Леонід Глібов. «Химерний маленький», «Що за птиця?». Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок.

Урок № 37

Тема.        Леонід Глібов. «Химерний маленький», «Що за птиця?». Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок.

Мета: 

□ Навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії автора; проаналізувати програмні ліричні твори; визначити художні засоби та образність; вивчити поняття акровіршу та оповідання.

□ Виховна: формувати інтерес до авторського фольклору.

□ Розвивальні: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декла­мування віршів.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

Працюючи, не знав ти зради;

 із шляху певного тебе не відхилив

ні острах, ні життя принади.

В. Самійленко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

     І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

     1.  Забезпечення емоційної готовності до уроку

     2.  Перевірка домашнього завдання

     3. Актуалізація опорних знань

     3.1. Кубування.

▼ Загадка — це ...

▼ Які є види загадок?

▼ Які теми загадок?

▼ Які особливості загадок?

     3.2. Поетична хвилинка

Ах, як гарно надворі сьогодні,

Красне сонечко танцює із-за хмар.

Рання пташка крильцями вітає,

Озеро красиве під дубком,

Вітерець все грається сьогодні

І лоскоче листячко дерев.

Разом з нами він вітається сьогодні,

Шепче вам свій ласкавий він «Привіт»!

3.3. Бесіда.

▼ Чи сподобався вам вірш?

▼ Про кого розповідається у вірші?

▼ Чи помітили ви щось незвичайне?

Учитель. Подивіться на перші літери кожного рядка, а зараз прочитайте їх згори донизу. Яку назву ви побачили? (Акровірш)

II.  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Леонід Глібов народився 4 березня 1827 року в селі Веселий Поділ, колишнього Хорольського повіту на Полтавщині. Його бать­ко, Іван Назарович Глібов, був управителем кінськими табунами в маєтку поміщика Гаврила Родзянки. Дитинство Глібова минуло в селі Горби Кременчуцького повіту, куди з Веселого Подолу пере­йшов на роботу його батько, забравши з собою сім’ю.

Початкової грамоти Глібова навчила його мати, Орина Гаври­лівна, культурна й освічена жінка, потім хлопця учив місцевий панотець, а 1840 року його віддали до Полтавської гімназії.

У перші роки перебування в Полтавській гімназії

Л. Глібов про­бує писати російською мовою. Його творча біографія починається віршем «Сон», написаним 1841 року, а 1847 р. виходить його перша збірка російською мовою — «Стихотворения Леонида Глебова».

Після одруження він вступає 1849 р. до Ніжинського ліцею ви­щих наук князя Безбородька. Тоді ж Глібов звертається до жанру байки і навіть деякі з них друкує в газеті «Черниговские губернские ведомости».

З 1855 р. Л. І. Глібов працює викладачем історії та географії в дворянському училищі в м. Чорному Острові, Подільської губер­нії, а з 1858 р. переходить на посаду викладача історії та географії в Чернігівську чоловічу гімназію. У цей період з’являються перші українські байки Глібова — здебільшого вільні переклади з Крилова. У ці роки він пише також низку ліричних віршів в дусі пісенно-романтичної поезії 20-40-х років XIX ст.

1861 р. письменник стає видавцем і редактором новоствореної двотижневої газети «Чернігівський листок», у якій вміщува­лись його прозові і поетичні твори під псевдонімами: «Ив. Кенер», «Простодушний». У газеті, яку він видавав власним коштом росій­ською і українською мовами, висвітлювали питання громадсько- культурного життя України того часу. Зростання популярності «Чернігівського листка» насторожило царських чиновників, які  піддали суворій цензурі вміщені в ньому матеріали, що згодом призвело до припинення діяльності цього видання. Після цієї події Л. Глібов залишив Чернігів та на кілька років оселився в Ніжині разом з дружиною, яка тяжко захворіла.

Поховавши дружину, 1895 р. Глібов повертається до Чернігова та деякий час працює дрібним чиновником у канцелярії губерна­тора. З 1867 р. він стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, видає книги-«метелики», друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії російською мовою, твори для дітей.

Чимало зробив Л. І. Глібов і для українського культурного по­ступу. У Чернігові, де поет прожив більшу частку свого життя, він заснував «Товариство, яке кохає рідну мову». Учасники його стави­ли перші українські вистави та популярні «живі картини».

За п’ять днів до смерті поет написав останню байку «Огонь і Гай» з думою про «молодіж любую, надію нашу, квіти» — про дітей. Уся творчість Л. Глібова є неоціненним набутком передової культури українського народу.

Помер Л. Глібов 10 листопада 1893 р. в Чернігові, де його й по­ховано на території монастиря Святої Трійці. Пам’ять про видатного байкаря Леоніда Глібова залишається у свідомості нових поколінь. Він є і буде улюбленим поетом українського народу. 1957 року у Ве­селому Подолі було відкрито пам’ятник Глібову. Його спорудили власним коштом вдячні нащадки — селяни місцевої артілі. З ви­сокого постаменту дивиться поет у широкий рідний степ, немов промовляючи:

Там ясная зоря, як радість привітала,

Літала на коні там молодість моя...

2. Леонід Глібов — байкар

За своє життя Леонід Глібов написав 107 байок. Головна тема його байок — несправедливість суспільного устрою: безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, хабарництво чиновників тощо.

Байкарська творчість Глібова поділяється на два періоди: пер­ший — 50-70-ті рр., другий — 80-90-ті рр.

У байках Глібова першого періоду (1853-1872 рр.) багато уваги приділено зображенню зневажливого ставлення поміщицької систе­ми до трудового люду («Вовк і Кіт», «Гадюка та Ягня», «Вовк та Зозу­ля», «Вовк та Мишеня», «Лев та Миша», «Громада», «Вовк та Ягня»), процес руйнування кріпосницького господарства («Мірошник»).

Правдивим відтворенням взаємин між знедоленим, безправ­ним народом і гнобительсько-чиновницьким апаратом є байки  «Медвідь-пасічник», «Щука», «Лисиця і Ховрах», «Вівчар», «Вовк та вівчарі». У байках «Мишача рада», «Квіти» Л. Глібов висміяв кумівство у вирішенні громадських справ.

У другий період творчості Л. Глібов пише байки: «Ластівка і Шу­ліка», «Лев на облаві», «Кундель», «Коник-стрибунець», «Цуцик», «Цяцькований осел», «Мальований стовп» та інші.

Сила байок Л. Глібова в тому, що майже в кожному творі від­чувається народна точка зору на зображувані події. Викриваючи паразитизм, жорстокість панівних класів, байкар протиставляє їм працьовитість і чесність простого люду, показує його моральну ви­щість, стверджує його місце і роль у житті суспільства. Тематично спорідненим у байках письменника постає викриття чиновницького паразитизму та байдужості, морального застою.

Леонід Глібов своєю байкарською творчістю «зробив значний крок уперед порівняно зі своїми попередниками і сучасниками», малюючи реальні картини тогочасної дійсності, по-справжньому обезсмертив своє ім’я.

3. Теорія літератури:

3.1 Акровірш (грецк. «віршований рядок») — вірш, у якому пер­ші літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово або речення, найчастіше — ім’я того, кому присвячується акровірш. Іноді в акровірші зашифровавно ім’я його автора. Також акровірш використовується в загадках.

У XIX ст. чимало оригінальних акровіршів створив Леонід Глібов. Наприклад його вірш «Буря»:

Хуртовина скажена в’ється в полі.

Аж свище вітер. Вже нема доріг.

Й провідний дзвін ніхто б учуть не зміг,

Жадання повний вдома буть,— ніколи!

Инакше, як до хаоса сваволі,

Вести не може божевільний сніг.

Елегій чарівних та знання любих втіх

Уже не знати нам у сніговім околі.

Кривавий розіп’явсь над світом смог,

Розпуста з голодом ведуть танок...

А нам?.. Чи жде нас де краси країна?

І глас роздавсь, мов великодній дзвін:

«Надії промінь я — не труп, не тінь,

А край краси і правди — Україна!»

Порівняння — троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою порівняльного зв’язку, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби та ін. Цей троп має велику традицію, він широко застосовується в усній народній творчості («Парубок, мов явір», «дівчина, як зоря» та ін.)

4. Робота з твором Л. Глібова «Химерний маленький»

4.1. Читання поезії учнями.

4.2. Тема: загадки для дітей, зашифровував у цікавій поетичній формі звичайні, знайомі речі. (Вареник, пухкенький, товстенький, смачненький).

4.3. Ідея: вміння готувати смачну їжу.

4.4. Основна думка: яке приготування, така і їжа.

4.5. Бесіда.

▼ Чи сподобався вам вірш-загадка Л. Глібова?

▼ Що в ньому спільного з народними казками?

▼ Що це за страва «вареник гречаний»? (Традиційна українська страва, дуже корисна)

▼ Які дії виконує вареник?

▼ Які рядки допомогли вам знайти відгадку?

▼ Хто з вас ліпив вареники та знає, як їх готувати?

5. Робота з текстом Л. Глібова «Що за птиця?»

5.1. Читання учнями поетичного твору.

5.2. Тема: ототожнення ледачої людини з мухою.

5.3. Ідея: зображення характерних особливостей комахи, які при­таманні людині. (Вона набридлива, може влетіти в будь-яку шпа­ринку, завжди непрохана гостя, бере все, що заманеться, їй не треба просити. Тому її звідусіль проганяють.)

5.4. Основна думка: засудження тих, хто на чужому горбу у рай в’їжджають.

6. Бесіда

▼ Чи сподобався вам акровірш Л. Глібова?

▼ Хто виступає героєм у цьому вірші?

▼ Чому муха порівнюється з птахою та людиною?

▼ Які людські риси ви побачили в цьому творі?

▼ Що треба робити, щоб не бути схожим на муху?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. Коли народився Л. Глібов?

А 4 березня 1827;

Б 7 березня 1836;

В 5 березня 1822; 

Г 10 листопада 1827.

2. У якому акровірші герой — вареник?

А «Хто вона?»; 

Б «Хто сестра і брат?»;

В «Химерний маленький»;

Г «Що за птиця?»

3. У якому акровірші герой — муза?

А «Хто вона?»; 

Б «Що за птиця?»;

В «Хто сестра і брат»; 

Г «Химерний маленький».

4. Поетичний твір «Химерний маленький» — це:

А пейзажна лірика; 

Б оповідання;

В акровірш-загадка; 

Г легенда.

5. У якому селі народився Л. Глібов?

А Веселий Поділ; 

Б Миронці.

В Кирилівка; 

Г Богданівна.

6. Де купався вареник у вірші Л. Глібова «Химерний маленький»?

А У тазу; 

Б окропі;

В басейні; 

Г у воді.

7. Чим умився вареник у вірші Л. Глібова «Химерний маленький»?

А салом;

Б окропом;

В водою;

Г маслом.

8. Між людьми, як ..., в’ється:

    А пташка;

    Б комаха;

    В букарка;

    Г листя.

9. Вареник був виготовлений із:

А м’яса;

Б рису;

В гречки;

Г картоплі.

10. Куди скотився вареник?

А У дірку;

Б у рот;

В униз;

Г під стіл.

11. У що прибрався вареник?

А Одежу;

Б штанці;

В масло;

Г у тісто.

12. Коли помер Л. Глібов?

А 14 березня 1893;

Б 10 листопада 1893;

В 10 жовтня 1895;

Г 15 жовтня 1875.

     2.  Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру «Л. Глібов — байкар».

2. Охарактеризуйте головного героя у вірші-загадці «Химерний маленький».

3. Дайте визначення поняттю «акровірш».

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру «Моє ставлення до Л. Глібова».

2. Охарактеризуйте головного героя в акровірші «Що за птиця?»

3. Дайте визначення поняттю «порівняння».

Картка № З

1. Напишіть твір-мініатюру «Творчий доробок Л. Глібова».

2. Охарактеризуйте тему акровірша «Що за птиця?».

3. Знайдіть у вірші «Химерний маленький» всі дії, що виконував вареник.

     V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

     VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ