Лабораторна робота №4. Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин. Мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова ядра.

Лабораторна робота №4. Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин. Мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова ядра.

Мета:

навчальна: продовжити формувати знання учнів про клітини; закріпити знання про плазматичну мембрану та надмембранні комплекси клітини (клітинну стінку та глікокалікс), про підмембранні комплекси клітини (цитоскелет); закріпити знання учнів про будову та функції ядра.

розвиваюча: розвивати вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати та робити висновки; розвивати спостережливість та увагу.

виховна: продовжити формування пізнавального інтересу та світоглядних ідей в учнів, вміння відстоювати власну точку зору; виховувати бережливе ставлення до життєвих процесів, які відбуваються в живих організмах..

 

Основні терміни і поняття: плазмоліз,деплазмоліз, ядро, цитоплазма, дифузія.

Обладнання: ілюстрації: «Мікроскопічне зображення листка елодеї», «Клітинна стінка рослинної клітини», «Явище плазмолізу», «Основні компоненти ядра», «Ядерна оболонка з порами».

Тип уроку: закріплення знань, умінь та навичок.

Структура та хронометраж уроку:

1. Організаційний етап (2хв)

2. Актуалізація опорних знань (20хв)

3.Мотивація навчальної діяльності (3хв)

4. Закріплення знань, умінь та навичок (50хв)

5. Підсумок уроку (3хв)

6. Інструктаж з домашнього завдання (2хв)

 

 

 

Хід уроку

1. Організаційний етап

(Слово вчителя)

•                 Привітання вчителя з учнями
•                 Перевірка готовності робочих місць до проведення уроку
•                 Перевірка присутніх

 

2. Актуалізація опорних знань

Фронтальне усне опитування

1. Які органели належать до двомембранних?
2. Охарактеризуйте будову мітохондрій.
3. Яка основна функція мітохондрій?
4. Що таке пластиди?
5. Які ви знаєте види пластидів?
6. Які функції виконують пластиди?
7. Охарактеризуйте будову та функції ядра.

Тестування

Варіант №1

1. Двомембранну будову мають такі органели клітини:

А. ядро

Б. хлоропласти

В. рибосоми

Г. мітохондрії

Д. лізосоми

2. Синтез АТФ відбувається в:

А. цитоплазмі

Б. ЕПС

В. хлоропластах

Г. мітохондріях

Д. комплексі Голджі

3. Хлоропласти – органели наступних клітин:

А. ссавців

Б. вірусів

В. грибів

Г. рослин

Д. Євглени зеленої

4. Спадкову інформацію в хлоропластах і мітохондріях несе:

А. ядро

Б. спіралевидна ДНК 

В. ядерце

Г. кільцева ДНК

Д. матрикс

5. Кристи в мітохондріях існують для:

А. збільшення площі синтезу АТФ

Б. міцності

В. зв’язку мембран

Г. поділу

Д. не знаю

6. Серед органічних речовин найбільший запас енергії несе:

А. білок

Б. АТФ

В. жир

Г. вуглевод

Д. не знаю

7. Тилакоїди містяться в:

А. мітохондріях

Б. вакуолях

В. лізосомах

Г. хлоропластах

Д. не знаю

8. Купки тилакоїдів називають:

А. піреноїдами

Б. хроматофорами

В. кристами

Г. пластидами

Д. гранами

9. Внутрішній простір мітохондрій і хлоропластів заповнений:

А. цитоплазмою

Б. матриксом

В. гіалоплазмою

Г. плазмою

Д. не знаю

10. До речовин, які забезпечують автономію мітохондріям і хлоропластам відносяться:

А. кільцева ДНК

Б. рибосоми

В. матрикс

Г. фермент (РНК-полімераза)

Д. кристи

11. Зелені пластиди називаються:

А. ламели

Б. хромопласти

В. лейкопласти

Г. хлоропласти

Д. не знаю

12. Ферменти для синтезу АТФ у мітохондріях містяться в:

А. АТФ-сомах

Б. кристах

В. кільцевій ДНК

Г. матриксі

Д. не знаю

Варіант №2

1. До поверхневого апарату мітохондрій входять:

А. зовнішня мембрана

Б. гіалоплазма

В. внутрішня мембрана

Г. матрикс

Д. не знаю

2. Вирости внутрішньої мембрани хлоропласта:

А. кристи

Б. ламели

В. війки

Г. тилакоїди

Д. не знаю

3. У матриксі містяться:

А. ДНК

Б. рибосоми

В. і – РНК

Г. т – РНК

Д. гранули солей кальцію і магнію

4. Розміри мітохондрій:

А. 0,5 – 10 мкм

Б. 20 см

В. 1 см

Г. 0,01 мкм

Д. не знаю

5. Синтез АТФ у мітохондріях відбувається в:

А. кільцевій ДНК

Б. гранулах

В. рибосомах

Г. внутрішній мембрані

Д. не знаю

6. Де міститься пігмент хлорофіл:

А. стромі

Б. мембрані

В. тилакоїдах

Г. ядрі

Д. матриксі

7. Купки тилакоїдів називаються:

А. кристи

Б. грани

В. хромопласти

Г. ламели

Д. не знаю

8. Силовою станцією клітини називають:

А. лізосому

Б. вакуолю

В. ядро

Г. рибосому

Д. мітохондрію

9. Щілина між зовнішньою і внутрішньою мембранами мітохондрії завширшки:

А. 2 -5 нм

Б. 50 нм

В. 10 – 20 нм

Г. 10 – 100 нм

Д. 1 см

10. Процес фотосинтезу характерний для:

А. мітохондрій

Б. ядра

В. лізосом

Г. хлоропластів

Д. не знаю

11. Функції хлоропластів:

А. фотосинтез

Б. дихання

В. запасати речовин

Г. синтез АТФ

Д. не знаю

12. Чи однакова кількість хлоропластів і мітохондрій у різних клітинах:

А. однакова

Б. різна

В. майже однакова

Г. різниться тільки в деяких

Д. не знаю

3.Мотивація навчальної діяльності

Розповідь

Вода – найважливіша складова кожної живої клітини. При зневодненні виникає дисбаланс, що порушує життєдіяльність, і не рідко призводить до загибелі клітини.

Першою від нестачі води страждає нервова система, оскільки окремі її органи (зокрема головний мозок), на 85% складається з води. Порушення викликані дефіцитом води в клітинах нервової системи, відразу проявляються у вигляді болів, найчастіше це різко виникаючий біль. Найкращими ліками в цьому випадку буде не пігулка, а кілька склянок чистої прохолодної води. Другим від нестачі води починає страждати травний тракт, їжа гірше перетравлюється, погано просувається по кишечнику, нерідко виникають запори. Головними ліками в цьому випадку також є вода, звичайна, чиста, в достатній кількості. Список можна продовжувати і далі, проте результат буде один – вода життєво потрібна кожній системі організму, кожному органу, кожній клітині.

Сьогодні ми з вами розглянем процеси, які відбуваються в клітині, яка збагачена водою, та при нестачі води в клітинах.

Тема: Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин. Мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова ядра.

Мета: ознайомитися з явищами плазмолізу та деплазмолізу, визначити потрібні для цього умови, а також з’ясувати значення цих явищ у процесах життєдіяльності рослинних клітин; ознайомитися з особливостями мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови ядра клітин еукаріотичних організмів.

4. Закріплення знань, умінь та навичок

Бесіда

Давайте пригадаємо, з яких основних складових частин складається клітина?(з оболонки (поверхневий апарат та плазматична мембрана), цитоплазми органел та ядра).

Внутрішній вміст кожної клітини оточує поверхневий апарат. З чого він складається? (з плазматичної мембрани, надмембранних та підмембранних структур).

Дайте характеристику плазматичної мембрани. (Клітини обмежені плазматичною мембраною – плазмолемою. Вона забезпечує обмін речовин із зовнішнім середовищем, а в багатоклітинних – ще й взаємодію клітин між собою. Тому у біологічних мембранах відбуваються процеси, пов’язані зі сприйняття інформації, що надходить із навколишнього середовища, перетворення енергії, захист від проникнення хвороботворних мікроорганізмів, забезпечення нормального функціонування клітин).

З чого складаються надмембранні комплекси клітин? (зі структур, розташованих над плазматичною мембраною. Зокрема, це клітинна стінкаклітин рослин, грибів і прокаріотів, а також глікокалікс тваринних клітин).

З чого складаються підмембранний комплекс? (до нього належать різноманітні структури білкової природи: мікронитки та мікротрубочки. Ці структури утворюють цитоскелет, який виконує опорну функцію, сполучає всі компоненти клітини та сприяє закріпленню органел у певному положенні та їхньому переміщенню в клітині).

Охарактеризуйте функції плазматичної мембрани. (захисна – оберігає внутрішнє середовище клітини від несприятливих впливів; забезпечення обміну речовин з навколишнім середовищем; транспортна – переміщення води та інших речовин в клітину та з неї; опорна – підтримує форму клітини).

Охарактеризуйте пасивний транспорт речовин. (він забезпечує вибіркове проникнення речовин через мембрани. При цьому молекули переміщуються завдяки різниці концентрації речовин по обидва боки мембрани: з ділянки, де їхня концентрація висока, у ділянку, де їхня концентрація нижча. Пасивний транспорт триває доти, доки не вирівняються концентрації речовин по обидва боки мембрани).

Охарактеризуйте активний транспорт речовин. (він здійснюється проти градієнта концентрації (він відображає тиск чистого розчинника чи розчину меншої концентрації на мембрану, що відокремлює його від більш конц. розчину певної речовини). Він пов'язаний з витратами енергії, акумульованої в АТФ. Один із механізмів активного транспорту назвали калій – натрієвим насосом).

Що ви знаєте про цитоз? (Механізм транспорту, який поділяється на ендоцитоз та екзоцитоз. За допомогою ендоцитозу до клітини потрапляють речовини, а за допомогою екзоцитозу виводяться з нього. Ендоцитоз може відбуватися у вигляді: а) фагоцитоз – активне захоплення твердих мікроскопічних об’єктів; б) піноцитоз – процес поглинання клітинною рідиною разом з розчиненими в ній сполуками).

Розповідь з елементами бесіди

А завдяки якій властивості плазматичної мембрани можливий транспорт речовин?

Проникність клітинних стінок рослин проявляється в явищах плазмолізу і деплазмолізу. (ст. 95, мал. 16.2.1)

Плазмоліз – явище відокремлення протопласта (пристінковий шар цитоплазми) від щільної оболонки рослинної клітини, яке властиве лише для живих, функціонально цілісних клітин. Причиною плазмолізу є зменшення об’єму протопласта внаслідок виходу води у гіпертонічному середовищі.

Процес повернення плазмолізованої клітини до вихідного стану називається деплазмолізом, відбувається у гіпотонічному середовищі. Деплазмоліз – зворотний процес, пов'язаний із надходженням води у клітину. Відбувається за рахунок явища осмосу.

Лабораторна робота №4. Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин. Мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова ядра.

(Зошит для лабораторних та практичних робіт. Вихренко Т.К. ст. 12 - 15)

Мета: ознайомитися з явищами плазмолізу і деплазмолізу, визначити потрібні для цього умови, а також з’ясувати значення цих явищ у процесах життєдіяльності рослинних клітин; ознайомитися з особливостями мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови ядра клітин еукаріотичних організмів.

Обладнання: схеми «Плазмоліз та деплазмоліз», «Мікроскопічне збільшення клітини лусочки цибулі», мікропрепарати рослинних і тваринних клітин з добре видимими ядрами, електронно – мікроскопічні фотографії ядер клітин.

Завдання 1.

1.                        Розгляньте схему «Мікроскопічне збільшення листка елодеї» та замалюйте її. Позначте основні компоненти клітини.
2.                        Розгляньте схему «Плазмоліз » та замалюйте її. Опишіть поетапно основні процеси, що відбуваються в клітині.
3.                        Поясніть явище плазмолізу та його значення і житті рослин.
4.                        Розгляньте схему деплазмолізу та опишіть його. Зробіть висновок про значення цих двох процесів в житті рослин.

Завдання 2.

1. Розгляньте схему 1.  «Мікроскопічне збільшення клітини лусочки цибулі» та замалюйте її. Позначте основні компоненти клітини.
2. Розгляньте схему «Плазмоліз » та замалюйте її. Опишіть поетапно основні процеси, що відбуваються в клітині. (Перегляд відеоролику «Плазмоліз»).
3. Поясніть явище плазмолізу та його значення в житті рослин.
4. Розгляньте схему деплазмолізу та опишіть його.
5. Зробіть висновок про значення цих двох процесів в житті рослин.

Завдання 3.

Розгляньте схему рослинних і тваринних клітин (ст. 80 мал. 14.2)

1. Розгляньте мікрофотографії ядра клітини, знайдіть основні складові частини ядра.
2. Замалюйте схему ультрамікроскопічної будови ядра, зробіть основні позначення.
3. Зробіть висновок про особливості будови ядер різних клітин, значення ядра в клітині.

5. Підсумок уроку

На сьогоднішньому уроці ми познайомилися з такими явищами як: плазмоліз і деплазмоліз, зясували їх значення в житті рослин. Розглянули мікроскопічну та ультрамікроскопічну будову ядра клітини.

6. Інструктаж з домашнього завдання

Опрацювати §17,18,21.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема 1. «Мікроскопічне збільшення клітини лусочки цибулі»

Схема 2. Плазмоліз

1. Клітина з постійним шаром протоплазми і центральною вакуолею;
2. Початок плазмолізу, розміри клітини дещо зменшуються;
3. Вакуоля помітно скорочується, протоплазма відходить від клітинної оболонки в її кітах;
4. Протопласт приймає сферичний обрис.

Схема 3. «Плазмоліз і деплазмоліз»

 

Схема 4. Будова ядра

Схема 5. «Мікроскопічне збільшення листка елодеї»