Урок "Панас Мирний. Роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Складність і суперечливість характеру Чіпки – головного героя роману, його еволюція від правдошукача до розбійника"

Тема. Панас Мирний. Роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Складність і суперечливість характеру Чіпки – головного героя роману, його еволюція від правдошукача до розбійника. Типове й екстремальне в долі героя.

Мета: розкрити характер головного героя роману Чіпки, простежити еволюцію його поведінки; з’ясувати причини, що привели Чіпку до морального падіння; сприяти виробленню навичок визначення головної думки твору; виховувати високі морально-етичні риси простої людини.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: портрет братів Радченків, ілюстрації до твору.

Методи, прийоми і форми роботи: слово вчителя, інтерактивна вправа «Клоуз-тест», літературна гра «Темна конячка», евристична бесіда, словникова робота, прийоми «Творча майстерня», «Займи позицію», «Діалог з героєм», диспут «Чіпка – борець за справедливість чи розбійник?», робота в групах.

Перебіг уроку

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми.

1. Інтерактивна вправа «Клоуз-тест».

1. Співавтором  роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є …
2. Соціально-психологічний роман – це …
3. Назву роману автор запозичив з …
4. Темою роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є ….

2. Літературна гра «Темна конячка».

На дошці висять портрети героїв твору, закриті папером. На основі цитат учні повинні вгадати, кого на них зображено, та прокоментувати.

• Хто з героїв і героїнь роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?:

1. «…дізнавшись від бабусі, що бог усіх «хлібом годує», дивується, чому це мати сама «хліб заробляє, - ось досі з роботи нема»?
2. «…мав чотири прізвища»?
3. «…до батьків горнувся, а на голоту дивився згорда, хоч сам вийшов із бідноти»?
4. «…часто вживав прислів’я «своя сорочка ближча до тіла», «дарованому коневі в зуби не заглядають», «як багатство, то й щастя»?
5. «…намагалася повернути свого чоловіка до чесної праці, а, втративши надію на щасливе життя з ним, накладає на себе руки»?
6. «…дізнається про страшний злочин сина і, перемагаючи материнське почуття любові, йде до волості, щоб заявити на нього»?
7. «…покарала наймичку тим, що почепила їй на шию ненароком задавлене кошеня й примусила так прилюдно мазати панські кухні»?
8. «…любив вживати високопарні, незрозумілі для простих селян слова на зразок «всесловность земська», «інтелектуальная деятельность», «алтарь общественного благополуччя»»?
9. «Тонкий, цибатий, як журавель, з рижуватим, жорстким, як на ведмеді волоссям, з великим лобом – хоч кошенят бий, з великими, розумними, сірими очима, з товстою, униз обвислою губою»?
10.  «…низенька, чорнявенька, не дуже хорошої вроди дівчина»?
11.  «А й дитина ж то вийшла – на славу. Повновидне, чорняве, головате, розумне… Тільки якесь невеселе, вовкувате, тихе»?
12.  «З молодих літ зсушена то працею, то нуждою, суха, як опеньок, тиха, бідненько зодягнена»?

Оголошення теми й мети  уроку.

Опрацювання навчального матеріалу.

Слово вчителя. Нашу розмову хочу почати словами великого Тараса Григоровича Шевченка:

                                                 Один у другого питає,

                                                 На що нас мати привела?

                                                 Чи для добра? Чи то для зла?

                                                 Нащо живем? Чого бажаєм?

                                                 І, не дознавшись, умираєм.

  Справді, перед кожним з нас рано чи пізно постає питання: "Навіщо я живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина - добра чи зла?". Запитання доволі складні. Не завжди людина знаходить на них відповідь. Люди ж оцінюють одне одного за вчинками: це добродій, а цей - нікчема чи злочинець.

     В усі часи філософи, поети прагнули розпізнати зло, дізнатись, чому воно існує. Про це йдеться у Біблії, в усній народній творчості. На жаль, тільки в казках добро завжди перемагає зло, у житті ж ми часто стаємо свідками утвердження зла.

     Сьогодні воно не лише не зникло, а стало сильнішим, ніж будь-коли. Хто у цьому винен? У чому причина? Літературознавець Василь Пахаренко у книжці про Т. Шевченка "Незбагнений апостол" пише: "Зло існує для того, щоб людина ставала Людиною, переборюючи його, щоб вона могла усвідомити добро і робити добро".

     Науку добра і зловісну суть зла нам, крім Біблії, усної народної творчості, допомагає осягнути художня література, зокрема роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». У цьому творі

• Що таке добро? Що таке зло?
• Якщо зло всесильне і вічне, чи варто з ним боротися?
• Якщо зникне зло, то чи зникне добро?
• Чи завжди будуть існувати добро і зло, як прототип один одному?

Словникова робота

Філософський словник подає таке трактування слова «добро»:

Добро – категорія етики, що означає сукупність позитивно оцінюваних класом, суспільством або окремими людьми умов життя, а також моральних дій, принципів і норм поведінки.

Зло – це категорія, яка означає негативні явища в суспільному і особистому житті людини, що становлять предмет морального засудження.

Слово вчителя.  Отже, тема добра і зла хвилювала багатьох людей у всі часи. Але дуже часто люди перестають бачити межу між хорошим і поганим. Добро і зло – поняття вічні й нероздільні. І, поки будуть живі дух і свідомість людини, вони будуть боротися між собою. Добро буде відкриватися людині, освітлюючи їй шлях до істини. Панас Мирний поставив персонажів свого  роману в однакові життєві умови, але одні чинять гріх, не6 спокутують свою вину, а другі борються до останнього. Що ж є тією силою, яка поставила цих людей по обидва боки вибору?

Панас Мирний допомагає нам самим знайти відповідь, створюючи яскраві й переконливі образи роману. Головний з них – Чіпка, за душу якого ціле життя боролися добро і зло.

Творча майстерня.

 Створити загальнолюдський моральний кодекс на основі прислів’їв, приказок. 

• Скажи,  хто твій друг, і я скажу, хто ти.
• З ким поведешся, в того й наберешся.
• Добре ім’я – найкраще багатство

• Чи сповідував у своєму житті ці святі моральні принципи го­ловний герой роману Чіпка Варениченко?

Слово вчителя. Як бачимо, головний герой роману — психологічно складна вразлива натура. Добре і зле в ньому живе водночас. Тому гли­бокий аналіз цього образу викликає в нас так багато різних мір­кувань, спонукає замислитись над суттю людського буття. Назріває питання: «Чіпка – борець чи розбійник?»

 Диспут на тему «Чіпка – борець за справедливість чи розбійник?»

Умови проведення

1.   Учні  діляються на дві групи, два табори, які дотримуються протилежних   точок зору.

2.    У кожному таборі мають бути різні "спеціалісти".

«Золоті правила» ведення дискусії:

1. Правило толерантності – виявляй терпимість до думок, поведінки, вірувань інших людей.
2. Правило активного слухача – слухай уважно і не перебивай інших.
3. Правило чіткості – чітко висловлюй свої думки. Не змінюй тему дискусії.
4. Правило регламенту – відповідай 2-3 хвилини.

  Запитання групи «Теоретики»:

- Пригадаймо, чиїм сином був Чіпка?

- Які особливості характеру проявляв Чіпка в дитинстві та юності? Чи щось насторожило вас?

- Чи траплялося вам у середовищі підлітків спостерігати неви­правдану жорстокість?

- Розкажіть про Чіпку-хлібороба, охарактеризуйте його почуття і настрій в той період.

-Чому так тяжко сприйняв герой те, що в нього забирають землю?

-Що є свідченням слабкої волі Чіпки?

  Запитання групи «Практики»:

- Хто підказував йому вихід із становища?

- Які вчинки Варениченка викликають осуд?

- У яких випадках він чинить переступи, порушує найголовніші правила народної моралі й етики?

- А в яких проявляє кращі риси свого єства – розсудливість, мудрість, доброту?

- Дайте оцінку вчинкам Ничипора після вигнання його із земства? Що рухало вчинками Чіпки: розум чи почуття?

- Чи можна його назвати бунтарем проти соціального ладу, протестантом?

«Займи позицію».

1.  Позиція. Висловити свою точку зору, пояснити, у чому вона полягає ("Я вважаю, що…").

2. Обгрунтування.. Пояснити причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази

("…тому, що…").

3.  Приклад. Навести приклади, додаткові аргументи на підтримку своєї позиції, назвати факти, які

демонструють Ваші докази ("…наприклад…").

4.  Висновки. Узагальнити свою думку, зробити висновок ("отже,…", "таким чином,…").

Слово вчителя. Чіпка — тип селянина-трудівника. В його образі автор відбив найістотніші риси трудящого селянства за капіталізму: працьови­тість, любов до землі, ненависть до поміщиків й інших експлуататорів, пристрасне бажання волі й кращого життя. Проте Чіпка в змалюванні Панаса Мирного не тільки позитивний герой. У ньому, на думку автора, є і негативні риси. Чіпка не­достатньо зв'язаний із трудовим народом. Він не став на шлях організованої боротьби проти експлуататорів, а потоваришував з п'яницями, розбійниками, морально зіпсованими людьми. Спів­чуваючи, підтримуючи його в боротьбі проти поміщиків, чи­новників, народ засуджує ті вчинки Чіпки, які зв'язані з розбоєм, з грабежем. Гине сила, яка в інших соціальних умовах могла б дати велику користь народові. Ось чому автори назвали Чіпку «пропащою силою».

Підсумок уроку. 

Робота в групах

Діалог з героєм 
І група.  Якби вам судилося зустрітися з головним героєм роману Чіпкою, яке запитання поставили б ви йому? Чому?
ІІ група. Яким я побачив Чіпку Варениченка - головного героя роману

Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чому?

Слово вчителя. Чи сповідував у своєму житті Чіпка святі моральні принципи? Ні. Можливо, те, що він час від часу був надто свавільним, робив переступи прадідівських законів, і призвело його до морального падіння. Правда, на те були і інші причини зовнішнього характеру, що ускладнювали шлях Чіпки.

   Тому його доля викликає у нас неоднозначні думки. Чіпка – психологічно складна, вразлива натура. Добре і зле в ньому живе водночас. Тому глибокий аналіз цього образу викликає в нас багато міркувань, спонукає замислитися над суттю людського буття.

Домашнє завдання. Написати есе на тему «Як добро має перемагати в нашому недоброму світі?»