"Лише боротись - значить жить!"Узагальнення і систематизація вивченого про другорядні члени речення.

Тема: «Лише боротись – значить жить»(Іван Франко)

          Узагальнення і систематизація вивченого про другорядні члени речення.

Мета: узагальнити і систематизувати  знання учнів про другорядні члени речення, удосконалити навички правильно визначати їх у реченні, розвивати

уміння правильно їх написання;

розвивати вміння узагальнювати і систематизувати матеріал;

виховувати любов до українського слова на матеріалі до 160-річчя Івана Франка.

Тип уроку: узагальнення вивченого.

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань.

                                                           Лінгвістичний  бліц.

1.Що допомагає в усному мовленні  правильно поставити розділовий знак на письмі? ( Інтонація)

2.Як називається ось така частини мови?  «Ого!», « Ух!»,» Кру- кру-кру!» (Вигук)

3. Як  називається часте повторювання  одного голосного звука у словах? ( Асонанс)

4. Як науково називаються  слова, що з’являються в мові? (Неологізми)

5. Стійке словосполучення – це ( фразеологізм)

6. Слова утворюють словосполучення, а словосполучення утворюють – (речення)

7. Слова з різним лексичним значенням –це (Антоніми)

8. Що називає іменник?  (Назву предмета)

9.Який розділовий знак ставимо між однорідними членами? (Кома)

10.Цей другорядний член речення буває узгодженим чи неузгодженим. (Означення)

Ключ: Іван Франко.

Учитель: Кожна людина – це історія, шлях, доля…це неповторний світ, наповнений своїми ідеалами та чеснотами, думками та переконаннями, мріями, любов’ю до людей, природи чи ненавистю до ворогів. Франко став для багатьох взірцем патріотизму, а його світоглядні позиції спрямовувались не лише на самоутвердження та самореалізацію, а  насамперед на радикальні зрушення в українському суспільстві. У  рядках « Народе мій! Твоїм будущим душу я тривожу!» - і є весь Каменяр: палкий патріот, талановитий мислитель, історик, лінгвіст, фольклорист, поет та прозаїк.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Отож, у досягненні поставленої навчальної мети нам допоможе сам Іван Франко. А  ще на уроці ми звернемося до правил орфографії з допомогою О. Авраменка.

«Вірю – не вірю». Повторимо теорію.

1. У реченні повинна бути граматична основа
2.  Другорядні члени речення поширюють зміст речення
3. За способом вираження підмети поділяються на прості і складені.
4.   Простий присудок виражається дієсловом та іменником.
5. Складений дієслівний присудок складається з інфінітива і допоміжного дієслова.
6.   Складений іменний присудок складається з іменної частини і прислівника.
7.   Між групою підмета і групою присудка може ставитись двокрапка.
8.  Якщо перед присудком є заперечна частка ні, тире не ставимо.
9.  Крім іменника, іменною частиною складеного іменного присудка може бути особове дієслово.
10. У складеному іменному присудку в теперішньому часі дієслово-зв’язка зазвичай пропускається.
11. Другорядними можуть бути самостійні частини мови
12. Другорядні – це означення, обставина та додаток.

(Відповіді: 1 – так,  2-так, 3 – так, 4 – ні, 5 – так, 6 – ні, 7 – ні, 8-ні, 9- ні, 10 – так, 11 – так, 12- так).

ІІІ. Цей член речення називає ознаку предмета, найчастіше виражається прикметником, дієприкметником, займенником. Буває поширеним, непоширеним, узгодженим чи неузгодженим, має різновид. Це (означення).

- Яке означення є узгодженим, а яке неузгодженим?

1.Завдання- реконструкція: виписати узгоджені чи неузгоджені означення і їх перебудувати.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

У Франковій хаті пахнуть чорнобривці,

Де снувалось тихо мамине життя. 

У печі селянській там вогонь палає,

Гріє, наче пам 'ять, мліє, мов печаль,

І в одежу слова думку зодягає,

Береже надію зустрічей-прощань. 

На подвір'ї кузня — батькова наука,

До народу свого пломені тепла.

Тут кувалась пісня—зачудовна штука,

Й переможну силу праця їй дала.

Пригощає доля вдячністю святою.

У Франковій хаті гості знов і знов...

Вам стола застелять барвою простою.

У Франковій хаті — правда і любов.                                                                                                                                                  

• Пригадайте, що таке прикладка.
• Що є прикладкою з двох іменників: власної і загальної назви? ( якщо ім’я людини власна то загальна  назва – прикладка; якщо власна назва неістота – то вона і є прикладкою)
• відео

Завдання . Переписати підкреслити прикладки .

У 1887 р. вийшла збірка поезій  «З вершин і низин», яка принесла авторові велику славу. У наступне десятиріччя було створено збірку оповідань «В поті чола», драма «Украдене щастя», багато інших цікавих творів. У  місті Львів  коштом дружини Ольги Хорунжинської починає видавати журнал «Життє і слово». Молодий  поет Франко стає найвизначнішим ученим у Галичині.

Учитель: цей член речення означає предмет і відповідає на питання всіх відмінків, крім називного. Найчастіше виражається іменником або ін. частиною мови в значенні іменника. Це – (додаток).

• Назвіть види додатків.
• Який є прямий, а який – непрямий?
• Розкажіть про родовий відмінок.
• Чи може він бути вираженим дієсловом?

Завдання: виписати всі іменники, визначити відмінок, вказати прямі додатки.

Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

Твойому генію мій скромний дар весільний.

Учитель: цей другорядний член вказує на місце, час, мету, причину, спосіб дії, умову. Найчастіше виражається прислівниками чи  дієприслівниками або іменниками в непрямих відмінках.

Він є тією людиною, яких земля народжує нечасто. Як посланець Божий заговорив він просто й поетично, палко та полум’яно про  найголовніше і найболючіше. З  вершин, з низин лунало його слово, якось по – особливому натхненно, сильно та пророче. Могутній  вогонь любові до землі й людей кликав до праці щоденно, щогодинно й щохвилинно. Ми можемо по – різному ставитися до Франка, та ми мусимо навчитися у нього бути українцями, хоч як «дико» це і звучить

Завдання для узагальнення: зробити повний синтаксичний розбір, визначити види другорядних членів, дати характеристику речення.

Франко публікує численні праці з історії української літератури, пише розвідки про найдавніші літописні пам'ятки, пропагуючи красу, силу та міць рідного слова.

       Учитель: зараз на вас чекає творче завдання. Ми дуже багато говорили про Франка, читали його творів. Давайте попробуємо силою слова сплести йому вінок із квітів, а яких саме і чому ви виберете самі, скориставшись підказкою.

Що скаже свіжих квітів жмуток?

Про що їх мова непроста?

Верба – одвертість, айстра – смуток,

Лілея, біла – чистота.

Конвалія – любов таємна,

Мак – юний цвіт, що не згаса.

Лавр – завжди успіх, слава певна,

А мальва – холодність, краса.

Дзвіночок польовий – то вдячність,

Троянда – то любов свята.

Нарцис – то горда необачність,

Волошка – ніжність, простота.

Саранка -лілія – сміливість.

Півонія – життя багато літ,

Фіалочка – сором'язливість,

Любов минуща – первоцвіт.

Ми любим квіти дарувати,

Й коли настане слушний час –

Все те, що хочемо сказати,

Букетик висловить за нас.

Перевірка творчих робіт. Висновок.

Живи, Іване, сину Якова,

Хрещений потом і слізьми.

Твори, хай наша доля шлакова

Народить крицю в надрах тьми.

Живи, проклятий недолугого,

Лячною підлістю тхора;

Твори, наповнений потугою

Любові. мудрості, добра

Живи, прикований по молота,

Камінням битий звідусіль.

Твори, нехай душа розколота

Дає словам цілющий біль.

Живи, стережений жандармами,

Шпиками вітаний щодня;

Твори, поганьблений бездарними,

Червивими, як порохня!

Живи, навідуваний хворою

Печаллю темної пори;

Твори, болящий непокорою

І справедливістю, твори!

Живи, між дурнями надутими,

Що пнуться в генії, живи;

Твори, навік припнутий путами

До купин злої мурашви

Живи, підносячи розплющену.

Побиту честь і чистоту;

Твори, задивлений в будущину.

В святої людськості мету.

Живи, незламаний затратами.

Розп\'ятий на твердій журбі;

Твори! Тебе народ читатиме

І воскресатиме втобі