Література рідного краю. Галина Могильницька "Українське сонцеколо"

Тема. Література рідного краю. Галина Могильницька «Українське сонцеколо»

Мета: розширити знання учнів про творчість Г.А.Могильницької, викликати бажання читати її твори; удосконалювати навички виразного читання, коментування прочитаного; виховувати любов і пошану до духовної спадщини наших пращурів, прагнення засвоїти основи народної моралі й етики

Цілі.

Учні знатимуть: про творчість Галини Могильницької для дітей, зміст творів збірки «Українське сонце коло», імена героїв-захисників Вітчизни, образи яких зустрічаються в одній із поезій.

Учні вмітимуть: виразно читати поезії зі збірки, коментувати прочитане, висловлювати власні роздуми, що виникли під час прочитання поезій, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі; виділяти і пояснювати художні засоби.

Тип уроку: нестандартний.

Форма: урок-мандрівка.

Міжпредметні зв’язки: історія, народознавство, образотворче мистецтво.

Формування надпредметних компетенцій: ціннісно-смислової, пізнавальної, дослідницької, комунікативної, читацької, творчої, соціальної.

Методи, прийоми і форми роботи: Вправа «Дерево очікувань»,  випереджувальні завдання, виразне читання, сенкан, метод «Мікрофон», бесіда, валеохвилинка,  дослідження змісту та образності віршів.

Здоров’язбережувальний аспект уроку: активізація органів слуху, зору та уваги, навчальна релаксація, вправи на гармонізацію обох півкуль головного мозку.

Обладнання. Портрет письменниці, виставка творів, роздруківки текстів до індивідуальних і групових занять, ілюстрації до творів, вміщених у збірнику

 

 

 

 Епіграф уроку.                                                                 Українське сонцеколо –

                                                                                              Золотиста карусель!

                                               

                                                                                               Буйноцвітне сонцеколо –

                                                                                               Український щасний рік!

                                                                                                Г. Могильницька

Перебіг уроку

І. Організація класу

ІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку

ІІІ. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

      Проведення вправи «Дерево очікувань». Учні на кленових листках записують кількома словами свої очікування від уроку і прикріплюють на гілочки дерева.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

      Поетична хвилинка

Заздалегідь підготовлені учні читають виразно поезії Г. Могильницької, вивчені в 5 класі («Павучаткам павучок», «Червень», «Скільки в світі сонечок»)

V. Опрацювання навчального матеріалу

      1. Вступне слово вчителя.

      Отже, продовжимо знайомство з творчістю Г. Могильницької, поринемо в чарівний світ її поезій.

      2. Виразне читання вчителем поезії «Сонцеколо»

      3. Бесіда.

- Що названо у вірші «українським сонцеколом»?

- Від якого слово походять слова: калач, хоровод (коловод), коровай, колево? (Відповідь пошукайте у тексті вірша)

- Чому, на вашу думку, наші предки так любили слово «коло»?

      4. Ознайомлення з «Календарем пам’ятних дат та народних свят» (за збіркою «Українське сонцеколо»)

13 січня                                                Щедрий вечір

19 січня                                                Водохреща

21 січня                                                День Соборності

29 січня                                                День Пам’яті Героїв Крут

15 лютого                                            Стрітення

                                                               Вербна неділя (В’їзд Господній у Єрусалим)

                                                               Великдень (Воскресіння Христове)

4 – 6 травня                                        Юріїв день

9 Травня                                              День пам’яті полеглих

2-га неділя травня                            День Матері

22 травня                                            Повернення Шевченка

                                                            (« І коли на Україні буяв травень-красень,

                                                               Перевезли з Петербурга мертвого Тараса.

                                                               В рідну землю поховали в Каневі на кручі,

                                                               Серед степу широкого, де Дніпро ревучий.»)

50-й день по Великодню              Зелені свята. Трійця

7 липня                                               Івана Купайла

14 серпня                                           Маковія

19 серпня                                           Спас

24 серпня                                           День незалежності

14 жовтня                                          Покрова

13 грудня                                           День святого апостола Андрія Первозванного

19 грудня                                           День Святого Миколая

7 січня                                                Різдво

13 січня                                              Щедрий вечір

 

- Погляньте уважно на календар, пригадайте ті святкові дні, які вам відомі, назвіть ті, про які мало знаєте.

- Які зі святкових днів є найбільш улюбленими?

- Які сімейні традиції пов’язані з цим святом?

      Слово вчителя

      Святковий календар, складений на основі збірочки, починається січнем, січнем і завершується. Справді, «золотиста карусель», «український щасний рік».

В січні в мандри вирушає (Сонце),

Безліч свят до нас веде,

Загуляє, закружляє,

Та у січень же й прийде.

 

      Вирушимо в мандри і ми з вами. Сподіваюся, що подорож буде цікавою, змістовною.

     І Зупинка «Водохреща»

     «Довідкове бюро» (розповідь заздалегідь підготовленого учня)

      Це свято має й іншу назву – Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду.

      Коли Ісусу Христу виповнилося 30 років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді.

      Свячена на Водохреща вода має вживатися натще. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу. До магічних властивостей свяченої води відносять здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання, часто від невиліковних хвороб. Деякі священики переконані, що не існує ліків, кращих за святу воду.

      За тиждень до свята чоловіки вирубують із річкового льоду хрест великого розміру, обливають червоною фарбою або й просто буряковим квасом. Так само з льоду вирубують престол побіч хреста. Завершують святкову композицію соснові або ялинові гілки у вигляді арки – це «царські врата».

      А в день свята зранку відбувається церковне урочисте богослужіння. Після богослужіння вся громада зі співами йде до зробленого на річці льодового хреста, несучи церковний хрест.

      На березі річки відбувається ще одне нетривале святкове богослужіння, потім священик занурює в річкову воду хрест. Ось тепер вода вважається освяченою, і люди набирають з ополонки у принесений із собою посуд свячену воду. За легендою, на Водохрещення вода в річці на якусь мить перетворюється на вино.

     Принісши додому свячену воду, господар кропить усе в оселі й господарстві. Уся родина сідає до столу, перед їжею випивши свяченої води.

      Подекуди зберігається звичай співати господарю оселі величальні пісні.

      2. Виразне читання поезії «Водохреща» вчителем.

      3. «Коло вражень»

- Яке ім’я дали наші предки водичці?

- Чому вони її шанували?

- Чому день хрещення Ісуса Христа звуть Богоявленням?

- Що відбувається в час хрещення людини? (Дайте відповідь словами вірша)

      ІІ Зупинка «Великдень (Воскресіння Христове)»

      1. Виразне читання вчителем поезії «Великдень»

      2. «Коло вражень»

- Із яких двох слів утворене слово «Великдень»?

- Яке «чудо із чудес» сталося в цей день? Чому люди цей день називають Великим?

Слово вчителя. Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята.

- Який настрій панує в цей день поміж людьми?

- Розкажіть, як у вашій сімї святкують воскресіння Христове?

       3. Виразне читання учнем поезії «Писанка»

       4. «Коло вражень»

- Що хотіла змалювати на писанці дівчинка?

- Чи можна всю красу землі вмістити на невеличкому яйці?

- Як же все-таки майстриням-писанкаркам вдавалося зобразити на яєчку і поле, і ліс, і дощик, і безконечність світу?

- Які значки-символи, що зображуються на писанках, ви запам’ятали?

- Звідки дівчинка дізналась про зміст узорів на писанках?

- А звідки, на вашу думку, про це дізналась її бабуся?

- Що б ви намалювали на своїй писанці?

     Слово вчителя.

      У 1975 році на околиці міста Вегревіль (Канада) українцями було встановлено перший у світі пам’ятник писанці. Його висота – 20 метрів. Ця найбільша у світі писанка – знак духовності нашого народу, символ його незнищенності.

      Колекції писанок є музеях міста Києва, Лубен, Львова, Харкова, Кракова, Варшави. У прикарпатському місті Коломиї розташований єдиний у світі музей «Писанка». У ньому зібрано понад 10 тисяч писанок із різних частин світу, більшість із них – українські.

      В. Скуратівський писав: «Якби наш народ не створив нічого іншого, крім писанок, то і цього було б досить, аби зайняти почесне місце пантеоні цивілізованих націй».

Валеохвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки.

Вище руки підніміть,

А тепер їх опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу, все гаразд.

      ІІІ Зупинка «Трійця»

      1. «Довідкове бюро» (розповідь заздалегідь підготовленого учня)

     Тиждень перед Трійцею – зелений тиждень.

      Відповідно до народних вірувань під час зелених свят прокидаються покійники. Вважається, що цими днями можна зустріти русалок, які виходять з води.

     Суботнього ранку, напередодні Трійці, і незаміжні дівчата, і молодиці йдуть збирати квіти й зілля, а ввечері цього ж дня уквітчують будівлі, ворота, дерева навколо оселі й господарських споруд. Клечанням називають зайві дерева та просто гілки, що зрубані саме в цей день, тому й виникла одна з назв святкового – клечальний тиждень.

     На 50-тий день після Великодня, обов’язково в неділю, святкується Трійця. Свята Трійця – це Бог-отець, Бог-син і Святий Дух.

      Ісус Христос цього дня багато років тому вознісся на небо.

      Клечальна неділя – це неділя зеленого тижня. За старих часів люди зустрічали цей день дуже урочисто. Ударить дзвін – блага звістка. Всі побожно хрестяться і ідуть до церкви. Кожна дівчина відповідно до святкового звичаю несла в руках свіжі квіти. Ідучи до церкви, люди радо вітають одне одного зі святою неділею. Після служби Божої за старих часів відбувався хресний хід до криниць, щоб освятити їх, окропивши свяченою водою. Освячували таким самим чином і оселі, і господарські будівлі – для захисту від русалок, які цими днями жвавішають і роблять людям шкоду.

     Після церковних урочистостей молодь збирається разом і починає розваги: пісні, жарти, хороводи. Свято триває до пізньої ночі.

      У день Трійці дівчата зазвичай ворожать на здоров’я та тривалість життя своїх рідних. Ворожіння має відбуватися так: під час розвивання вінків перевіряли, наскільки добре він зберігся. Дівчата загадували під час завивання вінка, на кого він завивається, і тому тепер можна чітко побачити віщування долі. Зів’ялі вінки викидають у воду та слідкують, як вони поводитимуться: якщо потонуть – дуже поганий знак, а якщо попливе – усе буде на добре.

      2. Виразне читання вчителем поезії «Зелені свята (Трійця – 50-тий день по Великодню)»

      3. «Коло вражень»   

- Коли виник звичай замаювати оселі зеленню на Зелені свята? З яким віруванням пов'язаний цей звичай?

- Як ви думаєте, чому християнська церква не відкинула, а прийняла цей давній звичай нашого народу?

- Як зветься це свято в християнській релігії?

- Чи прикрашаєте ви на Трійцю зеленню свою домівку? Як ви себе почуваєте в прикрашеній зеленню оселі?

- Чи бували ви на Трійцю в церкві?

- Чи подобається вам цей давній звичай нашого народу?

- Прочитайте молитву до Святого Духа. Які слова цієї молитви використано у вірші «Зелені свята»?

Молитва до Святого Духа:

«Царю Небесний, Утішителю, Душе істинний! Ти, що скрізь є і все наповнюєш! Скарбе добра і життя подателю! Прийди і вселися в нас. І очисти нас од всякої скверни, і спаси, Милосердний, душі наші.»

     ІV. Зупинка «День незалежності»

     1.Бесіда

- Коли наша держава відзначає День незалежності?

- Що означає це свято для вашої родини? А для вас?

      2. Виразне читання вчителем поезії «День незалежності»

      3. «Довідкове бюро»

«Щоб квітла повік, як у лузі калина,

Твоя незалежна, соборна Вкраїна…»

      Петро Сагайдачний – найвідоміший і найславетніший гетьман Війська Запорозького до часів Богдана Хмельницького. Відважний полководець та неперевершений тактик.

      Богдан Хмельницький – видатний державний діяч і полководець. Гетьман Війська Запорозького. Керівник повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло у визвольну війну проти Речі Посполитої. Намагався розбудувати незалежну українську державу.

      Іван Мазепа (1639 – 1709 р. р.) – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького.

      Петро Дорошенко (1627 – 1698 р. р.) – Гетьман Правобережної України, очільник Гетьманщини. Гетьманування, котре припало на добу Руїни, провів у постійних війнах, як з зовнішніми так і внутрішніми супротивниками.

      Іван Виговський ( ? – 1664 р. р.) – брав участь у багатьох воєнних операціях. Арештований поляками і козаками гетьмана Павла Тетері. Страчений в ніч з 16 (26) на 17 (27) березня 1664 року поблизу села Вільховець.

      Михайло Грушевський ( 1866 – 1934 р. р.) – професор історії, організатор української науки (автор понад 2000 наукових праць), політичний діяч і публіцист. Голова Центральної Ради УНР.

       Петлюра (1879 – 1926) – український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил.

      Степан Бандера (1909 – 1959) – український політичний діяч, ідеолог і теоретик українського націоналістичного руху XX століття.

      Іван Світличний (1929 – 1992 р. р.) – літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору (1960 – 1970 р. р.) – репресований. Лауреат Державної премії   імені  Т. Шевченка.

      Святослав Караванський (1920р.) – український мовознавець, поет, журналіст, автор самвидаву. Багатолітній в’язень концтаборів СРСР (1944 – 1960, 1965 – 1979). З 1979 року – в еміграції.

      Василь Стус (1938 – 1985) – український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Представник українського культурного руху шістдесятників. Герой України.

      В’ячеслав Чорновіл (1937 – 1999 р. р.) – український політик, публіцист, літературний критик, політичний в’язень СРСР, діяч руху опору. Герой України (2000 рік, посмертно).

 

     4. «Коло вражень»

- Якою була давня держава наших предків?

- Чому князі не зуміли оборонити свого краю?

- Як ви розумієте вираз «воленька наша пішла за водою»?

- Яких відважних борців за волю і незалежність України, згаданих у вірші, ви запам’ятали? Чому їх потрібно знати й маленьким, і дорослим?

- У цьому вірші авторка коротко переповіла історію України. Подумайте й зробіть висновок: а що це таке – історія?

      V. Підсумок уроку

     1. Складіть сенкан до слова «збірка».

 

 Наприклад.                                            Збірка

Цікава, повчальна

Виховує, навчає, захоплює

Знайомить з пам’ятними датами та народними святами

Автор – патріот рідної землі.

     2. Метод «Мікрофон»

• Чи сподобався вам наш урок?
• Що ви поклали у «скарбничку вражень»? Чим поповнили «скарбничку знань»?

      Вправа «Дерево очікувань»

Учні на кленових листках записують свої враження від уроку (якщо урок сподобався, на листку зеленого кольору, а якщо ні – жовтого) і прикріплюють їх на гілки дерева.

Домашнє завдання. Н. Мовчан-Карпусь, М.Палієнко, В.Гетьман, С.Стриженюк. Вибрані твори.