Департамент освіти і науки, молоді і спорту
Чернівецької обласної державної адміністрації
Новодністровська гімназія
«Лісова пісня» Лесі Українки –
шедевр української драматургії. Джерела твору, багатство змісту.
(План-конспект уроку в 10 класі)
Виконавець:
Процюк О.В., вчитель української мови та літератури ,
спеціаліст вищої категорії, старший учитель
м.Новодністровськ
Слайд№1
Тема. «Лісова пісня» Лесі Українки – шедевр української драматургії. Джерела твору, багатство змісту.
Мета: визначити джерела драми, багатоплановість їх художнього змісту; розкрити тему, ідею твору; виховувати активну життєву позицію, патріотичні почуття учнів.
Обладнання: портрет Лесі Українки, ілюстрації до твору, додаткова література, телевізор, мультимедійна дошка
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Слайд№2
Випереджувальні завдання:
Хід уроку
Слайд№3
У творчій спадщині Лесі Українки драматургія займає найпомітніше місце. Драма-феєрія «Лісова пісня» – добре знаний, улюблений читачами твір. На час його написання вже була поставлена на сцені психологічна драма «Блакитна троянда», створено такі шедеври, як «Кассандра», «В катакомбах», «На руїнах», «Камінний господар». Це ті твори, які дають право поставити ім’я Лесі Українки в один ряд з найвидатнішими драматургами світу.
І раптом - «Лісова пісня», драма-казка, твір нібито найлегший для сприйняття і розуміння. Написала його Леся в 1911р, коли хвороба забирала останні сили, а натхнення кликало до творчості, наче поспішало видобути з її серця «те, що не вмирає». Це була творчість на межі життя і смерті.
Образи драми поселилися в душі Лесі Українки ще в дитинстві. Вони прийшли до неї з волинських лісів, поліських озер та боліт, з легенд та міфів, яких наслухалась від волинян. Очевидно, «батьківщиною» «Лісової пісні» була мила її серцю Ковельщина, що подарувала їй силу-силенну дитячих вражень, та поїздка у Скулин до дядька Лева.
Збереглися спогади сестри Ольги Косач-Кривенюк про відвідини цих місць, які найяскравіше розкривають джерела драми-феєрії.
Випереджаюче завдання [Учень зачитує спогади О.Косач-Кривенюк]
«Лісова пісня» - не така вже проста річ, як здається на перший погляд. Це бездонна криниця з живою водою, яку п’єш і не нап’єшся вдосталь.
Це прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну, твір з глибоким філософським змістом, що кличе до гармонії буття, до згоди з власною душею. Це ціла лабораторія пізнання народної поезії і міфології.
Хочеться, щоб цей твір не лише збагатив кожного духовно, а й спонукав замислитися над людськими цінностями і своїм життям.
Учитель. Якщо драма названа піснею, то пролог можна з впевненістю назвати заспівом, який з першого слова вводить нас у поетичний світ одухотвореної природи. Перед очима постає…
[На фоні музики учень читає ремарку до слів: «На озері туман то лежить пеленою, то хвилює од вітру»]
Бесіда за запитаннями :
Учитель. [Лісові та водяні істоти розмовляють, тішаться, гніваються, люблять і розважаються. А ми бачимо перед собою картини живої природи. Яким же треба бути чутливим і спостережливим, як любити навколишній світ, щоб почути мову джерел , дерев та озерних хвиль.]
Слайд№ 4
Воля |
|
|
|
Розкішне вбрання |
|
|
|
|
|
|
|
Цінності життя |
|
|
|
|
|
|
|
Краса |
|
|
|
Порядок у всьому |
Учитель. Життя без волі для них неможливе. Тут цінується краса, якою все й вимірюється. І всі вони люблять яскраві шати (вбрання), порядок у лісі й на озері. Тут панує взаємозв’язок і злагода.
Поступово заспів переходить у пісню, яка на повний голос зазвучить у І дії.
На березі лісового озера з’являються люди.
Бесіда за запитаннями:
[Зовнішність і одяг переконують, що перед нами справжня лісова царівна. Вдача у Мавки – вільна, чутлива до звуків, лагідна.] Звучить інсценізований уривок від слів: «Не руш! Не ріж» до слів :«Бачиш, і ти, немов той ясень, розмовляєш».
Бесіда за запитаннями :
(Лукаш не лише хоче зігріти Мавку в обіймах, а й готовий захистити її, заквітчати. Він іде шукати для неї прикраси – яскраві світлячки, не думаючи про небезпеку.)
(Так. Зігріті коханням, Лукаш з Мавкою переживають свої найкращі хвилини, коли говорять не лише вуста, а й душі. Їх єднає мистецтво. Розлука закоханих така ж ніжна і щира , як і зустріч.)
Слайд№5
Слайд№6
Спогади Ольги Косач-Кривенюк про відвідини місць, які найяскравіше розкривають джерела драми-феєрії «Лісова пісня».
Побули ми трохи в Скулині, а потім зі своєю господинею пішли до лісу, туди, куди дядько Лев вибрався з бидлом на літо. То було урочище Нечимне з великим лісовим бездонним озером.
З одного боку озера був смарагдовий облудний берег, що йшов хвилями під ногами, з інших боків берега були зарослі очеретом та різними хащами. Кругом озера був старий густий великий листяний ліс, з одного боку він підходив до поля, а з другого - переходив в старезний сосновий бір.
У дядька Лева в Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами і стріхою, з четвертого боку шопа була відкрита у бік озера. Там на сіні ми ночували, тоді саме були місячні ночі, і Леся навіть вночі мала перед очима той краєвид з «Лісової пісні», який був би найдокладнішою декорацією до неї.
Ходячи по лісі та коло озера, надто ж сидячи біля вогнища, ми почули багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку силу лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми.
1