Леся Українка. «Давня казка». Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності.

Леся Українка. «Давня казка». Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності. Підготувала: вчитель української мови та літератури Перещепинської гімназії «Крок» Новомосковського району Дніпропетровської області Лялька Альона Миколаївна

«Давня казка»Лесі Українки Прослухайте текст поеми :https://www.youtube.com/watch?v=s5i. YYw86f. WY

«Давня казка»Лесі Українки Запишіть до зошитів повний ідейно-художній аналіз поеми «Давня казка» Лесі Українки.

«Давня казка». Історія написання твору.«Давню  казку» Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом. Своє місце як митець письменниця бачила лише серед найпередовіших революційних представників суспільства  -  серед робітників. У творі йдеться і про роль поета, і його творів у суспільному житті. Тому головний герой цієї поеми  -  поет. Твір «Давня казка» вперше був опублікований у львівському журналі «Життє і слово» за 1896 рік, а пізніше — в другій збірці віршів Лесі Українки «Думи і мрії». У час творення цієї поеми одні письменники реакційного напряму заявляли, що мистецтво потрібно лише для розваги, інші — що історію вершать царі, королі, володарі трудящих, що гнобительський лад — непорушний, вічний. Поемою «Давня казка» Леся Українка давала гостру відсіч носіям цих теорій.

Тема: зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.Ідея: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо). Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям. Жанр: ліро-епічна соціальна поема-казка. (Від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.)

Композиція. Твір складається з чотирьох розділів. Експозиція: знайомство з поетом. Зав'язка: зустріч поета з Бертольдом. Кульмінація: конфлікт між Бертольдом і поетом. Розв'язка: довічне ув'язнення поета, його смерть: «А поетові нащадки Слово гостреє гартують». Сюжет твору. Поема починається коротеньким вступом, у якому Леся Українка, звертаючись до читачів, говорить, що вона розповість давню казку. Насправді ж поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса. У якійсь країні жив талановитий поет. Він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. Трудящі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього: Раз у раз ходила молодь. Пісні-слова вислухати. Тільки чванливий нероба  лицар Бертольдо глузував з поета, вважав його жебраком і навіть божевільним. Несподівано настало лихо — почалася війна. На чолі з Бертольдом військо вирушило в чужі землі. Коли в чужих землях у поході лицарям ставало тяжко і туга обгортала їх серця, тоді співці співали ті пісні, які склав поет, і вони, викликаючи у вояків спогад про рідну країну, підбадьорювали їх та додавали одваги. Зайшовши далеко в чужі землі, опинившись серед чужих людей, втомлене і зголодніле військо почало нарікати на Бертольда, а далі кинулося до зброї, щоб примусити його припинити війну і повернутися назад. У цю хвилину виступили співці і піснею, якої їх навчив поет, вгамували військо, запаливши в ньому бойовий дух. Лицарі зі словами:style.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underline

Ми готові йти до бою,Краще смерть, ніж вічний сором!— кинулися в бій і перемогли ворога. Так поет своїм словом, своєю піснею допоміг війську здобути перемогу. Але з перемоги воїнів скористався Бертольдо. Він награбував на війні «всього без ліку», а король нагородив його ще землею і графським титулом. Знову в панському палаці почалися свята і розваги. Привчившись до грабунків на війнах, Бертольдо діяв так і в своїй країні. Він нещадно експлуатував доведений до відчаю народ, який готувався до повстання. Серед людей ширяться пісні про рівність і волю. Разом з народом виступають співці і поет.style.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underline

Бертольдо знає, яку велику силу мають художнє слово і пісня. Щоб вирвати з рук народу цю грізну зброю, він запропонував поетові стати його придворним співцем, обіцяючи йому за це багатство і славу. Поет з гідністю відмовився від «золотих кайданів» і слави з панських рук, залишився вірним народові. Тоді Бертольдо наказав своїм слугам кинути поета до в'язниці. Поет загинув, але лишилися між людьми його правдиві і запальні слова, залишилися молоді нащадки, які взяли собі у спадок поетові пісні і продовжували боротьбу з гнобителями. Народ повстав і вбив пана Бертольда. Та залишився по ньому молодий нащадок, який продовжує будувати тюрми і гнобити людей. Між нащадками поета і графа продовжується боротьба. Таким закінченням поеми Леся Українка підкреслює, що боротьба трудящих за своє визволення неминуче триватиме до того часу, поки в ній не переможе народ.style.text. Decoration. Underlinestyle.text. Decoration. Underline

Мовно-виражальні засоби. Поетичний синтаксис: антитеза, інверсія, фразеологізми. («Час  летів, немов на крилах», «Кажуть весь поміст у пеклі з добрих  намірів зложився», «Золотих не хочу лаврів», «спіймати вітра  в полі»). Тропи (епітети, метафори, порівняння): сумна діброва, рими- соколята, думи-чарівниці; «сонечко червоне заховалось за діброву», «час летів», «розливався людський стогін всюди хвилею  сумною», «пісні ідуть по людях». Лексика твору: загальновживані слова, архаїзми із західноєвропейської літератури, фольклору (граф, графство, герольди). Особливості вірша: в його строфах заримована лише половина рядків. Золотих не хочу лаврів, З ними щастя не здобуду,Як я ними увінчаюсь. То поетом вже не буду. Такі вірші називаються напівбілими, або римованими. Чотиристопний хорей, яким написано «Давню казку», з одного боку, сприяє стрімкому розгортанню сюжету, з другого — наближає вірш до розмовної мови казки, передає ритм часу, протягом якого наростає конфлікт між групами людей.

Мовно-виражальні засоби. Іронія і сатира в поемі. В іронічному плані вживаються слова «лицар» і «лицарство» щодо Бертольда та його воїнів. На Україні «лицар» — мужня, саможертовна, благородна людина, захисник волі. Таким лицарем Леся Українка вважала поета: Нас таки чимале військо,Маєм свого отамана,Він у нас одважний лицар... В іронічному плані написані окремі рядки «поетових пісень». У сатиричному плані показано взаємини між графом Бертольдом і народом.

Проблеми і мотиви твору:• роль митця в суспільстві;• служіння музі й народові;• суть людського щастя, вдячності;• війни заради збагачення.

Бесіда за змістом твору:1. Як ви вважаєте, на що був багатий поет? Свої міркування вмотивуйте, посилаючись на зміст твору.2. Дослідіть, чим пояснити поважне ставлення молоді до поета? Чи є воно щирим? Відповідь аргументуйте.3. Порівняйте, в чому полягає розуміння щастя поетом і Бертольдом. Про що це свідчить?4. Обґрунтуйте, через що поет відмовився від будь-якої винагороди за послугу лицарю? Як це його характеризує?5. За що вибачався поет перед Бертольдо, коли пан завітав до хатини митця?

Бесіда за змістом твору:6. Як на ваш погляд, про що міг думати поет, перебуваючи у своїй хатині насамоті? Наведіть переконливі обґрунтування.7. Поміркуйте, через що поет вважав себе щасливим? Чи насправді це було так? Відповідь вмотивуйте.