Лекція. Тема." ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (до 1939 року)"

Тема.  Українська література за межами України. Література в  Західній Україні (до 1939 року). (Огляд).  Богдан – Ігор Антонич. Життя і творчість. «Автопортрет», «Вишні», «Зелена євангелія», «Дороги», «Різдво». Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій.

Мета:   

• допомогти учням усвідомити основні тенденції розвитку української літератури за її межами; ознайомити із життям і творчістю поета; розкрити особливості поетичного таланту митця;
• навчити учнів бачити й відчувати красу навколишнього світу, розвивати мовлення, техніку виразного читання;
• виховувати високу культуру почуттів,поглиблювати вміння висловлювати власну думку; виховувати прагнення до самоосвіти, духовного збагачення засобами мистецтва.

Лекція

Тема.  ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (до  1939 року)

 

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з історичними та суспільними умовами розвитку літератури в Західній Україні ( до 1939 р.)
2. Ознайомитися з представниками літератури в Західній Україні до

1939 р., основними стильовими напрямками, літературними угрупуваннями, тематикою і жанровістю творів.

3. Виховувати в собі інтерес до української літератури, пошану до історичного минулого  рідної країни.

                                                План

1. Історичні умови розвитку літератури в Західній Україні до 1939 р.

2.Художньо – стильові напрямки.

3. Письменники.

4. Літературні угрупування.

5. Жанрово – тематичне розмаїття творів.

6. Богдан – Ігор Антонич. Життя і творчість. «Автопортрет», «Вишні», «Зелена євангелія», «Дороги», «Різдво». Аполітичність, наскрізна життєствердність , метафоричність і міфологізм поезій.             

         7. Літературний диктант.

І.  Історичні умови розвитку літератури в Західній

 Україні до 1939 року

У першій третині 20 століття більшу частину земель Західної України було розділено між владою декількох держав: Польщею, Румунією, Чехословаччиною. До складу Польщі входили землі Східної Галичини, Західної Волині, Полісся, Холмщини й Підляшшя. Північна Буковина й Бессарабія перебували під румунською владою, Закарпаття – Чехословацької Республіки. На цих територіях політичне, соціально – економічне становище корінного населення українського населення (а це майже 7 млн) було важким. Пригнічувались і будь – які національні прояви: закривали українські школи, забороняли використання української мови в державних установах і під час церковних, нищили православні храми. У 1924 р.були закриті українські школи і ліквідовані українські кафедри у ВУЗах.

 Обмежено доступ  української молоді  на державну службу.

 Проголосили на загарбаних землях державною мовою польську мову.

Тому національно – визвольний рух на цих окупованих землях ніколи не припинявся – його не було приспано жодними процесами.

 

ІІ . Художньо – стильові  напрямки.

Символізм ---Імпресіонізм ---Сюрреалізм ---Авангардизм--- Експресіонізм

ІІІ. ПИСЬМЕННИКИ

 Західноукраїнська література першої третини ХХ ст. представлена багатьма яскравими талантами в усіх літературних жанрах. Серед поетів це Б.-І. Антонич, С. Городинський, Ю. Липа та ін. У прозі продовжують плідно працювати О. Кобилянська, В. Стефаник, долучають свої твори І. Вільде,

О. Турянський тощо. Історична проза збагачується художніми полотнами

Б. Лепкого, Ю. Опільського, Катрі Гриневичевої та ін. Кожен із них торував свій шлях у літературі, обираючи стиль відповідно до власних світоглядних естетичних відчуттів.

Для літературного процесу цього періоду  характерна політизація.

               Три групи західноукраїнських  письменників: 

І група – прихильники націоналістичного напрямку:   У. Самчук,

О. Бабій , Ю. Клен,Є. Маланюк,  О. Ольжич,   О. Теліга, Л. Мосендз.

 

ІІ група – «Пролетарські письменники» (орієнтація на СРСР):

В. Бабинський, О.Гаврилюк, Я. Галан, П. Козланюк, Я. Кондра,

К. Пелехатий, С. Тудор.

 

ІІІ група – письменники ліберальної орієнтації:  Ю. Шкрумеляк,

Б. – І. Антонич, О. Турянський,    І. Вільде, Б. Лепкий, Н. Королева,

А. Чайковський.           

ІV. ЛІТЕРАТУРНІ  УГРУПУВАННЯ

1 група  - «МИТУСА» ( літописний співець, що загинув за вироком

князя Данила Галицького, але не зрікся своїх переконань, його слово залишилося жити в народі).

Естетичні засади:

1. Орієнтація на естетику українських символістів та європейських модерністів.
2. Захист самодостатності мистецтва слова.
3. У творах переважає героїчна тематика.

ПРЕДСТАВНИКИ : Р. Купчинський, О. Бабій, В. Бобинський,

 Ю. Шкрумяк, П. Ковжун.

2 група- «ЛОГОС» (1927 – 1931 рр.) – об`єднання українських           письменників християнського спрямування.

 Етичні засади:

1. Пропаганда гуманістичного ідеалу любові до людини;
2. Висока духовна енергетика Господнього слова;
3. Впровадження культурницької діяльності серед населення;
4. У творчості перевага національно – патріотичних мотивів.

ПРЕДСТАВНИКИ :    С. Семчук, В. Мельник, О Назарук.

 

3 група - об`єднання модерністів «ДАЖБОГ»

    (Сонце – бог: за найдавніших часів бог   сонця, світла і добра)

ПРЕДСТАВНИКИ : Б. – І. Антонич, Б. Кравців,   Є.Пеленський.

 

4 група - об`єднання «ГРОНО»

ПРЕДСТАВНИКИ :  В. Бобинський, С. Тудор,  М. Сопілка, Я. Кондра, О.Гавришок.

        Естетичні засади об’єднань «Дажбог» та «Гроно» :

  1. Розгляд соціальних проблем, застосовуючи модерністську поезію.

  2. Незвичайна образність.

  3. Гуманістичний пафос.

  4. Міфологічна концепція світу.

  5. Поєднання орнаментальної  живописності та поетики кубізму,

 яскравість зорових та звукових  образів.

 

5 група. Богемне угрупування «ДВАНАДЦЯТКА» (1930)

Представники: Б. Нижанківський, З. Парнавський,  А.Курдидика, В.Гірний, І. Чернява, В. Ткачук, В. Ковальчук, Р. Антонович, К. Мулькевич, Б. Цісик.

Естетичні засади:

1. Розширення тематичного діапазону літератури.

2.Розвиток урбаністичної тематики.

3.Протест проти знелюднення особи   в антигуманному світі.

 

V. ЖАНРОВО – ТЕМАТИЧНЕ  РОЗМАЇТТЯ ТВОРІВ

                                    1. Лірика 

1. Філософська лірика основана на міфологічній концепції світу.
2. Пейзажна (мариністична) лірика.
3. Інтимна лірика.
4. Громадянська лірика.

Представники: Б. – І. Антонич, С.Гордянський, В.Бобинський, В. Гаврилюк,

Р. Купчинський,  Я. Цурковський, Б. Кравців, Ю.Косач. 

2.Проза

1.Модерністська проза, основана на ідеї духовної місії жіноцтва. (І. Вільде)

2.Історична проза (повісті, О. Назарука, Ю. Опільського,К. Грилевич,

     А. Чайковського)

3.«Табірні повісті» О. Гаврилюка, А. Зегерса,    О. Турянського.

                        3. Драматургія

1. Символістські і неоромантичні п`єси на християнсько – символістську, історико – релігійну тематику.

(В. Пачовський «Гетьман Мазепа», Ю. Липа «Поєдинок»,

 «Вербун», К. Поліщук «Тривожні дні», Г. Лужицький «Самсон», «Ірод Великий»).

 VІ. Богдан – Ігор Антонич.

                               Б – І. АНТОНИЧ (1909 – 1938 р.)

5 жовтня 1909 р. – поет народився на Лемківщині, у с. Новиці Горлицького повіту в родині сільського священника. Як святиню з батьківської хати він виніс рідну мову, звичаї та обряди. Початкову освіту здобув вдома.

1928 р. – закінчив гімназію у м. Сянюк.

1928 – 1934рр. – навчався у Львівському  університеті на    філологічному факультеті.

1931р. – виходить перша збірка «Привітання життя».

1934р. – Антонич отримав диплом магістра, але для українця в панській Польщі державної служби не було. На хліб поет заробляв своїми творами.

1934р. – збірка «Три перстені». Нагороджена  Літературною премією ім. І. Франка.

1936р. – збірка « Книга Лева».

6 липня 1937р. – раптова смерть поета.

2.«АВТОПОРТРЕТ» (ЗБ. «ТРИ ПЕРСТЕНІ») 

Тема: вірш – відображення душі поета, закоханої у красу, справді, «Автопортрет» - відображення його язичницького первісного світосприйняття.

Ідея: ліричний герой – як дитина, що відкриває для себе світ. Він радіє сонцю, весняному буянню природи.

Лейтмотив: мотив захоплення людини красою природи і піднесення її у ранг Бога.

Жанр: медитація. Медитація (лат. «розмірковування») мотиви пасивних роздумів у поетичних творах, сповнених сумними, елегійними настроями.

Антонич у творі міркує над своїми пракоренями.

Образи – символи: СОНЦЕ – символ життя, пробудження в душі снаги до творчості

3.Теорія літератури.  Словникова робота.

Міфологізм – спосіб реалізації міфу  у творах оригінальної літератури.

Асоціативність – наявність наведеного чи використаного за подібністю до чогось.

Пантеїзм – обожнення природи, відчуття присутності Бога в усьому довкіллі.

4. «ВИШНІ» (1935 р.)

Тема: автор у творі змальовує первісну красу природи України, її естетичний вплив на митця, безпосередній нерозривний зв`язок зі світом природи.

Ідея: співець природи, Б – І. Антонич 

не відділяє себе від неї, із хлоп`ячою бешкетливістю веде свій родовід від хруща, підкреслюючи безсмертя людської душі.  А вишні   в   нього  асоціюються з

Т. Г. Шевченком, із спадковістю його творчості. Поет також виказує глибоку любов до свого рідного краю, де  дорога йому кожна комашка, кожна пелюсточка

Жанр: пейзажна лірика з елементами філософії і патріотизму.

Асоціативність – певна суміжність, можливо навіть паралельність існуючих у цій суміжності явищ і предметів, здатних утворити зв`язок між собою.

Образи – символи:

Хрущ – один із символів України, образ безсмертя людської душі, образ – символ шани до творчості Т. Шевченка.

ВИШНІ – образ – символ України, творчої спадщини Т. Шевченка, а також безтурботного дитинства, любов дітей лазити по деревах.

5.«ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ»

Тема: вірш – це гімн природі, весні, землі, де все гармонійно поєдналося.

Ідея: автор висловлює захоплення від незвичайних образів світосприйняття.

Лейтмотив: моделювання свого бачення будови світу, тяжіючи до філософської інтерпритації світу та буття.

Жанр: пейзажна лірика з елементами філософії.

Образи – символи:

1. Образ землі – символ життя, джерело всіх слов`янських вірувань, дім.
2. Весна – символ оновлення, пробудження життя.
3. Білий колір – образ чистоти, цнотливості, добра, світла, первозданності.
4. ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ – образ християнських уявлень про рай на землі.

6.«ДОРОГИ» (1933 р.)

Тема: зображення романтично– алегоричної картини дороги.

Ідея: Дорога простелилася «юним під ноги», вона сповнена привабливості й таємниць, треба лише пройти її, не схибити, побачити її красу й досконалість.

Лейтмотив: життєрадісне (вітаїстичне) сприйняття світу.

Жанр: філософська лірика.

Образи – символи: Дорога – незворотність часу, його                                плинності, людського пориву до  пізнання світу, джерело життєвої енергії

Небо , пшениця – образ Батьківщини, кольорів  національного прапора.

 

7. «РІЗДВО»

Тема: незвичайне відтворення Б – І. Антоничем біблійної легенди про народження Христа.

Син Божий має людську подобу, то чому б йому не народитися на Лемківщині, з її язичницькими повір`ями. Лемки уподібнюються волхвам, які дарують Марії золотий горіх, язичницький знак місяця.

Ідея: автор висловлює відчуття близькості своєї до Сина Божого,

єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людей і постраждав за них.

Жанр: філософська лірика.

Образи – символи: Золотий горіх – язичницький місячний знак, а також символ міцності та випробувань.

Богородиця може тільки здогадуватися, які випробування чекають на її Сина.

 

VІІ.  ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ

1. Під владою  яких держав знаходилася Західна Україна до 1939 року?
2. В яких художньо – стильових напрямках розвивається література в Західній Україні до 1939р.?

3.  На які три політичні групи поділилися західноукраїнські письменники?

4. Літературне угрупування, назване на честь  літописного співеця, що загинув за вироком князя Данила Галицького, але не зрікся своїх переконань.

5.Назвіть письменників, що входили до літературного угрупування «Митуса»?

6. Письменники  християнського спрямування об`єдналися в ….         

7.Яке західноукраїнське літературне угрупування названо язичницьким ім`ям      Бога – Сонця?

8. Образ Львова став  головним персонажем новел та віршів представників ....

9.Яку концепцію світу покладено  в основу віршів Б. – І. Антонича?

10.У чому  модернізм  прози  Ірини Вільде?

11.Назвіть ім`я одного із перших творців «табірної повісті»?

12. У яких стильових напрямках розвивалася драматургія в Західній Україні до 1939р.?