Лекція СТОРІНКАМИ ЗАГАЛЬНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ

Правовий лекторій

ЩО ТАКЕ ПРАВА ЛЮДИНИ?

 

Сторінками Загальної декларації прав людини

Бесіда 1

 

Запитання до аудиторії:

- Що таке права людини? (Записати відповіді дітей)

 

Права людини – можливість щось робити і здійснювати.

Права людини:

- природні (надані людині, бо вона – людина);

- універсальні (є однаковими для всіх людей без будь-яких обмежень);

- невід’ємні (не можна позбавити людину цих прав);

- неподільні (всі люди наділені правом на свободу, безпеку та гідні людини норми громадського життя).

 

З 1 вересня 1939 року по 2 вересня 1945 року тривала Друга світова війна, яка забрала життя понад 55 мільйонів людей на планеті. Це дуже велике число! Війна – це лихо, яке несе тільки нещастя.

Після закінчення Другої світової війни, щоб унеможливити в подальшому повторення її жахіття, світове співтовариство заснувало у 1945 році Організацію Об’єднаних Націй, членом якої з перших днів її існування є Україна.

 

1946 року Організація Об’єднаних Націй заснувала Комісію з прав людини – основний орган у рамках ООН, який визначає політику цієї організації в галузі прав людини. Під головуванням Елеонори Рузвельт, активіста в галузі прав людини і вдови колишнього президента США Франкліна Рузвельта, Комісія взяла на себе зобов’язання визначити і сформулювати основні права і свободи.

Після ретельного вивчення документу і 1400 етапів голосування практично по кожному його слову і кожному пункту Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини.

 

Сталося це 10 грудня 1948 року, у Парижі, у Палаці де Шайо, який незадовго до цього був збудований.

З того часу кожного року 10 грудня відзначається як Міжнародний день прав людини.

 

Загальна декларація прав людини визначила список основних прав людини у світі незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, віросповідання, політичних та інших поглядів, національного чи соціального походження, достатку або іншого достатку.

 

Переглянемо статті Загальної декларації прав людини.

Людська гідність, а також рівні та невід’ємні права людини є основою свободи і загального миру – основний зміст Загальної декларації прав людини.

 

Стаття 1. Всі люди народжуються вільними і рівними в своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

 

Стаття 2. Кожна людина повинна мати всі права і свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового чи іншого становища.

Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, не самоврядною, або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

 

Стаття 3. Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканість.

 

Стаття 13. Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави.

Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, і повертатися у свою країну.

 

Стаття 15. Кожна людина має право на громадянство.

Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого громадянства або права змінити своє громадянство.

 

Стаття 17. Кожна людина має право володіти майном як одноосібно, так і разом з іншими.

Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

 

Стаття 26. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.

Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами, і повинна сприяти діяльності ООН по підтриманню миру.

Батьки мають право пріоритету у виборі освіти для своїх малолітніх дітей.

 

Стаття 27. Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами.

Кожна людина має право на захист її моральних і матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона є.

 

Стаття 30. Ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або окремим особам права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав і свобод, викладених у цій Декларації.

 

Якщо кожна людина буде вивчати принципи, закладені у Загальній декларації прав людини, і наполягати на їх дотриманні, людство наблизиться до того, що загальні права людини стануть фактом у великих і в малих містах та країнах.

 

У статтях Загальної декларації прав людини весь час звучить слово «кожен», що говорить про загальність цих прав. Право має кожний з нас, і ніхто з нас не може вимагати виконання свого права за рахунок когось.

 

 

 

 

Сторінками Загальної декларації прав людини

Бесіда 2

 

Запитання до аудиторії:

- Що таке права людини? Таке питання ми поставили минулого разу. Отже, згадаємо, які права людини називалися на попередній лекції. (Відповідають діти)

 

Права людини – можливість щось робити і здійснювати.

 

Загальна декларація прав людини визначила список основних прав людини у світі незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, віросповідання, політичних та інших поглядів, національного чи соціального походження, достатку або іншого достатку.

 

Переглянемо статті Загальної декларації прав людини.

Людська гідність, а також рівні та невід’ємні права людини є основою свободи і загального миру – основний зміст Загальної декларації прав людини.

 

Стаття 7. (Право на рівне ставлення закону до прав людини.) Усі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний захист їх законом. Усі люди мають право на рівний захист від будь-якої дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від будь-якого підбурювання до такої дискримінації.

 

Стаття 8. (Право на розгляд компетентним судом.) Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

 

Стаття 9. (Свобода від свавільного арешту і вигнання.) Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

 

Стаття 10. (Право на справедливе публічне слухання.) Кожна людина, для визначення її прав і обов’язків і для встановлення обґрунтованості пред’явленого їй кримінального обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її справа була розглянута прилюдно і з додержанням усіх вимог справедливості незалежним і безстороннім судом.

 

Стаття 11. (Право на презумпцію невинності і доведення провини.) 1) Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечуються всі можливості для захисту.

2) Ніхто не може бути засуджений за злочин на підставі вчинення діяння або за бездіяльність, які під час вчинення їх не становили злочину за національними законами чи за міжнародним правом. Не може також накладатися покарання тяжче від того, яке могло бути застосоване під час вчинення злочину.

 

Стаття 14. (Право на притулок від переслідування в інших країнах.) 1) Кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком.

2) Це право не може бути використане в разі переслідування, яке дійсно ґрунтується на вчиненні неполітичного злочину або діяння, що суперечить меті і принципам ООН.

 

Стаття 4. (Свобода від рабства.) Ніхто не повинен бути в рабстві або в підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їхніх видах.

 

Стаття 5. (Свобода від тортур і невідповідного поводження у в’язниці.) Ніхто не повинен зазнавати тортур або жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує його гідність, поводження і покарання.

 

Стаття 6. (Право на визнання особи перед законом.) Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб’єктності.

 

Стаття 28. (Право на соціальний устрій, визначений цим документом.) Кожна людина має право на соціальний і міжнародний порядок, при якому права людини і свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені. (Завдання дітям: Підберіть ілюстрацію до цього слайду.)

 

Стаття 30. (Свобода від втручання держави чи приватних осіб в права, названі вище.) Ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або окремим особам права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав і свобод, викладених у цій Декларації.

 

Якщо кожна людина буде вивчати принципи, закладені у Загальній декларації прав людини, і наполягати на їх дотриманні, людство наблизиться до того, що загальні права людини стануть фактом у великих і в малих містах та країнах.

 

У статтях Загальної декларації прав людини весь час звучить слово «кожен», що говорить про загальність цих прав. Право має кожний з нас, і ніхто з нас не може вимагати виконання свого права за рахунок когось.