24 березня о 18:00Вебінар: Розвиток критичного мислення та медіаграмотності на уроках англійської мови

Лісова пісня у душі української літератури

Про матеріал
Матеріал до підсумкового уроку. Використано цитатну характеристику персонажів з української літератури. Матеріал слід використовувати з презентацією до заняття
Перегляд файлу

ТЕМА:  «ЛІСОВА ПІСНЯ У ДУШІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ»

Слайд 1

Мета:    - повторити зі студентами вивчений матеріал у 1 семестрі, навчити  добирати необхідний матеріал з літератури;

 - розвивати мовлення, допитливість, уміння зіставляти факти  біографії письменників та поетів з художніми творами, робити висновки; розвивати  й удосконалювати навички аналізу прозових  та поетичних творів;

- виховувати любов до літератури, естетичний смак, усвідомлення філософської сутності щастя і кохання людини, його відносності й короткочасності, моральні якості.

 

Обладнання: фото презентація, ілюстрації до творів української літератури, висловлювання відомих людей про кохання, епіграф.

Теорія літератури: сентименталізм, романтизм, неоромантизм, символізм

Тип заняття: комбінований.

ЗМІСТ І ХІД ЗАНЯТТЯ

I.  Організаційний момент

1.1 Привітання студентів

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів

2 Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття.

Слайд 2

  1.  Перевірка домашнього завдання.

Слайд 3….4…..5…6

Тестове опитування. (0,5 балів – правильна відповідь).

   1. Лукаш причарував Мавку ..... 
а) грою на скрипці; 
б)піснею; 
в)грою на сопілці. 
   2. Дядько Лев - це ...... 
а )лісник; 
б) сільський крамар; 
в) брат матері Лукаша. 
  3. Мати Лукаша ставилась до Мавки..... 
а)прихильно; 
б)вороже; 
в)байдуже 
   4. Килина - це .... 
а) дружина Лукаша; 
б) лісова істота; 
в) сестра Мавки.

         5. За життя дядько Лев оберігав…
              а) красуню березу на подвір’ї;
              б) старого дуба;
              в) розкішну калину на узліссі.
          6. Лукаш став байдужим до Мавки, тому що…
             а) Мавка зрадила його;
            б) він покохав Килину;
            в) він піддався сірим буденним обставинам життя.

         7.  Перелесник залицявся до …
            а) Мавки;
            б) Килини;
            в) Русалки.
         8. У кінці драми Лукаш…
            а) покинув ліс назавжди;
            б) став жити з Мавкою;
            в) загинув.

Студенти обмінюються роботами -  виставлення балів.

  1. Бесіда зі студентами.

Сильніше за любов злоба горить,

Сильніше за красу вражає бридь,

Але життя росте лишень з любові,

Лишень краса людей навчає жить!

Д.Павличко

1.Про що ж таки іде мова у «Лісовій пісні» Лесі Українки?

«Лісова пісня»- прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом, закликом до гармонії буття, до миру з власною душею.

  1. Що ж є у «Лісовій пісні» Лесі Українки такого неймовірного, дивного? (поєднання реального та казкового).
  2. Для чого треба створити такий світ? (Бо Леся Українка звернулася до глобальних проблем, що вищі від рівня простих людських стосунків.)
  3. Які цінності для міфічних персонажів найголовніші?(Воля, краса, яскраве розкішне вбрання, порядок у лісі й на озері.) 4)
  4. Які цінності для міфічних персонажів найголовніші?(Воля, краса, яскраве розкішне вбрання, порядок у лісі й на озері.)

  Отже,  Я хочу, щоб по закінченні сьогоднішнього заняття ви кожен для себе визначили

Слайд 7

ЩО Ж ТАКЕ  КОХАННЯ? – проблемне питання

 

III. Мотивація навчальної діяльності студентів

1.Вступне слово викладача.

Слайд 8

   Читаючи художні твори, ми інколи навіть і не задумуємось, чому письменник чи поет змалював  героя саме таким…небагатослівним, чи говірким… здатним на самопожертву заради кохання, на лихі вчинки заради неї…

  Вічна загадка любові, життя люблячого серця, вічні відтінки людських стосунків завжди були в центрі уваги поетів і поезії. Чому? Мабуть, тому, що поети відчувають світ набагато тонше, набага­то гостріше, ніж будь-хто інший. Кохання — це та таїна, що давала їм, поетам, поштовх до творчості, силу й живлющу наснагу творити справ­жні шедеври...

   Данте і Беатріче, Лаура і Петрарка, Шекспір і Сма­глява Леді, Блок і Таємнича Незнайомка, Пушкін і Наталія Гончарова, Леся Українка і Сергій Мержинський... Ці закохані пари відомі, мабуть, усьому світові. Адже саме їх кохання і народило всесвітньо відомих літературних героїв, таких як Ромео і Джульєтта, Лукаш і Мавка, Онєгін і Тетяна...

   Любов’ю «хворіли» в усі епохи. Тому про неї так багато говорять. Але повторень немає, бо неповторні самі люди, і кожна любов велична. А чи знаєте, яка психологія кохання? Чим більше перепон на його шляху, тим могутніша внутрішня напруга і сум від нездійсненності надій. Легке і щасливе почуття ніколи не зрівняється своєю напругою з трагічним.

   Він створив збірку, яка нараховує 60 поезій…У ній не вірші, а зів`ялі  листочки.

Про кого я говорю? – Іван Франко, збірка «Зів`яле листя».

У якій поезії Франко описує свої три кохання? – «Тричі мені являлася любов»

 

    Колись давно, у дні юності, він вперше побачив її — Ольгу Рошкевич — свою «несмілу білу лілею». Ніжне кохання до неї тривало 10 років.

   Батьки Ольги спочатку були прихильні до Франка, наді­ючись, що він зробить блискучу кар'єру. Однак після арешту Франку було заборонено бувати у домі священика Рошкевича, а Ольгу заставили вийти заміж за іншого.

    Пізніше Франко закохався в Юзефу Дзвонковську  (Бондаренко)— мо­лоду привабливу дівчину, польку за походженням. На жаль, Юзефа була хвора на туберкульоз. Вона не хотіла ставати на його дорозі і сказала про своє нещастя чесно й відкрито...

  Найфатальнішим було захоплення панночкою Целіною Журовською, яка так ніколи й не зуміла оцінити ні таланту, ані сили поетових почуттів до неї...

   Про усі ці почуття — до Ольги Рошкевич, Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської — розповідає нам поезія-сповідь «Тричі мені являлася любов...».

   Це три кохання, що так глибоко запали в душу Івана Франка. А чи він так і залишився одинаком? –

Вірш «Тричі мені являлася любов»

 

   Струни поетичної лірики Лесі Українки не раз озива­лися ніжними, сокровенними тонами,— була вона не тільки «співачкою досвітніх вогнів». Інтимна поезія Лесі складає цілий цикл. З яких же сердечних імпульсів народжувалися Лесині любовні по­етичні одкровення?

   Адресат цілої низки віршів Лесі Українки — Сергій Мержинський — її сильне, велике, перше й останнє кохання, безжаль­но обірване смертю коханого.

 

   Познайомилися вони влітку 1897-го в Ялті. Мержинський був професійним революціонером. У його рисах і духовній поставі було щось чаруюче: «тонке скорботне лице», «прекрасний, тонкий, обрамований чорною бородою профіль з блідим матовим, що часто палало нездоровим рум'янцем, лицем, з чорною хвилястою шевелюрою». Таким малювали портрет Сергія Мержинського його друзі. Був він людиною лагідної вдачі, інтелігентною, висококультурною.

   Після Ялти вони листувалися. Саме з цього щемли­вого почуття трагічної невідворотності долі народилася прекрасна Лесина поезія в прозі «Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами...».

   «Мій любий друже! Твої такі нечасті листи чомусь завжди пахнуть зов’ялими трояндами. Легкі тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу минулу мрію…

Мій друже, любий мій друже! Як можна, щоб я жила саме тепер, коли я знаю інше життя? Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я іду до тебе,  як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Тільки з тобою я не сама. Тільки з тобою я не на чужині. Пишеш про смерть? Я так боюся без тебе….Бери, бери й мене з собою… Ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу. І нехай в’януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди…!»

   Не хотілося вірити, що 30-літній (!) Сергій помирає. Згадувалася зустріч з ним у Криму, в Києві, на хуторі Зелений Гай, де якось разом фотографувалися... Кілька разів бачилися в Мінську...

   Але зустрічі були короткі й обривалися, як нескінченна роз­мова. Залишалося продовжувати їх подумки, на самоті, в кімнатці, де поруч — його подарунки: томик Гете німецькою мовою, «Сікстинська мадонна» Рафаеля, чотиритомник поезій Гейне... Восени 1900-го отримала лист від лікаря, який опікувався Мержинським. Сергію зовсім погано... Тепер нема й розмови про те, чи їду я, чи ні. Звичайно, їду...., думала Леся.

   Між нею й ним стали його родичі. Та й Олена Пчілка (її мати) відмовляла доньку — як-не-як, а в Сергія сухоти. Проте Леся у січні 1901-го року їде в Мінськ — доглядати за тяжкохворим Мержинським. У Мінську йшов мокрий сніг, вітер рвучко жбур­ляв великими сніжками, і вони танули, не долітаючи до землі...Тануло й Сергієве життя...Його не стало 3 березня 1901 року. На пам'ять про нього у Лесі залишилася репродукція «Мадонни» Рафа­еля, подарована Сергієм у пору їхнього кохання. Біль щойно пережитої драми вилився в Лесину найпечальнішу поезію...

 

Уста говорять: «Він навіки згинув!»

А серце каже: «Ні, він не покинув!»

Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?

Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча,

Тут, в глибині, і б'ється враз зі мною:

«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

 

Викладач. Отже, скажіть, будь ласка… прослухавши такі дуже особисті історії з життя видатних людей, чи можна погодитись зі словами

Слайд 9…10…11

 

   Я вам пропоную – ті найкращі почуття, які викликає кохання… записувати у стовпчику під червоним серцем, а болючі, чи… трагічні – під жовтим серцем.

(Викладач на дошці заздалегідь прикріпляє серце – червоне та жовте)

Про кого з відомих митців ви підготували розповіді? (випереджувальні завдання)

Борис Грінченко -

Михайло Старицький –

Михайло Коцюбинський -

Панас Мирний -

Нечуй-Левицький -

Записати у стовпчики

Завдання:

   Я демонструю вам ілюстрацію - героя твору, а ви вгадуєте – 1бал,– називаєте сам твір та його автора - 0,5 балів, зачитую характеристику героя.

Слайд 12

  1. "Що ж, ти зовсім така, 
    як дівчина... ба ні, хутчій як панна, 
    бо й руки білі, і сама тоненька, 
    і якось так убрана не по-наськи... 
    А чом же в тебе очі не зелені?
    (Придивляється).
    Та ні, тепер зелені... а були, 
    як небо, сині... О! тепер вже сиві, 
    як тая хмара... ні, здається, чорні 
    чи, може, карі... ти таки дивна!" (Мавка, Лукаш.. «Лісова пісня» Леся Українка)
  2. У тебе голос чистий, як струмок,
    а очі – непрозорі. – Мавка про Лукаша

 

Слайд 13

  1. Килина “…молода повновида молодиця, в червоній хустці з торочками, в бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій; так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та жовтими стяжками; сорочка густо натикана червоним та синім, намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан, і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою. Молодиця йде замашистою ходою…”

 

Слайд 14

  1. Перелесник “…гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима…”
  2. Слайд 15
  3. Чіпка: На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, дек колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-где поп’ялося тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеликий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі – теж гострі; лице довгобразе – козаче; ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі та гуди високі… Оце й уся врода. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. одно тільки в цього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою…
  4. Після зустрічі  з Галею:

Після того – не впізнати Чіпки: з лиця спала давня туга, очима не виглядав смуток; став він веселіший, привітніший; іноді можна було й пісню почути від його… Щастя манить до себе, пестить, голубить доброю надією; світ йому любо усміхається, хоч і бачить він у йому лиха багато, плачу, лементу… Він тепер дивиться на його не злим оком, прислухається чутким серцем; хочеться йому увесь мир обняти, втерти йому сльози, утихомирити горе…

  1. Люди про Чіпку

– Воно таки правда, що цей Чіпка був непевний…

– Такий і батько був…

  • І вродився так – прости, Господи!

Слайд 16

  1. Галя: Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чолі; тоненькі пасма того чорного, аж полискуваного хмелю спадали на біле, рум'яне личко, як яблучко наливчате; очі оксамитові, чорні, — здається, сам.огонь говорив ними... Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима, злегенька прикритими довгими густими віями. Сама — невеличка, метка й жвава, з веселою усмішкою на виду, вона так і вабила до себе. Зелена байова керсетка, з червоними мушками, червона в букетах сдідниця, на шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди.

 

  1.                      Христя: низенька, чорнявенька, не дуже хорошої вроди дівчина.

 

  1.                      Грицько — козачий син, сирота. Після смерті батька та матері (вони під холеру померли обоє одного-таки й року) громада оддала сироту далекій родичці — вдові Вовчисі; а як піднявся хлопець на ноги, то дід узяв його до себе в поміч коло отари.

Слайд 17

  1.                      Іван «Тіні забутих предків»

 Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить. Гачі на йому спадають, а воно стоїть серед хати, заплющило очі, роззявило рота і верещить.

  1.                      Марічка любила, коли він грав на флояру. Задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі…
  2.                      (Після смерті Марічки)

Блукав по лісі, поміж камінням, в заломах, як ведмідь, що зализує рани, і навіть голод не міг прогнати його в село. Люди гадали, що він загинув з великого жалю, а дівчата склали співанки про їх кохання та смерть, які розійшлися по горах.

Слайд 18

 

  1.                       (Одружився на Палагні) Як дитина для мами – такою була для нього худібка. Весь час, всі думки займала турбота про сіно, про вигоди маржинці, щоб не заслабла, щоб хто не зурочив…

 

   Чи він кохав Палагну? Така думка ніколи не займала його голови. Він ґазда, вона ґаздиня, і хоч дітей у них не було, зате була худібка – чого ж ще більше?

  1.                      Палагна

1. Його Палагна була з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом і волосатою шиєю. Правда, вона любила пишне лудіння, і немало десь піде грошей на шовкові хустки та дорогі згарди…

2. Палагна сама сідлала свого коня і закладала червоний постіл в стремено так гордо, неначе всі гори належали тільки до неї.

«Земля» О.Кобилянської

Слайд 19

  1.       Рахіра

Виросла нахабною,  злодійкуватою, безсоромною й цинічною. Немита, нечесана, вона чіплялася до хлопців, але вони тільки сміялися з неї. Жоден не тільки не залицявся до дівчини, але навіть танцювати з нею ніхто не хотів.

Циганка «вимила з нього душевну благородність до останньої краплі», а заради землі вона намовила свого коханця вбити брата.

Слайд 19

  1.                       Сава

корився її «невидимій, залізній силі, хоч і не знав, що се таке».

"Але він - то вже інша галузь. Росте й горнеться кудись... та не до доброго й не до нас. Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. Йому однаково, чи товар поєний, чи ні,- коби йому спрага не допікала. Йому однаково, яка погода надворі, чи се землі і збіжжю по добру, чи се бджолу не вбиває,- коби він у своїх збитках мав гаразд, коби йому меду доволі, аби потайком із горівкою змішати та бог знає з ким випити!"

 

Слайд 20

  1.                      Михайло: «І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою. 
    Такий був Михайло! Просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі.»

 

Слайд 21

  1.                    Анна

Дівчина могла покладатися тільки на себе, а тому завжди шукала заробіток, Вона прагнула простого жіночого щастя і відповіла взаємністю на почуття Михайла Федорчука. Від природи Анна відзначається стриманістю, лагідністю, добрим ставленням до людей. Вона боялася Саву, коли той почав переслідувати її, намагалася уникати молодшого брата Михайла, але після смерті коханого сама нападала на вбивцю, привселюдно звинувачувала його і братовбивця тікав від дівчини, ховався від неї, ненавидів і боявся слабку вагітну жінку.

  1.                      В очах однієї — сум і сльози, на устах у другої — постійні прокльони; одна є втіленням добра, жіночності, а друга — це образ жінки-спокусниці, яка штовхає свого чоловіка на злочин і разом із ним опиняється за межами добра.

 

«Каторжна»

Слайд 23

  1.                      Докія

"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"

"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."

 

  Так склалося, що вона полюбила Степана. Спочатку вона відштовхнула його через невір’я у його щирість, але потім все ж відповіла взаємністю. Яке ж було її розчарування, коли вона дізналася, що він до неї охолов і вже бігає за іншою дівчиною. Докія була настільки засмучена і ображена на весь світ, що вирішила спалити будинок, в якому знаходилися всі тим, хто над нею коли-небудь насміхався. Вона почала спалення будинку, але в останній момент згадала, що там знаходиться одна дівчина, яка до неї добре ставилася. 

 

«Кайдашева сім’я»  

 

Слайд 24

  1.                      Карпо:

Мовчазний, жорсткий, «з нього буде добрий посіпака», працьовитий. «Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.»

 

  1.                       Мотря

«Має серце з перцем», «бриклива, як муха у Спасівку», заможна, галаслива, жорстока.

«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»

Слайд 25

 

  1.                      Лаврін: 

Лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний. «Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.»

 

  1.                      Мелашка:

Вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха. «Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк. Гарна, як квіточка, червона, як калина в луз, а тиха, як тихе літо»

 

Слайд  26

“Оборона Буші” цитатна характеристика героїв

  1.                      Орися

Риси характеру – патріотка, смілива та самовіддіна, рішуча і розсудлива, здатна до самопожертви, ніжна, вірна обов’язку, хороший командир, спроможна на сильні почуття, кохання.

це квітка, що зацвіла не для кожного козака!; ясочка, що доспіла, як повний колос на ниві краща й над ясну зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що “звеселяє й рибу в морі, і звіря в діброві, і мак у городі”

  1.                      Цитатна характеристика Антося “Оборона Буші”

Антось Корецький: “огрядний і стрункий – красень-юнак; його біле, благородне чоло обмежали золотисто-каштанові кучері, на виразнім обличчі світилися ласкою і відвагою сині очі”.

романтик; здатний до самопожертви; мужній; рішучий; спроможний на сильні почуття; шляхетний, вдячний; вірний присязі; справедливий, чесний.

 

Назвіть літературні стилі, до яких автори звертаються,  змальовуючи своїх  героїв! – романтизм – це… увага до особистості, її індивідуальних рис

  •  ідейний рух у літературі, науці й мистецтві. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого (історизм), інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику. 
  • неоромантизм . Характерний неоромантичний герой — непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами «надлюдини», вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики та пригод..
  • символізм …  основою мистецької творчості символ — таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можливо розкрити, збагнути й відобразити тільки за допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії.Образи, асоціації…
  • сентименталізм…  глибоко емоційна особистість, ліризація нарації, глибокий художній психологізм,
  1.                      Так біля якого серця знаходиться більше визначень – асоціацій?

Слайд 27

 

  1.                      Чи погоджуєтесь ви з визначенням нашого сучасника?

IV . Узагальнення вивченого матеріалу.

 

1.Заключне слово викладача.

2.Виставлення оцінок.

Слайд 28

3. Підведення підсумків заняття:

Метод незакінчених речень:

Слайд 29

Отже, я вважаю, що…

Викладач

   Юні друзі, запам'ятайте прослухану поезію, яка, можливо, стане для вас підтримкою і втіхою на нелегких стежках дорослого житті. Хай у ваших душах поетичні зерна проростуть кришталево чистим почуття. Кохайте і будьте коханими!

V.Домашнє завдання - Слайд 30

 

docx
Додано
20 листопада 2020
Переглядів
118
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку