Леся Українка. Мужність і сила духу поетеси. Мотиви весни й оптимізму в поезії “Давня весна”

Українська література

 8-А клас                                                                                  Дата___________

 

УРОК № 18

ТЕМА: Леся Українка. Мужність і сила духу поетеси. Мотиви весни й оптимізму в поезії “Давня весна”

Мета: поглибити знання школярів про мужню поетесу Лесю Українку; проаналізувати її програмовий твір; розвивати вміння виділяти основні мотиви у поезіях письменниці; доводити власні думки, спостереження; наводячи при цьому переконливі аргументи, власні твердження; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття пошани, любові до Лесі Українки, її мистецькому таланту; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Лесі Українки, фотоматеріал про її життя і творчість; міні-бібліотечка художніх творів поетеси; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Життя і творчість Лесі Українки. (Матеріал для вчителя).

Міні-доповіді учнів про поетесу.

ЛАРИСА ПЕТРІВНА КОСАЧ-КВІТКА (ЛЕСЯ УКРАЇНКА) (25 лютого 1871 р.— 1 серпня 1913 року)

1.1. Родина письменниці.

Народилася майбутня поетеса 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському (колишній Звягель). Її батько Петро Антонович Косач і дві його рідні сестри — Одна та Олександра були причетні до революційного руху в Росії; мати — українська письменниця Олена Пчілка, відомий громадський діяч свого часу; двоюрідний дід по материній лінії Яків Якимовиич Драгоманов був декабристом; рідний материн брат Михайло Петрович Драгоманов — прогресивний діяч у галузі української культури й науки (публіцист, історик, літературознавець, фольклорист); друзі — родина письменника Михайла

Петровича Старицького, композитора Миколи Віталійовича Лисенка, українського бібліографа, критика, фольклориста Михайла Федоровича Комарова. Отже, виховувалась майбутня письменниця серед волелюбних революційно настроєних людей — гуманістів, патріотів своєї вітчизни.

1.2. Дитинство Лесі.

Серед шістьох дітей у сім’ї Косачів Леся була другою дитиною — на півтора року молодшою від брата Михайла. До тринадцятирічного віку Лесі вони були нерозлучні, за що їх жартома називали спільним ім’ям — Мишолосіє.

Найулюбленішими книжками Михайла та Лесі були «Кобзар» Т. Г. Шевченка, оповідання М. Вовчка, байки Л. Глібова, твори М. Гоголя, семитомник П. Чубинського з казками, легендами та піснями, казки Андерсена, сербохорватські пісні в перекладі М. Старицького та ін. Діти надзвичайно любили, як батько читав уголос твори О. Пушкіна, М. Салтикова-Щедріна.

Малі Косачі дружили з дітьми бідняцькими, бо батьки хотіли, щоб їхні діти зрозуміли, що рідний народ — це трудящий люд, щоб вони передусім навчилися шанувати свій народ, навчилися його звичаїв і мови.

З дитинства Леся цікавилися багатющою творчістю українського народу — піснями, казками, легендами. На все життя запам’яталася їй подорож літом у село Жаборлицю, що поблизу Новограда-Волинського. Там дівчина почула багато казок, повір’їв, пісень. А поетичні купальські та обжинкові обряди, які Леся бачила там, запали їй у душу на все життя.

1.3. Перші поетичні спроби. Літературна діяльність.

У 1878 році батька письменниці перевели на роботу до Луцька, куди в 1879 році переїхала вся родина.

Власне в Луцьку дев’ятирічна Леся написала перший вірш (присвячений засланій у Сибір тітці Олені — батьковій сестрі-революціонерці); тут захворіла на туберкульоз, з яким мужньо вела «тридцятилітню війну»; тут почав формуватися її світогляд поетеси-борця.

Ось подивіться фотографію Лесі тих років (альбом «Леся Українка»). Вдумлива, осяяна добротою, ясне, розумне чоло; на дівчинці народне вбрання.

З тринадцяти років Леся по-справжньому стала до літературної роботи. Її поезії друкувалися в Галичині, що входила до складу Австро-Угорської імперії.

За ініціативою передової молоді, М. Старицького та М. Лисенка в Києві був організований літературний гурток «Плеяда». Леся Українка як один з керівників цього гуртка дуже багато зробила в справі організації перекладів творів світової літератури українською мовою. (Показати репродукцію картини художника В. Зарецького «Леся Українка в гуртку «Плеяда”».)

У дев’ятнадцятирічному віці вона для своєї молодшої сестри написала підручник «Стародавня історія східних народів».

Одночасно з віршами Леся Українка писала й оповідання, публіцистичні та літературознавчі праці. Та чи не найвищої вершини її талант сягнув у драматичних творах, яких вона написала чимало.

У 1893 році у Львові за допомогою І. Франка виходить перша збірка віршів письменниці — «На крилах пісень».

З середині 90-х років Леся Українка зближується з членами таємних марксистських гуртків, починає вивчати марксизм, що позначилося на віршах її другої збірки — «Думи і мрії», яка вийшла 1899 року у Львові.

У 1902 році у Чернівцях виходить третя збірка поезій поетеси «Відгуки».

1.4. Боротьба Лесі Українки зі своєю хворобою.

У 1883 році Лесі в Києві прооперували ліву руку, що позбавило її можливості грати на фортепіано (дівчина мала неабиякі музикальні здібності). З цього часу назавжди скінчилося Лесине навчання з учителями, вона самотужки здобувала освіту — джерелом знань для неї були книжки і саме життя.

Пізніше в Берліні Лесі прооперували ногу, а туберкульоз прокинувся в легенях, потім у нирках. Але в боротьбі з хворобою Леся настільки загартувалася, що самостійно вивчила мови — французьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську, старогрецьку, латину.

Стан здоров’я письменниці погіршився, і вона їздить на лікування в Грузію і Єгипет. Та не зважаючи на важкий фізичний стан, перемагаючи біль силою свого духу, Леся Українка саме в останні 4–5 передсмертних років створила такі геніальні твори, як «Лісова пісня», «Камінний господар», «Оргія», «Триптих».

Це була титанічного духу жінка, донька Прометея… (Відкриваємо альбом «Леся Українка» і показуємо учням останнє фото поетеси.) Це фото Лесі Українки, уже смертельно хворої. Але ми бачимо той же мудрий, пророчий, добрий, хоч і засмучений, погляд, чисте, ясне чоло…

1.5. Вшанування пам’яті поетеси.

1 серпня 1913 року Леся Українка померла в Грузії, в містечку Сурамі, а похована в Києві, на Байковому кладовищі.

Сьогодні все прогресивне людство високо цінує творчість української письменниці, яка все свідоме життя боролася за втілення в життя волелюбних ідей, за щастя і рівноправність усіх народів. Її твори перекладні багатьма мовами народів світу і служать праві захисту миру й прогресу.

Пам’ятники Лесі Українці споруджено в Сурамі, в Батумі, в Ялті, в Луцьку, в Канаді (в Саскатуні), кілька пам’ятників у Києві.

Ім’я Лесі Українки носять вулиці, театри, школи, бібліотеки.

В багатьох містах, де побувала поетеса, відкрито музеї. Центральний музей Лесі Українки — в Києві на вулиці Саксаганського. Але найкраща шана пам’яті доньки українського народу — ростити в серцях людей посіяні нею зерна доброти, краси, мужності, волі, братерства.

2. Скласти «Доміно» — «Життєдіяльність Лесі Українки»

(Леся Українка → письменниця → фольклорист → музикант (фортепіано) → мовознавець (вивчила понад десять мов) → здібності у малюванні → авторка навчальної літератури (написала підручник «Стародавня історія східних народів») → перекладач → керівник гуртка «Плеяда» → автор публіцистичних праць → драматург → агітатор за боротьбу проти капіталізму)

1. Літературний диктант

1. Епоха, в яку жила і творила Леся Українка. (к. ХІХ — п. ХХ ст.)

2. Назвіть кількох патріотів України, навколо яких виховувалась майбутня письменниця. (М. Комаров, М. Лисенко, М. Драгоманов, О. Пчілка)

3. Кого з дітей Косачів називали спільним іменем Мишолосіє? (Лесю і Михайла)

4. Кому поетеса присвятила свій перший вірш «Надія»? (Тітці Олені — батьковій сестрі-революціонерці)

5. Що було джерелом знань для майбутньої письменниці, коли вона навчалась вдома? (Книги і саме життя)

6. Назва підручника, який написала Леся Українка для своєї меншої сестри. («Стародавня історія середніх народів»)

7. Авторами найулюбленіших книжок Лариси Петрівни були… (Т. Шевченко, М. Вовчок, Л. Глібов, М. Гоголь, П. Чубинський, Г.-К. Андерсен, О. Пушкін, М. Салтиков-Щедрін)

8. Гурток, одним із керівників якого була поетеса. («Плеяда»)

9. За допомогою якого письменника у 1893 році у Львові вийшла перша збірка віршів Лесі Українки — «На крилах пісень». (І. Франко)

10. Кому із видатних письменників належить фраза, що стосується поетеси: «…Україна не чула такого сильного гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини… Україна, на наш погляд, нині не має поета, щоб міг силою і різносторонністю свого таланту зрівнятися з Лесею Українкою»? (І. Франко)

11. Третя збірка поетеси має назву… («Відгуки»)

12. Визначте міста, в яких споруджено пам’ятники Лесі Українки. (Сурамі, Батумі, Ялті, Луцьку, Києві)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Питання для міні-дискусії

Дослідіть, яким шляхом намагалася боротися Леся Українка з невиліковною хворобою?

Про що свідчить всебічна обдарованість поетеси?

Вмотивуйте, чому слово в поезіях Лесі Українки — це зброя.

 1. Вступне слово вчителя про весняну пору року.

Весна — найжаданіша пора у житті людини, її завжди зустрічали радісно й урочисто.

Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортить поспілкуватися з живою природою — власними очима побачити, як прокльовуються з-під землі ніжні списики зела, як прилітають птахи і лунають їх дружні співи.

Весна для Лесі Українки — це час, коли їй не так болить, це відчуття приливу сил, енергії, прагнення насолоджуватися, радіти від тих змін, які відбуваються в природі.

Дана поезія написана під час хвороби поетеси. Як же сприймає прихід весни поетеса? Це ми дізнаємося, ознайомившись із змістом її поезії «Давня весна».

2. Ідейно-художній аналіз поезії Лесі Українки «Давня весна»

2.1. Виразне читання твору.

2.2. Тема: відтворення впливу приходу весни на хворобливий стан поетеси.

2.3. Ідея: возвеличення краси весняної природи, за сприянням якої людина забуває про свою хворобу, самотність.

2.4. Основна думка: Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала.

2.5. Жанр: пейзажна лірика.

2.6. Композиція.

Експозиція: «була весна…».

Зав’язка: хворобливість і самотність поетеси під час буяння весни.

Кульмінація: радість ліричної героїні з приводу того, що її «не забула» весна.

Розв’язка: вдячність поетеси весні за її дарунок.

2.7. Обговорення ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями:

— Як у вашій свідомості асоціюється прихід весни?

— Що відбувається в природі навесні?

— Яким чином лірична героїня твору ставиться до приходу весни?

— Посилаючись на текст твору, опишіть красуню-весну. («Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки») Чи можна зо допомогою цього опису визначення ставлення поетеси до весни?

— Які зміни відбуваються в природі навесні? (Все ожило, усе загомоніло — Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бумніло, А я лежала хвора й самотна)

— Дослідіть, яким чином самотність і хворобливість ліричної героїні поезії контрастує з яскравістю і шумом весняної пори?

— Чому поетеса висловлює обурення весні? (Для мене тільки дару не придбала, Мене забула радісна весна) Чим вони виправдані?

— У зв’язку з чим лірична героїня змінила своє ставлення до красуні-весни?

— За допомогою яких художніх засобів Леся Українка відтворила весну як живу істоту?

— Якими звуками переповнена дана поезія? (Приплинув вітер, і в тісній хатині Він про весняну волю заспівав А з ним прилинули пісні пташині І любий гай свій відгук з ним прислав)

— Як ця поезія пов’язана з життям її авторки?

— Чи полюбляєте ви подарунки? Які саме? Чим весна обдарувала героїню твору?

— Чому поетеса згадує про давню весну?

— Яким пафосом пройнятий даний твір?

— За що героїня поезії вдячна весні?

2.8. Завдання. Скласти інформаційне ґроно до образу весни.

2.9. Художні засоби у творі.

Метафори: «весна промінням грала, сипала квітки»; «летіла хутко», «весна… дарунки всім несе», «заглянули від яблуні гілки», «зам иготіло листячко зелене», «прилинув вітер, заспівав», «прилинули пісні пташині», «гай свій відгук… прислав», «весна дала», «весна… за вікном цвіла».

Порівняння: «летіла хутко, мов стокрила».

Риторичні оклики: «За нею вслід співучії пташки!», «Зелений шум, веселая луна!», «Ні, не забула!».

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. До якого ліричного жанру належить поезія «Давня весна»?
а) Пейзажного;
б) інтимного;
в) філософського;
г) громадського.

2. Ознака, за якою поетеса не характеризує весну. Красуня-весна:
а) весела;
б) щедра;
в) мила;
г) пахуча.

3. Весна «летіла хутко, мов…»:
а) стріла;
б) куля;
в) стокрила;
г) мить.

4. Під час свого руху красуня розсипала:
а) квіти;
б) пісні;
в) сонячне проміння;
г) позитивні емоції.

5. Вслід за весною можна було побачити:
а) політ співучих птахів;
б) радість на обличчях людей;
в) як тане крига;
г) зграю метеликів.

6. З приходом весни все довкола:
а) загуділо;
б) задзвеніло;
в) загомоніло;
г) зашуміло.

7. Для всіх весна — це…:
а) сільськогосподарські роботи;
б) можливість вирушити на полювання;
в) дарунки;
г) нові клопоти.

8. Через що лірична героїня поезії обурена на весну? Бо ця пора:
а) дратує її;
б) завдає болю і страждань;
в) забула про неї;
г) змушує працювати на землі.

9. З якого дерева посипалися квіти у вікно до героїні поезії?
а) З вишні;
б) сливи;
в) каштану;
г) яблуні.

10. Листячко зелене на дереві:
а) заблищало;
б) замайоріло;
в) затріпотіло;
г) замиготіло.

11. Гай письменниця називає:
а) замріяним;
б) щирим;
в) любим;
г) казковим.

12. Хатинка, в якій мешкала лірична героїня поезії:
а) знаходилася неподалік від річки;
б) була широкою і просторою;
в) названа піснею;
г) вважалася однією з гостинних.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Дослідіть, як змінюється настрій героїні впродовж твору з приходом весни? Свої спостереження аргументуйте, посилаючись на зміст твору.

2. Яким чином, на ваш погляд, Леся Українка відтворила весну як живу істоту?

3. Чого не забуде душа ліричної героїні?
а) Співу пташок у лісі;
б) тепла від сонячного проміння;
в) дарунку весни;
г) позитивних враженнь від прогулянки у гаю.

Картка № 2

1. Доведіть, що весна полегшила страждання хворої героїні поезії. Відповідь вмотивуйте.

2. За допомогою поезії «Давня весна» Лесі Українки відтворіть картину краси весняної пори. Які фарби переважатимуть у вашому творі мистецтва? Відповідь вмотивуйте.

3. Весна за вікном хати:
а) квітнула;
б) прикрашала дерева;
в) організувала спів пташок;
г) творила дива.

Картка № 3

1. Як ви вважаєте, чому весну поетеса називає давньою? Висловіть власні міркування щодо цього.

2. Чому, на ваш погляд, лірична героїні поезії спочатку не сприймає красу весни, а потім із захопленням милується нею? Свою думку вмотивуйте.

3. Про весняну волю у хатині заспівав:
а) вітер;
б) невідомий птах;
в) сонячний промінь;
г) ранковий гість.

 

VII. Підсумок уроку

 

VIII. Оголошення результатів роботи учнів на уроці

 

IX. Домашнє завдання

Написати міні-твір на тему «Весна у рідному краї», опрацювати ідейно-художній зміст твору Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати».