Леся Українка «Про Оха-чудодія». Порівняння народних та літературних казок.

Про матеріал
Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Лесі Українки; формувати вміння будувати усні монологічні ви¬словлювання, брати участь у діалозі під час обговорення прочитаної казки; вислов¬лювати свої думки, використовуючи для цього як мовні, так і позамовні та інтона¬ційні засоби виразності мовлення, ставити запитання, відповідати на запитання за змістом прочитаного твору; розвивати емоційну і почуттєву сфери учнів; учити ви¬словлювати оцінні судження щодо прочитаного; формування ключових компетентностей: вміння вчитися: учити самостійно визначати або приймати мету, яку ставить учи¬тель, відповідно до неї планувати й виконувати необхідні дії, контролювати й оціню¬вати свої результати; соціальної: формувати здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у парі та у групі, виконувати різні ролі та функції у колективі; громадянської: формувати здатність дбайливо ставитися до людей, до самого себе. Обладнання: портрет Лесі Українки; зображення Оха з народної та літературної казок;
Перегляд файлу

Тема: Леся Українка «Про Оха-чудодія». Порівняння народних та літературних казок.

Мета:

формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Лесі Українки; формувати вміння будувати усні монологічні ви­словлювання, брати участь у діалозі під час обговорення прочитаної казки; вислов­лювати свої думки, використовуючи для цього як мовні, так і позамовні та інтона­ційні засоби виразності мовлення, ставити запитання, відповідати на запитання за змістом прочитаного твору; розвивати емоційну і почуттєву сфери учнів; учити ви­словлювати оцінні судження щодо прочитаного;

формування ключових компетентностей:

вміння вчитися: учити самостійно визначати або приймати мету, яку ставить учи­тель, відповідно до неї планувати й виконувати необхідні дії, контролювати й оціню­вати свої результати;

соціальної: формувати здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у парі та у групі, виконувати різні ролі та функції у колективі;

громадянської: формувати здатність дбайливо ставитися до людей, до самого себе.

Обладнання: портрет Лесі Українки; зображення Оха з народної та літературної казок;

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

Я вам рада, любі діти,

І вітаю щиро вас

І запрошую ласкаво

На урок читання в клас!

2. Перевірка домашнього завдання

— Чому припинилася дружба Лисички та Журавля? Чи схвалюєте ви їхню поведінку? Поясніть свою відповідь.

— Як ви гадаєте, на чиєму боці автор казки «Лисичка та Журавель» Іван Франко? Обґрунтуйте свою думку.

4. Розвиток читацьких умінь і навичок

 Вправа «Шиворіт-навиворіт».

— Складіть і прочитайте слова.

                                                            лобоКок                      (Колобок) пелюПошка      (Попелюшка)              заКо-заДере               (Коза-Дереза)

мовоДюйчка     (Дюймовочка)             сикІва-леТесик          (Івасик-Телесик)

салоРунька       (Русалонька)           лосніБіжка        (Білосніжка)              роКучка баРя            (Курочка Ряба)

— За якою ознакою можна об’єднати персонажів?

— Який із них ваш улюблений?

— У якій казці він живе?

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1) Актуалізація опорних знань.

Бесіда

— Пригадайте, чому одні казки ми називаємо народними, а інші — літера­турними.

— Упізнайте Оха-чудотвора з української народної казки. Опишіть його.

— Чим схожі між собою ці казкові персонажі? Що в їхній зовнішності від­мінне?

2) Повідомлення теми уроку.

— Отже, ви правильно зрозуміли: сьогодні ми читатимемо казку Лесі Українки про Оха-чудодія. На її написання поетесу надихнули дитячі спогади.

Народні казки про Оха, про Оха-чудотвора переповідалися з давніх-давен. А Леся згадує:

Давно в дитячий любий вік,

в далекім ріднім краю

я чула казку. Чула раз,

а й досі пам’ятаю.

3) Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Лесі Українки.

а) Бесіда.

— Пригадайте, що ви знаєте про Лесю Українку. Розкажіть.

— Які ще вірші цієї поетеси ви читали?

б) Самостійне читання біографічної довідки в підручнику (с. 70–71).(Робота в парах)

Вправа «Ти — мені, я — тобі»

— Перекажіть прочитане своєму сусідові по парті.

в) Повідомлення вчителя про цікаві факти із життя Лесі Українки.

— Справжнє ім’я Лесі Українки — Лариса Петрівна Косач-Квітка. Вона народилася 25 лютого 1871 року на Волині. (Прикріплює прапорець на мапі.)

У родині Лесю звали по-різному: Лариса, Леся.

Уже в п’ять років Леся почала самостійно писати музичні п’єси, а у вісім років написала свій перший вірш. Але в десять років у дівчинки почалися сер­йозні проблеми зі здоров’ям: у неї діагностували туберкульоз кісток. Із цієї причини Лесі довелося поставити хрест на музичній кар’єрі.

Леся Українка мала феноменальні здібності до мов. Знала понад 10 мов: українську, російську, польську, французьку, німецьку, італійську, англій­ську. У дев’ятнадцятирічному віці сама написала для своїх молодших сестер «Стародавню історію східних народів».

Перші вірші Лесі були опубліковані 1893 року. А майже через 20 років ви­йшла друком її драма-феєрія «Лісова пісня», що вважається одним із кращих творів письменниці.

Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року у віці 42 років через украй по­ганий стан здоров’я. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

Ім’ям Лесі Українки названі площі, бульвари, вулиці, її ім’ям названо Центральну міську бібліотеку у Львові та Центральну публічну бібліотеку для дорослих у Києві. Її життя і творчість вивчає Науково-дослідний інститут Лесі Українки. Її портрет — на українській двохсотгривневій купюрі. На її честь названо астероїд 2616 Леся.

2. Підготовка учнів до сприймання змісту казки

1) Робота із назвою казки та ілюстрацією.

Вправа «Прогнозування»

— Діти, прочитайте назву казки Лесі Українки на с. 71.А на с.12 прочитайте назву української народної казки.

— Що в них, на вашу думку, спільне, а що — відмінне?

— А хто був найближче до істини, ми дізнаємося, коли прочитаємо та проа­налізуємо казку.

2) Словникова робота.

а) Вправа «Тлумачний словничок».

— Прочитайте тлумачення слів:

Корх — міра довжини, що дорівнює ширині долоні.

Сажень — стародавня одиниця довжини, що дорівнює близько 2 м 13 см.

Трясовиця — болото.

Ряхтіти — мерехтіти.

Жупанок, жупан — старовинний верхній теплий одяг.

Гапличок, гаплик — металева зачіпка, що пришивається проти петлі одягу.

Бранка — полонянка.

— Доберіть слова-синоніми до слів.

Обридать — ... (набридати, докучати).

Вороття — ... (повернення, дорога назад).

Вельможний — ... (знатний, родовитий, могутній, всесильний).

Заторочать — ... (затараторять).

Гурт — ... (декілька істот, натовп).

— Як ви розумієте слово кладенець? (Меч із чудодійними властивостями)

б) Вправа «Один подих».

— Прочитайте на одному подиху слова у стовпчиках.

Тридев’ятім           вельможний                   заввишки

холодочку             землянку                         завширшки

обридать                трухлявий                       ненароком

вороття                   трясовиця                       ряхтить

самоцвіти               кришталевих                 скриньочках

жупанках               обморочать                    заторочать

безглузді                гачкуваті                         гаплички

прикувався            бранка                             кладенець

 

3. Первинне сприймання змісту тексту учнями

Читання-слухання казки

Виразне читання казки вчителем і 2–3 підготовленими учнями.

-Де жив Ох-чудодій?

4. Перевірка первинного сприймання змісту твору

— Який епізод казки найбільш запам’ятався?

— Чи трапилося щось незрозуміле?

Фізкультхвилинка

Звірі в лісі проживають

І роботу також мають.

Тож виходять на полянку

І зарядку роблять зранку.

Встали й ми побіля парт.

Встали всі: — Мерщій на старт!

Лапки вгору, лапки вниз,

Землі-матінці вклонись.

Сонцю руки простягни,

До проміння поверни.

А тепер прогнімо спини,

І замремо на хвилину.

Розігнулись, пострибали,

Потім трішки політали

І за парти посідали.

5. Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту

1) Фронтальне читання тексту казки.

Читання  «Ланцюжок»

 Зверніть увагу, де зустрічав людей Ох, доки не сховався в землянці.

— Зачитайте, де ж зустрічав людей Ох, доки не сховався в землянці.

2) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

1)Вправа «Підводні камінці»(вибіркове читання)

Діти, виберіть та прочитайте один стовпчик казки. Придумайте до ного запитання. Потім ви будете ставити запитання для класу, а вони будуть шукати відповідь.

 

Вправа «Дай відповідь»

— Який зріст мав мудрий пан Ох?

— Якої довжини була його борода?

— Що знав вельможний Ох?

— Що потрібно мовити, аби прийняв ласкавий пан?

— Чому Ох зробив собі землянку?

— У якому саме місці слід кликати Оха?

— Які палати у вельможного пана?

— У кого в підземеллі безглузді очі?

— Чого не можна робити перед ведмедями?

— Про що запитає Ох, коли вийде до гостя?

— Що зроблять із тим, хто не хоче служити в Оха?

— Як обійдуться з тим, хто згоден служити?

— Скільки часу триватиме служба у підземному дворі?

— Що чути в підземеллі?

— Чого там ридає бранка?

— Скільки замків необхідно розрубати юнакові, аби звільнити бранку?

— Чим можна розрубати замки в темниці Оха?

3) Порівняльний аналіз народної казки та літературної казки про Оха.

Робота в групах «Аналітиків»

— Порівняйте народну й літературну казки про Оха, зважаючи на одне з поданих запитань.

1-ша група. Як до Оха потрапляли люди?

2-га група. Чи легко звільнитися із Охового полону?

3-тя група. Хто допоміг (може допомогти) вирватися від Оха на волю?

4-та група. Як закінчуються обидві казки?

4)Творче завдання.

Вправа «Мікрофон»

— Які думки та почуття викликала у вас казка Лесі Українки?(підсумок уроку)

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Інструктаж з виконання домашнього завдання

— Виразно прочитайте казку на с. 71–74; підготуйте відповіді на запи­тання за змістом казки.

За бажанням намалюйте, яким ви уявляєте Оха.

 

docx
Додано
27 квітня 2020
Переглядів
534
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку