Лекція 5. Травми ОРА у школярів

Лекція 5. Травми ОРА у школярів

План

1.       Загальне поняття про шкільний травматизм.

2. Основні причини виникнення травм.

3. Види травм.

1. Загальне поняття про шкільний травматизм

Зростаюче значення фізичних вправ в оздоровленні сучасних школярів обумовлює особливу актуальність проблеми попередження травм на уроках фізичної культури і ефективного застосування профілактичних і реабілітаційних вправ. В останні роки кількість травм на уроках фізкультури помітно зростає, нерідко зустрічаються важкі травми. Головна їх причина — байдуже ставлення до учнів, незадовільна організація і методика проведення занять, слабка фізична підготовленість учнів. Найбільша кількість травм (до 86%) припадає на середній і старший шкільний вік. Травми, які виникають на уроках фізичної культури можна розділити на три групи:

•                    легкі травми (47.7%), які потребують лише амбулаторного лікування до 5 днів;
•                    середні (31.9%), до яких належать забої, гемартрози та рани з терміном лікування більше 5 днів, а також розтягнення зв'язок та м'язів;
•                    важкі травми (20,7%), переломи кісток, розриви сухожилок, вивихи, струс мозку, забій головного мозку.

Локалізація травм: верхні кінцівки - 51%; нижні — 30%; голова -^10%; тулуб - 9%.

Характер травм: забої та зсадини - 46%; переломи кісток Л 22%; пошкодження зв'язок — 16%; рани — 10%; струс мозку — 2%; сторонні тіла — 2%; вивихи - 1%.

Травма - це ушкодження, або порушення тканини викликане зовнішньою дією (механічною, фізичною, хімічною та ін.).

Травми розрізняють за ушкодженнями: зовнішніх покриттів (відкриті чи закриті), за ушкодженою поверхнею (макротравми або мікротравми), за тяжкістю дії на організм (легкі, середні, тяжкі).

Легкими вважаються травми, що не викликають значних відхилень в організмі, не призводять до втрати фізичної працездатності; при середніх травмах зміни в організмі виражені, фізична працездатність порушена; тяжкі травми викликають настільки різкі порушення здоров'я, що потерпілих требагоспіталізувати, або тривалий час лікувати в амбулаторних умовах.

2. Основні причини виникнення травм

Основні причини виникнення травм поділяють на кілька груп:

•                    Неправильна організація і методика проведення уроків фізичної культури.

До організаційних недоліків відносять нераціональне складання розкладу занять, порушення порядку на заняттях (досить велика група в одного вчителя, присутність сторонніх на заняттях, погано охороняється зона падіння снарядів при метаннях). Порушеннями правильної методики проведення занять є недостатнє врахування стану здоров’я, вікових і статевих особливостей, рівня фізичної підготовленості, недотримання послідовності, поступовості у збільшенні навантаження і принципу індивідуального підходу, відсутність розминки, надійної страховки тощо.

•                    Порушення правил утримання місць і умов безпеки. Сюди належать незадовільний стан і утримання місць занять (нерівний грунт на майданчиках, поганий стан місць відштовхування і приземлення під час стрибків у довжину, недостатнє освітлення, погана вентиляція та ін.), незадовільна якість спортивного обладнання і інвентаря, нехтування захисними пристроями, а також невідповідність спортивного костюма і взуття.
•                    Незадовільна виховна робота з учнями, у результаті чого можливі недисциплінованість, грубість, застосування заборонених прийомів тощо.
•                    Порушення вимог лікарського контролю: допущення до занять без дозволу лікаря, а також після перенесених захворювань і травм, грубе порушення гігієнічного режиму та ін.
•                    Несприятливі метеорологічні умови: дуже низька чи висока температура повітря, ураган, град, заметіль та ін.

   3. Види травм

•                    Травми можуть бути закриті (без ушкодження цілості шкіри) і відкриті (з порушенням цілості її). Відкриті ушкодження небезпечні тим, що через рану може потрапити інфекція і ускладнити загоєння. Будь-яка травма супроводжується, розпадом тканин, функціональними розладами і характерними місцевими ознаками: болем, кровотечею (зовнішньою чи внутрішньою), припухлістю, почервонінням, підвищенням місцевої температури і розладами функції органа. При травмі визначаються зміни в ушкодженому органі, але, крім того, в організмі відбувається ряд загальних реакцій (подразнення нервової системи, підвищення температури тіла, зміни в крові та ін.). Тому травму розглядають як травматичну хворобу.
•                    Раною називається відкрите ушкодження, при якому порушена цілісність шкіри або слизової оболонки. Основні ознаки рани: кровотеча, розходження країв, біль, порушення функцій. Рана небезпечна попаданням інфекції, важкими ускладненнями, такими як стовбняк і газова гангрена.
•                    Забої - закрите механічне пошкодження тканин або органів, внаслідок удару тупим предметом. Забої часто супроводжуються переломами, вивихами. При забоях нерідко розриваються судини із крововиливами в них. Характерними ознаками забою є припухлість, посиніння, гематома.
•                    Потертості - пошкодження шкіри, яке виникає у результаті тривалого тертя ділянки шкіри одежою, взуттям, знаряддям. Ознаки: припухлість, почервоніння, утворення пухирів.
•                    Зсадина - поверхневе пошкодження шкіри (епідерміса), яке виникає в наслідок тертя об твердий предмет, бігову доріжку, канат. Ознаки, сильний біль, капілярна крово- і лімфотеча. Пошкодження м’язів - розтягнення, розриви і надриви. Виникають у наслідок різкого напруженням м’язів або сильного удару. Ознаки: крововилив, біль, порушення рухів, функцій. Розриви сухожилок і фасції - різкий біль, порушення активних рухів, утворення м’язової грижі.
•                    Вивих ~ стійке зміщення кісток із суглобових поверхонь. Супроводжуються розривом сумки і пошкодженням м'яких тканин. Виникають у наслідок надмірних заамплітудою рухів, а також прямого удару. Ознаки: сильний біль, вимушене положення кінцівки, зміна конфігурації суглоба. Гострі патологічні стани
•                    ПІок — стан різкої слабості, загальної пригніченості організму. Може виникнути при великих травмах, опіках, отруєнні.
•                    Колапс — раптовий спад сили, різке послаблення серцевої діяльності і всіх функцій організму через порушення кровообігу.
•                    Непритомність - раптова втрата свідомості (супроводиться різким послабленням дихання і кровообігу), внаслідок гострого недокрів'я мозку, тривалого фізичного навантаження, сильного болю, тяжких психічних переживань, недокрів'я.
•                    Гравітаційний шок зумовлюється різким порушенням серцевої діяльності.
•                    Може виникнути після вправ з максимальними навантаженнями. Якщо учень після бігу відразу ж зупиниться і постоїть, розслабивши м'язи, то він може втратити свідомість; артеріальний тиск різко падає, пульс початку збільшується, а потім слабне. Це трапляється внаслідок раптового виключення головного фактора руху крові по венах - "м'язової помпи", судини нижніх кінцівок залишаються розширеними, переповнені кров'ю також судини внутрішніх органів черевної порожнини. Отже, різко погіршується кровопостачання всіх органів, перш за все мозку. Наслідок - втрата свідомості. Тому після великого навантаження не треба раптово зупинятися, а продовжувати рух, поступово знижуючи темп, глибоко дихати.
•                    Ортостатичний колапс за своїм характером подібний до гравітаційного шоку. Виникає він внаслідок порушення притоку венозної крові до серця і буває у фізично слабо розвинутих учнів.
•                    Струс мозку - дуже серйозний патологічний стан внаслідок травми голови, різкого струсу усього тіла. Ознаки: втрата свідомості (від кількох секунд до кількох днів), різка блідість, звуження зіниць, слабкий уповільнений пульс, поверхневе дихання, нудота, головний біль, блювання, втрата свідомості. При поверненні свідомості - скарги на запаморочення, він блює (серйозний симптом), гикає, втрачає пам’ять на події, що передували травмі.
•                    Нокаут - дуже тяжкий стан, що супроводжується розладом функцій організму.
•                    У разі нокауту різко уповільнюється серцева діяльність, настає спазматичне скорочення діафрагми, внаслідок чого зупиняється дихання, відчуття серцевої нудьги, що може закінчитись втратою свідомості. Нокаут може виникнути в учня при нанесенні сильного удару у нижню щелепу, перенісся, скроню, бокову поверхню шиї, сонячне сплетіння, у праве і ліве підребер'я.
•                    Посттравматичний невроз може виникнути після перенесеної механічної травми, він виражається у різкій емоціональній збудженості, роздратованості, схильності до сліз, а іноді й до агресивності.
•                    Сонячний удар — тяжкий розлад мозкової діяльності (майже до втрати свідомості). Виникає при тривалій дії прямих сонячних променів на неприкриту голову, тіло. Тепловий удар виникає внаслідок сильного перегрівання тіла при зменшеній тепловіддачі.
•                    Утоплення - тяжке порушення загального стану організму при тривалому перебуванні під водою. При "власне утопленні", спричиненому лише задушенням внаслідок потрапляння води у дихальні шляхи, відмічається різкий ціаноз шкіри і слизових оболонок, переповнених кров'ю. Утоплення може бути викликане і раптовою рефлекторною зупинкою серця та дихання внаслідок подразнення холодною водою рецепторів шкіри (холодовий шок).

                Контрольні питання:

1.Загальне поняття про шкільний травматизм.

2.Основні причини виникнення травм і патологічних станів на уроках фізичної культури.

3.Види травм.

4.Гострі патологічні стани.

5.Невідкладна допомога при різних травмах і гострих станах.

Література:

1.                 Виру А А., Смирнова ТА. Аэробные упражнения. - М.: Физкультура и спорт, 1988.-142 с.
2.                 Дубогай А.Д. Управлять здоровьем смолоду. - К: Молодь, 1985.
3.                 Душанин С. А., Иващенко Л. Я., Пирогова Е. А. Тренировочные программы для здоровья. - К.: Здоровье, 1985.
4.                 Кузнецова Т. Д, Левитский П. М. Язловецкий В. С. Дыхательные упражнения в физическом воспитании - К.: Здоровья, 1989 - 136 с.
5.                 Колесова Д. В. Физическое воспитание и здоровье школьников. - М.: Знание, 1983-62 с.
6.                 Лечебная физическая культура: Учеб. Для ин-тов физ. культ./Под ред. Попова — М.: Физкультура и спорт, 1988. - 271 с.