Урок "Володимир Сосюра. Коротко про поета. Любов до Батьківщини як важливий складник життя людини («Любіть Україну!»).

Про матеріал
Ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом В. Сосюри; опрацювати ідейно - художній зміст твору поета «Любіть Україну»; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження, робити висновки, узагальнювати навчальний матеріал, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до рідної України.
Перегляд файлу

Тема уроку: Володимир Сосюра. Коротко про поета. Любов до Батьківщини як важливий складник життя людини («Любіть Україну!»).

Мета уроку: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом В. Сосюри; опрацювати ідейно - художній зміст твору поета «Любіть Україну»; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження, робити висновки, узагальнювати навчальний матеріал, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до рідної України.
Тип уроку: засвоєння знань і формування умінь.
Форма проведення: урок - дослідження

Методи та прийоми:розповідь учителя ,мультимедійна  презентація, асоціювання, евристична бесіда , метод «Кроссенс», робота біля дошки, «Мозковий штурм», робота в парах,  прийом візуалізації, «Незакінчене речення», «Вершина успіху».

Обладнання:Підручник, дошка, епіграф до уроку, учительська презентація, портрет і викладка творів В.Сосюри, індивідуальні картки, картки самооцінки, символи України, аудіо(відео) записи, тексти творів поета, дидидактичний матеріал, вікторина.

Епіграф

…Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

                    Л. Костенко

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку.

Любі  діти, у наш клас

Завітали  гості  щирі,

Привітаймо в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

Доброго ранку нам!

Доброго ранку вам!

Доброго ранкувсім!

 

 

 

 

"До успіху"

- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними.. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

Ми – команда. Ваш успіх іде на користь мені, а мій – на користь Вам. . Тож до роботи!

Діти, вдома ви мали випереджувальне завдання: написати кількома рядочками віршованими чи прозою своє висловлювання «Я люблю Україну». Давайте їх послухаємо. Прошу:______________________________

 

З’явилися і  мої власні рядочки:

Я люблю свою Україну,

І люблю її людей.

Ну а ще над усе на світі

Я люблю навчать дітей.

 

Навчати мови дорогої,

Солов’їної, дзвінкої,

Рідної і сильної

Мови української.

 

А ще Вкраїну щиро полюбити

І за красу, і мужність у борні.

Навчанням, працею її творити

І стати патріотом рідної землі.

 

Як легко й просто ми зараз говоримо  про своє ставлення до Батьківщини. А чи завжди так вільно  можна було  сказати про це? Ні!   У нашій історії , на жаль, були моменти , коли за слова "Я люблю Україну" доводилося зазнати поневірянь,  гонінь та цькувань.  У ці роки дуже важко було не зламатися,  залишитися палким патріотом.   Справжнім патріотом української землі був відомий поет Володимир Сосюра, життя та творчість якого — тема нашого сьогоднішнього уроку.

   Розгорніть зошити й запишіть дату й тему уроку: Володимир Сосюра. Коротко про поета. Любов до Батьківщини як важливий складник життя людини («Любіть Україну!)

ІІ. Цілевизначення  і  планування  навчальної  діяльності.

Діти, записуючи тему, висловіть припущення про те, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку, про що дізнаєтеся.

Діти оголошують свої припущення й очікування.

Давайте переглянемо загальні цілі уроку та подивимося чи збіглися ваші припущення з ними.

Мета і завдання уроку

  • ознайомитися із  життєвим і творчим шляхом В.Сосюри;
  • розкрити головну думку поезії «ЛюбітьУкраїну»;
  •  визначити  дейно-художній   зміст та особливості ліричноготвору;
  •  Формувати  навички  виразногочитання;
  •  розвивативміння грамотно висловлюватисвої думки, спостереження, робитивисновки, узагальнювати навчальний  матеріал;
  •  Виховувати почуттяпо шани до рідноїУкраїни, її культури.
  •  

Епіграфом до нашого уроку я взяла слова нашої сучасної поетеси Ліни Костенко:

…Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство. Затишна батьківська оселя - це родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. Саме з них, цих маленьких батьківщин, починається вся наша велична й неповторна Вітчизна.

Тепер коротко познайомимося  з дитинством, юністю, зрілим життям В.М.Сосюри,

застосовуючи метод «Кроссенс». Це така головоломка, схожа на кросворд , означає «перетин думок».  Це зразок креолізованого тексту (означає « читаємо і розуміємо, використовуючи малюнки і тексти»). Складається Кроссенс  з 9 картинок. Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із передньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Читається справа наліво. У центрі ми розмістимо портрет В.Сосюри. Погляньте на фото поета.  Глибокі задумливі очі. Теплий погляд. Обличчя відкрите,  спокійне. Широкоплечий, кремезний. А ще мав високий ніжний голос.

Таким був В. Сосюра – виразник поетичної душі свого народу, лауреат Державної премії імені Т.Г.Шевченка. «Любити Вітчизну, любити завжди…»- таке життєве кредо мав митець. То хто ж він, В.Сосюра?

Ім'я поета-лірика невіддільне від Донбасу ( 1картинка).

2 картинка

Народився В.Сосюра 6 січня 1898р на станції Дебальцеве (нині Донецької області). За своїм  національним походженням ВолодимирМиколайлович — не українець. По батькові він — француз. Про це В. Сосюра неодноразов озгадує у своїх віршах і спогадах. Його батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, був людиною непосидющою й різнобічно обдарованою, змінив  багатопрофесій, вчителював, працював  сільським адвокатом, шахтарем. Мати  поета — Марія Данилівна Локотош — мадярка, робітниця з Луганська, займалася  хатнім  господарством.

3 картинка –селище Третя Рота. Як зв’яане з ім’ям поета?

Дитячі роки поета  минали в с. Третя Рота (нині м. Верхнє), у старій  хворостянці над берегом Дінця(Хата, землянка, зроблена з хворосту й обмазана глиною; мазанка.) . Про цей край Сосюра  пізніше образно розповів у автобіографічному  романі «Третя Рота».З  одинадцяти років   смерть батька змушує працювати на содовому заводі, бо на нього, старшого в сім'ї, лягли турботи про матір та сімох менших братиків і сестричок.  Хлопець не цурався випадкових заробітків.

4 картинка – на картинці – юнаки, один попереду всіх. Як ми розгадаємо її?

У 1918р.  (20р.)  у складі робітничої  дружини содового заводу В. Сосюра бере участь у повстанні, стає козаком петлюрівської армії, входить до особистої варти самого Петлюри. Потрапив у полон до денікінців. Його  розстрілювали як петлюрівця, але рана виявилась не смертельною, і поет вижив. Судив В. Сосюру і червоний ревтрибунал. Перед розстрілом він попросив, щоб дозволили прочитати вірші. Голова трибуналу, котрий  розгледів у хлопчині  поета, врятувала йому  життя.

5 картинка –поема «Червона зима» . Яка ж роль її в житті поета?

У 30-х роках виходить поема «Червона зима», яка зробила Сосюру знаменитим. Вона вмістила у дев'яти невеличких розділах цілий духовний світ представника "робітничої рані", світ, що тільки займався: теплі спогади про ріднийдім, парубоцькі залицяння і перше нещасливе кохання, бойову романтику повстанських загонів, радість перемог і біль утрат... Вчорашній воїн щиро й безпосередньо, з ліричною теплотою розповідає про пережите. А далі з’являлися збірочка за збірочкою.

6 картинка – Війна!

Тяжкий сорок перший рік. Війна. Як військовий корреспондент газети “За честь Батьківщини” поет прибув у діючу армію, на Воронезький фронт.

Наклали відбиток на життя і творчість В.Сосюри і роки Великої Вітчизняної війни.

Лірику цього періоду проймають два мотиви. Це — віра в перемогу й водночас показ людської біди. Образ Вітчизни поступово розростається — від маленької Третьої Роти— до всього українського світу. Саме за незгасну любов до України неповторному Володьці  судилося  зазнати найбільше прикрощів.

 

7 картинка – полання, відкрита думка, слово до когось. Послання Шевченка…

1944 рік. Палкий патріотичний вірш «ЛюбітьУкраїну!» у 1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В. Сосюру знову перестають друкувати, він живе під прямою загрозою  арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 р.  Це- вірш- послання, вірш –заповіт для синів і дочок України.

8 картинка- пам’ятник Володимиру Сосюрі.

8 січня 1965 року натруджене серце Володимира Сосюри зупинилося... На могилі поета споруджено пам'ятник,  ім'я Сосюри надано Будинку культури  склозаводу

 м. Лисичанська та одній з вулиць Києва. Земляки Сосюри в Лисичанську відкрили музей поета, спорудили йому пам'ятник. У Києві на будинку, де жив і працював поет, встановлено меморіальну дошку з барельєфом.

9 картинка До 100річчя від дня народження викарбувано монету номіналом 2 грн.

Висновок:Після себе Володимир Сосюра лишив значний літературний спадок: понад 40 поетичних збірок, що є доказом надзвичайної творчої наснаги поета, його великого таланту.

От ми і склали Кроссенс, за допомогою якого ми зможемо на наступному уроці повторити наші знання із основних  життєвих подій В.Сосюри. А тепер познайомимося з віршем- посланням до всіх українців «Любіть Україну».

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Виразне  читання учителем на фоні  мелодії.

  2. Історія написання вірша «Любіть Україну!»

    Вірш "Любіть Україну!" був написаний одразу після звільнення України від фашистських загарбників в пориві радісного переможного настрою. Опублікований у «Київській правді» та «Літературній газеті». Пізніше поезія ввійшла до збірки «Щоб сади шуміли», яка 1948 року отримала Державну премію першого ступеня.

У Москві в 1951р. проходила перша повоєнна Декада українського мистецтва і літератури. В Сосюра читав свої вірші, серед них був і «ЛюбітьУкраїну». І раптом 2 липня 1951 року в газеті «Правда» з’явилася стаття під назвою «Проти ідеологічних перекручень в літературі», яка таврувала один-єдиний твір – вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну». Поета звинуватили в тому, що він спотворив правду життя. Оте  палке почуття любові до неї, яке спонукало бійців іти в бій під час війни зараз сталінській владі стало не тільки непотрібним , а й небезпечним.  Тож і витравлювалися з людських душ патріотизм, висока духовність, просто прекрасні почуття, навіяні радістю перемоги. Поета звинуватили в націоналізмі.

Радянська цензура вимагала від поета змінити рядок вірша : «Без неї - ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами» на « Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками…». І рядки: «У квітці й пташині, в кривеньких тинах» на «..у квітці, пташині , електровогнях…», тому що  «електровогні»- це символ радянської влади, « кривенькі тини» - це символ споконвічного селянського хліборобського краю. Саме цим був спотворений патріотичний пафос твору.

 

Тепер у вас є певні враження від почутого. Давайте висловимо  власну думку про нього.

 

3. Обмін враженнями щодо прослуханого.

 Незакінчене речення "Після ознайомлення з поезією "Любіть Україну!" я відчуваю..., думаю...  схвильована"

4. Словникова робота.

Купина – у біблійній міфології - кущ, який горить і якимсь чудом не згорає;

Неопалима купина — символ незнищенності української землі та її народу;

зойки – крики; 

пурпуровий – темно – червоний;

 канонади – гучні звуки від пострілів;

багнети – ножі на рушницях.

 

5.Робота в парах:(Учні в тексті на окремих листочках створюють партитуру вірша, виділяють слова з логічним наголосом)

6.Виразне  й осмислене читання учнями вірша «Любіть Україну!» по строфі. (Флешмоб )   слайди

7.. Евристична бесіда.

1 З приводу чого В.Сосюра написав свій вірш?

2.Поет закликає любити Україну, як ми любимо "сонце... вітер...трави... води...". Що це?…це світ, який щодня, щохвилини, щомиті оточує людину

3.Чому Україна в поезії саме вишнева? У яких творах ще згадано цю "прикмету"?(Садок вишневий коло хати)

4. Чому  для В.Сосюри важливо, щоб ми любили Україну "в годину щасливу, і в  радості мить", і в «годину непогоди»?

5. Поет наголошує: "Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами".Чи можна обмежитися вказівкою на щось одне з названого ( або серцем, або ділами)?

6 3 якою метою Україна  порівнюється з купиною?

7.До кого звертається автор у творі і чи стосується це вас?

8. Чому цей вірш по-особливому зазвучав  в наш час?

8.«Мозковий штурм»

 --Яка тема поезії?( Зображення поетичного образу України, її краси й величі.)

-- Визначіть ідею твору( возвеличення палкої любові українців до рідного краю)

--Сфомулюйте основну думку вірша.( заклик українців любити рідну землю: «Любіть Україну!»)

-- До якого виду лірики належить твір?( громадянська, патріотична лірика.)

 

-- Визначіть вид римування.(Перехресне.)
 

Віршовий розмір.  9.Робота  на дошці. Створити  ритмічний запис  рядків "Любіть Україну, як сонце, любіть...", з’ясуємо, які стопи і скільки їх..3-стопний амфібрахій

Давайте разом проскандуємо рядки Любіть Україну, як сонце, любіть..- амфібрахій; 10.     Дослідницько-пошукова робота.

(Робота з таблицею  «Художні засоби вірша "Любіть Україну!”»).

Назви художніх засобів

Приклади художніх засобів

Роль художніх засобів

Риторичне звертання

Юначе! Дівчино!

Називає  молоде покоління, від любові якого залежатиме доля батьківщини

Порівняння

любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води; як та купина, що горить — не згора; як пісню, що лине зорею

 

 Природно, безкорисливо, не вимагаючи нічого взамін

Риторичні оклики

Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну!

Всім серцем любіть Україну свою —

і вічні ми будемо з нею!

 

Тривога за майбутнє України

Образи-символи

Дніпро, вишневий сад, неопалима купина, верби, зорі, солов'їна мова

Народ без мови — не народ, а без Батьківщини — ніщо, розкриває красу рідного слова

Метафора

в просторів солодкому чарі; і в стягів багряному шумі;

у зойках гудків, в тьмі пробивали нам шлях  до весен і світлих, і щирих..

Україну не подолати, передає красу отчого краю, його природи

Анафора

Любіть Україну.

 

Передає емоції автора,, є основною думкою твору

Епітети

вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, весни світлі і щирі,годину щасливу, радісну мить, небо голубе

Створюють неповторний образ України

 

11.Фізкультпауза

Базарний В.Ф.- лікар, учений. Присвятив багато своїх праць про здоров’язберігаючі  методи. Родом із Сумської області. (Слідкуємо за мишкою)

 

12.Гра «Склади пару»

13.Вікторина  (Письмово в зошити) –правильна відповідь 2 бали.

1)    Назвіть стихії, що згадуються у вірші «Любіть Україну!». (Вогонь, повітря, земля, вода, сонце, вітер, трави, води.)

2)    Про якого птаха згадується у вірші? (Про солов’я: мова солов’їна.)

3)    Назвіть кілька пар антонімів, що є у вірші. (У сні — наяву, в радості мить — у годину негоди, серцем — ділами.)

4)    Які твори фольклору згадуються в поезії? (Пісні, думи.)

5)    Про які кольори йдеться? (Багряний, пурпуровий, зелений, голубий.)

6)    Яку річку називає  автор ? (Дніпро.)

 

 

14.Скласти  словесний  портрет українця.

Я українець тому, що…

-              народився в Україні;

-              живу в Україні;

-              моя рідна мова українська;

-              вивчаю історію України;

-              шаную традиції

-         вірю в її прекрасне майбутнє

-          

15.Заключне слово вчителя

Роки незалежності України переконали світ у тому, що наша держава несе світло миру, добра і злагоди. І кожен з нас пов’язує долю з Україною.

Сьогодні 2018рік. Уявіть, що ви перенеслися в Україну 2028 року. Ці наліпки - символи  України. Візьміть їх у руки і спрогнозуйте майбутнє України.

 

Метод «Незакінчене речення»

Я бачу Україну…

 

Я хотів(ла) би(б), щоб Україна…

 

16.Пісня «Любіть Україну» на слова Сосюри. Музика Богдана Фільца.

Ще написали музику – Віталій Дорогань, Іван Брязун, Віктор Лузан, Богдан Шиптур.

 

17.Вершина успіху: Чого ви навчилися сьогодні на уроці?

 

18.Самооцінювання.

 

ІV.  Підбиття підсумків уроку

V.   Рефлексія.

Напишіть мені СМС : Оцініть урок. Що вам  найбільше сподобалося на уроці?

На згадку про урок кожен отримає серце «Любіть Україну»

- Мені хочеться вірити, що ви будете любити  Батьківщину так, як  любив її В.Сосюра.  Закінчити розповідь про поета хочеться словами Андрія Малишка:"Люди сьогоднішнього дня й прийдешні покоління будуть приходити до твоїх пісенних джерел і черпатимуть із них натхнення й радість. Житимуть на землі й інші люди й події. Нові імена співців ще прикрасять наш рідний край, але серед них, як вишита чистими росами світанкова зоря, світитиме й зігріватиме душу ніжне й тривожне, повне людської любові і краси ім'я Володимира Сосюри".

Ми неодмінно маємо здійснити його найзаповітнішу мрію: всім серцем, всіми своїми ділами любити Україну!     Дякую вам за урок.VІ.   Домашнє завдання. Вірш «Любіть Україну» вивчити напам’ять.    Намалювати ілюстрацію до твору «Вишнева моя Україна».

 

 

Лист самооцінки на уроці

Прізвище_____________________________

(Оцініть себе за кожним напрямком роботи від 0 до 2 балів)

Я брав(ла) активну участь у роботі класу на уроці

 

Я брав(ла) активну участь у роботі в парах, надавав(ла) підтримку сусідові по парті, заохочував(ла)

 

Я відповідав(ла) правильно і змістовно на запитання по змісту вірша «Любіть Україну»

 

Я добре знаю художні засоби твору, вмію їх визначати у художньому тексті, заповнюю таблицю.

 

Я вдало створював(ла) словесний портрет українця.

 

Я брав (ла) участь у обміні враженнями від прочитаного вірша.

 

Усього балів

 

 

Легенда

Польський та угорський королі взяли в облогу місто Дорогобуж, запропонувавши його жителям здатися без бою, інакше погрожували їх знищити, а місто — спалити. Посланець із Дорогобужа передав королям у відповідь бадилину із листям з блідо-рожевими квіточками.

Замислилися королі, зібрали на раду мудреців. Ніхто не знав, що означає ця гілочка, лише один із радників сказав, що таке зілля горить і не згоряє. Взяв із багаття вогник, підніс до рослини. Тієї ж миті кущ спалахнув голубувато-зеленкуватим вогнем. По хвилі полум’я згасло, а кущ залишився неушкодженим. Зрозуміли всі, що хотіли сказати захисники: ніколи іноземні королі не завоюють цієї країни. І вирішили повертатися додому. Відтоді багато ворогів хотіли завоювати наш край, але щоразу поверталися ні з чим.

Любить свій край — це для народу жити,

Боротися за юне, за нове.

Любить свій край — це значить все любити,

У чім його святее ім'я живе.   

                                                В.Сосюра

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


2 картинка

Народився В.Сосюра 6 січня 1898р на станції Дебальцеве (нині Донецької області). За своїм  національним походженням ВолодимирМиколайлович — не українець. По батькові він — француз. Про це В. Сосюра неодноразов озгадує у своїх віршах і спогадах. Його батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, був людиною непосидющою й різнобічно обдарованою, змінив  багатопрофесій, вчителював, працював  сільським адвокатом, шахтарем. Мати  поета — Марія Данилівна Локотош — мадярка, робітниця з Луганська, займалася  хатнім  господарством.

3 картинка

Дитячі роки поета  минали в с Третя Рота (нині м. Верхнє), у старій  хворостянці над берегом Дінця(Хата, землянка, зроблена з хворосту й обмазана глиною; мазанка.) . Про цей край Сосюра  пізніше образно розповів у автобіографічному  романі «Третя Рота».З  одинадцяти років   смерть батька змушує працювати на содовому заводі, бо на нього, старшого в сім'ї, лягли турботи про матір та сімох менших братиків і сестричок.  Хлопець не цурався випадкових заробітків.

4 картинка

У 1918р.  (20р.)  у складі робітничої  дружини содового заводу В. Сосюра бере участь у повстанні, стає козаком петлюрівської армії, входить до особистої варти самого Петлюри. Потрапив у полон до денікінців. Його  розстрілювали як петлюрівця, але рана виявилась не смертельною, і поет вижив. Судив В. Сосюру і червоний ревтрибунал. Перед розстрілом він попросив, щоб дозволили прочитати вірші. Голова трибуналу, котрий  розгледів у хлопчині  поета, врятувала йому  життя.

5 картинка

У 30-х роках виходить поема «Червона зима», яка зробила Сосюру знаменитим. Вона вмістила у дев'яти невеличких розділах цілий духовний світ представника "робітничої рані", світ, що тільки займався: теплі спогади про ріднийдім, парубоцькі залицяння і перше нещасливе кохання, бойову романтику повстанськихзагонів, радість перемог і біль утрат... Вчорашній воїн щиро й безпосередньо, з ліричною теплотою розповідає про пережите. А далі з’являлися збірочка за збірочкою.

6 картинка

Тяжкий сорок перший рік. Війна. Як військовий корреспондент газети “За честь Батьківщини” поет прибув у діючу армію, на Воронезький фронт.

Наклали відбиток на життя і творчість В.Сосюри і роки Великої Вітчизняної війни.

Лірику цього періоду проймають два мотиви. Це — віра в перемогу й водночас показ людської біди. Образ Вітчизни поступово розростається — від маленької Третьої Роти— до всього українського світу. Саме за незгасну любов до України неповторному Володьці  судилося  зазнати найбільше прикрощів.

 

7 картинка

1944 рік. Палкий патріотичний вірш «ЛюбітьУкраїну!» у 1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В. Сосюру знову перестають друкувати, він живе під прямою загрозою  арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 р.  Це- вірш- послання, вірш –заповіт для синів і дочок України.

 

8 картинка

8 січня 1965 року натруджене серце Володимира Сосюри зупинилося... На могилі поета споруджено пам'ятник,  ім'я Сосюри надано Будинку культури  склозаводу

 м. Лисичанська та одній з вулиць Києва. Земляки Сосюри в Лисичанську відкрили музей поета, спорудили йому пам'ятник. У Києві на будинку, де жив і працював поет, встановлено меморіальну дошку з барельєфом.

 

 

Історія написання вірша «Любіть Україну!»

    Вірш "Любіть Україну!" був написаний одразу після звільнення України від фашистських загарбників. Опублікований у «Київській правді» та «Літературній газеті». Пізніше поезія ввійшла до збірки «Щоб сади шуміли», яка 1948 року отримала Державну премію першого ступеня.

У Москві в 1951р. проходила перша повоєнна Декада українського мистецтва і літератури. В Сосюра читав свої вірші, серед них був і «ЛюбітьУкраїну». І раптом 2 липня 1951 року в газеті «Правда» з’явилася стаття під назвою «Проти ідеологічних перекручень в літературі», яка таврувала один-єдиний твір – вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну». Поета звинуватили в тому, що він спотворив правду життя. Оте  палке почуття любові до неї, яке спонукало бійців іти в бій під час війни зараз сталінській владі стало не тільки непотрібним , а й небезпечним.  Тож і витравлювалися з людських душ патріотизм, висока духовність, просто прекрасні почуття, навіяні радістю перемоги. Поета звинуватили в націоналізмі.

Радянська цензура вимагала від поета змінити рядок вірша : «Без неї - ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами» на « Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками…». І рядки: «У квітці й пташині, в кривеньких тинах» на «..у квітці, пташині , електровогнях…», тому що  «електровогні»- це символ радянської влади, « кривенькі тини» - це символ споконвічного селянського хліборобського краю.

docx
Додано
20 жовтня 2023
Переглядів
818
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку