Квінт Горацій Флакк "До Мельпомени"

Тема. Квінт Горацій Флакк. «До Мельпомени» («Мій пам’ятник стоїть…»). Тема мистецтва і призначення митця у творі. Пам’ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку.

Мета: ознайомити учнів з поетичним внеском в античну й світову літературу Квінта Горація Флакка; показати взаємозв’язок творчості Горація з його світоглядно-естетичними позиціями та політичною ситуацією в Давньому Римі; розкрити роль жанру оди у поетичному спадку Горація; ознайомити учнів з жанрово-смисловою специфікою оди; здійснити цілісний аналіз оди Горація «До Мельпомени»; розвивати навички аналізу віршованих творів та їх виразного читання, виховувати повагу до митців слова.

Обладнання: відео «Квінт Горацій Флакк», опорно-інформаційні схеми «Світоглядно- естетичні позиції Горація», «Художній світ Горація» та «Компакт-біографія Горація».

Перебіг уроку

1. Організаційний момент.
2.      Перевірка домашнього завдання

1. Виразне читання поеми «Енеїда»

2. Перевірка виконання завдання за підручникрм 6,7 стор.113.

3. Читання творів-мініатюр на одну із тем: «Уславивши Енея, Вергілій вславив Рим» або «Еней - людина Долі».

4. Виконання індивідуальних завдань.

• Чиї твори наслідував Вергілій у «Енеїді»? (Гомера.)
• Яким було призначення Енея? (Заснувати Рим і дати початок латинському народу.)
• Хто весь час переслідував Енея? (Юнона.)
• Хто допомагає Енеєві, захищає його? (Мати, богиня Венера.)
• Хто закохався в Енея й через це загинув? (Дідона, цариця Кар­фагену.)
• Для чого Еней хотів потрапити в підземне царство? (Щоб поба­читися зі своїм батьком Анхізом і дізнатися про свою долю.)
• Хто допоміг Енеєві здійснити свій намір? (Кумська відьма Сивілла.)
• Як звали дочку царя Латина, з якою Еней мав одружитися?(Лавінія.)
• З ким довелося воювати Енеєві, троянцям? (З плем'ям латинян та їхніми союзниками, особливо з Турном.)
• Який дарунок від матері одержав Еней? (Зброю, що викував Вулкан.)
• Чому автора так хвилює доля Енея? (Бо він бачить у ньому мі­фічного засновника любого йому Риму,)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

-  що таке лірика?

- у чому особливості античної лірики?

- які ліричні жанри античності ми із вами вивчили?

3.   Оголошення теми й завдань уроку.
4.   Мотивація навчальної діяльності учнів

Серед поетів «золотої доби» давньоримської літератури значне місце належить таким видатним майстрам слова, як Вергілій, Горацій, Овідій.

— Горацію належить вірш, перший рядок якого звучить так: «Звів я пам’ятник свій...»

- Яким може бути пам’ятник? Навіщо люди їх зводять? Від якого кореня утворилося це слово?

(Відповіді учнів.)

Пам’ятник — від слова пам’ять. Отже, зводять пам’ятники, щоб люди пам’ятали про інших, шанували їх, не забували про їхні досягнення.

Важливо усвідомити, які саме теми й проблеми знайшли втілення у творчості Горація, чому вони його хвилювали й чим є цінними для нас, читачів XXI століття. Знайти ці відповіді, сподіваюсь, нам допоможе аналітичне дослідження його віршів.

 Перегляд відео «Горацій»  або робота із статтею підручника стор.114-115.

Укладання плану статті  - група Б; сформулювати запитання до статті, які дозволять перевірити зміст прочитаного або укладання ком пакт-біографії  поета.

Бесіда

• Якою людиною ви уявляєте собі Квінта Горація Флакка? Які факти його біографії вас вразили й чому?
• Що можна сказати про цю людину, розглянувши її скульптурне зображення?
• Як політичні події в Римі відбилися на долі молодого поета?
• Що вам відомо про вплив давньогрецької культури на формування світогляду Горація?
• Яку роль в житті Горація відіграли Вергілій та Меценат? Як змінилося світобачення поета в зв’язку зі знайомством з Октавіаном Августом?
• Як ви думаєте, чому більша частина Горацієвих віршів - це оди? Чи збігається сучасне літературознавче визначення оди як поетичного жанру з тим, як розумів оду Горацій?
• Зверніть увагу на компакт-біографію Горація. На які два умовні періоди можна було б поділити життєвий шлях Горація»? Наведіть аргументи. (Перший період - становлення особистості й захоплення громадською та політичною діяльністю; другий - власне творчий період життя.)

 Компакт-біографія Квінта Горація Флакка  Дата народження: 08 грудня 65 року до нашої ери.

Місце народження: Венузія. давня римська колонія на півдні Італії.

Батьки: батько - вільновідпушений раб, мати дуже рано померла. Квінт Горацій Флакк - єдиний син. Навчання: початкова школа у Венузії; початкова, граматична і риторична школи у Римі; філософські й літературні школи в Афінах.

56 рік до н.е.: батько переїхав до Риму з метою дати синові гарну столичну освіту.

44 рік до н.е.: вбивство республіканцями Юлія Цезаря й початок громадянської війни. Знайомство Горація з Юнієм Брутом, призначення командиром одного з республіканських легіонів.

42 рік до н.е.: вирішальна битва між цезаріанцями та республіканцями під Філіппами. Горацій опинився поза законом у стані морального надлому.

40 рік до н.е.: Горацій повернувся до Риму.

38 рік до н.е.: знайомство Горація з Вергілієм і представлення молодого поета Меценатові.

33 рік до н.е.: Меценат подарував Горацієві невеликий маєток поблизу Риму, де поет провів усамітнено своє життя, сповнене творчості й спілкування зі своїм покровителем і другом.

30-і роки до н.е.: вихід двох збірок сатир Горація («Бесіди»).

23 рік до н.е.: видання перших трьох книг од Горація.

13 рік до н.е.: видання четвертої книги од Горація.

Останнє десятиріччя життя Горація: створення теоретичного маніфесту римської класики «золотої доби» Августа

• «Наука поезії» («Послання до Пісонів»),

27 листопада 8 року до н.е.: Горацій помер.

Завдання. Скласти кроссенс за біографією Горація.

Кроссенс  – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає  «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови  означає  «перетин слів».
Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея  належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко.  Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це  асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти    картинок.

1    2    3
4    5    6
7    8    9

Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.
Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5.  Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в  кроссенсі.  Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).
Таким чином, кроссенс є сукупністю дванадцяти (за числом сусідніх пар) асоціативних головоломок.  Відповідь не завжди є однозначною, але в більшості випадків ті, хто відгадують, знаходять однаковий ланцюжок асоціацій.
Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенса треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна.
 

1 – видатний римський поет – лірик Квінт Горацій Флакк народився на півдні Аппенінського півострова у невеличкому містечку Венузія в 65 році до н.е.

2- своєї матері він не пам’ятав, вона рано померла, а батько був вільновідпущеником, колишнім рабом, якому вдалося не лише здобути волю, а й отримати статок.

3 – батько зробив усе, щоб надати сину найкращу, тобто аристократичну освіту, яка б відкрила двері у вищі кола римського суспільства. Горацій навчається у Римі, а потім їде до Греції, в Афіни – місто, яке славилося своїми філософськими школами й найвищим рівнем освіти.

6 – проте завершити навчання не вдалося – розпочалася чергова громадянська війна. Горацій вступив до республіканської армії, де був призначений командиром одного з легіонів.

9 – після поразки в битві з військом Юлія Цезаря всі республіканці були оголошені як небезпечні злочинці. Більше року юнак не наважувався повернутися додому. Він поневірявся грецькими островами і містами Малої Азії, зазнаючи справжніх злиднів.

8 – Меценат, який зацікавився віршами молодого поета, вирішив матеріальні клопоти Горація і представив його Юлію Цезарю.

7 – Горацій у своїх творах звернувся до політичних тем, оспівуючи молоду римську державу. Вершиною його творчості стали 4 книги од. Взірцем для них він обрав давньогрецьку лірику, особливо творчість Сапфо.

4. – протягом двох тисячоліть його твори вивчали в школах, а переклади впливали на розвиток усіх європейських літератур. Серед українських класиків Горація перекладали Г. Сковорода, І. Франко.

4. – Горацій був видатним римським поетом. Ще за життя він став класиком, і сам Август був переконаний, що його твори «збережуться навіки».Аналітико-інтерпретаційне дослідження оди Горація «До Мельпомени»

- Уважно прочитайте вірш самостійно - С. 117

  4.  Виразне читання оди Горація «До Мельпомени» у перекладі М.Зерова.

5. Аналітична бесіда

 — Хто така Мельпомена? (Муза трагедії або взагалі поезії)

- Про який пам’ятник йдеться у поезії «До Мельпомени»? (Поет упевнений, що є пам’ятники, яким не загрожують ні дощі, ні буревії. Вони — у пам’яті людей, адже йдеться про найкращих, найзнаменитіших діячів в історії людства. Вони — у поетичних рядках, що переживуть віки, бо написав їх талановитий поет.)

- Які автобіографічні відомості зазначив поет у вірші? («Я — славний з убогого» — Горацій нагадує про своє «заплямоване» походження: був сином колишнього раба.)

- Про яку заслугу в галузі поетичного мистецтва згадує Горацій? («Вперше скласти зумів по-італійському Еолійські вірші» — це означає, що Горацій писав латиною, використовуючи віршові розміри, винайдені Сапфо, Архілохом, Алкеєм.)

- Що незвичного є в поезії поета? (По-перше, він зводить пам’ятник собі сам, не чекаючи, доки його увічнять у мармурі чи бронзі. По-друге, поет настільки упевнений у своєму таланті, що вважає себе гідним лаврового вінка Мельпомени.)

- Яка тема твору? ( Тема підведення  поетом підсумків своєї творчості іролі поезії. Можна сказати, що Горацій започаткував цю тему в літературі)

                                6. Слово вчителя.

          Ода Горація «До Мельпомени», що стала відомою під назвою «Пам’ятник», є для поета програмним віршем. Вона поклала початок традиції підбиття митцем підсумків свого творчого шляху. Саме з цим твором  у поезію входить мотив увічнення пам’яті  поета в його творчому доробкові, який буде потрібен майбутнім поколінням. Ода Горація послужила зразком для однойменних поезій російських поетів Г.Державіна та О.Пушкіна.

                                7. Творче завдання

 Прочитайте ці вірші та порівняйте їх між собою та з поезією Горація.

ПАМЯТНИКЯ памятник себе воздвиг чудесный, вечный,

Металлов тверже он и выше пирамид;

Ни вихрь его, ни гром не сломит быстротечный,

И времени полет его не сокрушит.

Так! — весь я не умру: но часть меня большая,

От тлена убежав, по смерти станет жить,

И слава возрастет моя, не увядая,

Доколь славянов род вселенна будет чтить.

Слух пройдет обо мне от Белых вод до Черных,

Где Волга, Дон, Нева, с Рифея льет Урал;

Всяк будет помнить то в народах неисчетных,

Как из безвестности я тем известен стал,

Что первый я дерзнул в забавном русском слоге

О добродетелях Фелицы возгласить,

В сердечной простоте беседовать о боге,

И истину царям с улыбкой говорить.

О Муза! возгордись заслугой справедливой,

И презрит кто тебя, сама тех презирай,

Непринужденною рукой, неторопливой,

Чело твое зарей бессмертия венчай.

Г. Р. Державин

1796* * *

Exegi monumentum

Я памятник себе воздвиг нерукотворный,

К нему не зарастет народная тропа,

Вознесся выше он главою непокорной

Александрийского столпа.

Нет, весь я не умру — душа в заветной лире

Мой прах переживет и тленья убежит —

И славен буду я, доколь в подлунном мире

Жив будет хоть один пиит.

Слух обо мне пройдет по всей Руси великой,

И назовет меня всяк сущий в ней язык,

И гордый внук славян, и финн, и ныне дикий

Тунгуз, и друг степей калмык.

И долго буду тем любезен я народу,

Что чувства добрые я лирой пробуждал,

Что в мой жестокий век восславил я свободу

И милость к падшим призывал.

Веленью божию, о муза, будь послушна,

Обиды не страшась, не требуя венца;

Хвалу и клевету приемли равнодушно

И не оспаривай глупца.

О. С. Пушкін

1836

М.Т. Рильський

Я пам’ятник собі поставив нетривалий –
Не з міді гордої, не з мармурових брил,
Скупі слова мої, що на папері стали,
Укриє завтра пил.

Ні сили віщої не дарувала доля,
Ні слави славної мені не прирекла,
І час мене змете, як сохле листя з поля,
Мов крихти зо стола.

І я забудуся, і , може, лиш припадком
Хтось, розглядаючи старих книжок сміття,
Незацікавленим напом’яне нащадкам
Мале моє життя.

І скаже: жив, писав; приймав хвали й образи;
А втім, ніколи нам не бракне диваків...
...Та що, коли додасть: зате в житті ні разу
Неправді не служив!

 Перші рядки поезії схожі між собою: поети упевнено заявляють про те, що вони створили пам’ятник. У поезіях Горація та Державіна зазначається, що він вищий, ніж царські піраміди; ні дощ, ні буревій, ні грім не зможуть йому зашкодити. У вірші Пушкіна говориться лише про те, що пам’ятник «выше Александрийского столпа». Деякі дослідники вважають, що йдеться не про Александрійську колону, зведену на Дворцовій площі у Петербурзі, а про одне з чудес світу. Таким чином, в усіх віршах пам’ятник порівнюється з чудесами світу, навіть перевершує їх.

В усіх поезіях йдеться про невмирущість душі поета, яка «от тлена убежав, по смерти станет жить», і про неминучість слави, що прийде до митця. Цікаво, що кожний із поетів обмежує час своєї слави різними причинами. Для Горація — це існування Риму, для Державіна — повага світу до слов’ян, для Пушкіна — наявність у світі хоча б одного поета.

Поети передбачають, що слава їхня переживе їх самих і пошириться на Батьківщині. Горацій переконаний, що його пам’ятатимуть в Італії, Державін і Пушкін перелічують велику кількість народів, що живуть на безмежних просторах Росії. Горацій та Державін акцентують на тому, що стали відомими сааме завдяки своїй поетичній творчості.

Своєю заслугою перед людьми римський поет вважає те, що він почав писати латиною вірші у стилі давньогрецької поезії, яка була зразком, ідеалом, моделлю для римлян і не тільки для них.  

                         8. «Кола Вена». «Кола Вена» — навчальна методика, яка використовується з метою навчити учнів здійснювати порівняльний аналіз з обов'язковим синтезом його результатів. У процесі роботи вчитель виділяєнапрямки (підтеми, проблеми, літературні образи, біографії авторів тощо), до вирішення яких необхідно звернутися в ході розкриття теми. Як правило, їх буває 2-8. Інформація, що стосується конкретної проблеми, заноситься до окремого кола. У спільну частину записується інформація, що є спільною та стосується всіх виділених складових.

Підбити підсумки спроби порівняльного аналізу поезій можна, використовуючи прийом «Кола Вена». Таким чином, одразу можна зрозуміти, що є спільного та відмінного в цих творах.

І Державін, і Пушкін наголошують, що їхнє досягнення — це як літературна творчість («Что первый я дерзнул в забавном Русском слоге О добродетелях Фелицы возгласить»), так і вплив на формування моральних якостей читачів, високий рівень моральності, що несе і сам автор, і його поезія:

И долго буду тем любезен я народу,

Что чувства добрые я лирой пробуждал,

Что в мой жестокий век восславил я свободу

И милость к падшим призывал.

Звернення до музи в останніх рядках поезій у Горація пов’язане з правом митця на увінчання лавровим вінком. Державін та Пушкін не прагнуть негайного визнання та спокійно благословляють музу на непростий шлях:

Веленью божию, о муза, будь послушна,

Обиды не страшась, не требуя венца;

Хвалу и клевету приемли равнодушно

И не оспаривай глупца.

 УІ. Етап контрольно-оціночний.

                      2. Інтерактивний прийом «Продовжте фразу».

 - Я знаю про Горація...

-Мені відомо, що ода — це...

- Тема оди «До Мельпомени» — ...

- Ідея оди «До Мельпомени» — ...

- Вірш Горація «До Мельпомени» викликав чимало наслідувань, тому що...

                       3. Оцінки за урок

                   Тема наступного уроку: « Сумна доля вигнанця». Публій Овідій Назон. «Метаморфози», «Сумні елегії»

УІІ. Домашнє завдання.

                   Вивчитивизначення. Виразно читати вірш Горація «Пам’ятник”

Група Б. Стаття підручника с. 114-115, читати , переказувати

Група А. Дослідити афоризми Горація, уклати невеличку збірочку.

 Прочитати статтю підручника про Овідія , стор. 118-119 створити за нею крос сенс.