок  у класі.

9. Дотримання правил особистої гігієни.

10.  Збереження правильної постави під час занять.

11.  Проведення фізкультхвилинок.

12.  Ліквідування шумових подразнень.

13.  дбайливе ставлення до ослаблених хворобою дітей.

3) Дидактичні вимоги до самопідготовки:

1. Самопідготовка проводиться регулярно в один і той самий час з дотриманням норми її тривалості.

2. Завдання виконуються кожним учнем самостійно.

3. Перевірка проводиться поетапно (самоперевірка, взаємоперевірка, перевірка вихователем).

4. Проводиться первинне поетапне оцінювання виконаної роботи (самооцінка, взаємооцінка, оцінка вихователем).

5. З відстаючими учнями організовується індивідуальна робота.

6. Обсяг і характер завдань регулюється за допомогою взаємного контакту вчителя та вихователя [5].

    4) Основні вимоги до організації і проведення самопідготовки

1.               Заняття потрібно розпочинати в провітреному і прибраному класі.

Підготувати підручники, зошити, канцелярське приладдя.

2.               Підготувати класну дошку, визначити послідовність виконання домашніх завдань.
3.               Підвести підсумки роботи учнів на уроках.
4.               До початку самопідготовки скласти план її проведення, в якому вказати тему і мету з кожного предмета [5].

Вимоги, які ставить вихователь, повинні бути єдині з вимогами вчителя на уроці. Вихователь відвідує уроки, спостерігає за роботою учнів в умовах класних занять, знайомиться з системою роботи вчителя [3]. Вчитель, в свою чергу, приходить на заняття самопідготовки, щоб перевірити на практиці правильність дозування домашніх завдань, доступність їх для учнів, дізнатися про труднощі, з якими школярі зустрічаються при самостійні роботі. Взаємовідвідування та інші форми спільної роботи дають можливість розробити єдині вимоги до учнів. Уважно спостерігаючи за роботою учнів на уроках та під час самопідготовки, вихователь спільно з вчителем обговорює, кого із вихованців необхідно більше контролювати, кому надати більше самостійності, з яким працювати індивідуально.

При узгодженій роботі вчителя і вихованця останній уважно переглядає тематичне планування по предметах, визначає:

а) які теми найбільш важкі для учнів;

б) які плануються практичні роботи, пов’язані з підготовкою домашніх завдань.  Узгодженості в діях вчителя і вихователя можуть сприяти не тільки їх зустрічі і бесіди, взаємовідвідування занять, але й ведення “Зошита взаємозв’язку”. Й тому вчитель записує не тільки домашнє завдання, але й дає вказівки на що звернути особливу увагу при їх виконанні, кому із учнів і чому необхідна допомога. Вихователь відмічає, як підготувалися в цілому всі учні з кожного предмета, і конкретно те, кому необхідна особлива увага. Ведення зошита взаємозв’язку не звільняє вчителя від інструктажу учнів, при якому враховуються такі моменти:

•     Якщо завдання подібне класній роботі – необхідно на це вказати .
•     Якщо завдання іншого типу, ніж які розв’язувались на уроці – розглянути в класі подібні 1 – 2 приклади [9].
•     Якщо в завданні є скриті труднощі – звернути на це увагу і вказати можливі шляхи їх усунення. Іноді вчителі задають учням великі і складні завдання, рахуючи, що з допомогою вихователя вони з ними справляться.

 Учителю слід ураховувати індивідуальні, психологічні особливості дітей, записувати рекомендації до журналу взаємозв’язку, вказуючи орієнтовно, який час необхідно й доцільно витрачати на виконання домашніх завдань.

 

 

РОЗДІЛ 2‍‍. ПЕДАГОГІЧНІ ‍УМОВИ  ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ САМОПІДГОТОВКИ В РЕЖИМІ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

 

 2.1. Структура самопідготовки в групі продовженого дня

Самопідготовка складається з трьох структурних етапів:

Першим етапом самопідготовки є підготовчий етап. Він включає :

- організаційний момент (3-5 хв), створення санітарно-гігієнічних умов для виконання домашніх завдань,

- фронтальну та індивідуальну перевірку готовності учнів,

- використання різних форм та методів виховання та розвитку самостійності та самоконтролю (пам’ятки про виконання письмових та усних завдань, таблиці, схеми, ігрові моменти),

- встановлення зв’язку уроку та домашнього завдання, роз’яснення змісту домашнього завдання, інструктаж, повторення правил, виконання аналогічних вправ, прикладів.

Другим етапом є основна частина, яка поділяється:

1.               Вступна частина:

А) чіткий інструктаж з питань організації і проведення самостійної роботи;

Б) визначення порядку виконання домашніх завдань;

В) нормування часу на виконання кожного завдання.

     2.  Готовність вихователя:

          А) психологічна готовність;

          Б) знання програмового матеріалу.

    3. Самостійна робота учнів:

- здійснювати диференційований підхід до учнів у залежності від рівня їх самостійності та проводити індивідуальну роботу з трьома умовними групами учнів:

1 група – учні, які вміють працювати самостійно (призначення з них помічників-консультантів)

2 група – учні, які ще не зовсім оволоділи навичками самостійної праці під час самопідготовки

3 група – учні, які зовсім не вміють самостійно працювати.

- формувати навички раціонального використання часу

- культура розумової праці;

- дисципліна

- поєднувати фронтальну та індивідуальну форми роботи

- надавати своєчасну допомогу окремим учням.

Третій етап – заключна частина.

На цьому етапі вихователь контролює виконання учнями домашнього завдання, дозволяє переходити від одного виду домашнього завдання до іншого після самоконтролю. За 10-15 хв. до закінчення самопідготовки повідомляє, що скоро будуть підводитися підсумки роботи (стимулює навчальну діяльність учнів).

Заключний етап самопідготовки – це підведення підсумків. На цьому етапі вихователь повинен:

- Проаналізувати якість роботи кожного учня, групи учнів.

- Відмітити старанних у роботі.

- Кращі роботи учнів відібрати на виставку [9].

 

2.2. Методичні рекомендації  щодо організації та проведення  самопідготовки в режимі групи продовженого дня

Алгоритм діяльності вихователя при організації і проведенні самопідготовки:

1.     уточніть  обсяг  домашніх  завдань,  їх  розуміння  учнями.  Якщо  більшість  учнів  відчувають  труднощі  в  самостійній  роботі,  порекомендуйте,  що  слід  повторити,  щоб  виконати  завдання.  Коли  труднощі  виникають  в  окремих  учнів,  надайте  їм  індивідуальну  допомогу;
2.     організуйте  самостійну  роботу  учнів  над  виконанням  домашніх  завдань;
3.     дотримуйтеся основного дидактичного правила  при  виконанні  письмових  завдань:  спочатку  повторіть  теоретичний матеріал,  а  потім  виконуйте  відповідні  вправи;
4.     дотримуйтеся  вимог  охоронно-педагогічного  режиму (спеціальна система навчальної, виховної та корекційно-реабілітаційної роботи; створення спеціальних  умов для корекційної  спрямованості навчання, виховання  та подолання  порушень фізичного та психічного розвитку, формування мовлення  та інших  психічних  процесів, відновлення здоров’я;  здійснення індивідуального та диференційованого підходу у навчанні та реабілітації дітей із складними вадами розвитку з урахуванням характеру порушення);
5.     стежте за освітленням робочих місць;
6.     використовуйте  різні засоби корекції;
7.     обов’язково проводьте фізкультхвилинки;
8.     створюйте  оптимальні умови зорового навантаження;
9.     формувати позитивне відношення до навчання, необхідність та вміння своєчасно та в призначений строк виконувати домашні завдання;
10. проводьте індивідуальну роботу з учнями, виявляйте  прогалини в їх знаннях,  разом  з  учителями  працюйте над їх ліквідацією;
11. дотримуйтеся  часу,  визначеного  на  виконання  домашніх  завдань;
12. використовуйте рекомендоване вчителем унаочнення, додаткову літературу,  вчіть учнів користуватися  ними;
13.  організуйте контроль за якістю виконання домашніх завдань учнями як усних, так і письмових, використовуючи різні форми контролю: самоконтроль; взаємоконтроль; фронтальний контроль; вибірковий контроль; індивідуальний контроль;
14. підтримуйте  робочу  обстановку  під  час  всієї  самопідготовки;
15. організуйте  роботу  з  учнями,  які  раніше  виконали  домашні завдання;
16.  раціонально  використовуйте  час,  вчіть  цього  своїх  вихованців;
17.  підведіть  підсумки  самопідготовки,  аналіз  роботи  учнів;
18.  слідкуйте,  щоб  учні  прибрали  свої  робочі  місця;
19.  виховувати бережливе ставлення до шкільного та особистого майна [9].

Для ефективного і якісного проведення самопідготовки необхідна вдумлива, глибоко змістовна робота всього педагогічного колективу. Ті методи і прийоми, що застосовують у своїй діяльності вчителі-предметники і вихователі, повинні бути спрямовані не на удосконалювання виконавських дій, а на забезпечення оволодіння учнями справжнім умінням працювати самостійно.

Необхідна спеціальна цілеспрямована система, що забезпечувала б формування в школярів загальні  уміння та  навички самостійної роботи.

Підготовка учнів до самостійної роботи починається на уроках (пояснення змісту і методики виконання домашніх завдань, пояснення і спробне виконання деяких робіт). Це дозволяє установити різнобічні зв'язки між первісним ознайомленням учнів з досліджуваним матеріалом і його наступним осмисленням і закріпленням на самопідготовці, підвищити питому вагу самостійної роботи учнів [4].

Серед факторів, що впливають на готовність учнів до самостійної роботи й успішного виконання домашніх завдань, велике значення має організаційний момент. (І етап самопідготовки).

Школярів необхідно навчати організаційним умінням, зокрема умінню готувати робоче місце до самопідготовки. Учень згадує, які завдання він повинний виконати, вирішує в якому порядку варто готувати уроки, продумує, які приналежності знадобляться для підготовки кожного уроку, як їх зручніше розмістити на парті, тобто учень планує свої дії. Опановуючи відповідними знаннями й уміннями, школярі  учаться, перш за все, плануванню, організації навчальної праці.

Вихователь на цьому етапі  спочатку, а при необхідності, з огляду на різні прояви психоневрологічних станів вихованців, і постійно, нагадує учням, що треба приготувати до кожного уроку, вчить діяти відповідно до пред'явлених вимог, визначає перспективу й обсяг роботи, а також оголошує, яке буде дане додаткове завдання для тих, хто швидше справиться із самостійною роботою.

Учні поступово опановують умінням керуватися усе більш короткими вказівками педагога, учаться самостійно розчленовувати завдання і контролювати виконання цих вказівок у залежності від ситуації.

Організаційний момент самопідготовки буде успішним, якщо вихователь з великою відповідальністю відноситься до розміщення вихованців у класних кімнатах, де виконуються домашні завдання. Вихователь не повинний ігнорувати бажання дітей сидіти разом, не обов'язково закріплювати за кожним постійне місце, краще враховувати наступне: учні не повинні заважати один одному, один з учнів може надати допомогу однокласнику, пояснити незрозумілий матеріал, у кожному ряду можна мати одного-двох відповідальних учнів, здатних виконувати доручення вихователя по контролю за ходом і результатами самопідготовки, учні з порушеннями зору і слуху повинні завжди розміщатися за першими партами.

Однією з головних проблем організації самопідготовки є проблема раціонального використання часу, що приділяється на виконання домашніх завдань. Дуже важливо, щоб учні швидко включалися в роботу. Досвід роботи з дітьми  психоневротиками підтверджує, що вихованці повинні знати і вміти розраховувати, скільки часу можна і потрібно відвести на рішення прикладів і задач, на підготовку усних завдань, на виконання граматичних вправ. Добре, коли в класі є годинник: це допомагає вихователю раціонально використовувати час і створює спокійну обстановку в класі. Таким чином, вихователь разом з вихованцями спільно встановлюють час, протягом якого потрібно підготуватися по кожному  предмету. Звичайно самопідготовку починають з виконання завдань з математики, української мові, фізики, хімії. Однак такий порядок не є обов'язковим. Можна чергувати виконання усних і письмових предметів, починати з усних чи із самих легких, щоб діти включилися в роботу. При виборі порядку виконання завдань вихователь повинний враховувати можливості й особливості даного класу.

Якщо в класі підібрані учні з приблизно однаковими здібностями і можливостями, можна одночасно виконувати всім учням письмові чи усні завдання з одного предмету. У цьому випадку у вихователя з'являється можливість здійснювати контроль за самостійністю роботи кожного учня, а в разі потреби допомогти  кому-небудь чи всім разом, сконцентрувати загальну увагу на важливому питанні[9].

Підготовка до самостійної роботи не повинна займати багато часу. Доречна в даній ситуації фронтальна форма організації навчальної діяльності дітей. Тут вихователь здійснює зв'язок уроку і самопідготовки. Вихователь  ставить питання, що спонукають дітей відтворити матеріал уроку:

•      Чому навчилися на уроці?
•      Що потрібно знати для виконання завдання?
•      Що потрібно згадати?
•      На що звернути увагу?

Якщо на уроці вивчалася нова тема й учні утруднюються у виконанні яких-небудь завдань, необхідно спочатку вивчити правила, потім можна запропонувати дітям переглянути класну роботу, знову прочитати завдання і продумати, як застосувати правила до конкретного приклада, завданню й у якій послідовності його виконувати.

Наступне питання, що вирішує вихователь на етапі підготовчої роботи – це формування навичок самостійної навчальної діяльності. Схематично структуру навчальної діяльності учня можна представити в такий спосіб:

 

 

 

 

 

 

 

У результаті організаційної роботи, проведеної вихователем  на І етапі самопідготовки, кожен вихованець повинний усвідомити зміст завдання чи  за допомогою вихователя скласти програму власних дій.

Вихователь повинний вчити дітей застосовувати алгоритми дій по виконанню завдань, що можуть бути записані на дошці, на індивідуальній картці, пам'ятки для рішення задач, правила підготовки усних завдань, правила швидкого і програмного заучування напам'ять, правила виконання письмових завдань.

Приклад з Пам'ятки по виконанню завдань з математики: “Прочитай умову задачі; склади короткий запис умови; розв’яжи  задачу; запиши план і розв’язання; прочитай ще раз питання і відповідь на нього; запиши відповідь; перевір себе”.

Підготовку до самостійної роботи вихователь проводить диференційовано. Докладний інструктаж необхідний, коли діти привчаються працювати самостійно або на початку вивчення теми. Якщо в учнів сформульовані навички самостійної роботи, їм надається самостійність.

У самостійній роботі учнів виділяють дві частини:

1.               Підготовча (орієнтована).
2.               Виконавська.

У підготовчій частині учень осмислює завдання, складає план роботи.

У виконавській частині – виконує і перевіряє завдання.

Учні.

• Аналізують завдання. Відшукують способи його виконання.
• Самостийно виконують домашні завдання.
• Звертаються за допомогою до вихователя, до учнів-консультантів.
• Користуються додатковою літературою, посібниками, довідниками.
• Надають допомогу товаришеві.
• Раціонально використовують час.
• Оволодівають навичками самоконтролю, самооцінки.
• Привчаються виконувати роботу охайно, без помилок.

Звідси визначається структура самостійної роботи для учня:

1. аналіз роботи, завдання;
2. пошук способів його виконання;
3. планування роботи;
4. виконання завдання;
5. самоперевірка, самооцінка.

Вихователь:

• Навчає вихованців плануванню своїх дій, а також вибору раціональних прийомів виконання завдань.

• Надає необхідну індивідуальну допомогу.

• Заохочує та спонукає вихованців до творчої діяльності.

• Створює спокійну, творчу атмосферу.

• Використовує різноманітні форми роботи: індивідуальні, групові,  фронтальні.

• Дозує навантаження.

• Враховує психоневрологічний стан вихованців та їх діагнози.

• Контролює самостійність виконання завдань.

• Слідкує за дотриманням санітарно-гігієничних вимог, за осанкою вихованців, своєчасно проводить фізкультпаузу та релаксаційні вправи.

• Слідкує за раціональним використанням часу.

• Використовує різні форми контролю, перевірки завдань, заохочує вихованців до самоконтролю і самооцінки.

• Контролює виконання загальних, індивідуальних та додаткових завдань.

• Заохочує до взаємодопомоги та допомоги учнів-консультантів.

• Створює у вихованців позитивну налаштованість до навчального процесу, виховує та  формує відповідне ставлення до навчальної праці.

• Тримає в полі зору кожного учня.

Отже, навички й уміння самостійної роботи – це система прийомів, що  допоможе учню самостійно і якісно виконувати домашні завдання.

Вимога до дитини – спочатку вивчи правило, а потім виконуй вправу чи розв’язуй задачу – повинне стать звичкою в самостійній навчальній роботі.

Самостійна навчальна діяльність учнів – основний елемент самопідготовки, на неї повинна приділятися більша частина її часу. Вихованці працюють самостійно, вихователь підтримує обстановку зосередженої роботи, не робить зауважень, щоб не відволікати увагу всіх дітей. У разі потреби учні можуть звертатися до вихователя за допомогою. Для формування мотивів самостійної роботи він говорить учням: “Подумай – і в тебе все вийде”, “Постарайся зробити добре”, “Виріши сам”, “Напиши чисто, красиво, без помилок”, “Будь уважний”, “Ти зможеш – я упевнена в тобі” і т.д. Ці слова спонукають вихованців виявляти волю, наполегливість, вчать доводити почату справу до кінця. Головне – не перетворити самопідготовку в звичайний урок з повторним поясненням навчального матеріалу, опитуванням у дошки і т.д. На відміну від уроку вихователь повинний прагнути створити під час самопідготовки творчу, близьку до домашньої, обстановку. Після перших 30-40 хвилин заглибленої самостійної роботи можна дозволяти неголосний обмін думками, спокійне пересування по класу, надавати можливість зробити перерву за своїм розсудом, не заважаючи іншим[3].

Індивідуальна робота вихователя групи продовженого дня з відстаючими учнями входить у коло обов’язків вихователя. Вона здійснюється у різних формах[1]. Головне – піклування про дітей, яким вона вкрай необхідна.      Співчутливе ставлення до педагогічно запущених дітей, особлива увага до них, створення сприятливих умов для їхнього розвитку, встановлення особистого контролю за їхніми успіхами в навчанні – завдання вихователя.

Такої допомоги потребують:

а) учні з уповільненими процесами засвоєння

б) учні, які не оволоділи новим матеріалом на уроці

в) учні, які не відвідували з якихось причин уроки.

Оцінювання – останній етап кінцевого вибору засобів і шляхів впливу на хід та результат самопідготовки. Це двоякий процес: з одного боку педагог оцінює власну діяльність, з іншого – діяльність учнів. Оцінювання діяльності учнів не супроводжується аналізом помилок, а супроводжується схваленням або засудженням вчинків учнів під час самопідготовки. Вихователь використовує не тільки словесні висловлювання, а також жести, міміку, щоб не влаштовувати зайвого шуму і не відволікати дітей від роботи.

Завдання вихователя з педагогічного керівництва самопідготовкою.

*навчання дітей прийомам самостійної роботи;

*формування навичок навчальної праці, мовленнєвого спілкування;

*через засвоєння необхідної лексики, яка забезпечує під час  самопідготовки спілкування учнів з вихователем та один з одним;

 *закріплювати нові знання, вчити їх практичному застосуванню;

*формування пізнавального інтересу до навчання;

*виховання навичок самостійної навчальної діяльності, організованості,   ініціативи;

*розвиток мовлення та корекція дефектів вимови;

*закріплення навичок самоконтролю, взаємоперевірки;

*надання індивідуальної допомоги[5].

Інноваційні форми організації самопідготовки   

Самопідготовку можна проводити і в нетрадиційних формах: сюжетно-рольової гри, проектної діяльності. Приклади сюжетно-рольових ігор та проектів представлені в додатоку А та додатку Б. Такі форми є хорошим засобом розвитку пізнавальних інтересів школярів, викликають емоційну реакцію на новизну ситуації, що загалом перетворене виконання завдань на цікаву діяльність. На основі цікавості виникає допитливість, прагнення вийти за межі своїх знань і вмінь і розширити їх [6].

Можна розробити проект  на конкретну самопідготовку або на кілька днів. Якщо в  учнів виникли прогалини в знаннях з певного предмета або теми, то можна разом скласти проект подолання відставання.

Вихователь самостійно ставить дидактичну мету проекту, формулює завдання, спрямовує діяльність учнів на закріплення знань і вироблення  певних навичок, допомагає в пошуках потрібної інформації.

Робота над проектом організовується в кілька етапів:

– організаційний, коли повідомляється тема, завдання;

– підготовчий, коли створюються конкретні умови до виконання основного завдання, підбирається допоміжний матеріал;

– виконання основної роботи;

– оформлювальний, коли відбувається остаточне оформлення роботи, якщо є потреба;

– презентація проекту, представлення роботи;

– рефлективний, коли підводяться підсумки, обговорюються підсумки та сам процес роботи, вносяться  пропозиції щодо підвищення ефективності результатів.

Робота над проектом досить трудомістка і потребує попередньої підготовки вихователя. Якщо проект короткий за часом, то провести його потрібно дуже швидко, організовано.

Однією з форм розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійного супроводу під час організації роботи самопідготовки.

Із науково-педагогічної літератури виявлено, що найбільший вплив на процес засвоєння знань, умінь і навичок здійснюють:

● індивідуально-психологічні особливості учня;

● обсяг інформації;

● вигляд навчальної інформації.

Проведення психолого-педагогічного діагностування з. метою виявлення індивідуальних особливостей учня необхідне кожному вихователю ГПД на початку навчального року. Інформація щодо індивідуальних особливостей кожної дитини допомагає педагогу скоординувати процес організації самопідготовки з метою сприяння розвитку інтелектуальних та академічних здібностей школяра.

Активізуючи різні органи чуття засобами мультимедіа, ми сприяємо найкращому засвоєнню навчального матеріалу. Привабливий вигляд чітко структурованої і дозованої інформації теж сприяє кращому запам'ятовуванню.

Продуктивність пізнання й запам'ятовування залежить від вигляду матеріалу навчальної дисципліни. Систематизований матеріал краще запам'ятовується і довше зберігається в пам'яті.

Різні види пам’яті мають свої закономірності. Для того щоб знання мали довготривалий характер, необхідні повторення й узагальнення. Проте повторення й узагальнення в умовах, коли в групі діти мають різні домашні завдання — процес трудомісткий. Скоротити час, зменшити витрату сил, не обтяжуючи учнів зайвим теоретичним матеріалом, можна за рахунок спеціальних моделей опорних знань, що подаються у вигляді мультимедійної презентації і мають узагальнену завершену інформацію[7].

Кожна модель має чітко виражену мету і структурологічну схему вивчення того чи іншого курсу. Такий підхід зменшує час на пояснення матеріалу кожному учневі та орієнтований на подальшу самостійну підготовку учнів.

Зміст презентації передбачає мінімум знань і забезпечує узагальнене повторення матеріалу, що вивчався на уроках. Створюючи такі схеми, вихователь ставить перед собою два взаємопов'язані завдання: відбір інформації, пов'язаної зі змістом курсу, і його структурування у логічно завершені блоки навчального матеріалу з метою реалізації принципу наступності і послідовності навчання. Звичайно, обсяг навчальної інформації має обмежений характер, спрямований лише на актуалізацію знань, отриманих на уроці.

Мультимедійний супровід є найефективнішим під час проведення підготовчого заняття до самонавчання, а саме під час узагальнення та систематизації вмінь і навичок учнів, допомагає не лише відтворити знання, а й доповнити і поглибити їх [3].

Заняття перетворюються на яскраве дійство, де на екрані одне завдання змінюється іншим. Саме ця швидка зміна різноманітних видів роботи сприяє гнучкості, мобільності мислення, розвиває увагу, дає можливість залучити до сприйняття інформації всі аналізатори, сприяє відновленню та актуалізації учнями навчального матеріалу.

Проведений аналіз педагогічних умов упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у роботу ГПД свідчить, що вони мають такі дидактичні можливості:

● урізноманітнення форм подання інформації та типів навчальних завдань;

● широкі можливості відтворення фрагмента навчальної діяльності (предметно-змістового, предметно-операційного, рефлексивного);

● створення навчальних середовищ, що забезпечують занурення учнів у віртуальний світ, у певні соціальні та виробничі ситуації;

● використання ігрових прийомів;

● активізація навчальної діяльності учнів, посилення їхньої ролі як суб’єкта навчально-виховного процесу.

Використання електронних засобів навчання на певному етапі самопідготовки є доцільним, якщо забезпечується:

● вища, ніж під час використання традиційних засобів, ефективність відтворення знань;

● неможливість реалізації певних засобів у вигляді матеріальних об'єктів (оригіналу в природних умовах);

● недостатнє унаочнення та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних, логічно-математичних моделей.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Група продовженого дня – це форма навчального процесу, котрий включає в себе самостійну підготовку домашніх завдань в навчальному кабінеті під керівництвом педагога, оздоровчу програму, широку, різноманітну роботу по естетичному вихованню, організацію активного відпочинку.

Самопідготовка – це важливий етап процесу навчання, на якому необхідно формувати у учнів навички самостійності, активності, позитивної настроєності до навчання, розвивати пізнавальні якості, прививати культуру розумової праці, виховувати самоорганізацію та самоконтроль.

При організації та проведенні самопідготовки в групі продовженого дня варто дотримуватися організаційно-дисциплінарних, гігієнічних, дидактичних та основних вимог. Взаємовідвідування занять та інші форми спільної роботи вчителя і вихователя дають можливість розробити єдині вимоги до учнів.

Самопідготовку ні в якому разі не можна перетворювати в урок. Вихователь повинний творчо підходити до питання організації та проведення самопідготовки. Який порядок не був би заведений в процесі самопідготовки, якщо вихователь не буде самовдосконалюватися сам, застосовувати сучасні педагогічні технології, то бажаного результату він досягнути не зможе.

У процесі дотримання структури самопідготовки в групі продовженого дня можна установити певний порядок, який обов'язково дотримують усі вихованці та якісно провести закріплення знань, умінь і навичок учнів з вивчених предметів.

 Для кращої результативності були розроблені методичні рекомендації  щодо організації та проведення  самопідготовки в режимі групи продовженого дня.

Самостійна навчальна діяльність учнів – основний елемент самопідготовки, на неї повинна приділятися більша частина її часу. А для того щоб знання мали довготривалий характер, необхідні повторення й узагальнення. Індивідуальна робота вихователя групи продовженого дня з відстаючими учнями входить у коло обов’язків вихователя, яка здійснюється у різних формах.

Доцільно в роботі з дітьми використати інноваційні форми організації самопідготовки. Нетрадиційні форми: сюжетно-рольова гра, проектна діяльність, допоможуть урізноманітнити виконання домашніх завдань та зробити цікавішими. А мультимедійний супровід є найефективнішим під час проведення підготовчого заняття до самонавчання, а саме під час узагальнення та систематизації вмінь і навичок учнів, допомагає не лише відтворити знання, а й доповнити і поглибити їх.

Отже, в результаті проведеного аналізу педагогічних умов упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у роботу ГПД були виявлені деякі дидактичні можливості. Та дізналися, що зміна різноманітних видів роботи підвищує гнучкість, мобільність мислення, розвиває увагу, дає можливість залучити до сприйняття інформації всі аналізатори, сприяє відновленню та актуалізації учнями навчального матеріалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     http://staropriluckashkola.in.ua/osnovni-vimogi-do-organizatsiyi-ta-provedennya-samopidgotovki
2.     Большакова І.: Ігротека для першокласників // Палітра педагога. — 2005. — № 1.
3.     Добровольська Л. Н., Чорновіл В.О. Формування компетентностей молодших школярів у групі продовженого дня : навчально-методичний посібник. – Черкаси: В-во Комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», 2016.-124 с.
4.     Куницька О.П. Самопідготовка як засіб створення оптимальних психолого-педагогічних умов для індивідуального розвитку школярів (методичні рекомендації)– Харків, 2014. – 32 с.
5.     Лист № 1/9-503 від 18.07.2013  «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу».
6.     Морозова З.В. Група продовженого дня. Методичний посібник для вихователя. – Харків, 2006. – ст. 23-35.
7.     Навчально-виховні заняття в групі продовженого дня. О.Л.Співак, упор. – Ранок – НТ, 2007. – ст. 10-18.
8.     Наказ № 677 від 25 червня 2018 р. «Про затвердження порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти».
9.     Постанова № 1121 від 5 жовтня 2009 року «Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу».
10. Робоча книга вихователя групи продовженого дня./ укладач Шуль Я.М. – Тернопіль: Астон, 2004. – ст. 26-36.

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Сюжетно - рольові ігри

«Відбір у космонавти».

 Вихователь повідомляє учням, що сьогодні під час самопідготовки буде перевірятись, наскільки учні готові бути космонавтами. Для космонавтів особливо важливо мати розвинений самоконтроль, уміти зосереджено, не відволікаючись, виконувати різні завдання. Три ряди парт – це три екіпажі космонавтів. На дошці пишуться три правила, які обов’язково треба виконувати:

1. Не розмовляти, бо це заважає іншим.

2. При потребі допомоги, підняти руку і спокійно чекати, поки вихователь підійде.

3. Зберігати правильну поставу під час  письма.

Кожне порушення буде фіксуватись на дошці. Робиться перерва для фізкульхвилинки, яку проводить командир. Екіпаж-переможець отримує приз.

«Острів скарбів».

 На острові скарбів пірати залишили скриньку з скарбом (скринька стоїть на столі вихователя). Три ряди парт – три команди шукачів скарбів. Остання парта кожного ряду залишається вільною. На першій парті повинні сидіти учні, що швидко справляються з домашніми завданнями. За командою вихователя учні починають виконувати уроки з одного предмета. Учні з першої парти по закінченню виконання уроку пересідають на останню парту і продовжують працювати над іншим уроком, а з другої парти учні сідають на першу, треті на другу і так далі. Перемагає та команда, в якій скоріше учні займуть свої  початкові місця. Вони і отримують  скарб. Обов’язково враховується якість виконання завдань.

«Космічна подорож».

Вихователь повідомляє, що отримано  повідомлення про космічну катастрофу на мильній планеті. Там почався нескінченний дощ і мильні  жителі тануть. Треба їх порятувати. Рятувальний космічний корабель вирушить на допомогу. Треба точно розрахувати маршрут. Для цього потрібно зробити обчислення . Учні виконують домашні завдання з математики. Тепер необхідно підготуватись до того, щоб навчити нашій мові  жителів мильної планети. Треба виконати домашні завдання з мови та читання. Для фізичної підготовки до подорожі виконуються фізкультхвилинки. Правильність виконання завдань оцінюється в парах. По закінченні самопідготовки «космічний корабель стартує», а екіпаж придумує, як врятувати мильних людей від дощу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Проект по запам’ятовуванню таблиці множення:

 І етап – оголошення теми, мети і завдань – 2-3 хвилини:

  ІІ етап – мозковий штурм по вибору форм додаткової роботи: в парах, групах, математичний диктант, виготовлення закладок, пам’яток з таблицею, вирішення прикладів тощо; підготовка необхідних матеріалів, посібників, об’єднання в групи за вибраними видами діяльності – 7 хвилин\

  ІІІ етап – виконання домашніх завдань з теми та додаткових за проектом – 30 хв ;

         ІV етап – оформлювання робіт – 5 хвилин;

         V етап – представлення, обговорення робіт – 10 хв;

         VІ етап – рефлексивний, аналіз, що можна було зробити краще.

певних навичок, допомогає в пошуках потрібної інформації.

 

Проект «Красиве письмо»

Мета: закріпити навички каліграфічного письма.

 Хід роботи над проектом:

– оголошення теми проекту, створення мотивації для участі  в проекті;

– колективне планування роботи, напрацювання правил роботи;

– забезпечення учнів прописами, зразками каліграфічного письма;

– самоаналіз письма в зошитах;

– визначення, які літери потребують корекції;

– виконання вправ щодо корекції написання;

– виконання домашнього завдання;

– аналіз виконаної роботи.