Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій

Тема. Б.І. Антонич. Коротко про митця. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії; екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими («Різдво», «Коляда»). Роздуми над поезією Б.-І. Антонича. «Зелена   Євангелія» - нерозривна єдність природи і людини, ідея життєствердження.

ТЛ: міфологізм, асоціативність.

Мета (формувати компетентності): предметні: літературознавчу: зробити огляд літератури Західної України до 1939 року; ознайомити з творчим шляхом              Б.-І. Антонича, специфікою його світосприйняття та поезій; поглибити знання учнів про міфологізм та асоціативність; ключові: комунікативну: спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточення; інформаційну: навички самостійного здобуття інформації; навички роботи з текстом; читацьку: виразне та вдумливе читання поезій; загальнокультурну: естетичний смак та зацікавленість читанням; світогляд; емоційну: формування переконання за будь-яких обставин залишатися з народом, його цінностями; громадянську: прагнення глибше пізнати національну літературу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрети Б.-І. Антонича, книги Б.-І. Антонича, мультимедійний проектор, презентації, відео, аудіозапис Коляди у виконанні гурту «Менестрелі», «чарівна скринька», «Дерево передбачень», літературознавчий словник.

Методи, прийоми і форми роботи: слово вчителя, учнівські повідомлення, бесіда, прийом «Майстерня художника», створення символу поезій, презентація лепбуків, клоуз-тест, інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

 

Природа – вічне джерело людської
творчості, людського мислення.
Любімо, шануймо, бережімо природу,
вічне джерело нашого життя, і нашої
творчості! Вона нам стократ більше
віддасть, ніж ми можемо їй дати.
М. Рильський

Вірю в землю батьківську,
і в її поезію.
Б.-І. Антонич

 

Перебіг уроку

1. Організація класу до уроку.

Доброго дня

Добру казку я пам’ятаю з дитинства,

Хочу, щоб казку послухали й ви,

Нехай підкрадеться до самого серця

І зародиться в ньому зерно доброти.

 

2. Мотивація навчальної діяльності.

 

Вчитель:  Я бажаю вам розпочати урок з гарним настроєм і отримати від нього задоволення та гарні результати.

Прийом «Асоціація». Різдво, коляда… (обмін думками).

 

3. Оголошення теми, завдань уроку. Опрацювання навчального матеріалу. Оглядове ознайомлення з розвитком л-ри в Західній Україні в 30-ті роки XX ст. (розповідь учителя, повідомлення учнів, запис теми у зошит).

 

Вчитель: Найяскравішою постаттю в західноукраїнській ліриці міжвоєнного двадцятиліття був Б.-І. Антонич. Усього сім-вісім років тривало активне творче життя поета, але за цей короткий відтинок часу він у творчості досяг того рівня, який інші здобувають десятиліттями.

 

Вчитель: На сьогоднішньому уроці ми відкриємо для себе новий, незвичний і загадковий для багатьох, острів мрії серед океану поетичного слова.

Дмитро Павличко сказав: «З вітром століть приходимо до поета й беремо його у вітер століть. Мине небагато часу, і в мисль про українську поезію увійде ім’я закоханого в життя прочанина, творчість якого буде засвоєна його Батьківщиною, тією “вічною землею”, куди ведуть усі стежки і всі дороги.»
Так, сьогодні ми будемо говорити віршами і думками Богдана Ігоря Антонича.

 

 

Презентація біографії.

Створення портфоліо поета (презентація біографів).

 

Вчитель: Лемківщина, ЗВІДКИ РОДОМ Антонич, - край самобутній і незвичайний, оповитий якоюсь таємничістю. Тут ще надто живучими лишалися язичницькі обряди й вірування, що їх чіпко тримала в голові поетова пам’ять. Глибоке знання міфології, стародавнього фольклору допомагало йому творити високу «язичницьку» поезію. У творчості Антонича органічно поєдналися поганство рідного краю – і настійні шукання новочасного мистецького авангарду, пісенний фольклор Лемківщини – і літературні традиції кінця XIX – початку XX століття, напівзабуте язичництво – і сюжети християнського походження.

Учень-історик: На карті сучасної України не знайдено Лемківщини, бо її там немає. А народ, який жив обабіч Карпат до 1947 р., називався лемками. Ніщо не вплинуло на їхню самобутність, навіть полонізація. Друга світова війна розділила Лемківщину на північну територію, яка потрапила до Польщі, та східну – до УРСР. Жителів було вивезено із предковічних земель.

Скільки раз тебе нам

Народили весни,

Світку ти карпатський,

Світку наш чудесний!

Повідомлення про Лемківщину, лемків, їх традиції (презентація учня):

• Лемківщина, також Лемковина  - українська етнічна територія, на якій здавна проживала етнографічна група українців – лемки. Розташована в Карпатах (по обох схилах Бескидів) між річками Сяном і Попрадом (у межах сучасної Польщі) та на північний захід від річки Уж (у Закарпатті) до річки Попрад у Словаччині. Загальна площа бл. 3,500 км².

Вчитель: Так, з великою любов’ю і поетичним натхненням Антонич оспівав свою рідну Лемківщину.

4. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

 

Складання кроссенсу за біографією поета Б.-І. Антонича.

1	2	3
8	9	4
7	6	5

1. Біблія (Батько поета – священик Василь Кот (Антонич)).
2. Ангел (Подвійне ім’я на Західній Україні давали дітям, щоб ті мали більше ангелів-охоронців).
3. Скрипка (Грав на скрипці).
4. Львівський університет (Місце навчання).
5. Дожбог (Журнал для молоді, який редагував Б.-І. Антонич).
6. Вертеп (Вірш «Різдво»).
7. Цифра 5 (Кількість збірок).
8. Три перстені (Назва збірки, за яку отримав літературну премію Львівського товариства письменників та журналістів).
9. Портрет Б.-І. Антонич.

 

 

Вчитель: ви познайомилися з автором ближче (всі учні отримали при підготовці до уроку індивідуальні попередні завдання – це група

• історики
• біографи
• журналісти
• літературознавці

 

Робота з підручником.

 

Словникова робота:

Асоціативність.

Міфологізм.

 

Прийом «Майстерня художника». Розгляньте портрет поета: «Антонич від А до Я…» Людмили і Володимира Стецьковичів, «Богдан-Ігор Антонич» Юрія Коха, «Портрет Антонича з квіткою весняного шафрану» Євгенія Безніска. Що вразило Вас у цих портретах? Чим вони різняться? Що, на Ваш погляд, удалося передати художникам? Яка роль допоміжних деталей?

Демонстрування презентації біографії і творчості учнем (лепбук).

 

Робота над змістом програмових творів.

Опрацювання поезій «Різдво», «Коляда».

Вчитель: І ось по засніжених вулицях Дуклів їдуть сани, а в них – Боже Дитя. Та в тім, - послухайте його самі.

1. Виразне читання поезій вчителем і учнем.

 

2. Словникова робота.

Лемки – жителі Лемківщини;

Крисані (діал.) – капелюхи з крисами (полями);

Завія – заметіль, метелиця;

Стріха (діал.) – дах;

Марія – Божа Матір.

Дукля (пол. Dukla) – місто в центральній частині Лемківщини (на південному сході Польщі)

 

 

Цікаво знати!

Презентація вірша «Різдво».

 

Теорія літератури. Запис у зошити.

Провідний мотив: таїнство різдвяного вечора (переплетення християнських і язичницьких мотивів).

Композиція: складається із двох чотиривіршів, у яких у символічній формі розказують про волхвів, які принесли дарунки новонародженому Христу, І Марію, яка тримає на долонях (притуляє до лона) сина («золотий горіх»).

Літературний рід: лірика.

Вид лірики: філософська.

Тема: факт народження Христа.

Ідея: переосмислення факту народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку.

Система віршування: силабо-тонічна.

Віршовий розмір: хорей.

Римування: перехресне (абаб).

Художні засоби виразності: епітет, символ, інверсія.

 

Учні в зошит записують і читають художні засоби.

 

 

3. Слухання музичної інтерпретації вірша Б.-І. Антонича «Різдво» у виконанні студентів Дрогобицької духовної семінарії (2 хв.).

Робота над розумінням змісту поезії.

 

 

 

 

Проблемні запитання:

• Чому Антонич не погоджувався, коли його називали «безрозсудним поганином самого почування»? (він не вдавався до «оязичнення християнства» чи навпаки)

 

• Що святкують на Різдво? (народження Ісуса)

 

 

• До якого язичницького свята підлаштувала християнська церква народження Христа? (народження зимового сонця Коляди)

 

• Хто у Біблії першим прийшов до Божої Матері? (пастухи), а у автора? (лемки) Чому? (бо теж переважно пастухи)

 

 

• Що приносять лемки? (місяць круглий), а що це означає? (хліб) Чому? (на Різдво лемки з хлібом і свяченою водою обходять обійстя і освячують його, пригощають худобу)

 

• Чи має право Антонич у цій інтерпретації змінювати біблійний текст? (Б.-І. Антонич не погоджувався, коли його називали безрозсудним поганином самого почування, адже він не вдавався до «оязичнення християнства» чи – навпаки. Часто в одному творі з’являлися мотиви двох вір, як у вірші «Різдво», де сюжет християнської містерії, мов мереживо язичництва, розгортався на українському ґрунті. Те, що біблійну легенду про народження Христа поет розкрив по-своєму, не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства і постраждав за нього)

 

 

• Доведіть, що віршем «Різдво» Антонич уславлює Лемківщину й лемків? («Різдво» - шедевр лірики поета. Дійсно, незвичайний гірський край – Лемківщина, з її язичницькими повір’ями й поклоніннями. У цій поезії лемки схожі на волхвів, на Різдво лемки з хлібом і свяченою водою заходять у кожен двір і освячують його. Язичницький знак – місяць – «золотий горіх» символізує тяжкий шлях, який пройде Син Божий).

 

Вчитель: Отже, поет переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа й говорить, що Бог народився у його лемківському краї, на санях, а лемки, як ті давні волхви, пастухи, принесли в дарунок місяць круглий. І цей місяць у долонях Божої Матері як золотий горіх. Цю поетичну картину можна зрозуміти по-різному – і як фантазію автора,  і як символічну думку: Бог у кожному краї, у кожній оселі і в серці кожної людини.

 

4. Виразне читання твору.

Вчитель і учень читає вірш «Коляда».

• Словникова робота:

Коляда – різдвяна величальна пісня;

Ясна Пані – Богоматір;

Сарна – гірська коза.

 

Слухання запису колядки «Коляда» у виконанні гурту «Менестрелі».

 

 

 

Прийом – очуднення, або одивнення.

Це коли автор прагне вразити читачів і пропонує дуже несподіваний погляд на світ. Можна навіть назвати цей погляд казковим. Адже він виводить нас поза межі буденності, викликає подив і вражає свіжістю та новизною.

Опрацювання поезії «Коляда».

Бесіда.

• Як інтерпретує поет християнську містерію народження Христа в поезії «Коляда»? (Чарівна Лемківщина постає і в поезії «Коляда». Цей вірш, як і попередній, - безпосереднє щире переживання символічного Різдва. Тут «Тешуть теслі з срібла сани», щоб везти Боже Дитя у невідомі світи. Хоч срібло і благородний метал, але насправді його неможливо тесати. Отже, ремісники роблять неможливе. Одне диво породжує низку інших. Проте в самій ідилічній замальовці приховано гірку долю маленького Ісуса. Саме над нею плаче Ясна Пані, Божа Мати, яка не може змінити долю власної дитини.)

 

• Чим приваблює поетичний образ Лемківщини в обох віршах? (Антонич – співець своєї малої батьківщини – Лемківщини. Вона надихнула його на самобутню творчість, додала до пейзажних описів неповторності лемківського краю, наснажила вірші незвичайною метафоричністю, образністю.)
• Яка роль міфу в художній картині світу Антонича? (Поезії «Різдво» й «Коляда» - спроба в українській модерністській поезії осягнути міф про народження і смерть Христа. Автор у своїй поетичній уяві переніс цей міф в Україну, а для Антонича Україна – це його рідна Лемківщина. Така міфологізація створює відчуття особистої причетності до подій вселенського значення.)

 

Вчитель: Автор наголошує на тому, що Син Божий рідний усім народам, а тому називає його слов’янським Дитям. Також відчувається, що у світі існує фатальність, доля, божественне призначення, місія, тому стосовно долі Ісуса неможливо щось змінити.

 

Опрацювання поезії «Зелена Євангелія».

Виразне читання твору.

 

Словникова робота:

Мереля (морель – діал.) – сорт абрикоси з дрібними плодами або сорт вишні.

Бесіда.

 

Вчитель: Слово «Євангеліє» («Євангелія») перекладається як «добра новина» і в біблійному розумінні означає порятунок для всього людства.

Оскільки Ісус Христос власною жертовною смертю і дивом воскресіння врятував людство від вічного пекла після смерті. У контексті Антоничевого світорозуміння Зеленою Євангелією виступає зелена природа, живий навколишній світ.

 

«Зелена Євангелія» - це апофеоз нерозривної єдності природи та людини.

Усвідомлюючи себе не хазяїном природи, а тільки її частинкою («Антонич теж звіря сумне і кучеряве»), поет прагнув віднайти в собі й довкіллі джерела спільного розвитку, коли «ти ще рослина, ти ще камінь, тебе обкручує змія». Шукання першоджерел світу стає лейтмотивом усієї його творчості.

Так само крізь призму загальної поетичної концепції (людина й одухотворена природа) розкривається місце поета в літературній традиції свого народу:

Антонич був хрущем

І жив колись на вишнях,

На вишнях тих,

Що їх оспівував Шевченко.

Моя країно зоряна,

Біблійна й пишна,

Квітчаста батьківщино

Вишні й соловейка!

 

Пригадаймо Шевченкове: «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть». Антонич чітко вказує на джерела своєї творчості, тому завжди «цвітуть натхненні вишні, кучеряво й п’янко».

 

Бесіда за змістом.

Вчитель: Як зрозуміли ви поезію? (Асоціативно. Поет весни Антонич порівнює пору року із каруселлю, яка дозволяє нам захоплюватися мінливими рухами, що крутять колесо. Мрію і красу уособлюють символи зими – білі коні, вони наввипередки втікають. Лемківщина – самобутній, незвичайний край давнини й незбагненної природи. Село – місяць – ясеновий стіл – це ніби у Шевченка асоціативний ряд «природа – людина» у «Садку вишневому коло хати». Село – гірська лемківська місцевість, місяць – червоний тюльпан, як несподіване порівняння, стіл із ясеня – символ слов’янської гостинності, багатство (дзбан із сонцем). Сонце – цілюща енергія, джерело життя. А що ж наливали лемки у глиняний дзбан? Можливо, молоко, щоб насолодитися смаком життя, а над парою цілющого напою – свіжий запах морелі, який асоціюється із бджолами. Паронім сонце – сон це змушує нас сприйняти поезію ніби кольорове сновидіння. Антонич одним із перших в українській літературі подає уже засвоєну авангардистську течію – естетику сюрреалізму.)

• Проаналізуйте художні засобі твору. (У невеликому творі поет використав низку художних засобів. Епітети  «білі коні», «земля стобарвна» допомагають побачити багатство кольорів землі; порівняння «весна – неначе карусель», «місяць, мов тюльпан, червоний», «земля наче сон цей» передають спорідненість і гармонію різнобарвного світу, в якому все схоже в чомусь між собою – воно живе; омофони «сонце – сон цей» поет використовує задля створення багатогранного образу – зорового, звукового, тактильного; діалектизм «морель» (пелюстки квіток абрикосів» акцентує національну своєрідність пейзажу, робить його впізнаваним.)
• Схарактеризуйте ліричного героя вірша. (Ліричний герой – людина, що любить свою землю, її природу, оспівує весну, гірське село, місяць, усю розмаїтість і красу землі.)
• Сформулюйте тему та ідею твору. (Тема: гімн природі, весні, землі, якій кожен із нас має поклонятися к божеству. Ідея: поетизація краси рідного краю, заклик жити в гармонії з природою, берегти її.)

Вчитель: Антонич одним із перших в українській літературі освоїв естетику сюрреалізму – авангардистської течії, що ґрунтується на вченні про несвідоме., сновидіннях. Доведіть це на прикладі поезії «Зелена Євангелія». (Поет вважав, що джерело всіх слов’янських вірувань треба шукати в образі землі як стихії. Земля стобарвна, вона незбагнена, як сон. Отже, вся картина, змальована у вірші, може сприйматися як яскравий кольоровий сон.)

 

Створення символу поезій, опрацьованих на уроці. Виконайте завдання, додержуючи поданої пам’ятки.

1. Сформулюйте усно тему й основну думку твору.
2. Поміркуйте, що можна зобразити як символ цього твору. Уявіть його.
3. Продумайте кольори вашого майбутнього символу.
4. Намалюйте цей символ.
5. Прокоментуйте свою роботу: що зображено на вашій ілюстрації? Якими кольорами?
6. Одним із рядків поезії підпишіть роботу. Вибір цитати обґрунтуйте.

 

Вчитель: А тепер я пропоную вам розділитися на групи. Перша група складатиме «Асоціативний кущ», а інша – напише «Сенкан» до вірша «Зелена Євангелія».

 

 

Вправа «Встанови відповідність».

Метод «пазли».

Виконуємо тест-увідповіднення.

1. «Привітання життя»                    А. книга природи
2. «Три перстені»                             Б. книга міста і цивілізації
3. «Книга Лева»                                В. книга молодості, краси
4. «Зелена Євангелія»                      Г. книга нескінченності, таємничості
5. «Ротації»                                       Д. книга міфів

Відповідь: 1-В, 2-Г, 3-Д, 4-А, 5-Б.

 

 

 

Приклад                                                             Художній засіб

1. Ходить сонце у крисані…              А. алітерація
2. Весна – неначе карусель…             Б. оксиморон
3. Тешуть теслі з срібла сани,            В. порівняння
4. Стелиться сніжиста путь                Г. персоніфікація

 

Аналіз афоризмів (лепбук).

 

Вчитель: Високий художній рівень поезії Антонича засвідчують численні афористичні вислови, що з неймовірною влучністю передають суть складних явищ, які перебували в полі зору митця. Лаконічні, стислі, гранично точні, ці формулювання зроджують у свідомості читача безліч асоціацій. Прочитайте і прокоментуйте подані висловлювання:

• І день і вік однаково минають. («Привітання життя»)
• Від зір залежить наша доля. («Дует»)
• Хто без зорі йде в світ – вже без зорі назавжди. («Чаргород, або як народжуються міти»)
• Дарма при зорях пальці гріти. («Дзвінкова пані»)
• Велика простота – найвища досконалість. (Свята простота»)
• Хто падає, за ним не тужать… («Сірий гімн»)
• Я є рушниця, радістю набита, якою вистрілю на честь життя. («Щастя»)
• Ступенем до перемоги стає нам кожний, хто невдалий, зрив. («Прелюдія»)

 

Вчитель: Хто для нас Богдан-Ігор Антонич?

(Можливі відповіді на «дереві»: патріот, геній, визначний мислитель, співець дружби народів, провидець, художник, кобзар, митець, містифікатор, релігієзнавець, язичник). Діти по черзі, за бажанням, знімають «лишні» листочки).

 

Рефлексія. Підсумок уроку.

 

Метод «Зведення будинку».

Вчитель: А тепер ч б хотіла з вами, співставивши всі частини життя і творчості письменника, звести будинок його життя, і відповісти на запитання: Чи цілісна, сильна натура був Богдан-Ігор Антонич.

 

ЗВЕДЕННЯ БУДИНКУ

Відповідно схеми, описати:

• У чому сила героя?
• Що він ненавидить?
• У що він вірить?
• На що герой надіється?
• Що любить?

Отже, «Зводимо будинок» Антонича:

• Любов – до всього сущого;
• Віра – у потойбіччя, у невмируще;
• Надія – на добро;
• Сила – у безсмерті душі;
• Ненависть – до ?

Чи встоїть цей «будинок», чи цілісна особистість наш герой? Якщо підвалини дому стоять на негативних проявах, то будинок не буде зведений до кінця, в ньому буде пустка.

Вчитель: Він відкрив незвідані сфери поезії, нові образи й мотиви. Передусім, митець органічно поєднав казку, мів і реальність, теперішній і давноминулий часи.

 

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення» із цитатами із творів Богдана-Ігоря Антонича. (Із «чарівної скриньки» учні витягують запитання)

• Я переконалася, що Антонич – «поет весняного похмілля», адже …
• Антонич – «закоханий в житті поганин», бо …
• У поезіях Антонича «земля, неначе книжка», бо …
• «Антонич був хрущем і жив колись на вишнях», а я (прізвище чи ім’я) була колись …
• Якби поет жив у нас час, яку б, на вашу думку мав долю?

Вчитель: Хочу закінчити урок життєстверджуючими словами Богдана-Ігоря Антонича, які вам могли б стати дороговказом у житті: «Щоб жити краще, ширше, вище! О, більше світла! Більше сонця! Бо суть тобі дана й відкрита: цвісти й горіти, в пустку світу з красою йти, щоб краще жити».

 

 

 

Ви сьогодні гарно працювали, а кожна праця повинна бути оцінена.

Виставлення оцінок

Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять одну з поезій Б.-І. Антонича (на вибір).
2. Підготуватися до написання есея за віршами поета.

 

Вчитель: Дякую всім. Урок закінчено. Наостанок пропоную вам послухати виконання пісні на слова Антонича нашими сучасниками (Х. Соловій).