Лист-присвята Л. Українці

Лист-присвята Лесі Українці

   Здрастуй, наша Лесю, дочка Волинського краю, що виросла з казки і піснею стала…Пишу до тебе, співачки досвітніх вогнів, жінки-воїна, сильної духом, ніжного та проникливого лірика.  Захоплююся тобою, твоєю геніальною особистістю, адже твоє життя – це постійна боротьба: фізично квола, але така мужня духовно жінка. Ти прагнула прожити свій вік у боротьбі й творчому горінні.  Мене вражають твої величні горді слова: «Так! Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні…»Ці рядки надихають мене в житті бути оптимістом, незважаючи ні на які труднощі.

Твій вислів: «Я на гору круту, крем’яную буду камінь важкий підіймать, і, несучи вагу цю страшную, буду пісню веселу співать…» глибоко вразив мене. 

 Я погоджуюсь з тобою, Лесю, що тільки у праці можна самовиразитись, потрібно працювати, не покладаючи рук, для того щоб досягти життєвих висот, жити в гармонії з людьми і з  собою. Потрібно пам’ятати: які б удари долі не спіткали нас, треба з гідністю їх приймати, продовжувати жити, любити, бути прикладом для інших. Тільки у творчому горінні, постійному пошуку, не зупиняючись, іти по життю, перемагаючи! Слова твоєї героїні Мавки, яка є уособленням тебе «Хочу своїм життям до тебе дорівнятись» розкривають щире, чисте кохання, яке горіло в твоєму серці. Така любов чарує мене красою вірності. Образ Мавки – це втілення усього доброго, гарного, світлого, втілення виміряного щастя, що є в тобі, Лесю! На жаль, у наш час бракує таких сильних переживань. На мою думку, кожна жінка захотіла б їх пережити. 

 Дякую, Лесю, за такий буремний вир почуттів, які підносять мене, роблять безмірно щасливою, ваблять незвіданими глибинами поетичної думки. Твої поезії пробуджують бажання жити, радіти, творити, боротися в ім’я кращого майбутнього. Велике щастя, що люди й досі можуть угамовувати спрагу душі зі щедрих джерел твоїх безсмертних творів. Ти, Лесю, у своїм недовгім житті стала народною поетесою. Читати твої вірші без хвилювання не можна. Я чую твій голос – внутрішньо розкутий, голос людини, що пізнала силу. Уявляю твоє життя, сповнене страждань та гіркоти. Але, не дивлячись на постійний біль, твій голос звучить оптимістично. Ти живеш серед нас, зробивши крок у безсмертя. На думку приходять твої слова : «Ні! Я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмирає…» Не випадково ти, Лесю, найулюбленіша моя поетеса. Людина високого духу, яка стала прикладом для нашого покоління.

Твоя драма-феєрія «Лісова пісня» зачаровує мене красою мрії, словами-самоцвітами, музикою мови. Тільки така духовно багата людина, як ти, змогла б створити такий шедевр літератури, яким захоплюються в усьому світі! Це справжній діамант, який я перечитую знову і знову…  Пройдуть роки, десятиліття, століття, але твоя поезія буде жити вічно!  Згадаймо Лесю, спробуємо навчитися бачити прекрасне в житті, любити всім серцем, як любила Леся Українка. На думку спадають такі рядки: «Є люди як свічки, - згорають, відходять у небуття. Є люди як зірки, - горять і світять усе життя. І не згасають , і не згаснуть…»

Ти, Лесю, як Мавка невмируща, бо маєш вогонь у серці, що «не вмирає…»  Твоя сила – у коханні, єдності з Всесвітом, у тому, що ти відчуваєш себе його палаючою часткою. Хочу сказати, що ми, сучасне покоління, збережемо скарби твоєї творчості. Твої мрії, Лесю, здійснилися. Наша держава стала вільною і самостійною. Для того , щоб Україна міцніла, процвітала, станемо мужніми, сильними духом, борцями, схожими на героїв твоїх творів.

Так! Ти жива! Ти будеш вічно жити!..

   Я завершую свого листа присвятою тобі, моя Лесю!

Я – Жінка

(присвята 150-річчю з дня народження Лесі Українки)

                                  Я – Жінка, Українка, Поетеса, Берегиня

                                  Україна  для мене – святиня!

                                  Слова мої як зорі – ліхтарі,

                                  Осяють шлях незрячим у пітьмі.

                                  Душа моя у небо рветься,

  Щоб осягнути Всесвіт, таїну небачених світів,

                                  Розкрити сенс людських життів.

                                  А голос мій – крицевий, гнівний, вольовий,

                                  Звучить розкуто, ніжно і сміливо!

                                  Ворогам усім на диво!

                                  Звертаючись до України-неньки,

                                  Струнами ліри виграє,

                                  До краю рідного – Волині

                                   І ллється пісня весняна,

                                   І плаче зранена душа,

                                  Від болю, гіркоти, страждань.

                                  Ти – Жінка-воїн, ти – борець!

                                   Нації вкраїнської взірець!

                                   Твоє життя – це боротьба,

                                   Але в душі твоїй – весна!

                                   Надія, розпач і любов…

                                   Читаю вірші знов і знов…

                                   Я бачу Мавку у вінку, яка кружляє у танку,

                                   Над хвилями моря дівчину,

                                   Що пісню  співає тужливу.

                                   Читаю я листи твої,

                                    І боляче в душі моїй.

                                   Зів’ялі троянди, що втратили цвіт,

                                   Розлука й самотність,

                                   Жертовність й любов,

                                   Що аж у жилах холоне кров.

                                   Кохання – вічне…

                                   Українка з великої літери!

                                   Твій шлях, поезії скарби,

                                   Пронесемо через віки!

                                   Вогонь твоїх пісень палає,

                                    І душі наші зігріває,

                                   Ти вічно житимеш в серцях,

                                   Ти в серці маєш те, що не вмирає..!

З безмірною вдячністю, щирою любов’ю -  твої нащадки!