Лекція 13. Нетрадиційні методи оздоровлення

Лекція 13. Нетрадиційні методи оздоровлення

План:

                                                          Вступ

1. Характеристика футбол-гімyастики та Тай-цзи-Цигун терапії.

2. Характеристика Шоугун-терапії та масажу.

3. Методика арт-терапії, та Су-джок терапії.

4. Характеристика психо-гімнастики та ігор-медитакій.

5. Методика загартування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   ВСТУП

        Фізичне виховання школярів — організований процес, спрямований на їхній фізичний розвиток, рухову, фізичну підготовку до творчої життєдіяльності, набуття знань, умінь та навичок з фізичної культури. Його пріоритетні завдання - формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров'я дітей через комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів. Заняття з фізичної культури, ранкова, гігієнічна, коригувальна гімнастика, фізкультурні хвилинки, динамічні паузи, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри, піші переходи, спортивні вечори, розваги та свята, дні здоров'я тощо. Усе це становить структуру фізичного виховання.

      Дуже важливо надавати процесу фізичного виховання оздоровчої спрямованості. Наповнення занять з фізичної культури, ранкової гімнастики та інших форм роботи різноманітними рухами у комплексі з традиційними та нетрадиційними оздоровчими технологіями збагатять дітей знаннями про особисте здоров'я, сформують у* них уміння та навички оздоровлення та відновлення власного організму. У дошкільнят з'явиться потреба та бажання бути здоровими, не хворіти, вести здоровий спосіб життя, сформується емоційно-ціннісне ставлення до себе, свого організму.

     Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей дошкільного віку у ДНЗ слід виокремити: фітбол-гімнастику, художню гімнастику, пальчикову (вправи, ігри, картинки), дихальну та звукову гімнастику, імунну гімнастику, гідро-, аеробіку, психо-гімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми). Для зміцнення фізичного здоров'я дітей і формування у них впевненої красивої постави, створення позитивних емоцій і оптимістичного світовідчуття, як нетрадиційні методи оздоровлення використовують також елементи хатха-йоги, релаксації, масажу і самомасажу. Ці методики мають ряд переваг серед інших видів фізичної активності: вони не вимагають великих приміщень і дорогого обладнання для занять, можуть проводитися з дітьми як молодшого, так і старшого віку. Крім цього, східна гімнастика є чудовим засобом естетичного і морального виховання: завдяки таким вправам не лише покращується здоров’я

а й формуються красива фігура, правильна постава і енергійна хода, поліпшується координація рухів, виробляється сила волі, витримка і впевненість у собі. Ці заняття вчать малюків долати труднощі, підвищують життєвий тонус і працездатність, створюють гарний настрій.

1.                 Характеристика футбол-гімнастики та Тай-цзи-цигун терапії

Фітбол-гімнастика. Досить цікавими є поєднання казко-терапії з нетрадиційними методами зміцнення фізичного здоров’я дітей, зокрема, фітболом. Ці заняття сприяють корекції психомоторного, мовного, емоційного, загального психічного розвитку дітей дошкільного віку. Фітбол-гімнастика включає виконання гімнастичних вправ на великих надувних м’ячах різного розміру і конфігурації. Вправи на -м’ячах можна використовувати у навчально- виховному процесі під час різних організаційних форм роботи з дітьми як на заняттях з фізичної культури, фізкультпаузах, валеохвилинках, святах, розвагах тощо так і на прогулянках.

Одним із основних засобів комплексу нетрадиційних засобів і методів фізичної культури для дошкільнят, які мають відхилення дихальної системи, є Тай-цзи-цигун терапія, здійснювана за принципом лаоської дихальноі гімнастики. Дихання є важливою ланкою дихальної гімнастики і використовується з метою лікування та профілактики підтримки психічного і фізичного здоров’я. Цілющі механізми лаоської дихальної гімнастики полягають у тому, що вони дають позитивний вплив на кору великих півкуль мозку і вегетативних центрів підкірки, на ендокринну, імунну, дихальну, серцево-судинну, травну, сечо-статеву системи організму людини.

2.                 Характеристика Шоугун-терапії та масажу

Шоугун-терапія. Це ефективний засіб для розвитку і підвищення імунного стану людини, зокрема, дитини дошкільного віку. Шоугун-терапія - це робота з внутрішньою енергією за допомогою рук. Ще у давньокитайській

 

медицині були добре відомі зони на тілі людини, де сконцентрована практично повна інформація про внутрішні органи. Ці зони: долоні рук, вушні раковини, обличчя, ступні ніг. Пальці і долоні розглядаються як кінцеві чи початкові зони п’яти енергетичних каналів. Великий палець звільняє чи концентрує енергію каналу легень. Вказівний - пов’язаний з каналом товстої кишки. Середній - з каналом перикарда. Безіменний - з каналом "трьох обігрівачів". Мізинець - з каналом серця.

      Основу методики вправ шоугун-терапії становить спосіб концентрації , енергії. Для використання цього методу необхідно провести діагностичне обстеження, котрі необхідні для того, щоб виявити симптоми наявності або відсутність енергії у різних органах.

       Масаж - не засіб терморегуляції, тактильний подразник, заспокійливий засіб для зняття втоми. Він підвищує опірність організму і корисний у будь- якому віці.

       Для зміцнення імунної системи дітей застосовуються різні види лікувально- профілактичного масажу, а саме: масаж стопи (у положенні стоячи або сидячи катати ступнею маленькі м'ячі з нерівною поверхнею, кульки); крапковий, "пляшковий", щіточковий масаж, масаж за допомогою махрової рукавички, "горіховий масаж" (2-Зсекунди) тощо.

      Зокрема, суть точкового масажу - масажування біологічно активних точок, більшість яких розміщена на обличчі та шиї. За допомогою "горіхового масажу" активізуються енергетичні точки. Усі види масажу можна проводити як в дитячому садку так і вдома.

     За останні роки популярності набуло застосування у практиці роботи ДНЗ оздоровчих технологій, що використовуються з профілактично-лікувальною метою, серед них можна виділити наступні: фітотерапія (чаї, коктейлі, фітомішечки); аромотерапія (ароматизація приміщення); вітаміно-терапія (вітамінізація страв).

 

3.                 Засоби фітотерапії та аромотерапії

Фітотерапія. Незважаючи на бурхливий розквіт хімії, появу нових високоефективних ліків, останнім часом спостерігається повернення до древніх методів народної медицини, що нагромадила неоціненний досвід відновлення здоров’я людини, перевірений роками. Одним з таких методів є фітотерапія. Ефективність траволікування аніскільки не поступається іншим методам терапії. В умовах дитячого дошкільного закладу персонал має великі можливості для використання фітотерапевтичних методів профілактики, реабілітації і лікування своїх вихованців.

Фітотерапія застосовується при захворюванні всіх органів і систем людини, навіть, може застосовуватися як профілактичний засіб, може бути одним із засобів підвищення фізичної активності людини.

Існують трави, рослини, які мають вітамінний комплекс, що, звісно, дуже впливає на самопочуття.

Аромотерапія - лікування ароматами. Народний досвід минулого і дослідження вчених довели, що запахи здатні керувати настроєм і працездатністю. Аромотерапію застосовують у поєднанні із музикотерапією. Сеанс триває 20-30 хвилин. Курс аромотерапії (від 10 до 20 сеансів) призначений для ослаблених, пригнічених чи, навпаки, перезбуджених дітей.

1939-го року фізіолог Д.І.Шатенштейн вперше науково обґрунтував і експериментально довів, що деякі нюхові подразники впливають на багато функцій організму людини і особливо на працездатність. Приміром, пахощі лаванди і розмарину діють заспокійливо і усувають стан стресу, запахи лимона і евкаліпта збуджують нервову систему і підвищують працездатність. Ефірна олія садового чебрецю чудово діє на вегетативну нервову систему. Мігрень і нудота відступають при вдиханні пахощів м'яти. Тривале вдихання лаванди забезпечує снотворний ефект, як і ромашки, валеріани, тім'яну, фенхеля і меліси. Ефірні олії базиліка, коріандру, дягеля, шкірки лимона, майорану, петрушки, евкаліпта тонізують, а фіто-композиції з базиліка, коріандру,

розмарину, м'яти, тім'яну і вербени створюють пахощі, чудово заспокійливі на перезбуджену нервову систему. Настоянка верби знімає напругу, дратівливість, плаксивість, жалість себе, наводить людину у стан рівноваги. Настоянка гостролиста зменшує злобність.

       Щоб перевірити, чи підходить настоянка дитині, досить втерти кілька крапель у скроні, до області щитовидної залози. При позитивній реакції настає приємне почуття розслаблення м'язів.

    Використання під час занять і у повсякденні дошкільного навчального закладу техніки аромотерапії дозволить організувати освітньо-виховну роботу з більшою користю і додатково оздоровчим ефектом.

     Як показала практика, досить ефективним є впровадження у процеси життєдіяльності дитини оздоровчих технологій терапевтичного спрямування, до яких відносяться: арт-терапія, піскова терапія, казкотерапія, ігрова терапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія тощо. У щоденному житті дитини варто використовувати різноманітні оздоровчі технології.

      Хромотерапія - наука, що вивчає властивості кольору. Кольору здавна приписувалося магічне значення. Він сприятливо чи негативно діє на людину, адже в людини зір є найважливішим із усіх видів відчуттів.

     Вплив кольору на людей неоднозначне і суто індивідуальне. Він має вибірковий характер, і це потрібно враховувати, регулярно працюючи з дошкільнятами. Енергія кольору та колірні відчуття впливають на функції вегетативної нервової системи, ендокринних залоз та інші життєво важливі органи та процеси в організмі. Так, синій колір заспокійливо впливає на організм, розслаблює, знімає спазми, зменшує головний біль, знижує апетит. Блакитний колір надає гальмівну дію у стані психічного порушення. Фіолетовий колір надає гнітючу дію на психічні і фізіологічні процеси, знижує настрій людей. Червоний колір активізує, підвищує фізичну працездатність, викликає відчуття теплоти, стимулює психічні процеси. Зелений колір заспокоює, створює добрий настрій. Цей колір сприятливо впливає на соматично ослаблених дітей, під час лікування запалень, при ослабленні зору.

Рожевий тонізує при пригніченому настрої, а жовтий колір - колір радості, спокою, теплоти, нейтралізує негативні дії.

Встановлено, що вживання овочів і фруктів потрібного кольору, носіння одягу певних квітів також можуть дати позитивний терапевтичний ефект.

Знання "абетки кольору" - "ліки" для внутрішнього потенціалу розвитку внутрішніх ресурсів людини.

4.                 Методика арт-терапії, хромотерапії

      Арт-терапія. Останніми роками зріс інтерес фахівців до механізмів впливу на дитину. Сучасна психологія і педагогіка значною мірою орієнтована на використання у корекційній роботі різних видів мистецтв, як важливого засобу виховання гармонійної особистості дитини, її культурного розвитку.

      Поняття "арт-терапії" (художня терапія, терапія мистецтвом) виникла у контексті ідей З.Фрейда і К.Юнга і розглядалася як один із методів терапевтичного впливу у вигляді художнього (образотворчого) творчості. Нині поняття "арт-терапія" має низку значень: 1) сприймається як сукупність видів мистецтва, які у лікуванні й корекції; 2) як комплекс арт-терапевтичних методик; 3) як напрям психотерапевтичної і психокорекційної практики; 4) як засіб. Арт-терапію використовують як самостійно, так і у поєднанні із медикаментозними, педагогічними засобами.

      Сутність арт-терапії полягає у терапевтичному і корекційному впливі на людину і проявляється у реконструюванні психотравмуючої ситуації з допомогою художньо-творчої діяльності, виведенні переживань на зовнішню форму через продукт художньої діяльності.

      Нині арт-терапія у широкому значенні включає в себе: ізотерапію (ліку­вальний вплив засобами образотворчого мистецтва: малюванням, ліпленням, декоративно-прикладним мистецтвом та інших), бібліо-терапію (лікувальний вплив читанням), іммаготерапію (лікувальний вплив через образ, театралізацію), музикотерапію (лікувальний вплив через сприйняття музики),

вокалотерапію (лікування співом), кінезитерапію (танцтерапія, хореотерапія, коррекційна ритміка - лікувальний вплив рухами).

Різні варіанти арттерапії дають можливість самовираження, самопізнання і дозволяють особистості піднятися на більш високу щабель свого розвитку.

    Казкотерапія. Народження здорової дитини стало рідкістю, зростає кількість вроджених аномалій, мовних розладів у дітей. І значна роль в подоланні вад належить корекційному фізичному вихованню.

Ефективність виконання дошкільниками фізичних вправ значно поліпшується, якщо їх виконання відбувається на позитивному емоційному тлі, яке, зокрема, може забезпечити використання фольклорних творів, (потішок, загадок, казок, приспівок).

Науково доведено, що фольклор є одним із найвпливовіших засобів урізноманітнення процесу фізичного виховання шляхом знаходження нових форм розвитку творчо-рухової ініціативи дітей.

Ці методики мають ряд переваг серед інших видів фізичної активності: вони не вимагають великих приміщень і спеціального обладнання для занять, можуть проводитися з дітьми як молодшого, так і старшого віку.

    Су-Джок терапія — це система лікування шляхом стимуляції певних точок різними методами (голками, насінням, лазером, пальцевим тиском). Дані точки розташовуються в області кисті і стопи людини. В корейській мові „су- джок” означає „кисть-стопа”. Кисть і стопа є „дзеркальним відображенням” тіла людини, і володіють функцією „дистанційного керування”, яка може використовуватися для лікування захворювань. Дія на певні точки нормалізує енергетичний стан меридіанів тіла і є ефективним методом лікування багатьох захворювань.

    Звукотерапія. Двома основними її елементами є споріднені методи — музикотерапія і звукотерапія. Обидва підходи націлено на зміцнення фізичного і психічного здоров'я людини.

 

Психогімнастика - набуття досвіду емоційних переживань, спілкування. Завдання “психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.

Ігри-медитації, тематика яких, може бути довільною, але обов'язково тут задіяні кращі людські почуття: доброти, милосердя, щирість, терплячість. Більшість вправ передбачає перебування дитини якийсь час у нерухомій позі, але є і такі вправи, що потребують виконання певних рухів. Наприклад, в одному випадку діти уважно розглядають якийсь предмет, в іншому - із заплющеними очима щось повторюють за вихователем або просто слухають, як шумить вітер у гілках дерев, як співають пташки. В основі медитацій лежить контроль за власною увагою, бо під час них діти певний відрізок часу вчаться зосереджуватися на одному предметі або процесі. Психологічний тренінг, яким є гра-медитація, забезпечує стан врівноваженості і душевного спокою, що налаштовує малюка на відповідну роботу.

Загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров’я та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

      Ці заходи, направлені на зміцнення адаптаційних можливостей організму дитини до несприятливих факторів зовнішнього середовища, емоційних стресів, стимуляцію природної резистентності організму.

 

 

 

 

 

      Контрольні питання:

1. Фітбол гімнастика.
2. Масаж.
3. Методика арт-терапії.
4. Ігри-медитації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Актуальні проблеми профілактичної медицини дітей та підлітків в Україні / Н.С. Полька, Г.М. Єременко, Т.О. Дибенко [та ін.] // Мед. вести. - 1997. -№3.-С. 2-3.
2. Оценка эффективности профилактических мероприятий на основе измерения адаптационного потенциала / Баевский Р.М., Берсенева А.П., Бакулин В .К. и др. И Здравоохр. Рос. Федерации. - 1987. - № 9. - С. 6-9.
3. Калиниченко І. Інформативність індексних способів оцінки соматотипів у дітей // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Збірник наукових праць. - 2009. - № 3. - С. 72-75.
4. Федорців О.Є. Проблема якісної та кількісної оцінки стану здоров’я дітей І О.Є. Федорців, Н.Ю. Лучишин // Современные проблемы педиатрии // IV Республиканская научно-практическая конференция с международным участием. - Евпатория, 2007.
5. Романовська Ю.М. Фізичний розвиток та адаптаційні можливості школярів із залізодефіцитним станом / Ю.М. Романовська // Вісник СумДУ. Серія Медицина. - 2009. - Т. 2, № 2. - Є. 128-133.
6. Костенко А.В. Адаптаційно-резервні можливості здорових дітей молодшого шкільного віку та метаболічна корекція їх порушень: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.10. - Київ, 2008. - 40 с.