МОВНА НОРМА Головною ознакою культури мовлення є його нормативність. Мовна норма — сукупність усталених мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються її носіями як зразок спілкування в суспільстві. Кожна з мовних і мовленнєвих норм завжди співвідносна з певними мовними одиницями — орфоепічними, лексичними, граматичними, стилістичними та ін.
ВИЗНАЧАЮТЬ РІЗНІ МОВНІ НОРМИ: орфоепічні (не [грайеішс´:а], а [грайеіс´:а]); лексичні (не живописна, а мальовнича галявина);фразеологічні (не приймати, а брати участь);граматичні (навчатися не музиці, а музики);орфографічні (не піцца, а піца);пунктуаційні (не Він мабуть запізниться, а Він, мабуть, запізниться);стилістичні (у науковому стилі — не глибоченне, а глибоке море).
Мовні норми єдині й обов’язкові для всіх користувачів літературної мови. Цим вони відрізняються від «діалектних норм», що територіально обмежені й менш усталені. Норми літературної мови мають усенародно-освітній статус і підлягають таким оцінкам, як правильно чи неправильно, логічно, точно, образно, етично та ін. Мовні норми культурна людина вивчає протягом усього життя, читаючи художню літературу, відвідуючи театри, опрацьовуючи посібники з культури мовлення й дотримуючись порад М. Рильського: Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля;Збирайте, як розумний садівник,Достиглий овоч у Грінченка й Даля...
ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА — ЦЕ ТЕ, ЩО СЛОВО ОЗНАЧАЄ. Кравець Фахівець із пошиття одягу. До голови йшли.. ткачі з клубками в руках, кравці з ножицями, мірошники (Н.-Лев., III, 1956, 24); Я не кравець, а скортіло мене пошити собі одежу (Коцюб., III, 1956, 277); Шиє мені кравець добрі штани (Жур., Вечір.., 1958, 328).
ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА - ЦЕ ВІДОМОСТІ ПРО НАЛЕЖНІСТЬ ЦЬОГО СЛОВА ДО ТІЄЇ ЧИ ІНШОЇ ЧАСТИНИ МОВИ, А ТАКОЖ ПРО ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ЦІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ, ЯКІ ЗМІНЮЮТЬ ФОРМУ СЛОВА (РІД, ЧИСЛО, ВІДМІНОК, ВИД, ЧАС ТОЩО). ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ В МОРФОЛОГІЇ. СЛОВА З КОНКРЕТНИМИ ТА АБСТРАКТНИМИ ЗНАЧЕННЯМИСлова з конкретним значенням означають назви, що співвідносяться з конкретними предметами, властивостями чи діями (будинок, посібник; старий, нудний, товстий; шукати, беремо). Слова з абстрактним значенням, такі, що не співвідносяться з конкретними властивостями, діями чи предметами (туга, захоплення, втіха, любов, мрія).
Наприклад, лексичне значення слова собака — домашня тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні та ін. Граматичне значення цього слова — відмінюваний іменник, однина, називний відмінок. Лексичне значення відображає лише узагальнене поняття про предмет, явище чи ознаку, адже те саме слово може викликати в людей різні асоціації. Хтось, почувши слово собака, уявить пуделя, хтось — тер’єра, комусь спаде на думку просто цуценя, для когось собака (у певній ситуації) — лайливе слово, а для когось — це вірний друг. Отже, кожне слово має узагальнене значення, яке є для нього основним.
ОДНОЗНАЧНІ СЛОВАЗначна частина слів - однозначні, або моносемічні. У період свого виникнення слово завжди має одне значення, тобто за походженням кожне слово - однозначне, а здатність виражати різні значення ним набувається з часом. До однозначних слів належить більшість спеціальних наукових темінів (економічних - інвестиції, ціни; мовознавчих - підмет, присудок; літературознавських - метафора, ямб; медичних - грип, астма та ін.), назви тканин (вельвет, шовк), деталі та механізми (шайба, плейєр), власні назви (Київ, Європа).
БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВАБагатозначністю, або полісемією (від гр. poly - багато і sema - знак) називається властивість слова вживатися у різних значеннях В українській мові більшість слів належить до багатозначних, тобто є полісемічними. Але й серед термінологічної лексики є багатозначні слова, напр.: швидкий потяг (поїзд) і потяг до Марфи; жовте коло і коло парку.
ДЗВОНИК Трав'яниста або напівкущова рослина з блакитними, синіми, ліловими, фіолетовими і т. ін. квітками, що формою нагадують маленькі дзвони. Ударний сигнальний підвісний інструмент, звичайно із сталі або бронзи, у вигляді порожнистої, зрізаної знизу груші, в середині якої підвішений ударник (серце).
ЛЕТІТИ, ЛЕЧУ, ЛЕТИШ, НЕДОК.1. Пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах тощо). У небі летіли гуси з далекого краю (О. Довженко).2. Те саме, що падати. Раптом він посунувся вниз і зрозумів, що летить в улоговину (Г. Тютюнник).3. Переносне значення Дуже швидко переміщатися (по землі, воді тощо); мчати, нестися. Рипить сніжок, співає, санки летять під білії намети ялин лапатих (Леся Українка).4. перен. Швидко, непомітно проходити (про час). І в’янеш ти, а дні летять, несуть все добре за собою (Т. Шевченко).5. перен. Линути думками, почуттями, помислами, душею до кого-, чого-небудь. Він солодко вкладається на ліжко, усіма думками летючи до Уляни (М. Стельмах).
Отже, значення багатозначного слова залежить від контексту: в одному реченні летіти — це пересуватися в повітрі за допомогою крил (Пташка летить увись), а в іншому летіти — швидко відбуватися в часі (Не помічаю, як летить час на відпочинку). Якщо слово однозначне, то в будь-якому контексті його значення незмінне. Лексичні норми регулюють вибір слова відповідно до змісту й мети висловлювання. Наприклад, якщо йдеться про посаду, то вживаємо слово рятувальник, але аж ніяк не рятівник. Порівняйте: Викликали рятувальника з охоронної служби і Рятівником кота став випадковий перехожий. Якщо сказати: «Рятувальником кота став випадковий перехожий», то це означатиме, що випадкового перехожого призначили на посаду рятувальника. Виходить нісенітниця. Плутанина близькозвучних слів призводить до лексичної помилки.
{1 BC9 B950-A0 E7-44 B9-A61 A-70156 B0 A0648} Пряме значення Переносне значенняце звичайна назва предмета, властивості чи дії. Пряме значення найчастіше буває первинним, тобто таким, з якого почалась назва. Напр., пряме значення слова серце означає "центральний орган кровеносної системи, що забезпечує кровообіг у людини і тварини".слова завжди пов'язано з прямим значенням. Напр., у реченні Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як Бог нам дає (Шевченко) слово сонце вжите у значенні "символ любовних почуттів".
НА ОСНОВІ ПЕРЕНОСНОГО ЗНАЧЕННЯ ВИНИКАЮТЬ Метафора (від гр. metaphora - перенесення) - перенесення значень одних предметів на інші: Червона хмара вкрила всю землю. Метонімія (від гр. metonymia - перейменування): Сашко сів за фортепіано і заграв Моцарта. Синекдоха (від гр. synekdoche - співпереймання) - вживання назви частини предмета у значенні його цілого: Червоний картуз так більше і не з'явився.
ПОШУКОВА РОБОТА Виписати із тексту слова багатозначні. Осінній сад ще яблучка глядить,листочок-два гойдає на гілляках.І цілу ніч щось тихо шарудить,і чорні вікна стигнуть в переляках. Між стовбурами пробігає тінь...а у світанків очі променисті. То білий кінь,то білий-білий кіньшукає літо у сухому листі. Л. Костенко
1. ТАВТОЛОГІЯ - ПОВТОР ОДНОГО І ТОГО Ж СЛОВА ЧИ СПІЛЬНОКОРЕНЕВИХ СЛІВ В ОДНОМУ АБО СУСІДНІХ РЕЧЕННЯХЯ ПАМ’ЯТАЮ ТОЙ ЧАС, КОЛИ Я ХОДИЛА В ДИТЯЧИЙ САДОК. 2. ПЛЕОНАЗМ - ЦЕ СЛОВА ІЗ ТОТОЖНИМ ЗНАЧЕННЯМ, АЛЕ З РІЗНИМИ КОРЕНЯМИ. НАЙЧАСТІШЕ ПЛЕОНАЗМ ВИНИКАЄ ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО В ОДНОМУ І ТОМУ Ж РЕЧЕННІ ВЖИВАЮТЬ ПИТОМО УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО І ЙОГО ІНШОМОВНИЙ ВІДПОВІДНИК. КОЛИШНІЙ ЕКС-ПРЕЗИДЕНТ ЗУСТРІВСЯ ІЗ ЖУРНАЛІСТАМИ. ЕКС – ЦЕ ЧАСТКА АБО Ж ПРЕФІКСОЇД ЗІ ЗНАЧЕННЯМ «КОЛИШНІЙ».3. БАГАТОСЛІВ’Я – ЦЕ НЕВИПРАВДАНЕ ВЖИВАННЯ ОКРЕМИХ СЛІВ, ЯКІ НЕ НЕСУТЬ НОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У РЕЧЕННІ, ЛИШЕ ДУБЛЮЮТЬ ПОПЕРЕДНЮ. ЦЕ МОЯ ВЛАСНА ДУМКА. СЛОВО «ВЛАСНА» У РЕЧЕННІ ЗАЙВЕ. ВОНО НЕ НЕСЕ НОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
{1 BC9 B950-A0 E7-44 B9-A61 A-70156 B0 A0648} Неправильно Правильно Маруся Богуславка звільнила невільників із турецької неволі. Маруся Богуславка звільнила бранців із турецької неволі. Діти поклали квіти до меморіального пам'ятника полеглим воїнам. Діти поклали квіти до пам'ятника полеглим воїнам. У першій половині вересня місяця здебільшого ще тепло. У першій половині вересня здебільшого ще тепло. Ці ліки виявилися неефектними. Ці ліки виявилися неефективними
7. НЕКОРЕКТНЕ ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ, ЇХ ПЕРЕКРУЧЕННЯ, ЗМІШУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДВОХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ.{1 BC9 B950-A0 E7-44 B9-A61 A-70156 B0 A0648} Неправильно Правильно Дівчинка сиділа на лавці й гірко умивалася крокодилячими сльозами. Дівчинка сиділа на лавці й гірко плакала.“Краще тримати гав у руці, ніж ловити журавля в небі”, - думав Семен.“Краще синиця в руці, ніж журавель у небі”, - думав Семен.
{1 BC9 B950-A0 E7-44 B9-A61 A-70156 B0 A0648}нетактична поведінканетактовна поведінкапроявляти недостаткивиявляти недолікипредставляти інтересстановити інтересприймати участьбрати (узяти) участьмішати комусьзаважати, перешкоджати комусьдругими словамиінакше кажучи, отжепо-любомуу будь-якому разі (випадку)ведіть себеповодьтесянегативне відношеннянегативне ставлення (до когось)нетактична поведінканетактовна поведінка
ВПРАВА ВИБРАВШИ З ДУЖОК ПОТРІБНІ СЛОВА, УТВОРІТЬ І ЗАПИШІТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ. ВИСОКІ (МАТЕРІЇ, МІСТЕРІЇ); ОСТАННІЙ ДЕНЬ (СОДОМА І ГОМОРРИ, ПОМПЕЇ), ДОЛИВАТИ (ОЛІЇ, ВОДИ) У ВОГОНЬ; ТЯГТИ (ЛЯМКУ, СУМКУ); ПОПАСТИ ПАЛЬЦЕМ У (ДЕСЯТКУ, НЕБО); ВИДНО ПАНА ПО (РОЗМОВАХ, ХАЛЯВАХ); МЕТАТИ (ІСКРИ, БІСЕР) ПЕРЕД СВИНЯМИ; ПИСАТИ ЯК (КІШКА, КУРКА) ЛАПОЮ; ОБІЦЯТИ (ЗОЛОТІ, ВИСОКІ) ГОРИ; ЕЗОПІВСЬКА (МОДА, МОВА); МОВ (КІТ, КАТ) НАПЛАКАВ; НА ВСІ (РУКИ, МУКИ) МАЙСТЕР.
ВПРАВА ВИБРАВШИ З ДУЖОК ПОТРІБНІ СЛОВА, УТВОРІТЬ І ЗАПИШІТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ. ВИСОКІ (МАТЕРІЇ, МІСТЕРІЇ); ОСТАННІЙ ДЕНЬ (СОДОМА І ГОМОРРИ, ПОМПЕЇ), ДОЛИВАТИ (ОЛІЇ, ВОДИ) У ВОГОНЬ; ТЯГТИ (ЛЯМКУ, СУМКУ); ПОПАСТИ ПАЛЬЦЕМ У (ДЕСЯТКУ, НЕБО); ВИДНО ПАНА ПО (РОЗМОВАХ, ХАЛЯВАХ); МЕТАТИ (ІСКРИ, БІСЕР) ПЕРЕД СВИНЯМИ; ПИСАТИ ЯК (КІШКА, КУРКА) ЛАПОЮ; ОБІЦЯТИ (ЗОЛОТІ, ВИСОКІ) ГОРИ; ЕЗОПІВСЬКА (МОДА, МОВА); МОВ (КІТ, КАТ) НАПЛАКАВ; НА ВСІ (РУКИ, МУКИ) МАЙСТЕР.
«ЛЕКСИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ» ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНИЙ ВАРІАНТ ЛЕКСИЧНОЇ СПОЛУЧУВАНОСТІ Й ЗАПИШІТЬ ЙОГО В ЗОШИТ. ТРЕНУВАННЯ З ГРЕБЛІ / ВЕСЛУВАННЯПРАЦЮЄМО БІЛЯ / БЛИЗЬКО ГОДИНИВИЗВОЛЕННЯ / ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ЗАГАРБНИКІВКРАСНОМОВНИЙ ВИРАЗ / ВИСЛІВОЛИВКОВЕ(А) МАСЛО / ОЛІЯНЕ ДИВЛЯЧИСЬ / НЕЗВАЖАЮЧИ НА НЕГОДУЧЕРЕЗ КІЛЬКА / ПАРУ ХВИЛИНПОШИРЮВАТИ / РОЗПОВСЮДЖУВАТИ ПЛІТКИРОЗВ'ЯЗУВАТИ / ВИРІШУВАТИ ЗАДАЧУСКЛАДАТИ / СТАНОВИТИ П'ЯТЬ ВІДСОТКІВРОБОЧИЙ / РОБІТНИЧИЙ КЛАСУРОК ТРИВАЄ / ПРОДОВЖУЄТЬСЯ 45 ХВИЛИН
{59 FD9394-6751-4 A92-A66 E-7 ABB32 DDE5 BD}Вранці він ледве…….очіРозплющив, відкрив. Він забув…….дверіЗакрити, зачинити. Ти забула……світло. Вимкнути, виключити. Я завітаю на……..день. Слідуючий, наступний. Сьогодні він ледь…..очі Відкрив, розплющив. Моя мама…..краща. Сама , най Підберіть правильний варіант відповіді:
Підберіть правильний варіант відповіді:{59 FD9394-6751-4 A92-A66 E-7 ABB32 DDE5 BD}Вранці він ледве…….очіРозплющив, відкрив. Він забув…….дверіЗакрити, зачинити. Ти забула……світло. Вимкнути, виключити. Я завітаю на……..день. Слідуючий, наступний. Сьогодні він ледь…..очі Відкрив, розплющив. Моя мама…..краща. Сама , най
Знайдіть речення, у якому неправильно вжито слово «приймати», відредагуйте його. Юнаки приймають присягу на вірність Україні. (З газети)На випадок загибелі сержанта, приймаю командування я. (О. Довженко)Наталка приймає участь у змаганнях з тенісу. (З розмови)Їв би очима, та душа не приймає. (Народна творчість)Прошу прийняти рішення якнайшвидше. (Із заяви)Я завжди, коли граю у футбол, приймаю пас.(З твору)
1. Не всі слова можуть між собою сполучатися, тож, поєднуючи їх, ми маємо передусім зважати на їхнє лексичне значення. Не можна поєднати прикметник молода з іменником дівчина, бо старих дівчат не буває. Так само не поєднуваними є прийменник біля й сполука слів на позначення кількості або часу: не біля, а близько одинадцятої години; не біля ста тисяч слів, а близько ста тисяч слів. 2. Порушенням лексичної сполучуваності є поєднання дієслова розповсюджувати з іменниками, що мають абстрактне значення: розповсюджувати інформацію, новини, чутки. Ні, розповсюджують конкретні предмети, наприклад листівки, літературу, а інформацію, новини й чутки поширюють.
ІV. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ1 . Які мовні норми вам відомі?2. Чому мовні норми є обов’язковими для всіх користувачів літературної мови?3. Дайте визначення поняттю “лексичне значення слова”.5. Дайте визначення наступним поняттям: синоніми, антоніми, омоніми, пароніми. Наведіть приклади.4. Унаслідок чого виникають лексичні помилки?