ТЕМА: Поняття методів, форм, прийомів і засобів навчання в освітньому процесі.
План
Ніде правди діти: деколи виникає плутанина у розумінні — а отже й застосуванні — таких ключових понять, як «методи», «форми», «прийоми» і «засоби навчання». Спробуймо разом з’ясувати, як їх розрізняти одне від одного
З-поміж чотирьох понять «методи» — найємкіше. Воно включає решту термінів.
Методи — це СИСТЕМА різних ВИДІВ навчальної діяльності учнів, які організовує вчитель на уроках.
У сучасній школі на основі теорії цілісності педагогічного процесу методи навчання класифікуються на великі групи. Серед інших та найбільш впізнаваних у педагогічній діяльності є
методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
Це сукупність методів, спрямованих на передачу і засвоєння учнями знань, формування умінь та навичок.
Перша підгрупа (С. І. Перовський, Є. Я. Голант) — за д ж е р е л о м передачі і сприймання навчального матеріалу:
А) Словесні методи — це розповідь, пояснення, бесіда на уроці, лекція. Ці методи найчастіше вибирає вчитель при пояснювально-ілюстративному навчанні для ознайомлення учнів з новими темами.
Основна сила словесного методу полягає у слові. Від володіння вчителем яскравою, емоційною мовою залежить успіх сприймання. Мовна культура вчителя — одна з найважливіших умов його професіоналізації, вона також є зразком для формування культури мови учнів.
Б)) Наочні методи поділяються на три групи:
1) методи ілюстрації (використання плакатів, карт, портретів, фотографій, схем, репродукцій, звукозаписів тощо).
2) методи демонстрації (наочно-чутєве ознайомлення учнів з явищами, процесами, об'єктами в їх природному вигляді).
3) метод спостереження - передбачає тривале цілеспрямоване сприймання об'єктів чи явищ із фіксацією змін, які в них відбуваються; розкриття сутності явищ.
В) Практичні методи: досліди; вправи; навчальна праця; лабораторні, практичні і дослідні роботи; твори, реферати учнів; виготовлення наочних посібників для уроків. Ці методи здебільшого служать закріпленню та формуванню практичних умінь для застосовування знань, які поступово перетворюються на навички — напівавтоматичні дії учня. Практичні методи в основному мають репродуктивний характер, повторюють задані зразки.
Друга підгрупа (С. Г. Шаповаленко) методів організації і здійснення навчання, що об'єднуються за л о г і к о ю передачі і сприймання навчальної інформації,називаються індуктивними та дедуктивними.
Індуктивний спосіб навчання (від часткового до загального) - схід від одиничних фактів до широких узагальнень (передбачає спочатку викладання фактів, демонстрацію дослідів і наочних посібників, виконання вправ, а потім поступового підведення учнів до узагальнень, визначення понять, формулювання законів).
Дедуктивний метод – перехід від загального до часткового, від припущень до висновків. Учитель спочатку повідомляє загальне положення, формулу, закон, а потім поступово виводить часткові випадки. Індуктивний метод забирає більше часу на пояснення нового матеріалу, ніж дедуктивний. Коли правило (закон) є надто зрозумілим і не потребує доказів, дедукція виявляється ефективнішою, а індукція — зайвою. Дедуктивний метод краще розвиває абстрактне мислення, сприяє швидкому засвоєнню матеріалу.
Третя підгрупа (М. А. Данилов, Б. П. Єсипов) — це методи організації с а м о с т і й н о г о мислення школярів у процесі оволодіння знаннями, формування умінь і навичок. Вони поділяються за ступенем мислення учнів на репродуктивні та проблемно-пошукові (творчі).
Репродуктивні методи передбачають активне сприймання, запам'ятовування навчального матеріалу і здатність його відтворити. Для цього використовуються словесні, наочні і практичні методи.
Проблемно-пошукові (творчі) методи навчання (І. Я. Лернер, М. М. Скаткін) передбачають підвищену активність учнів у процесі навчання.
Творчість учнів у процесі такого навчання має здебільшого репродуктивний характер. Учитель створює проблемну ситуацію, колективно її обговорює, робить правильні висновки, пропонує проблемне завдання. Учні висловлюють припущення про шляхи розв'язання проблемної ситуації, потім вони узагальнюються, виявляється причина явища, пояснюється її походження і вибирається раціональний варіант розв'язання проблемної ситуації. Проблемне навчання здійснюється за допомогою словесних, наочних і практичних методів навчання.
Недоліки проблемних методів полягають у тому, що ці методи вимагають більше часу для вивчення нового матеріалу, менше формують практичні вміння і навички учнів, малоефективні при вивченні нових розділів, складних тем. Пошукові методи потрібно поєднувати з іншими видами роботи на уроці.
Форми і засоби організації навчальної діяльності
Метод як спосіб навчання складається з:
Основними формами організації навчальної діяльності — залежно від методу навчання — є різні типи уроку:
Стандартні:
Нестандартні :
Учитель організовує їх як у межах уроку, так і в позаурочний час.
Прийоми – це способи взаємодії.
Прийоми — це все те, що має зробити вчитель, аби реалізувати задуману форму уроку.
НАПРИКЛАД, Урок-прес-конференція (рольова гра) має містити такі прийоми, як:
Засоби навчання – матеріально-технічна основа уроку
До відома
Від отриманої інформації учень ефективно засвоює та запам’ятовує:
Урок повинен бути пронизаний творчістю і, разом з тим, залишатись уроком.
(С.І.Гессен)