Мета: ознайомити учнів/учениць з життям та творчістю Тараса Шевченка, розповісти про його дитинство, побут, улюблену їжу та любов до України. Виховувати почуття поваги до українського Кобзаря.
(Звучить тиха мелодія бандури.
Вчитель виходить до учнів, тримаючи в руках полотняну торбинку або сувій)
Вчитель. Дорогі друзі! Чи знаєте ви, що великі люди не народжуються дорослими в костюмах і з книжками в руках? Колись давно, серед квітучих вишневих садів Черкащини, бігав маленький хлопчик. Він був таким же допитливим, як і ви: любив слухати казки, малювати на піску і мріяв дізнатися, що ж там - за обрієм, де небо сходиться з землею.
Цього хлопчика звали Тарас. Він залишив нам не просто вірші, а справжню мапу своєї душі. Але подивіться… (звертає увагу на торбинку) - його мандрівна торбинка порожня. Вітер історії розвіяв його спогади, малюнки та найважливіші слова.
Сьогодні ми з вами перетворимося на дослідників-мандрівників і пройдемо складний, але захопливий шлях: від маленького пастушка, що пас за селом ягнят, до Великого Кобзаря, чиє слово знає весь світ.
Подорожуючи, ми будемо милуватися красою української землі, а також робитимемо зупинки, на яких на вас чекають випробування. За кожне виконане завдання ви будете отримувати “ключ” - букву. Тільки зібравши їх усі, ми відкриємо головний скарб Тараса і дізнаємось таємниче слово, яке він заповів кожному з нас.
Ви готові вирушати в дорогу? Тоді пам’ятайте: Шевченко казав: “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”. Будьте уважними, допомагайте один одному, і нехай стежка малого Тараса відкриє вам великі таємниці!
Станція 1. “Село! І серце одпочине”
Послухайте Легенду про Тараса
Було це тоді, коли над Україною панував цар, та не свій, а сусідський. Багата і Щедра земля, працьовиті, мудрі люди – чом не скарб. Та час від часу бунтував люд, а цареві страшно втратити незліченні прибутки. А тут ще пішли чутки, що кріпацький син Тарас породить дітей незнаної досі сили, які звільнять Україну від неволі. Що робити? Порадили цареві запросити заморського чаклуна. Так і вдіяв. Чаклун заспокоїв:
– Зачаруємо його наречену, щоб не стрілися, не одружилися!
– Як? – питає цар.
– А перетворю її в пташку.
І справді – полетіла зозулею кароока красуня, ніхто не знав, де поділася. Тільки сумовитим “ку-ку” обзивалася до своїх рідних, а ніхто не розумів її мови.
Трапилось диво: кріпак Тарас здобув волю і їде на Україну. Цар знов до чаклуна:
– А як перевірити, чи немає його судженої?
– Дуже просто! Я вас теж перетворю на птаха, полетіть і самі все знатимите.
Тричі обкрутив царя, дмухнув, плюнув – і злетів чорний ворон, сів на підвіконня. А чаклун набрав подоби царя, вдягнув його одяг і сів на трон.
– Украв! Украв! – зарепетував ворон.
Чаклун-“цар” змахнув на нього палицею, та ворон-цар рвонувся в вікно. І тільки “кра!..кра!..” долинуло здалеку. Нічого не пам’ятав ворон-цар, лише одне було йому втямки: шукати зозулю, нищити гніздо, щоб не вивела діток. Відтоді і не мостять зозулі гнізд.
А Тарас, колишній кріпак, приїхав на Вкраїну, ходив стежками братів-невільників, плакав над долею сестер-невільниць. Шукав свою суджену, а ніхто не знав, де вона поділася. Тяжко засумував, пішов до гаю, сів на пеньку, та й заспівав-затужив рідною піснею!
І злетіла зозуля, сіла на плече. Погладив здивований Тарас пташку. І сталося непередбачене чаклуном: від того дотику народилися Тарасові діти!
Вогняні, незупинні, незборимі, могутні – зачаті в серці, опромінені розумом. Злітали з уст, лягали на папір, ішли поміж люди. То його вірші-думи, які і понині нуртують незбагненною силою у душі кожного свідомого українця.
“Думи мої, думи мої, –
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, –
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть діти, –
В нашу Україну!”
Ваше завдання: якомога швидко дати відповідь на питання вікторини. І заробити першу букву-підказку. (Це буква В)
Станція 2. “ Юний художник”
Інтерактивна вправа “Вугільний малюнок”
Завдання: намалювати сільську хату під стріхою, коло хати дерева (на швидкість - 1 хвилина) і заробити другу букву-підказку (Буква О)
Обговорення картини “Селянська родина”
Картина під назвою «Селянська родина» була написана Шевченком у 1843 році.
На передньому плані картини зображена українська сім’я у складі з трьох чоловік: мати, батько і маленька дитина. Батько сидить на дерев’яній лавці. Він одягнений у білу вишиванку, сірі шаровари і чорні чоботи. Волосся, вуса і брови у нього чорного кольору. З виразу його обличчя складається уява , що він чи то засмучений, чи то думає про щось. Жінка одягнена у червону хустку, білу вишиванку. Спідниця в неї коричнева, а чоботи і фартух - червоні. Обличчя жінки погано видно, адже вона зображена у профіль. Вона стоїть обличчям до свого чоловіка. Дитина стоїть між своїми батьками, вона одягнена у сіро-синю сорочку.
Збоку, від лівої руки батька зображений собака.
На задньому плані зображена сніжно-біла хата, з солом’яним дахом і маленькими віконцями. Біля кутка хати сидить дідусь у сірому плащі. Волосся та вуса у нього сивого кольору. Він дивиться кудись убік. Позаду дідуся видно дах іншої хати, дерев’яний паркан і зелене дерево. Небо над хатою відображено у біло-блакитному кольорі.
Картина зроблена у більш сірих тонах і передає смуток і печаль.
Завдання “Жива картина” - відтворити репродукцію картини Шевченка (позами та мімікою).
Станція 3. “Сім’я вечеря коло хати”
Відео “Що любив їсти Тарас Шевченко”
https://youtu.be/HAV-6TgZ2Pc?si=2epNpknqURbvyeIc
Завдання:
Скласти уявний мовний портрет до особистості Тараса Григоровича Шевченка і заробити третю букву-підказку (Буква Л)
Т - творчий
А - активний
Р - рішучий
А - авторитетний
С - сміливий
Станція 4. “Поетична”
Руханка:
https://youtu.be/FVooKR1z8lE?si=W15LUddNeD4qXF1S
Завдання: Вам потрібно прочитати уривки з поезій Тараса Шевченка, заповнюючи пропуски (Буква Я)
Хрущі над … гудуть, (вишнями)
Плугатарі з плугами …, (йдуть)
Співають ідучи … . (дівчата
А матері вечерять … . (ждуть)
Я пас ягнята … (за селом).
Чи то так сонечко … (сіяло),
Чи так мені чого … (було).
Сердитий … завива,
Додолу … гне високі (верби),
Горами … підійма. (хвилю)
Нічого кращого … (немає),
Як тая мати … (молодая)
З своїм дитяточком … (малим).
Червона … (калина),
Ніби засміялась
… (Дівчина-дитина).
Втомилася; не спочивать
… в снопи, пошкандибала (Пішла)
Івана-сина … (годувать).
Мене на могилі
Серед степу … (широкого)
На … милій (Вкраїні).
В сем’ї вольній, … (новій),
Не забудьте … (пом’янути)
Незлим тихим … (словом).
Станція 5. “Кобзар”
Відео “Слово Тараса”
https://youtu.be/FEIhNcsmvw8?si=OCZhuMOfnWpwESZ5
Завдання: скласти слово з отриманих за попередні завдання букв (Слово “ВОЛЯ”)
Отже, діти, ви побачили, що Тарас Шевченко мріяв про вільну Україну і про щасливе життя свого народу.
Його слово живе й сьогодні, надихає любити рідну землю та берегти українську культуру.
А зараз погляньте на цю торбинку, яка на початку нашої подорожі була порожньою, у ній щось є. І це відома на весь світ збірка “Кобзар”.
“Учітеся, брати мої! Думайте, читайте, І чужому научайтесь, - Свого не цурайтесь!”, - звертався Тарас Григорович до майбутніх поколінь.
(вчителька демонструє збірку Тараса Григоровича Шевченка “Кобзар”)
На цьому нашу подорож завершено. Дякую всім за активну роботу! До зустрічі!