Література рідного краю.Літературний Харків. Творчість Г. Сковороди, Г. Квітки-Основ'яненка, П. Тичини.

ЛРК. Літературний Харків. Творчість Г. Сковороди, Г. Квітки-Основ'яненка, П. Тичини.6 клас. Підготувала : Партола Ірина Миколаївнаучитель української мови та літератури. КЗ «Коротичанський ліцей»

Літературні традиції Харківщини своїм корінням сягають у сиву давнину. Мабуть, чарівна природа нашого краю разом з трагічними подіями, що тут відбувалися, надихнули невідомого автора на створення «Слова о полку Ігоревім». Адже похід князя Ігоря проходив саме нашими краями. Мало, хто з кращих письменників Харківщини, є уродженцями нашого рідного краю. Більшість із них прожила тут менше десяти років, а дехто взагалі – лише півтора роки. Але саме на Харківській землі народжувалися їх головні твори, які згодом принесли їхнім авторам визнання та славу і в яких на віки залишилися риси Слобідського краю. Їхніми іменами названі вулиці нашого міста. Будинки, де вони колись мешкали, прикрашають пам’ятні таблички «Тут жив і творив...». Сподіватимемося, що незабаром з’явиться й решта.

З Харковом пов'язані імена Володимира Сосюри (навчався і працював), Павла Тичини (працював у журналі "Червоний шлях"), Миколи Хвильового (навчався у Богодухівській гімназії, працював і похований в Харкові), О. Довженка (працював карикатуристом у газеті "Вісті ВУЦИК" під псевдонімом Сашко). Жили і працювали в Харкові А. Головко, О. Вишня, О. Гончар, Григорій та Григір Тютюнники. На сьогоднішньому уроці ми доторкнемося до літературних скарбів рідного краю та познайомимося з творчістю таких письменників, як: Г. Сковороди, Г. Квітки-Основ'яненка, П. Тичини.

«Дослідження Григорія Сковороди» Мандрував Харківщиною, подовгу жив і працював у Харкові Григорій Сковорода. Першою батьківщиною Григорія Сковороди було село Чернухи, тоді ще Київської губернії. До Харкова письменник приїхав у 1759 році, колі його запросили читати курс поетики в Харківському колегіумі. І саме тут, у Харкові, були написані його перші філософські роботи. Але сам Харків відбився вже в художній частині творчості Григорія Сковороди – у його відомих «Харківських байках». Учень і перший біограф Сковороди Михайло Говолінський писав: «Він любив Харків». Але це й так зрозуміло. Тому що навіть ставши мандрівником на двадцять вісім років, письменник неодноразово повертався до нашого міста. А у 1794 році приїхав на Харківщину востаннє. Тоді він оселився у селі Пан-Іванівка. Там його й було поховано. Зараз це село називається Сковородинівка.

Збірка «Байки Харківські». До збірки байок Сковорода, як і в «Сад божественних пісень», включив 30 творів. Перші 15 байок, за свідченням автора, – створені «на восьмім десятку нинішнього століття», після того, як він залишив харківський колегіум, тобто десь після 1766 року. Решта байок із збірки «Байки Харківські» були написані 1774 року в селі Бабаях на Харківщині. При упорядкуванні текстів байок було зроблено деякі скорочення: знято посилання Сковороди Григорія Савовича на Біблію, подекуди паралельні найменування понять грецькою та латинською мовами тощо.

Збірка «Байки Харківські». До збірки байок Сковорода, як і в «Сад божественних пісень», включив 30 творів. Перші 15 байок, за свідченням автора, – створені «на восьмім десятку нинішнього століття», після того, як він залишив харківський колегіум, тобто десь після 1766 року. Решта байок із збірки «Байки Харківські» були написані 1774 року в селі Бабаях на Харківщині. При упорядкуванні текстів байок було зроблено деякі скорочення: знято посилання Сковороди Григорія Савовича на Біблію, подекуди паралельні найменування понять грецькою та латинською мовами тощо.

«Дослідження Г. Квітки-Основ’яненка» Не можна не згадати і Григорія Квітку-Основ’яненка – зачинателя нової української прози. Порівняно з усіма іншими письменниками, доля яких була тільки певним чином пов’язана із Харковом, Григорій Квітка-Основ’яненко має найтісніший зв’язок із Слобідською землею – він народився у селі Основа і все життя прожив у Харкові. Квітка-Основ'яненко записав сімейну легенду про заснування Харкова. Колись у 1604 році прибився до київського пана Ясенковського хлопчик на ім'я Андрій, якого за красу назвали «квіткою». Йшли роки, росли діти, між Квіткою та дочкою воєводи розквітли почуття. Коли батько вирішив одружити свою доньку з іншим, вони потайки одружуються та втікають з Києва на схід.

«Дослідження Павла Григоровича Тичини»Багато славних імен пов’язано з Харковом, багато хто залишив тут по собі яскравий слід, складаючи неповторний літопис нашого міста. Один з таких людей – український поет Павло Григорович Тичина, ім’я якого викарбовано не тільки на великій меморіальній дошці, що її встановлено на відомому письменницькому будинку «Слово», а й в історії Харкова, в історії та культурі України. Тут зростав і мужнів його поетичний дар, за це місто боліли його душа й серце. Нині пам’ять про нього дбайливо зберігає його племінник, Юрій Євгенович Тичина (який мешкає в тій самій славнозвісній квартирі, що й Павло Григорович у його «харківський період»).

Підсумок уроку Така наша версія літературного Харкова. Звичайно ж, багато талановитих письменників ми не назвали, але й ті, що ми розглянули, доводять, що Харківщина є справжньою культурною столицею.Історія літературної Харківщини багата на славні імена. І в наш час продовжується розвиток літератури, творчо працює спілка письменників, вписуючи нові імена до Харківського літературного Олімпу. Хто ж вони, наші сучасники, земляки, майбутні класики?Сьогодні в Харкові працює обласне літературне об'єднання імені Павла Тичини. Харківську спілку письменників очолює письменник Іван Перепеляк. Харківщина представлена в літературному житті України іменами Віктора Бойка, Ірини Мироненко, Анатолія Перерви, Віктора Лагоди, Наталі Матюх, Віктора Тимченка, Володимира Верховеня, Оксани Мардус, Ольги Тараненко, Степана Сапеляка, Миколи Побеляна…

Байка Г. С. Сковороди «Жайворонки» У давнину, коли ще черепахи вчилися в орлів літати, молодий Жайворонок сидів недалеко від того місця, де одна зі згаданих черепах, як у байці мудрого Езопа розповідається, навчаючись літати, впала з великим шумом і грюкотом на камінь. Жайворонок злякався і, тремтячи всім тілом, сказав своєму батькові:— Батечку! Біля тієї гори, мабуть, сів орел, про якого ти мені розповідав колись, що то найстрашніший і найсильніший з усіх птахів...— А чому тобі так здалося, синку? — спитав старий.— Батечку! Коли він сідав, я такої швидкості ще не бачив і шуму та гуркоту такого ніколи не чув.— Любий мій синку,— сказав старий,— ти маєш молоденький розумець... Знай, друже мій, і завжди співай отаку пісеньку: Не той орел, що високо літає,А той, що легко сідає... Сила: Багато людей без природи починають великі справи, та погано кінчають. Добрий намір і кінець — всякій справі є вінець.

Вірш П. Тичини про Харків. Ще кулемет за містом десь татакав – як нас вже Харків радо зустрічав. Погнутий він, покручений стирчав... Такими взяв би я слізьми заплакав! Таким би криком закричав! Але не час оплакувать руїни: пора відплати, помсти настає. Мій дух на доброту не розтає. Запеклось кров’ю серце України – запеклось і моє.

Домашнє завдання. На вибір учнів:- написати твір «Харків очима митців»;- скласти вірш про Харків;- вивчити напам'ять вірш про Харків.