Квест - гра до Дня писемності та мови

Квест

до Дня української писемності та мови

5 клас

Мета:

у цікавій ігровій формі ознайомити учнів з розвитком слов’янської писемності та постатями, які відіграли важливу роль у становленні української мови;

розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння працювати в колективі;   таланти, творчі здібності учнів, віру в свої сили; формувати високу пізнавальну культуру; прищеплювати інтерес до вивчення іноземних мов, до народних традицій, культурної спадщини народів Європи.

виховувати інтерес та повагу до рідної мови.

Обладнання:

маршрутні листи у формі рушника, ілюстрації, картки із завданнями, інтерактивна дошка, відеоролики.

Учасники: учні 5 класу.

Учні   одержують маршрутні листи й, мандруючи, ознайомлюються з новою інформацією, виконують мовознавчі та літературні завдання завдання.

Маршрутний лист

 

№	Назва зупинки
1	День писемності та мови (відеоролик) прислів’я, приказки
2	Великі просвітителі (відеоролик)
3	Батько вітчизняної історії й словесності
4	У гостях у бабусі (загадки)
5	Пилип у Римі (гумореска)
6	Гастрономічний тур Україною (розповідь про страви учнів)
7	Любіть Україну вустами іноземців
8	Мова єднає всіх (пісня про мову)

 

 

 

 

 

 

 

Хід виховної години

1. Відео «9 листопада-день української писемності» -2 хв. У ході відео вчитель говорить слова про мову.

2. Створення путівника у формі вишитого рушника . Учні зачитують вишиту стрічку і прикріплюють її до рушника.-3 хв.

3.Відео про Кирила та Мефодія -1 хв.

4. Слова Нестора Літописця.

5. Завдання від Нестора Літописця. Віднови прислів’я (Українська література-світ фантазії і мудрості-прислів’я і приказки-віднови прислів’я )

6. Бабуся Галя . Казка про мову. Загадки від бабусі (Українська література-світ фантазії і мудрості-загадки-кросворд )

7.Народна мудрість. (Українська мова-будова слова )

Відео «Любіть Україну» словами іноземців-1 хв

8. Багатство української мови . Підібрати синоніми.

9 Гумореска «Пилип у Римі».

10.Гастрономічний тур Україною.

Відео . Пісня «Українська мова»-2.40 хв.

 

 

Хід заходу

Учитель.   О слово рідне! України слово!

Богдана мудрість і Тараса заповіт,

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як дужий моноліт.

О слово рідне! Подарунок мами,

І пісня ніжна, і розрада нам.

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам!

Шановні діти, вчителі, гості! Запрошуємо вас до нашої господи на слово щире, на бесіду мудру, на квест гру до Дня української писемності та мови.

Відео «9 листопада-день української писемності»

 Єдині проблеми єднають усі народи. Проблеми миру, дружби, розвитку культури, мо­ви, а значить і духовності кожного народу. Отже, девіз сьогоднішнього заходу: «Мова єднає всіх».

Учитель . Діти, давайте розпочнемо нашу гру з ваших мрій. Нехай кожна ваша мрія буде на вишитому рушнику візерунком і поєднає нас в мирі та злагоді.

-Учні по черзі зчитують стрічки – візерунки та кріплять на рушник.

Ми мріємо про країни, які живуть в мирі!

Про п'ять континентов, які не ховають за спи­нами бомб та злих намірів.

Про гаї, де гуляють закохані пари.

Про очі, які ніколи не будуть переповнені болем, бідою та сльозами.

 Про воїнів, які прийшли додому назавжди.

Про свіжий хліб - символ добра і миру.

Про дітей, які сплять спокійно.

Про жінок, які  зігріті теплом очей коханих.

Про нескінченний політ до зірок.

Ми всіх звемо на свято, де мова нас єднає!

 

Учитель.   День української писемності та мови  відзнають щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися з давніх часів

Брати Кири́ло і Мефо́дій   —   проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову,

Відео про Кирила та Мефодія

(Входить Нестор-Літописець.)

Нестор-Літописець: Так, славну справу зробили Кирило та Мефодій. Створена філософом Кирилом слов'янська азбука Кирилиця  вживатиметься протягом сотень років, стане вона основою новітньої азбуки всіх слов'янських народів.   Нею писав я «Повість минулих літ» у лаврі.

Прийшов я до Києво-Печерської лаври сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Ще застав тут славетних  Антонія і Феодосія Печерських, мені пощастило на розмову з Великими старцями, які дбали про благо рідної землі і хотіли щастя для кожної людини.  Від них навчився виконувати з любов'ю заповіді Божі, знаходячи в цьому головну потребу життя. Присвятив я своє життя виконанню заповідей Бога-Творця та праці  написання книги про історію Київської Русі.

************************

Учитель. Поняття рідної мови виступає поряд з поняттям рідного краю, батьківської хати, материнського тепла, вітчизни. Тобто рідна мова сприймається не просто як засіб комунікації,  а   як одне з головних джерел патріотичних почуттів.

Прислів'я та приказки — неоціненна скарбниця народної мудрості.  Як витвір народного генія вони супроводжують людство від сивої давнини і до наших днів.

Сила, мудрість і поетична краса прислів'я та приказок — це вияв народного розуму й гумору, влучності й дотепності народного слова.

А чи знаєте ви прислів’я ? Перевіримо ,

(Українська література-світ фантазії і мудрості-прислів’я і приказки-віднови прислів’я )

Учитель. Де б і коли б не жили люди, вони завжди придумуватимуть казки,

які вчать нас любити рідний край, бути добрими, щирими, милосердними. 

Ми завітаємо до бабусі і постухаємо цікаву казку.

**************(Інсценізація казки.)*****************

Автор: Казка про мову

Цю казку розповідала в дитинстві мені бабуся, а вона почула її від своєї бабусі...

Колись, дуже давно, жив на землі народ. Було це сильне, красиве і могутнє плем’я. Вони дружно  працювали, вирощували врожаї, рибалили, полювали, розводили худобу. Заможно жили ці люди.

Та була у них одна велика біда: не мали вони мови. Зовсім не могли розмовляти, співати пісень, не могли сваритися, вимовити слів радості і любові, тому посмішка рідко торкалася їхніх облич. А винні в цьому були вони самі.

Багато років тому цей народ образив добру фею-Мову, і вона, гірко зітхнувши, назавжди пішла від них, забравши з собою слова-квіти.

Оніміле плем’я давно пошкодувало, що скоїло таке, та часу назад не повернеш, помилки не виправиш.

У тому племені, по-сусідству, жили дівчинка з довгою косою, добрим серцем і великими, як небо, очима, та хлопчик, який чудово грав на сопілці. Хлопчик часто заходив до сусідів, щоб подивитися на прекрасні вишиванки дівчинки, а вона заслухалася його грою. Бачачи, як тяжко горює їхній народ без мови, діти самі теж переживали, бо не могли висловити своїх думок і почуттів. Хлопчик надумав відшукати Мову, попросити у неї вибачення за свій народ і повернути втрачені слова-квіти. Дівчинка вирішила піти з ним, бо одна голова — добре, а дві — краще. Та як же вони обізвуться до Мови, як скажуть, чому прийшли? Дівчинка вишила їхнє прохання на рушникові, він вийшов прекрасним, а хлопчик спробував домовитись через гру на сопілці. І полилась чарівна мелодія, якою всі заслухалися.

Чи довго шукали фею діти, чи ні, того ніхто не знає.  Знайшли її серед величезного поля, засіяного квітами-словами, які вона доглядала. Від пахощів цих квітів запаморочилася голова у дітей, а з вуст полилася пісня. Діти показали свої дари. Побачивши рукоділля дівчинки, почувши гру хлопчика, Мова все зрозуміла без слів. Взяла цілі оберемки своїх чарівних, запашних, різнокольорових слів і пішла за дітьми, понесла Мову людям.

Бабуся. А до вас я прийшла зі своїми загадками, щоб переконатися, що ви не тільки любите, а й знаєте рідну мову

(Українська література-світ фантазії і мудрості-загадки-кросворд )

 

Учитель: Багатий наш народ на мудрість різну. Чи ж можем ми дібрати враз народнії перлини, що вчать нас лиш по совісті чинить? Тож зберемо перлини і створимо народну мудрість.

(Українська мова-будова слова )

 

День української писемності та мови, свято, яке гуртує усіх нас - на шляху, адже кожен народ відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові. Українська мова популярна на всіх континентах, нашу мову знають, а Україну люблять в усьому світі.

Відео «Любіть Україну» словами іноземці

Українська мова багата і розкішна. Милозвучна і красива.

Доведемо, що мова наша барвінкова.

 Підібрати синоніми .

В українській мові є багатозначні слова та однозначні. Кожне слово як перлина. Розкриває історію нашого народу.

Лексичне значення слів (вписати у клітинках).

Чим більше людина подорожує, тим краще пізнає світ, вивчає традиції, звичаї, мову різних народів. Отак і герой однієї гуморески Пилип, побувавши в Римі, навчився мови італійської.

До речі, європейці мають дуже вишукану кухню. Але   в ході мандрівки Україною ви побачите і скуштуєте значно більше, адже безмежжя української традиції у приготуванні їжі закладене з правіків. Національна кухня настільки багата, що подібні тури можна здійснювати по кілька разів на рік, і навіть після багатьох подорожей отримувати щось нове і неординарне.             

Тож запрошуємо вас до гастрономічного туру Україною.

Гастрономічний тур Україною.

На завершення поговоримо про найоригінальніші, найсамобутніші досягнення у кулінарному мистецтві – страви, представлені західними областями України. І, звісно, першими згадуємо бограч і банош, які традиційно подають туристам  на Закарпатті. Це – культові страви, якими місцеві мешканці пишаються не менше, ніж італійці своєю пастою.

Бограч, за традицією, готують на відкритому вогні. Про його пікантність і гостроту закарпатці можуть розповісти купу магічних, казкових історій, тож процес споживання їжі для вас перетвориться в справжній вечір фентезі з присмаком м’яса та ароматом спецій з легким запахом «димку». Вам обов’язково розкажуть дотепну історію про те, як двоє полонених – священик і кучер – приготували для одноокого турецького яничара наїдок з ягняти з величезною кількістю паприки, що її щедро сипнули в казан з мішечку приправ тих же турків. Закарпатці й досі смакують історію про біганину яничара табором і його несамовиті вигуки: «Хай сьоме пекло проковтне вас!» Саме з тих пір бусурманам сипали паприки кругом і вдосталь, аби загарбники не могли насолодитися людською їжею.

Бограч

Звісно, після бограчу тут традиційно подають банош (його ще називають банушем). Він особливий тим, що кукурудзяна крупа, яка є основою страви, вариться виключно на сметані чи вершках, а заправляється тільки натуральною бринзою і салом. До слова, банош має сотні і десятки сотень присмаків і відмінностей навіть у межах Закарпаття. Пояснюють це, здебільшого, креативністю господинь та їх твердій позиції: ніколи і нікому не відкривати власний секрет приготування!

Банош

Учитель. Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе.  І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

День української писемності та мови, свято, яке гуртує усіх нас - на шляху, адже кожен народ відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.

Запрошую вас до пісні про рідну мову.

Відео . Пісня «Українська мова»-