Лінгвістичний тренажер «Осінь»

    Лінгвістичний тренажер «Осінь»

  Лексика           Вірші

  Загадки            Скоромовки

  Чистомовки    Лічилки

  Приказки,  прислів’я, прикмети

                    Лексика

  Іменники        Прикметники        Дієслова            Прислівники

  Осінь                  Різнобарвна              змінюється          красиво

  листя                  жовті                          шелестить           холодно

  дощ                    маленький                 капає                   прохолодно

  врожай              щедрий                       збираємо             жваво

  злива                 сильна                        йде                       похмуро

  дерева                високі                         скидають            сиро

  трава                 зелена                         пожовкла            волого

  туман                білий                           появився             дрібно

  птахи                 перелітні                    відлітають          мокро

  калюжі              великі                         залишились       весело

  сонце                  кругле                        гріє                      яскраво

  град                   сильний                      стукає                 тепло

  хмари                сірі                               пливуть              барвисто

  фрукти              різні                             падають             радісно

  ягоди                 ароматні                     збирають           охоче

  овочі                  корисні                       заготовляють    багато

  дні                      довгі                            стають                безхмарно

  день                   сонячний                     буває                  ясно

  жовтень             золотий                       стає                  

  сад                      фруктовий                  стоїть

  ліс                       осінній                         скидає

 дари                    прощальні                   дає

 кущ                     низькі                           упало

 небо                     голубе                          ховається

                             холодний                      лив

                                                                   летять

Вірш «Осінь».  (Грігоре Вієру).

Коник  хвацько  грав  на  скрипці.

• Ти не грай оцій порі-

Мама  щойно  задрімала,

То розбудиш: крі-крі-крі.

Коник  мовив:

• Добре,  хлопче,

Грати  зараз  полишу,

Тільки  й  листя  із  каштанів

Хай  не  пада: шу-шу-шу!

  Вірш «Осінь». ( Дмитро  Павличко).

Небеса  прозорі,

Мов  глибінь  ріки.

Падають,  як  зорі,

З  явора  листки.

А над  полем  нитка

Дзвонить,  як  струна.

Зажурилась квітка -

Чує  сніг  вона.

Вірш «Осінь така  мила».(Павло  Тичина).

Осінь  така  мила,

Осінь славна.

Осінь  матусі  їсти  несе:

Борщик  у  горщику, кашка  у жменьці,

Скибка  у пазусі,  грушки в хвартушку.

Осінь така  мила, осінь славна.

Вірш «Осінь».

От  осінь  уже – йти  до  школи  малечі.

От  і  хмари  у  небі,  неначе  овечки:

Одна  за  одною,  немовби  отари,

В осінньому  небі  гуртуються  хмари.

Вірш «Осінь» (Т.Корольова).

Шепіт  шелест,  шерех  листя…

Ходить  осінь  золотиста,

Жовтокоса,   багряниста,

З  тихим  шумом   падолисту.

Шелест,  шурхіт по  діброві…

Стиха  осінь колискові

Шепче  нам  про неба  просинь.

Шепче  осінь.  Шепче  осінь.

Вірш « Як  швидко  літо  проминуло!» ( Олена  Пчілка).

Як  швидко  літо  проминуло!

Прийшла  осіння   пора.

Немов  на  крилах  полинуло

Кохане  літечко  з  двора!

Садок  марніє  потихеньку,

Пожовклі  падають  листки,

Вітерець  не віє  вже  тепленько,-

Жене  понурії  хмарки.

Посох  горошок  на  городі,

Мачок  вже  цвіт  давно  згубив,

Високий  соняшник  на  грядці

Журливо  голову  схилив.

Вірш «Осінь». (К. Перелісна).

В  парках  і  садочках

На   доріжки  й  трави

Падають  листочки

Буро – золотаві.

Де  не  глянь,  навколо

Килим  кольористий,

Віти   напівголі

Й  небо  синє,  чисте.

Метушні  немає,

Тиша  й  прохолода –

Осінь  золотава

Тихо, ніжно  ходить.

Прислів’я – приказки

Чисте  небо  не боїться  ні  блискавки, ні грому.

Ось  що  говориться  в  народі  про  осінь:

Якщо  у  вересні  гримить  грім,  то  буде  довга  і  тепла  осінь.

Листопад -  ворота  зими.

Тепла  осінь – бути  довгій  зимі.

Прислів’я

Пташка  красна  своїм  пір’ям,

а  людина  своїми  знаннями.

Добре  ім’я   краще  багатства. 

Загадка (Хмара).

В  небі  пливе  вата

Водою  багата.

Чим  вата  нижче,

Тим  дощик  ближче.

Загадка

Голі  поля, мокне  земля,

Дощ  поливає,  коли  це  буває? (Восени).

Скоромовка

Туман  у  траві                                                                                                                                  Отару  стеріг.

Не  дасть  туман

Отару  на  поталу.

Твір «Осінь» (Валентин Бичко).

Непомітне з’явилася  осінь -

День  коротшим  стає  щодоби.

Глянь: берізки уже – злотокосі

І в дубів  багряніють  чуби.

Вже  у теплі  краї  відлетіли

Сонцелюби – дзвінкі  журавлі,

Не  страшні  їм  тепер  заметілі

На  далекій  південній  землі.

Твір «Осінь» (Галина Демченко).

Подовшали  ночі. Покоротшали дні. Сизі  тумани вкривають землю, доки не зійде сонце. Прощавай, тепла пора! Сумовито попискує синичка. Тільки одна горобина весела – червоніє  кетягами ягід поміж золотого листу. Пожовкло листя на кленах і осиках. Ледь повіє вітер – закружляє в повітрі над землею легкими зграями. І враз нагадає, що наступила осінь.

Оповідання: « Осінь  у  лісі».

Цієї  пори  року  під  килимом  із  листя,  що  опало  з  дерев  після  вчорашньої  зливи,  пробиваються  з-під  землі  гриби: білі, підберезники,  красноголовці,  сироїжки,  грузді. Та  обережно!  Серед  грибів  є  дуже  і  дуже  отруйні.  Деякі  отруйні  гриби  мають  яскраве  забарвлення,  як-то  мухомор,  інші  виглядають  непримітно – серед  них  смертельно  небезпечна  бліда  поганка із  зеленуватою  шапочкою. У  підліску,  де  дерева  не такі  високі,  можна  зібрати  різнобарвні  осінні  ягоди -  прощальні  дари  лісу: брусницю, плоди  глоду,  шипшини, терну,  калини,  горобини.

Оповідання: « Осінь  у  селі».

Восени  збирають  пізні  овочеві  культури,  які  можуть  зберігатися  цілу  зиму,- цибулю, капусту,  гарбузи, картоплю  і коренеплоди,  зокрема буряк,  моркву,  редьку. Ці овочі – невичерпне  джерело  вітамінів  та  інших  корисних  речовин. У  фруктових  садах  справжній  достаток:  пізні  груші,  яблука,  сливи,  горіхи. У  південних  районах  достигають  айва, гранати,  хурма,  мандарини. У  жовтні  достигає  і  виноград,  що  звисає  з  лози  зеленувато – жовтими і фіолетовими  гронами.

Оповідання: « Осінь  у  горах».

У  горах  випав  перший  сніг. Температура  повітря  день  у день  стає  дедалі  нижчою. Буяння  й  шаленство  літа:  гул  комах,  спів  птахів,  безперервна  суєта  звірів  поступились  стриманому  спокою  осені. Усі  заклопотанні  підготовкою  до  зими. Буки,  дуби  і  каштани  скидають  листя,  і  стоять   голими,   немов  хочуть  показати  нам,  яка  вигадлива  форма  гілок у їхніх  кронах. Багато  хвойних  дерев  має  пірамідну  форму.  Через  це  сніг  легко  скочується  з  їхнього  гілля,  і  вони  не  ламаються  під  його  вагою.

Оповідання: « Осінь  у  місті».

Осінь  вступила  в свої  права.  Місто  оповите  туманним  серпанком. Дощ  стукає  по  тротуарах і по  дахах. Скупе  сонце  більше  не  гріє. Листя  з  дерев у парках  і скверах  майже  облетіло, а  трава  пожухла. Фонтани  вимкнули.  Деякі  птахи,  що  залишилися  на зиму,  кружляють  навколо  будинків,  залітають  на  балкони,  сідають  на  підвіконня,  випрошуючи  хлібні  крихти,  або  ховаються  у  гіллі  хвойних  дерев.  За  ніч  калюжі  вкриваються  тонкою  кригою,  яка  тріщить  під  ногами,  коли  вранці  ти  йдеш до садка. На  вулиці  так  сиро  и  волого, тому  довго  гуляти  вже  не  хочеться.

Оповідання: « Осінні  мелодії».

Заплющ  очі  й  спробуй  уявити,  яку  симфонію  могла б виконати  осінь – тобто,  найтиповіші  для  цієї  пори року  звуки. І  ти почуєш:  шурхіт  сухого  листя,  барабанний  дріб  дощу  і  граду,  завивання  вітру  між  будинками  й  у  гіллі,  дерев,   прощальний  клекіт журавлів,  що  летять  на  південь…. Й  інші  особливі  звуки,  пов’язані  в  твоїй  уяві  з  цієї  порою  року.

Література:

1. Грігоре Вієру «Мамина пісня».(Вірші для молодшого шкільного віку),Київ «Веселка»,1991,стор.20.
2. Календарик-Дошколярик, Вірші, Казки, Оповідання, Ігри, Загадки,Швидкопромовлянки, Комікси, для старшого дошкільного та  молодшого  віку, упорядкував Віктор  Терен, Київ «Веселка», 1994,стор.164.

3.  Павло  Тичина «Добрийдень  тобі, Україно  моя!», для старшого дошкільного та  молодшого  віку, упорядник Ріталій  Заславський, Київ « Веселка», 1989р.,стор.30.
4. Збірка  творів з журналу «Малятко», для дошкільного та молодшого шкільного віку, Київ «Веселка», 1988,стор.96,97.
5.  «Християнська  Азбука», Читання  для дітей,  батьків  і  вихователів, Львів, Міжнародний  Благодійний  Фонд «Людина  та  її  світогляд», 2009, стор.43, 30,51, 73.
6. Абетка, Т.Корольова, «Казка», Київ,2006.
7. Пори  року,  Київ, «Махаон – Україна», 2006, стор18-23.
8. Дошкільне  виховання, 2015, №10,стор.33.