Іван Франко. Життя і творчість поета

Двадцяте листопада Класна робота Багатогранність діяльності Іван Франка, її вплив на культурний і політичний розвиток України.

Епіграф Я для геніїв грядущих Поле дикеє орав, Шлях серед хащів найпущих Просікав і протирав; Для голодних пік схвапливо Разовий, не панський хліб. І ставав на всяке жниво, І в’язав свій скромний сніп. І. Франко

Івана Франка називають «титаном праці». бо був він фантастично працьовитою людиною, багато зробив для розвитку різних галузей літератури і науки. За радянських часів було видано зібрання його творів у 50-ти томах, але багато праць залишилися неопублікованими. Нині науковці готують зібрання творів І. Франка у 100 томах.

Відгуки близьких людей, письменників і літературознавців про І. Франка «Був середнього росту, а йшов, як велетень, не на людську міру ставив кроки, мало хто встигав за ним, а головою сягав хтозна-як високо. Спокійної вдачі, а вибухав, як порох, коли йшлося про добро трудящих, і кидав громи. Щоб Русь не спала. З війська відпустили за слабкий зір, а бачив краще від інших, з низин далі сягав оком, ніж інші згори. Влада гнобителів не пустила його викладати у вищій школі, а він став учителем усього народу. Напрацювався за десятьох, а життя йому було лише одне, та й те недовге. Таким був Іван Франко, робітник пера, Каменяр, чарівник слова». Син І. Франка Тарас

«На Галицькій Русі не було чоловіка, що мав би такий вплив на сучасну молодь, який мав свого часу Іван Франко. Знайомість із Франком вводила нас, молодих, зовсім в інший світ, його незвичайна на тодішній вік начитаність, його бистрий погляд на речі, а строга і дотепна критика сучасних відносин імпонували молоді і єднали її біля нього». Є. Олесницький «Тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить — і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри». Михайло Коцюбинський

«Ще й нині тямлю це високе, обдане ясним буйним волоссям чоло, поза котрим перепливло стільки світлих і смілих думок, сумні, працею перевтомленні сиві очі та вузькі уста, в котрих при писанні завзяття, упертість або, радше, рішучість пересвідчення виразно зазначувалося: уста ставала тоді ще вужчими, а поміж бровами появлялися прямовисні зморшки. Велика ніжність у поведенні, лагідний м’який голос та особлива вразливість на людську недолю — оце риси, що їх мав цей великий чоловіколюбець». Художник Ю. Панькевич

Цікаві факти ✵ І. Франкові подобався одяг сірого кольору. Майже завжди носив вишивану сорочку. Любив носити нешнуровані черевики. В їжі був Франко невибагливий, не курив. ✵ І. Франко любив ходити в довгі піші мандрівки. 1884 р. він був учасником великої студентської прогулянки вздовж Карпат. Був письменник завзятим аматором риболовлі. Вудкою не любив ловити, ловив сітками, які сам плів, ящерами, саками. Друга пристрасть І. Франка — грибництво, яке часто сполучено було з його пішими мандрівками. Довгий час мріяв купити велосипеда, але так і не купив. Зовсім не любив письменник полювання.

✵ І. Франкові подобався одяг сірого кольору. Майже завжди носив вишивану сорочку. Любив носити нешнуровані черевики. В їжі був Франко невибагливий, не курив. ✵ І. Франко любив ходити в довгі піші мандрівки. 1884 р. він був учасником великої студентської прогулянки вздовж Карпат. Був письменник завзятим аматором риболовлі. Вудкою не любив ловити, ловив сітками, які сам плів, ящерами, саками. Друга пристрасть І. Франка — грибництво, яке часто сполучено було з його пішими мандрівками. Довгий час мріяв купити велосипеда, але так і не купив. Зовсім не любив письменник полювання.

Так змалювали Івана Франка ті, хто знав його особисто. Сучасників вражала феноменальна пам’ять цієї людини, енциклопедична освіченість, глибоке розуміння людської психології, особливо дітей, простота і скромність у спілкуванні. Він був великою людиною, яких нечасто народжує земля.

Іван Франко народився в селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської області) 27 серпня 1856 р. в родині коваля Якова Франка і Марії Кульчицької.

"На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь... Це вогонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя", - писав Іван Франко.

Будинок головної міської школи в Дрогобичі, де вчився Іван Франко у 1864-1867 рр. Тепер тут педагогічний інститут ім. І. Франка. Франки були людьми привітними, гостинними. Вечорами до їхньої хати сходились сусіди, розповідали сільські новини. Мати Франка дуже любила співати. Від неї він записав безліч народних пісень і цілий весільний обряд. Початкову освіту І.Франко здобув у дворічній школі села Ясениці Сільної, звідки була родом його мати. Навчання здійснювалося польською і німецькою мовами. У 1864 році після закінчення початкової школи батьки віддають сина до головної міської школи в Дрогобичі.

Свідоцтво про закінчення першого півріччя класу Дрогобицької вищої гімназії. Франко учень 3 кл. Дрогобицької гімназії у 1870 році.

Батько помер у 1865 році, а в 1872 році померла і мати. “Ми дістали мачуху і вітчима замість родитилів” – пише Франко в автобіографії. Зі своїм вітчимом Гринем Гавриликом Іван Франко підтримував дружні стосунки протягом всього життя. Залишившись без батьків, Франко був змушений працювати репетитором. На зароблені гроші він утримується матеріально і купує книжки для особистої бібліотеки.

І. Франко з товаришами І. Погорецьким та Я. Рошкевичем. Фото 1875р. На фотографії ми бачимо Франка з його учнями Я.Рошкевичем та І. Погорецьким, з якими він у юнацькі роки заприятелював, відмовившись від плати за репетиторство.

Іван Франко – студент Львівського університету У 1875 р. він вступає на філософський факультет Львівського університету, обирається членом “Академического кружка” і редакції журналу “Друг”. За словами Івана Франка, Львівський університет на той час не був “світильником у царстві духа”. Професори часто на лекціях відбували свою повинність, не давали студентам міцних знань. “Прийшовши до Львова, до “Академического кружка”, я опинився раптом серед спорів язикових і національних, котрі для мене досі були майже чужі і незрозумілі, то й, очевидно, не міг у них найти ладу і хитався то на сей, то на той бік” – згадував він.

 Про своє університетське навчання Іван Франко писав так: “В тих трьох роках університетського життя я читав досить багато, хоч без вибору, більше белетристики, ніж наукових речей. Лекції на університеті зовсім мене не зайняли й не дали мені нічогісінько – ані методи, ані здобутків. Я слухав класичної філології у покійного Венцлевського й зівав, слухав руської граматики і літератури у доктора Огоновського.”

Приміщення Коломийської ратуші, де у 1880 році був ув'язнений Іван Франко 1 березня 1880 р. І.Франко виїхав зі Львова до Коломиї. Тут він зустрівся з Ольгою Рошкевич, а також із Кирилом Геником. По дорозі І.Франко та К.Геник зупинились на відпочинок у містечку Яблунові, де 4 березня 1880 р. І.Франка було затримано поліцією і заарештовано. Так 5 березня 1880 року І.Франко був ув’язненим у Коломийській в’язниці і поміщений у камері № 6.

Великі надії на здійснення політичних і літературних намірів покладав Франко на Київ, куди він прибув наприкінці лютого 1885 р. Зустрічі з О. Кониським і В.Антоновичем не виправдали сподівань на видання газети. Теплий спогад залишили зустрічі з родинами Лисенків, Старицьких і Косачів.

Приїхавши в Київ наступного року, Франко одружується з Ольгою Хорунжинською.

1892 року Франко виїжджає до Відня, щоб закінчити докторську дисертацію “Про Варлаама і Йосафа та притчу про однорожця”. Спілкування з цікавими людьми, наукова праця деякою мірою компенсували йому побутовий дискомфорт.

У 1897 році Франко від перевтоми захворів. Подальші роки також були не легкими. Він започаткував літературно-науковий двомісячник “Життя і Слово” (1894–1897) і зумів його поставити на зразок європейських. “Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою, – писав про зустріч з І. Франком у 1905 році Михайло Коцюбинський.   “В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему “Мойсей”. Не знаю, чи попалася риба у його сіті, але душу мою він полонив своєю поемою".

Дослідниками підраховано, що найповніший бібліографічний покажчик творів Івана Франка містить понад 6 тисяч назв – художніх, публіцистичних творів, наукових досліджень, численних перекладів чи не з усіх літератур і мов світу, величезну кількість рецензій, статей, оглядів, відгуків на більшість загальнокультурних тем. Під якими він підписувався — Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко, Віршороб Голопупенко та інші (близько 100 псевдонімів і криптонімів).

Франко з дружиною Ольгою Федорівною,  дочкою Ганною, синами Андрієм, Тарасом, Петром

Початок Першої світової війни застав родину Франка в трагічному становищі. Хвора дружина перебувала в лікарні, сини – в армії. У 1915 році, коли було звільнено Львів від московської окупації, Франко перейшов під опіку Українських Січових Стрільців і жив в їхньому захисті. Навесні 1916 він затужив за своїм домом, де і помер 28 травня 1916-го року, поховано його 31 травня на Личаківському кладовищі у Львові. 

У 1933 р. на могилі І.Франка споруджено пам’ятник у вигляді каменяра, який молотом розбиває скалу.  

“Після Тараса Шевченка українська культура не знала діяча, рівного Іванові Франку за титанічними масштабами діяльності. Вічний революціонер, співець трудового народу, один з перших в європейських літературах співців робітничого класу, найвизначніший письменник пошевченківської доби, глибокий мислитель – таким є для нас Іван Франко.” О.Гончар

Створення портфоліо письменника

Он-лайн тестування

Домашнє завдання Опрацювати підручник на с. 76 – 82. Вивчити напам’ять вірш І.Франка (на вибір).