Квіткова абетка (дидактичний матеріал)

Комунальний заклад “Городнянський ліцей №2”

Городнянської міської ради

Чернігівської області

                 КВІТКОВА

                               ЕКОЛОГІЧНА

                                    АБЕТКА

                                                                     Підготувала

                                                              вихователь ГПД

                                    Даниленко Галина Михайлівна

2019-2020 н. р.

Мета:

збагатити знання дітей про квіткові рослини свого краю, вчити милуватися красою квітів у різні пори року; виокремити серед них лікарські, показати їх користь;

формувати вміння застосовувати набуті знання з метою збереження власного здоров’я;

виховувати бережливе ставлення до всього живого, любов до рідного краю.

До чудо-ліків в гості вирушаймо,

Дивинку щонайменшу помічаймо:

Де материнка, подорожник, молочай –

Повинен знати кожен травознай!

Із вдячністю цілющі трави пийте,

Ростіть на славу й здоровійте!

Айстри ранком сумували,                                           

Що дощі на них не впали.

Алла айстри поливала,

Щоб вони не сумували.

Квітне барвінок у нас біля хати.                                      

Синіє над стежкою ніжний, хрещатий.

І каже барвінок: - Є квіти у мене,

І листячко те, що зимою зелене.

Там, де колоски налиті,                     

Розцвіла волошка в житі.

На голівці у волошки

Поселилось неба трошки.

Під віконцем гладіолус   

У багряному цвіту.

Подає він ніжний голос:

• Я на радість всім цвіту!
• 

Дзвонить дзвоник у саду:    

• Я на стежку забреду

Між травою проросту,

Синім цвітом зацвіту.

Квіточка шовкова, зіронька медова,

Едельвейс-вухастик, білий пелехастик,

Тягнеться до неба – сонця йому треба!

Євшан-зілля в козацькім степу,  

Його вітер весняний колише,

І шепоче воно про красу

Все тихіше, тихіше, тихіше…

Жоржини, жоржини, рожеві і білі.

Червоні і жовті в саду розцвіли.

Коли б не морозяні дні посивілі,

Вони б і зимою нам радість несли.

Ось рослина ще одна, добра і цілюща.                           

Для здоров’я дивина – звіробою кущик.

Заспокоїть нерви вам, з грипом вступить в бійку,

Заболіла голова? Вас турбують нирки?

Щось із шлунком негаразд? Хворі ви й печальні?

Засіб є! Врятує вас звіробій звичайний!

Ірис біля стежки синіє,                                                            

Розрісся кущем на межі.

На сонечку квіти він гріє

І листя – зелені ножі.

Синій Паничик заліз аж за тин,     

Кличе в танок гордовитих Жоржин.

Білій Лілеї Майор уклонився –

Сонцем відразу квітник освітився

У лісових мальовничих куточках

Квітнуть конвалії білі дзвіночки.

Це запашна, дуже цінна рослина,

Серце лікує вона у людини.

Латаття  квітка, дуже біла                                

На листочок зручно сіла.

Річка квіточку колише,

Джміль про квітку вірші пише.

Лісова й садова, запашна, медова,                  

Визріла під сонечком малина.

Росами умита, ніжна, соковита,

 Для здоров’я справжня це перлина!

В небо дивляться маленькі незабудки голубі,               

І такі вже запашні їх голівки осяйні!

Може, з неба квіти впали

Й незабудочками стали?

Ой, яка краса в оранжереї –

Там розквітли орхідеї!

Люблять всі дорослі й діти

Їх красиві й ніжні квіти.

Ліс бруньками весь розбух,

Бо відчув весняний дух.

В ньому проліски дволисті

Гріють ніженьки у листі.

Квітне ліс пахучим рястом                      

Дуже пишно, дуже рясно.

В тому лісі рій бджілок

Витанцьовує танок.

Вибіг зайчик на галявку

І завмер від здивування:

Сон-трава свою голівку

Миє росами ізрання.

Вмивалися троянди росою,

Пишалися троянди красою.

І чули ми їх голоси:

• Ми в світі живем для краси!

Фіолетову фіранку                            

Юний ранок відгорнув.

І фіалка на світанку

Пробудилася від сну.

Сильний вітер хилить клени,

В хуртовинах хризантеми

Пригорнулися до хати -

Страшно зиму зустрічати.

Ніжні жовті квіточки

 в гусячої цибульки.

Появились навесні

На радість бджілці і джмелю.

Чорнобривці чорноброві

Квітнуть в тиші вечоровій.

Чорнобривці чарівні

Так і просяться в пісні!

Шипшина цвіте, мов маленька троянда,

Але ми квіток її не чіпаєм.

Для нас її плід – лікувальна принада,

Його ми все літо чекаєм!