«Лісостепова природна зона України» 8 клас
Урок «Лісостепова природна зона України» 8 клас
Мета:
навчальна: сформувати знання про природні особливості природної зони лісостепу; удосконалювати навички давати комплексну характеристику природної зони; акцентувати увагу на різноманітності природних ландшафтів зони та їх перетворень; удосконалювати навички роботи з тематичними картами;
розвивальна: розвивати навички відповідального ставлення до використання природних ресурсів, розуміння власної значимості, збереження природного різноманіття.
виховна: виховувати любов до природи.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, атлас, карти України: фізична, кліматична, ґрунтів, рослинності, природних зон.
Опорні та базові поняття: природна зона, природні компоненти, змінені природні ландшафти, антропогенні ландшафти.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
- Характеризуйте географічне положення зони мішаних та широколистих лісів;
- Обґрунтуйте встановлення південної межі зон мішаних і широколистих лісів України;
- Охарактеризуйте природні ресурси Полісся та запропонуйте шляхи їх раціонального використання;
- Як змінювалися ландшафти зон в наслідок господарської діяльності людини?
ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.
- Як змінюється клімат України з північного заходу на південний схід?
- Які рельєфотвірні зовнішні процеси притаманні височинам?
- Від чого залежить переважання деревної чи трав’яної рослинності?
- Які основні види діяльності людини характерні для лісів та степової місцевості?
ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Лісостепова зона як і степова є основою для господарства України. Якщо ви порівняєте карти фізичну, політико-адміністративну, природних зон та економічну, ви це побачите. Ця територія – основа для виробництва основних сільськогосподарських продуктів, надра активно розробляють, створюють безліч антропогенних ландшафтів. Усе це значно змінює природу. Відмовитись від господарської діяльності, людина, звичайно, не може, але жити, тільки беручи від природи, вже не можливо. Слід згадати, що окремі природня ресурси належать до відновлюваних, отже, треба розуміти ПТК, щоб використовувати його грамотно і намагатися максимально відновити.
V. Вивчення нового матеріалу.
Слово вчителя.
- Географічне положення лісостепової природної зони.
25% території України; простягається від Передкарпаття на північний схід на 1100 км; південна межа проходить по лінії Котовськ – Кропивницький – Кременчук – Красноград – Вовчанськ. Виразних меж зони не має, адже степові ділянки вклинюються островами в лісову зону, а ліси окремими масивами заходять у зону степів. (Учні відшукують на ландшафтній карті територію лісостепу).
2. Особливості природних умов.
Розповідь учителя супроводжується запитаннями до учнів, завданнями для роботи з картами атласу, текстом підручника та заповненням таблиці.
|
Природні умови |
Характерні риси |
|
Рельєф
Канівські гори |
Більша частина території розташована в межах Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини, що спричинило значні коливання абсолютних висот. Тут знаходяться Придніпровська височина, Придніпровська низовина, а також східні схили Середньоруської височини. Височини (переважать) чергуються з низовинами сильно розчленовані ярами і балками. Поверхня нахилена до Дніпра. Винятковим явищем на Придніпровській височини і для всієї Східноєвропейської рівнини є Канівські гори. Одна за одною здіймаються понад Дніпром гори: Дніпрова, Московка, Лиса, Бессарабія, Пилипенкова, Чернеча(Тарасова), Княжа. Загальна довжина гір 75 км, висота над рівнем моря – до 255 м. |
|
Клімат
Кліматична карта України |
Помірно-континентальний клімат з посиленням континентальності на схід – південний схід. Розподіл температури повітря пов'язаний з умовами сонячної радіації та особливостями циркуляції повітряних мас. Влітку в напрямку з північного заходу на південний схід збільшується від + 180 до +220С. Середні температури січня становлять – 50 … – 80 С. Річна кількість опадів зменшується у південно-східному напрямі від 700 мм на заході до 450 мм на сході. Коефіцієнт зволоження змінюється від (~ 2) до (1,2 - 1) |
|
Внутрішні води Річка Сіверський Донець
|
Пересічна густота річкової 0,15 – 0,24 км/км2; заболоченість – 1,6 %; розташовані 2 найбільших артезіанських басейни. Річкову мережу формують Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець, Дністер з притоками. Найбільша густота річкової мережі спостерігається в басейні Дністра та Придніпровській височині. На весняний річковий стік припадає 45% – 60% річного. Озер мало, переважно в заплавах. Брак природних водойм компенсується водосховищами і ставками.
|
|
Ґрунтовий покрив Чорноземи України
|
Ґрунтовий покрив різноманітний, представлений різновидами сірих лісових ґрунтів та чорноземів(типові та опідзолені), у річкових долинах лучні, дернові, болотні. А зональні чинники спричинили поширення на терасах Дніпра солонцюватих ґрунтів, солонців і солончаків. Головним природним багатством лісостепу є чорноземи.
|
|
Природна рослинність Заповідник «Михайлівська цілина»
|
Природна рослинність залежить від типу ґрунтів і представлена залишками остепнених луків і степів дубових і дубово-грабових, дубово-липово-кленових лісів. Сучасна пересічна лісистість зони становить близько 12%. Найпоширенішими видами рослин є дуб, сосна, граб, вільха, бук, береза. Степове різнотрав’я збереглося на схилах балок та на берегах річок. Первісні степи й ліси збереглися мало. Лучні степи та остепнені луки збереглися в заповіднику «Михайлівська цілина»
|
|
Тваринний світ Тхір степовий
|
Для тваринного світу характерні як мешканці лісу так і степові види тварин. Лісові: дикий кабан, козуля, лисиця, куниця, заєць, білка, куниця. Степові: миша полівка, тхір степовий, дрохва, куріпка сіра, жайворонок, вуж, лелеки. |
- Різноманіття ландшафтів.
За поширенням височинних і низовинних ландшафтів лісостепова зона поділяється на три краї: Подільсько-Придніпровський край, Лівобережно-Дніпровський край, Східноукраїнський (Середньоруський) лісостеповий край.
Використовуючи карти атласу, текст підручника учні знаходять межі країв та характеризують їх.
- Використання і охорона природних ресурсів.
Повідомлення учня.
В усі часи на межі лісу і степу були найкращі умови для життя людей. Найбільше значення мають земельні (як сільськогосподарські землі, відведені під техногенні будови), мінерально-сировинні, водні ресурси, перспективними є рекреаційні. Серед антропогенних ландшафтів найбільше сільськогосподарських і техногенних. Багато містобудівних ландшафтів з промисловими підприємствами, штучними гідро- та лугопарками.
За сприяння людини активізуються природні процеси яроутворення, площинне змивання ґрунтів, їх розвіювання, зсуви, просадкові процеси, посухи, соленакопичення, в районі штучних водойм – підтоплення, заболочування.
Значна господарська зміна природних ландшафтів потребує раціонального використання природних ресурсів, природоохоронних і лісомеліоративних заходів, ґрунтозахисних технологій землеробства, регулювання водного режиму і стоку, що сприятиме підвищенню стійкості ландшафтів до антропогенних навантажень. Важлива роль відводиться природно-заповідній діяльності. Так, природні ландшафти зберігаються у Канівському природному заповіднику та філії Українського степового заповідника «Михайлівська цілина». Тут також створено багато інших природоохоронних об’єктів.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу.
- Поясніть особливості формування лісових комплексів у межах зони;
- Опишіть зовнішній вигляд сучасних ландшафтів 80% території зони;
- Чому протягом багатьох віків зона була найбільш комфортною для мешкання людей?
- Дайте оцінку сучасного стану природного, рослинного й тваринного світу лісостепу;
- Запропонуйте перелік заходів для збереження природного різноманіття лісостепів.
VІІ. Підсумок уроку
VІІІ. Домашнє завдання
- Опрацювати відповідний матеріал підручника;
- На контурній карті позначити межі лісостепової зони.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку