Література рідного краю. «Ми – як книги. Більшість людей бачать тільки обкладинку. В ліпшому випадку дехто читає вступ. Багатьом достатньо відгуків від інших. І тільки одиниці знаю

 Тема  уроку: Література рідного краю. «Ми – як книги. Більшість людей бачать тільки обкладинку. В ліпшому випадку дехто читає вступ. Багатьом достатньо відгуків від інших. І тільки одиниці знають наші справжні історії».   М.Коцюбинський. «Що записано в книгу життя».

Мета уроку: ознайомити учнів зі змістом оповідання, учити       

    їх розуміти мотивацію вчинків героїв;

          розвивати вміння  самостійно мислити,   давати власну оцінку прочитаному, усвідомлення великої цінності людського життя;

              виховувати повагу до людини, любов до рідних, щасливих людей.

  

   Тип уроку: урок-пошуку істини

 

   Обладнання:  запис пісні « Мамина коса», зміст оповідання,презентація.                                                                          

 

 

 

 

                                              Життя  саме по собі – це чисте  полотно;

                                                         воно стає тим,

                                                                     що ви намалюєте на ньому.                         

                                                    

                                                

                                                   

 

         Хід уроку

   ( звучить пісня «Мамина коса» )

I. Організаційний момент.

- Доброго дня.

Я рада вас вітати.

   II. Мотивація навчальної діяльності  учнів.  Повідомлення теми й мети уроку.

1. Слово вчителя

Одного разу Бог вирішив створити… маму. Шість днів та ночей Він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже: – Ти стільки часу тратиш на неї! – Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися зі 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все – від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук. Ангел похитав головою і недовірливо спитав: – Шість пар рук? – Не в руках проблема, – відповів Бог, – а в трьох парах очей, що вона повинна мати. – Аж стільки! – скрикнув ангел. Бог ствердно кивнув. Потім додав: – Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: «Що ви там робите, діти?», навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару – на потилиці, щоб бачити те, що не мала би бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який попав у халепу: «Розумію, сину, і люблю тебе». – Господи, – сказав ангел, – вже пізно, йди відпочивати. – Не можу, – відповів Господь. – Вже майже закінчую. Ангел поволі обійшов навколо моделі матері. – Надто ніжна, – сказав, зітхаючи. – Але витривала! – відповів Господь із запалом. – Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати. – Вміє думати? – спитав ангел. – Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин. Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя. – Тут щось стікає, – сказав здивовано. – Так, це – сльоза, – відповів зі смутком Бог. – А для чого вона? – спитав ангел. – Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль. – Господи, Ти – справді геній! – вигукнув захоплено ангел. Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів: – Правду кажучи, це не Я створив… ту сльозу.

Бог не створив сліз.

-Хто їх створив ?

-То чому ми їх творимо?

      Мама! Матінка! Матуся! Ненька! Чи є на світі слова прекрасніші й ніжніші? Чи є на світі щось ласкавіше, ніж материнські руки , найвірніше і найчутливіше за материнське серце,  яке ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – тобі завжди потрібна мати, її любов, її ласка.

  (Учень читає поезію напам’ять « Мама все мені дала»)

 Мені мама все дала на світі,
Тепло і ласку, і любов.
Завжди давала мені поради,
Коли не знав я потрібних слів.

Вона очі на світ відкрила,
І показала в життя шлях.
Завжди так щиро любила,
І розганяла горе, смуток.

Коли я плакав, втішала,
Коли мені було важко.
Завжди ти ніжно обіймала,
Я відчував твоє тепло.

Я щасливий, що ти є, рідна,
Ти краще за всіх, найцінніша.
Моє ти щастя, дорога,
Не потрібно більше нічого.

Коли є мама, життя прекрасне,
Адже вона ангел на землі.
Вона як промінчик сонця ясний,
Вона як зірки в небі.
Вона все.

 

1. Бесіда за змістом поезії.

- Чого навчає нас ця поезія?

- Які почуття у вас  викликала поезія?

- Розкажіть про свою маму.

- Мама нам дала все. А чи можемо ми їй віддячити тим? Чи часто бачимо сльози на очах після нашої з нею розмови?

III. Сприйняття  і засвоєння нового матеріалу.

1.Слово вчителя

      Вам додому було завдання - прочитати оповідання

М. Коцюбинського «Що записано в книгу життя» . Сьогодні на уроці ми проаналізуємо його зміст, поговоримо про вічні загальнолюдські цінності: любов,  шану, повагу,про найсокровенніше в нашому житті.

 

2.Робота в зошитах

 Записуємо число, тему та епіграф уроку.

     - Як ви розумієте слова епіграфа?

- Що, на вашу думку, являє книга життя?

3.Вікно в Інтернет

-Знайдіть, будь ласка, біблійне пояснення цього вислову.

4.Ознайомлення зі змістом оповідання М.Коцюбинського «Що записано в книгу життя».

(учні коротко переказують текст, використовуючи зміст оповідання)

    5.Бесіда за змістом твору.

- Що болісно вразило вас  у почутому? Чому?

- Зачитайте з тексту опис  умов, в яких жила сім’я Потапа?

- Опишіть бабусю.

- Чому мати Потапа думала лише про смерть?

-Навіщо автор увів образ курки?

-Чи маємо ми право так відноситись до людини , яка дала нам життя?

-Чому Потап вернувся за матірʼю?

 

6.Робота в групах. Міні - проект

 Давайте спробуємо осягнути внутрішній світ героїв, як він відображається в їх вчинках, діях, словах. Для цього ми розділимося на групи і попробуємо себе у ролі правозахисників-адвоката і прокурора. Ви знаєте,що один захищає, а другий виносить обвинувачення. Проте,нам не вистачає судді. Пропоную цю роль учителям, які присутні на уроці.

     Отже, переходимо до роботи в групах.

     Над проектом працюємо 3-4 хвилини.

     1-а група «Прокурори».  Довести, що Потап поганий син і ніяке матеріальне становище його не оправдовує.

      2-а група «Адвокати». Захистити Потапа від звинувачень у жорстокості стосовно матері. Довести, що він любить її.

      3-я група «Судді». А вас прошу винести вердикт стосовно справи, яку слухаємо. Ви люди з досвідом,тому дайте цінні поради  для життя.

 

   7. Презентація проекту.

( групи по черзі презентують роботу, учні роблять короткі записи в зошитах)

 

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

   Метод «Моя думка»

(на екрані – незакінчені речення. Кожен учень вибирає сам те речення, яке хотів би закінчити)

1. Які відчуття переповнюють мене …..

          2.Якби в родині панувала любов……

3.Діти Потапа в майбутньому……

4.Двома- трьома реченнями закінчіть оповідання….

 

 Слова учителя

Діти, хочу до вас звернутись біблійними словами: «Вламай голодному хліба свого, а вбогих додому впровадь,як побачиш нашого вкрий його, і засяє тоді, мов  досвітня зоря,твоє світло», адже                                                               кожна людина  народжується на світ для життя. Воно людині дається один лиш раз. І ніхто навіть рідний син, онуки не мають права посягати на нього. Мама, це людина, яка замінить усіх. Але маму ніхто і ніколи замінити не зможе. Для вас  все попереду, ви щасливі від того, що ваше життя  тільки починається.

 

Звучить пісня «Рідна мамо»

VII. Домашнє завдання

  Написати твір-роздум на одну з тем:

       «Що б я хотів записати в книгу свого життя….»

       «Мамина любов,як молитва, - лікує всі душевні рани…»