Ліна Костенко. Життєвий і творчий шлях письменниці. Особливості індивідуального стилю. «Недумано, негадано».

Тема: Ліна Костенко. Життєвий і творчий шлях письменниці. Особливості індивідуального стилю.  «Недумано, негадано».

Мета: ознайомити учнів із житям і творчістю сучасної письменниці, зацікавити ними, спонукати до читання; розвивати навички виразного читання, сприйняття інформації на слух, виділення головного, оцінювання його; виховувати активну громадянську позицію, любов до літератури, пошану до митців.

Обладнання: портрет письменниці, видання творів.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

- Вступне слово вчителя.

7 лютого 2011 року. Харків. Величезний палац Театру опери та балету в центрі міста. На сьому годину вечора призначена зустріч із живим класиком, легендою української літератури, поетесою Ліною Костенко. Четверта дня. Зал переповнений, хвилюється, очікує. А на вулиці – не черга, потік людей. Так і хочеться сказати словами Т.Шевченка: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, Слава України!».

 Книгу Ліни Костенко «Записки українського самашедшего» купують навіть ті, хто ніколи не купував українських книжок. У чому ж феномен цього явища? Про це поговоримо сьогодні на уроці.

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року на Київщині, у Ржищеві. (Одного страшного дня було заарештовано батька та забрано від сім’ї на 10 років.

Маленька Ліна тоді ще й не уявляла, що таке бути дочкою “ворога народу”. Вона просто не могла змиритися з тим, за що і чому її такого доброго, розумного, інтелігентного татка так безцеремонно принизили, відірвали від неї і матері.

10 років провів батько у страшних сталінських таборах, де побували мільйони українців, де загинув цвіт нації.

Коли почалася війна з фашистською Німеччиною, їй було 11 років. Дитячі враження залишилися на все життя. Пам’ять зафіксувала пожежі, що розливалися навкруги і були схожі на вулканічну лаву, море диму, жаху і вогню, виття фугасів і смерть, яку дівчинка бачила впритул.

Після війни Ліна почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників України. Вона надовго запам’яталася ровесникам і навіть вже відомим талантам не тільки аристократичною красою, яка свідчила про глибоку духовність допитливої дівчинки, а й дивовижними своїми віршами, оригінальним поглядом на світ і вміння відтворити побачене.

У 1946 році були опубліковані перші вірші.У цьому ж році дівчина вступила до Київського педагогічного інституту ім.О.Горького (тепер педуніверситет ім. М.Драгоманова). Але залишила його і поїхала навчатися в Московський літературний інститут ім.О.Горького, який закінчила з відзнакою у 1956 році

1956 року вийшла перша книжка поетеси “Проміння землі”. Уже в перших книгах поетеса постала перед читачами поетом чесним, безкомпромісним і мислячим. Читачі гарно сприйняли її твори. Всі переконалися, що в поезію прийшов справжній майстер слова. У цій збірці переважає замилування красою світу. Те відчуття, яке в молодості дарує людині ілюзію її вічності. Органічне злиття з чарівним світом природи.

1958р. - вийшла збірка “Вітрила”.

1961р.  - третя збірка “Мандрівки серця”. Ця збірка на диво рівна, Тут немає слабких віршів. Є прекрасні і хороші поезії.)

 Довгі 16 років твори Ліни Костенко не друкувалися. Бо уряд не міг простити поетесі, що вона не творила в рамках “соціалістичного реалізму”. У ліриці ж Ліни часто звучать мотиви від “імені болю”. Вона байдуже сприймає моду і “погоду”, без будь- яких зусиль стає улюбленцем молоді.

Офіційні критики відводили їй місце скромне, бо не було у її поезії так званих громадянських поезій, де оспівувалось би комуністичне майбутнє.

А у ліриці Ліни є щось своє, особливе: первозданність, чистота, злиття з чарівним світом природи.

Їй подобалося оспівувати літо, осінь, опадаюче листя, синь неба, кохання, любов до рідної землі, до України, до простого народу.

Поетеса писала “в шухляду”. У цей час були написані “Берестечко”, “Маруся Чурай” і вірші, які склали збірки:1980р. -“Неповторність”, 1987р. -“Сад нетанучих скульптур”, 1989р. - “Вибране”.

ІІ. Мотиваційний.

• Прослуховування притчі

Жив на краю міста жебрак. Кожен день протягом тридцяти років він, сидячи на старому ящику, просив людей, які проходили повз нього подати йому на харчі та одяг гроші, хто скільки зможе. Вночі він спав при дорозі, поряд із своїм ящиком. Вигляд у нього був жахливий. Порваний брудний одяг, беззубий рот – все викликало жалість.

Одного разу до того міста завітав подорожній. Підійшов до жебрака, а той, побачивши незнайомого, почав просити подати йому щось. У відповідь подорожній сказав, що немає  що йому подати і запитав: « Що знаходиться у ящику, на якому ти сидиш?»

• Мабуть нічого,- відповів жебрак. – Я ніколи і не заглядав. Це просто старий ящик, який служить мені сидінням уже 30 років.

Подорожній був мудрим чоловіком, який пройшов багато доріг, запропонував:

• Давай подивимося.

Коли вони відкрили ящик і заглянули туди, то побачили, що там лежали скарби: золото і коштовне каміння. Жебрак усе життя думав, що у нього нічого нема, спав при дорозі, жив на пожертвування, в той час, коли в ящику на якому він сидів, знаходилися скарби.

Ліна Костенко вчасно відкрила свій ящик і знайшла свої скарби – це свої таланти, не чекаючи подачок від долі.  Вона наполегливо розвивала і примножувала їх, використовуючи  служінню людям.

ІІІ. Читання ліричного твору.

Недумано, негадано

забігла в глухомань,

де сосни пахнуть ладаном

в кадильницях світань.

Де вечір пахне м'ятою,

аж холодно джмелю.

А я тебе,

а я тебе,

а я тебе

люблю!

Ловлю твоє проміння

крізь музику беріз.

Люблю до оніміння,

до стогону, до сліз.

Без коньяку й шампана,

і вже без вороття, —

я п'яна, п'яна, п'яна

на все своє життя! 

• Мовчазне читання твору.

ІV. Аналіз поетичного тексту.

1. Означити образ ліричного героя.

• Хто ліричний
•  герой?
•  Що ми дізнаємось про ліричного героя з тексту?
•  Чи можна визначити вік героя?

2. Зясувати, які емоції переживає ліричний герой.

• Якими словами можна охарактеризувати глибокі почуття ліричної героїні до свого коханого?
• На якій стадії перебувають почуття героїні до свого коханого?

3. Проаналізувати, за допомогою яких засобів відтворено їх у тексті.

• ( Знаходимо художні прийоми: метафори(кадильниці світань; музика беріз; вечір пахне м’ятою) та риторичні оклики(Я п’яна, п’яна, п’яна на все своє життя!).

4. Визначити ідею твору.

• Яка ідея твору? (оспівування всепоглинаючого, всеохоплюючого почуття кохання; утвердження думки про те, що світ прекрасний, якщо в ньому панує любов).

V. Систематизація знань.

• Виразне читання твору учнями.

VІ. Заключний етап.

• Інтерактивна вправа «Займи й обґрунтуй позицію».

Поезія Ліни Костенко здатна вплинути на мою душу, вона зачепила її за живе.

VІІ. Домашнє завдання