Лінійка відкриття тижня біології

"Хто не знає свого минулого, той не вартий щасливого майбутнього", – писав відомий український поет Максим Рильський. І це справді так. Кожний народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів, рослин, птахів, тварин.

Упродовж багатьох віків з покоління в покоління люди зберігали і примножували традиції українського народу, його довічні символи, серед яких одне з почесних місць займають рослини. Калина, верба, тополя, дуб, чорнобривці, мальви, барвінок, червона рута, волошки... Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.

Барвінок

Недавно ще гула метелиця,
Кругом лежав біленький сніг.
А вже барвінку листя стелеться
Зеленим килимом до ніг.
Воно під снігом і під кригою
Всю зиму зелень берегло.
І перше стрілося з відлигою,
Зустріло сонечко й тепло.
Як з перемогою та славою
Весна з’являється на світ,
То квітне радістю ласкавою
Барвіночку синенький цвіт.

Мальви

Вербові котики

ДУБ

Ріс у зеленому лісі

дуб велетенський високий;
Віти розкинувши пишно

рясно-густі і широкі,
Гордо стояв між усіми,

 стиха шепочучи листом;
Кращий за всіх він здавався

силою дужою й хистом;
 

Червона рута

Десь в горах там, на полонині,

 Де небеса торкають сині,

Червона рута в оксамиті,

У міжповітряному ситі

Відкрила сонцю ніжні скроні

У травах, наче на долоні,

Свої пелюсточки тендітні,

Такі яскраві ще й привітні

В подяку сонцю, що ласкало,

 На ніч стелило покривало,

 Щоб захистити свою квітку,

Що розцвіла йому улітку,

Даруючи щасливі миті,

У росах радістю омиті.

 Шептало сонечко їй оду

Від свого сходу до заходу.

Бо тільки тим, хто так кохає,

Чарівна квітка розцвітає.

Мамині чорнобривці

Чорнобривці цвітуть біля хати,

Ароматом п’янять білий світ,

Їх моя насіяла мати,

Гріє мамину душу їх цвіт.

А душа у матусі як сонце,

Випромінює море тепла,

Бо вона – як у Всесвіт віконце,

Бо вона як планета мала.

І у кожнім дворі чорнобривці,

Квіти ніжні, як Сонця гінці,

Квіти й діти у мами щасливці,

Бо плекали їх руки оці.

Наша Україна — край мальовничий. Дивовижна природа рідного краю знайшла відображення в народних обрядах, традиціях, у нашій історії і творчості.

Кожен школяр може посадити дерево і нагодувати птахів. Ми повинні обережно поводити себе на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. Якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи.