Ліро – епічний твір.Микола Вороний. Поема “Євшан – зілля”

Ліро – епічний твір. Микола Вороний. Поема “Євшан – зілля”Можна все на світі вибирати,сину,Вибрати не можна тільки Батьківщину! В. Симоненко. Українська література6 клас

Український письменник, Перекладач. Театральний режисер Актор Громадсько-політичний діяч Театрознавець. Псевдоніми: Арлекін. Віщий Олег Homo. Кіндратович Микольчик Вороний Микола Кіндратович1871- 1938

За Україну,За її долю,За честь і волю, За народ… Слова відомого маршу - заклик йти у бій за волю України - належать патріоту своєї Вітчизни,нашому земляку Миколі Вороному - творцю поетичних шедеврів. Таким шедевром є ліро-епічна поема “Євшан – зілля”, написана у Полтаві в 1899 році. Проблема, яку порушує автор, є актуальною і сьогодні, бо розкидала мачуха-доля українців по різних куточках земної кулі. І є нашого цвіту та й по всьому світу. Але хочеться, щоб кожен завжди пам’ятав предковічну, прадідівську землю, що відома всюди своїми рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною звитягою і милосердям до скривджених.

«Краще у своїй землі кістьми лягти, ніж у чужій у славі жити» Ця мудра думка Іпатського літопису лягла в основу поеми «Євшан - зілля». Микола Вороний згадує не ті літописні оповідання, де «вчинки войовничі» прославлялися, вихвалялись герої, а «якесь пророкування» «тим, котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали…». Поет, що сам був патріотом рідної неньки -України, звертається з болем до людей, що зрадили свій народ. Україно! Мамо люба!Чи не те ж з тобою сталось?Чи синів твоїх багато. На степах твоїх зосталось?Чи вони ж не відцурались,Не забули тебе, неньку,Чи сховали жаль до тебеІ кохання у серденьку?...

Теорія літератури Ліро-епічний твір — твір, що поєднує в собі ознаки лірики й епосу Літературні роди поділяються на три групи Ліро-епос. Епос. Зображення світу через розповідь про події та персонажів. Лірика Зображення світу через почуття, переживання ліричного героя. Драма Зображення світу через дії персонажів, гру акторів на сцені

Поема — ліро-епічний оповідний твір, у якому змальовується характер, визначні події в житті людей;зображення подій супроводжується авторськими ліричними відступами і роздумами,переживаннями Жанри ліро-епічного творубайкабалададумапоема

Літературний аналіз Жанр Поема. Літературний рід Ліро – епос. Тема. Зображення перебування у Володимира Мономаха ханського сина , який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан-зілляІдея. Возвеличення любові до рідного краю, його безмежних просторів, природи, народу; засудження тих, хто занедбав свою країну і відцурався від неї Головні герої Син половецького хана Князь Володимир Монома ВіщунЄвшан-зілля (як образ чудодійної сили)

Народознавча довідкаЄвшан-зілля – різновид полину, що росте в південних степах, має сильний і водночас приємний аромат. Євшан-зілля — символ рідного краю. Рослини-символи моєї Батьківщини

Творчі завдання. Асоціативний ряд до слова Україна. У-К-Р-А-Ї-Н-А-

Гра «Знайди слово» Встав слова ,вибравши з довідки. Але спів цей ніжний, любий,Ані перший, сильний, … ,Не вразив … серце,—Він сидить німий, … . Довідка: дужий, вольовий, бойовий; юнацьке, відважне, козацьке; стривожений, байдужий, ворожий.

Відгадай зашифровані слова

    Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була, багачем чи жебраком, ученим чи хліборобом, - і якою б вона не була – дорослою чи малою, рідна домівка кличе до себе, надзвичайною силою притягує, манить спогадами, тривожно сниться довгими зимовими ночами, відгукується в серці маминою піснею, навіює духмяні запахи квітів дитинства – матіоли й чорнобривців.     Почуття любові до Батьківщини ще більше загострюється, коли знаходишся далеко від неї під час відрядження, подорожі, й переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині, або стає одвічною ностальгією, коли на Батьківщину вороття нема.…Де ж того євшану взяти,Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить,—Шлях у край свій повороту?!