Дата уроку: ________ Оцінка за урок: _____

ЛИСТ-КОНСПЕКТ

учня/учениці ______ класу

__________________________________________________

(ПІБ)

Тема уроку: Інтегрований урок: «Захоплива історія: основи роботи з історичною інформацією. Методи історичних досліджень для

школярів. Спеціальні історичні дисципліни при вивченні історії України в школі»

План роботи:

Вступ

Історичні джерела, їх види і коротка класифікація

Методи роботи з різними джерелами для учнів шкіл

Методи ефективної роботи з письмовими джерелами

Спеціальні історичні дисципліни на допомогу школяру

ВСТУП

Питання для актуалізації знань (подумайте та дайте усну відповідь):

Що таке історичне джерело. Якими вони бувають?

З якими історичними джерелами ви найчастіше працюєте в школі?

Що для вас є найскладнішим у роботі з різними джерелами?

Як ви вважаєте, з якими саме науками тісно пов’язана історія?

Найчастіші проблеми учнів при роботі з історичними джерелами:

Втрата концентрації при дослідженні обʼємного тексту

Проблеми із запамʼятовуванням історичних дат, подій, персоналій історичних діячів тощо

Проблеми з розрізненням візуальних памʼяток

Проблеми пошуку причин і наслідків історичної події, явища тощо

Після цього уроку я зможу:

Розказати про ключові методи дослідження історії

Розпізнавати різні історичні джерела

Працювати з писемними історичними джерелами ефективно

Більш зацікавлено ставитись до вивчення історії

Опорне питання:

Як можна правильно і ефективно працювати з історичною інформацією?

Питання для актуалізації знань (пригадай та дай усні відповідь):

Що таке історія? Що саме вивчає ця наука?

Згадайте періодизацію історії України. Розкажіть про види старожитностей, які по собі залишали представники кожного з періодів. Які саме історичні джерела були характерними лише для одного періоду, а які мали постійних характер і існують навіть  при сучасній Україні?

ПУНКТ ПЛАНУ 1: ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА, ЇХ ВИДИ І КОРОТКА

КЛАСИФІКАЦІЯ

ІСТОРИЧНИЙ СЛОВНИК

Історичне джерело - _______________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ Класифікація історичних джерел:

 _______________________ - пам'ятки матеріальної культури: знаряддя 

                                                                   праці, предмети побуту, архітектурні 

                                                            споруди і пам’ятки, житло, посуд, одяг,                                                        тощо.  

 _______________________ - зафіксовані на камені, кераміці, папірусі, 

                                                            пергаменті, папері та інших матеріалах                                                       літописи, хроніки, документи, мемуари,                                                    щоденники, листи.

 _______________________ - фольклор, народні пісні, історичні думи, 

                                                            перекази, легенди й міфи, народні                                                                прислів'я та приказки, казки.

 ______________________ - пам'ятки, які розповідають про характер і 

                                                            особливості побуту, культури, звичаїв того                                                             чи іншого народу.

 _______________________ - мовні явища та дані з історії розвитку                                      певної мови.

 _______________________ - кіно-, фото- та аудіодокументи                                  

                                                                 (фонодокументи).

ПУНКТ ПЛАНУ 2: МЕТОДИ РОБОТИ З РІЗНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

ДЛЯ УЧНІВ ШКІЛ

До речових історичних джерел можна віднести безліч категорій предметів:

 Археологічні знахідки, такі як знаряддя праці, залишки давніх людей тощо Предмети побуту

Релігійні предмети

Предмети одягу

Архітектурні споруди

Предмети мистецтва

                   Щоб ви доповнили до цього списку?

____________________________________________________________________

Перелік правил, які допоможуть орієнтуватись у речових джерелах більш ефективно:

1.     При першому ознайомлені з матеріальним джерелом слід детально описати всю інформацію, яка відома про предмет: час створення, автора, матеріал і техніку, мету появи речі, особливі прикмети тощо

2.     Виписавши ці пункти по кожному досліджуваному предмету можна скласти тематичні таблиці:

 З класифікацією по часу / періодах / епохах / культурах

 З класифікацією по техніці виконання

 З класифікацією по призначенню джерела (релігійні / побутові  предмети /знаряддя праці / предмети архітектури чи          мистецтва тощо

    Або інформаційні картки із зображенням і описом джерела

3.     Дуже допомагає запам'ятовуванню творча робота: можна спробувати зробити реконструкцію історичного предмету в домашніх умовах, також намалювати її або один з її елементів.

4.     Згадуючи візуальне запам'ятовування в допомогу також будуть відвідання музеїв чи виставок із предметами, які треба запам'ятати / дослідити, також перегляд ілюстративних відеоописів тощо.

Практична робота

 Оберіть одну картку із історичним джерелом. Ваше завдання: заповнити таблицю нижче. Ви можете заповнювати таблицю по памʼяті або скористатись додатковими джерелами інформації.

Назва речового історичного джерела
Дата створення
Культура  / епоха / доба
Стиль
Матеріал виготовлення
Техніка виготовлення
Автор
Застосування
Особливі примітки

Усні джерела:

фольклор                                                                народні пісні історичні думи                                                     перекази легенди й міфи                                                           народні прислівʼя народні приказки                                                              казки тощо

                   Що би ще доповнили до цього списку?

____________________________________________________________________

 Найскладніше в роботі з усними джерелами - вони передаються із вуст в уста і не записуються. Це значно ускладнює роботу історика, адже дещо просто забувається в часі, а дещо із плином років значно спотворюється та видозмінюється.

 Основними методами збору усних історичних джерел є проведення спеціальних експедицій, де науковці записують та фіксують усну спадщину від її безпосередніх носіїв. Далі, більш детально досліджують такі джерела: знаходять подібні джерела, вивчають різні його аспекти тощо.

 Невеликі історичні дослідження може робити кожен – адже навіть зараз ми можемо знайти поруч носіїв народного фольклору.

Етнографічні джерела:

Етнографічними джерелами можуть бути як речові історичні джерела, так і усні, письмові, фольклорні, лінгвістичні тощо. Головною відмінністю від інших видів історичних джерел полягає в т о м у , щ о е т н о г р а ф і ч н і д ж е р е л а « з а з а м о в ч у в а н н я м » класифікуються відповідно до культури, етносу, народу тощо, до яких вони відносяться.

    Етнографічні джерела збираються послуговуючись методами збору інших видів джерел в купі: методами археології

методами збору лінгвістичних та усних джерел класичними історичними методами

методами інших спеціальних історичних дисциплін методами мовознавства та інших наук

             

 Учням-школярам варто притримуватись схожого алгоритму дій, як і при дослідженні речового матеріалу:

1.         Спершу визначити хто створив дану пам’ятку (імена конкретних історичних осіб чи авторів, або співвіднесення до конкретного етносу, народу, соціальної спільноти)

2.         Далі дослідити географічний аспект: де саме була знайдена знахідка? Чи є вона характерною для регіону, де була знайдена?

3.         Після цього встановити часові рамки виникнення джерела: в цьому також можуть допомогти автентичні риси, що можуть бути характерними лише для певного історичного періоду)

4.         Завершальним етапом є вивчення причин і наслідків виникнення об’єкта.

Лінгвістичні джерела

Лінгвістичні джерела - пам’ятки мови, що містять цінні відомості з історії її розвитку і мають важливе значення для вивчення етнічної історії, історії культури, науки тощо. 

     Саме дослідження лінгвістичних історичних джерел є одним із найскладніших, адже по-перше, нерідко історику доводиться мати справу з усними джерелами, по-друге, при дослідженні мови на рівні з історичними методами виступають також методи суто мовознавчі. 

Аудіовізуальні джерела

Аудіовізуальні джерела історії - це всі матеріали, що поєднують аудіо та відео матеріали, що служать для вивчення, аналізу чи викладання фактів історії. Основні з них - документальні, записи та фільми.

ПУНКТ ПЛАНУ 3: МЕТОДИ ЕФЕКТИВНОЇ РОБОТИ З ПИСЬМОВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

ІСТОРИЧНИЙ СЛОВНИК

Писемне історичне джерело - вид історичного джерела, яке зафікосавне на камені, кераміці, папірусі, пергаменті, папері та інших матеріалах літописи, хроніки, документи, мемуари, щоденники, листи.

 Тобто писемним історичним джерелом є те джерело, що можна прочитати.

             

Найпростішим чином можна розділити всі письмові джерела на:

Документальні (всі офіційні документи)

Оповідні (так звані его-документи: оповіді, щоденники, мемуари, листи, записки тощо; тобто все, що не є офіційною інформацією, а написано конкретною людиною або групою людей і містить власну точку зору авторів, а не опис достовірних підтверджених фактів)

 Наразі історики виділяють в окрему категорію писемні джерела релігійного плану: літописи, слова тощо. Цю категорію дійсно важко віднести до вище переліченої класифікації, адже вона має свої унікальні риси і потребує зовсім іншого методологічного підходу.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Завдання 1: на слайді презентації ви бачите витяги із різних письмових джерел. Ви маєте прочитати їх, та спробувати визначити їх тип – релігійний, документальний чи оповідний. Для зручності ви можете записати їх назви нижче та ознайомитись детальніше після уроку:

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Основні принципи для роботи учня з історичним писемним джерелом:

 Для того, щоб школяру ефективно працювати з писемними джерелами рекомендовано також вести короткі інформаційні таблички. Заповнюючи їх, ви систематизуєте інформацію, яку самі знайшли в джерелі, краще запам’ятовуєте її, більш чітко бачите головну думку та суть написаного.

Назва писемного джерела:
Автор:
Тип джерела (документальне, оповідне, релігійне):
Рік написання / створення:
Тема:
Головна думка джерела:
Опис джерела:
Структура джерела (описати, чи є вступ, скільки пунктів в основній частині, та чи є заключна частина):
Основні тези: -       вступу -       кожного пункту (абзацу) -       заключної частини
Дати, що згадуються в джерелі:
Історичні терміни, що згадуються в джерелі:
Історичні події, що згадуються в джерелі:
Історичні персоналії, що згадуються в джерелі:

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Завдання: На слайді презентації (або у вашій інформаційній брошурі) ви бачитимете історичне письмове  джерело. Ваше завдання: заповнити таблицю у листі-коспекті, аналізуючи дане джерело

Історичне джерело:

А К Т  ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Про проголошення незалежності України

 Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

                                           — продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в

Україні.

 — виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

 — здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує н е з а л е ж н і с т ь У к р а ї н и та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ.

                      Територія України є неподільною і недоторканною.

                                                    Віднині на території України мають чинність виключно

Конституція і закони України.

                      Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

ВЕРХОВНА РАДА України

24 серпня 1991 року

Таблиця:

Назва писемного джерела:
Автор:
Тип джерела (документальне, оповідне, релігійне):
Рік написання / створення:
Тема:
Головна думка джерела:
Опис джерела:
Структура джерела:
Основні тези: -     вступу -     кожного пункту (абзацу) -     заключної частини
Дати, що згадуються в джерелі:
Історичні терміни, що згадуються в джерелі:
Історичні події, що згадуються в джерелі:
Історичні персоналії, що згадуються в джерелі:

ПУНКТ ПЛАНУ 4: СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ НА

ДОПОМОГУ ШКОЛЯРУ

ІСТОРИЧНИЙ СЛОВНИК

Спеціальні історичні дисципліни (скороч. СІД) – певна низка наукових дисциплін, що займаються вивченням окремих типів історичних джерел, винаходять також нові методики досліджень цих видів джерел. 

Визначення деяких спеціальних історичних дисциплін:

 Археологія — самостійна історична наука, яка вивчає побут, матеріальну культуру людей минулих епох за археологічними знахідками (артефактами).   Архівістика — наука про методи роботи з архівами (про історичні і сьогоднішні прийоми збирання, зберігання, опрацювання і опублікування).   Бібліографія — наука про бібліографічні записи — замітки для каталогізації списку книг і джерел. 

 Боністика — допоміжна історична дисципліна, що вивчає грошові паперові знаки, банкноти, цінні папери, векселі. 

 Вексилологія — наука про стяги, прапори, хоругви та інші предмети історичної символіки. 

 Генеалогія — родознавство, допоміжна історична дисципліна, що вивчає: 1) історію родів; 2) родовід якоїсь людини. Генеалогія пов'язана з такими суміжними науками, як геральдика, дипломатика, євгеніка, історія та інші 

 Геральдика — наука, що вивчає герби, які належать особам, родам, корпораціям, самоврядним громадам, територіям. 

 Джерелознавство — це спеціальна галузь історичної науки, що вивчає історичні джерела, теорія і практика їх використання в історичних дослідженнях. 

 Емблематика — спеціальна історична дисципліна, яка займається дослідженням емблем 

 Епіграфіка — наука про увічнення написів, скажімо на пам'ятниках, будинках, надгробках, меморіальних таблицях, а також на прапорах, хоругвах. 

 Історична географія — наука, яка розглядає географічне середовище в історичній перспективі, або вказує на історичні зміни в даному регіоні, займається реконструкцією адміністративного поділу, природного середовища, культури, господарювання (економічна історія) i політики (політична історія) того чи іншого регіону. 

 Історична хронологія — одна із допоміжних історичних дисциплін, наука про методи обліку часу, системи датування(види календарів). 

 Палеографія — історико-філологічна дисципліна, об'єктом дослідження якої є історія письма, його еволюція (переважно на основі давніх пам'яток) та характерні особливості (графічні форми знаків і літер, пропорції та конфігурації їхніх складових частин; місце і частота вживання окр. літер;

видів скорочень; шрифтів та ін.) на певних етапах розвитку тощо  Просопографія — наука, що досліджує особу. 

Сфрагістика — наука про печатки і штемпелі. Тісно пов'язана з геральдикою. 

 Фалеристика — наука про медалі, ордени та інші відзнаки. 

Навіщо спеціальні історичні дисципліни школяру і як вони можуть допомогти при вивченні історії в школі? 

 Кожна із СІД має свої окремі та унікальні методи досліджень. Іноді підходи до дослідження біографії видатного діяча є зовсім не підходящими для вивчення гербу сім’ї цього діяча або для дослідження історії дослідження цієї особи. 

 Тому найкращою порадою для школярів є більш детальне ознайомлення із базовими методами СІД: 

 Методи бібліографії можуть допомогти скласти перелік використаної літератури для реферату 

 Методи генеалогії та просопографії допоможуть вивчити власне генеалогічне дерево школяра 

 Методи фалеристики, боністики, емблематики та вексикології допоможуть учню чи учениці більш детально дослідити спадщину бабусь та дідусів 

 Методи хронології допоможуть більш чітко орієнтуватись в часовому історичному просторі та запам’ятовувати важливі історичні дати 

 Методи джерелознавства стануть у нагоді при вивченні письмових, матеріальних тощо історичних джерел на уроках, при виконанні домашнього завдання або підготовці до іспитів тощо 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

    Написати в робочому зошиті доповідь на тему: «Спеціальна історична дисципліна» (учень має обрати будь-яку спеціальну історичну дисципліну та 1) коротко описати її; 2) визначити базові методи досліджень; 3) написати, якими саме методами учень користуватиметься в шкільній роботі) 

    Написати в робочому зошиті таблицю розбору письмового історичного джерела (письмове історичне джерело підібрати з переліку необхідних для запам’ятовування у НМТ) 

Творче бонусне завдання (один з варіантів на твій вибір): 

     Робота з речовими історичними джерелами: Обрати і намалювати будь-яку речову знахідку, а також створити коротку таблицю із описом знахідки   Робота з усними історичними джерелами: Розпитати бабусь, дідусів, родичів, людей поважного віку тощо про фольклорну спадщину їх дитинства. Записати на диктофон будь-яку пісню, вірш, колискову тощо. Продублювати текст усного джерела в зошиті та написати коротку доповідь по цьому джерелу (якщо усне джерело є популярним, коротко описати відомі про нього історичні факти, якщо джерело має локальне поширення – розпитати носія про зародження, появу або цікаві факти про дане джерело) 

     Робота з етнографічними джерелами: Треба обрати одну визначальну рису української культури та підготувати презентацію і доповідь на цю тему (10-12 слайдів) або за бажанням доповнити виступ і зробити її реконструкцію (виріб з глини, національну прикрасу, виріб з паперу, макет національної будівлі або одягу тощо) 

     Робота з лінгвістичними джерелами: Потрібно обрати будь-який регіон України, визначити головні особливості діалекту регіону, описати його коротку історію, визначити 10-15 властивих обраному регіону слів та приготувати презентацію-доповідь з результатами свого невеликого дослідження. 

     Робота з аудіовізуальними джерелами: Обрати будь-яку пам’ятку образотворчого мистецтва історії України та на аркуші А4 створити інформаційну картку (зображення, короткий опис, думки з приводу того, чи є ця пам’ятка значущою для історії та культури України, інформаційна таблиця) 

 Графи таблиці: назва, дата створення, автор, амтеріал, техніка, вид мистецтва, жанр / напрям / течія, де зберігається, чи має пам’ятка особливий охоронний статус? (написати тут, якщо пам’ятку занесено в список національної спадщини, або локальних списків історичного надбання)