Комунальний заклад “Городнянський ліцей №2”
Городнянської міської ради
Чернігівської області
КВІТКОВА
ЕКОЛОГІЧНА
АБЕТКА
Підготувала
вихователь ГПД
Даниленко Галина Михайлівна
2019-2020 н. р.
Мета:
збагатити знання дітей про квіткові рослини свого краю, вчити милуватися красою квітів у різні пори року; виокремити серед них лікарські, показати їх користь;
формувати вміння застосовувати набуті знання з метою збереження власного здоров’я;
виховувати бережливе ставлення до всього живого, любов до рідного краю.
До чудо-ліків в гості вирушаймо,
Дивинку щонайменшу помічаймо:
Де материнка, подорожник, молочай –
Повинен знати кожен травознай!
Із вдячністю цілющі трави пийте,
Ростіть на славу й здоровійте!
Айстри ранком сумували,
Що дощі на них не впали.
Алла айстри поливала,
Щоб вони не сумували.
Квітне барвінок у нас біля хати.
Синіє над стежкою ніжний, хрещатий.
І каже барвінок: - Є квіти у мене,
І листячко те, що зимою зелене.
Там, де колоски налиті,
Розцвіла волошка в житі.
На голівці у волошки
Поселилось неба трошки.
Під віконцем гладіолус
У багряному цвіту.
Подає він ніжний голос:
Дзвонить дзвоник у саду:
Між травою проросту,
Синім цвітом зацвіту.
Квіточка шовкова, зіронька медова,
Едельвейс-вухастик, білий пелехастик,
Тягнеться до неба – сонця йому треба!
Євшан-зілля в козацькім степу,
Його вітер весняний колише,
І шепоче воно про красу
Все тихіше, тихіше, тихіше…
Жоржини, жоржини, рожеві і білі.
Червоні і жовті в саду розцвіли.
Коли б не морозяні дні посивілі,
Вони б і зимою нам радість несли.
Ось рослина ще одна, добра і цілюща.
Для здоров’я дивина – звіробою кущик.
Заспокоїть нерви вам, з грипом вступить в бійку,
Заболіла голова? Вас турбують нирки?
Щось із шлунком негаразд? Хворі ви й печальні?
Засіб є! Врятує вас звіробій звичайний!
Ірис біля стежки синіє,
Розрісся кущем на межі.
На сонечку квіти він гріє
І листя – зелені ножі.
Синій Паничик заліз аж за тин,
Кличе в танок гордовитих Жоржин.
Білій Лілеї Майор уклонився –
Сонцем відразу квітник освітився
У лісових мальовничих куточках
Квітнуть конвалії білі дзвіночки.
Це запашна, дуже цінна рослина,
Серце лікує вона у людини.
Латаття квітка, дуже біла
На листочок зручно сіла.
Річка квіточку колише,
Джміль про квітку вірші пише.
Лісова й садова, запашна, медова,
Визріла під сонечком малина.
Росами умита, ніжна, соковита,
Для здоров’я справжня це перлина!
В небо дивляться маленькі незабудки голубі,
І такі вже запашні їх голівки осяйні!
Може, з неба квіти впали
Й незабудочками стали?
Ой, яка краса в оранжереї –
Там розквітли орхідеї!
Люблять всі дорослі й діти
Їх красиві й ніжні квіти.
Ліс бруньками весь розбух,
Бо відчув весняний дух.
В ньому проліски дволисті
Гріють ніженьки у листі.
Квітне ліс пахучим рястом
Дуже пишно, дуже рясно.
В тому лісі рій бджілок
Витанцьовує танок.
Вибіг зайчик на галявку
І завмер від здивування:
Сон-трава свою голівку
Миє росами ізрання.
Вмивалися троянди росою,
Пишалися троянди красою.
І чули ми їх голоси:
Фіолетову фіранку
Юний ранок відгорнув.
І фіалка на світанку
Пробудилася від сну.
Сильний вітер хилить клени,
В хуртовинах хризантеми
Пригорнулися до хати -
Страшно зиму зустрічати.
Ніжні жовті квіточки
в гусячої цибульки.
Появились навесні
На радість бджілці і джмелю.
Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні!
Шипшина цвіте, мов маленька троянда,
Але ми квіток її не чіпаєм.
Для нас її плід – лікувальна принада,
Його ми все літо чекаєм!