Лабораторна робота №8 Тема: «Зняття вольт-амперної характеристики тиристора».

Лабораторна робота №8

Тема: «Зняття вольт-амперної характеристики тиристора».

Мета: зняти дослідним шляхом вольт-амперну характеристику тиристора, визначити його пара­метри за характеристикою та порівняти їх з довідковими данима.

1. Короткий теоретичний опис.

Тиристором називається напівпровідниковий прилад з трьома та більше р—п-структурами, на вольт-амперній характеристиці якого є ділянка з негативним опоромі.

Тиристори поділяються на діодні (диністори), тріодні (триністори), запірні та симетричні (симістори).

Диністор складається з трьох переходів і має структуру р—п—р—п (рис. 43, а). Вмикають його так, щоб перший та третій запірні шари були відкриті, а другий — закритий. В цьому стані, якщо подати на диністор на­пругу вмикання Uвимк, відкривається другий перехід і струм стрибком збільшується до номінального значення / . При зменшенні струму диністор повертається в початковий стан. На його вольт-амперній характеристиці є ділянка з негативним опором (рис. 43, б). Ця фізична властивість диністорів дає змогу використовувати їх у схемах швидкодіючих електронних перемикачів. Умовне графічне позначення диністора показано на рис. 43, в.

Триністор (рис. 44, а) відрізняється від диністо­ра тим, що він має третій вивід від шару з дірковою електропровідністю, який дає змогу керувати перемикан­ням цього приладу. Якщо напругу на його керуючий електрод не подавати, то вольт-амперна характеристика матиме такий самий вигляд, як і у диністора (крива 3 на рис. 44, б). Якщо на керуючий електрод триністора пода­ти напругу, то можна здійснити його перемикання, тобто

проходження електричного струму через усі переходи триністора. Струм керування в кілька тисяч разів менший від струму перемикання, що дуже важливо в схемах керування.

Триністори можуть працювати в колах керування постійного та змінного струмів, у схемах випрямляння та ін. Умовне графічне позначення триністора зображено на рис. 44, а.

Для виконання цієї лабораторної роботи необхідно вибрати вимірювальні прилади, виходячи з типу досліджуваного тиристора (табл, 30).

Таблиця 30

2. Порядок виконання роботи.

2.1.  Ознайомитися з лабораторною установкою.

2.2. Скласти електричну схему згідно з карткою-завданням Р20.1 для дослідження тиристора.

2.3.  Повзунки змінних резисторів R1 і R3 встановити в крайнє нижнє положення.

2.4.  Перемикачі SА1 і SА2 повинні знаходитися в поло­женні, показаному на схемі.

2.5.  Замикаючи перемикач SА1 і встановлюючи струм керуючого електрода Iкер = 5, 10, 20, З0, 60, 90 …мА, зняти вольт-амперну характеристику Iпр = f(Uпр) тиристора. Змі­нюючи  напругу джерела живлення GВ2 за допомогою резистора КЗ, зафіксувати струм Iпр і напругу Uпр переми­кання; дані занести в табл, 1

Таблиця 1

2.6. Зняти вольт-амперну характеристику Iзв = f(Uзв) ти­ристора при Ікер = 0 та зворотному вмиканні джерела живлення ОВ2_. Керуючий електрод тиристора при цьому від джерела живлення від'єднати перемикачем SА1, а перемикач SА2 перевести в інше положення. Результати вимірювань занести в табл. 2.

Таблиця 2

2.7. Для зняття вольт-амперної характеристики Iпр = f(Uпр) при Ікер = 0, що відповідає прямому вмиканню тиристора, перемикач SА2 перевести в початкове поло­ження. Результати вимірювань занести в табл. 3.

Таблиця 3

2.8.  За даними табл. 1, 2, 3 побудувати вольт-амперну характеристику тиристора.

3. Контрольні питання.

3.1. Яке призначення диністорів і триністорів?

3.2. Як класифікують­ся й позначаються диністори та триністори?

3.3. Скільки переходів має тиристор?

3.4. Який вигляд має вольт-амперна характеристика тиристора та чим він пояснюється?

3.5. Яке призначення керуючого електрода в тиристорі?

4. Зробіть висновок проведенної роботи.