Методична розробка уроку української літератури в 7 класі
Тема: Література рідного краю. Ознайомлення з творами письменників – земляків.
Мета: продовжити знайомство з ліричними творами, що представляють доробок письменників рідного краю, зацікавити змістом поезій земляків, спонукати до вдумливого читання творів, до бажання висловити власні міркування після прочитання, визначати роль художніх засобів у них, дбати про збагачення словникового запасу; розвиток критичного й аналітичного мислення, творчої уяви; усвідомлювати роль читання для власного зростання впродовж життя, виховання шанобливого ставлення до талановитих земляків.
Тип уроку: література рідного краю, урок-спогад
Методично-дидактичне забезпечення: портрет поета, збірка поезій «Неопубліковане», презентація
І. Етап орієнтації.
ІІ. Етап покладання мети.
ІІІ. Етап проектування.
ІV. Етап організації виконання плану діяльності.
Сучасне життя важко уявити без художніх книжок. Із їхніх сторінок на нас дивляться герої минулого, сьогодення, майбутнього, про яких цікаво й захопливо розповідають автори, які є особливо обдарованими людьми. Саме вони відтворюють життя через художні образи або картини, що виникають у нашій уяві під час читання.
Кожний чи то поет, чи то письменник уважно вивчає дійсність. Усе почуте й побачене обдумує, визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також – важливе, характерне, другорядне, випадкове. У своїх творах зображує важливі події, явища, риси, вдачі людей… Найтонше все це дозволяє відчути поезія.
- Із творчістю яких митців рідного краю ви знайомі?
- Які твори, якого тематичного спрямування вас найбільше цікавлять? Чому?
- Чи згодні ви з твердженням, що література певного регіону, якщо, звичайно, вона представлена творами талановитих майстрів, несе в собі потужний дух рідного?
- Хто сьогодні очолює Херсонську обласну спілку письменників?
- Чи відоме вам ім’я Федіра Бабича?
Життя і творчість багатьох діячів різних видів мистецтва тісно переплелися з нашим південним краєм. Одні з них народилися, жили і працювали тут, інші лише відвідували та писали про Херсонщину. У кожного з них в пам’яті залишилися незабутні спогади про Таврійський край, його природу, людей. Усе це знайшло відображення в їхній творчості.
1936 рік |
Народився в с.Широкому Скадовського району на Херсонщині в селянській родині. |
1943 |
Вступив до першого класу місцевої семирічки. |
|
Воєнні й післявоєнні роки видалися важкими, тому був змушений покинути навчання й піти працювати. |
1952 |
Закінчив сім класів. |
1953-1954 |
Навчався в Цюрупінській однорічній сільськогосподарській школі з підготовки техніків-пасічників. Іспити склав відмінно. |
1954-1958 |
Працював у колгоспі «Нове життя», а через деякий час став завідувачем сільським клубом. |
60-х роках |
Початок творчої діяльності. На районних оглядах художньої самодіяльності творчі колективи клубу виборюють призові місця. Поет знайомить слухачів зі своїми поезіями. Член сільської ради. Заочно навчається в Скадовській вечірній школі робітничої молоді. |
1973 |
Закінчив Новокаховський сільськогосподарський технікум.До виходу на пенсію обіймав посаду старшого інженера-гідротехніка управління Краснознаменської зрошувальної системи. Є державні відзнаки. |
|
Був активним громадським діячем, членом районної ради ветеранів, позаштатним кореспондентом районної газети «Чорноморець», обласної газети «Ветеран», переможець багатьох конкурсів. |
2002 |
Помер. Поховано на кладовищі с.Широке. |
Федір Іванович під час зустрічей із читачами любив наголошувати на тому, що в поезію закохався з дитинства, а з роками зрозумів, що вона – нерв суспільства. Уже в зрілому віці він регулярно друкавав вірші на сторінках періодики.
Ви скажете, що цього імені не чули. Так, згодна, він маловідовий, не мав нагород… Проте мав заповітну мрію - видати хоча б кількома примірниками збірку поезій. І сьогодні вашій увазі пропонуються вірші зі збірки «Неопубліковане».
Лірика як рід літератури виражає душу поета, його уяву про світ, сприйняття й оцінку всього,чим живе суспільство. Ліричні твори не мають чітко окресленого сюжету‚ для них характерні віршова форма‚ велика кількість художніх засобів‚ високий рівень емоційності.
Види лірики:
- пейзажна;
- громадянська (патріотична);
- інтимна (особиста);
- філософська.
Алгоритм аналізу ліричного твору
Пейзажна лірика
Любов до природи, пізнання її законів – джерело творчості й натхнення, що облагороджує людину. Зразком пейзажної лірики є поезія «Пізня осінь».
Пізня осінь
Сонце, сховане за хмари,
Не всміхається мені.
Про тепло я тільки марю
в горобині оці дні.
Вже не лине на мій ганок
Із садка пташиний спів.
Не дарує мені ранок
ніжних пахощів степів.
Пізня осінь, мов без тями,
на баскому мчить коні,
топче зело копитами,
хризантеми запашні.
Гай встелила килимами
і до двору загляда.
То холодними дощами
всім про себе нагада.
Рудо-жовта, гонориста,
ще й на рижому коні.
Їде осінь норовиста,
навідає сум мені.
Але в мене є надія:
усміхнуться дні ясні.
Душа взимку молодіє,
настрій кращий навесні.
Зразок
Алгоритм аналізу ліричного твору
Але в мене є надія:
усміхнуться дні ясні.
Душа взимку молодіє,
настрій кращий навесні.
Громадянська лірика
Більшість поезій, що представлені у творчому доробку,- вірші громадянського спрямування, що відображають почуття, переживання автора за долю рідного краю, України, а також роздуми, викликані різними явищами суспільного життя.
Алея Героїв
Шановні мої земляки!
Алею створімо Героїв,
Щоб пам'ять прожила віки.
Взірцем став для молоді воїн.
Вітчизни вірнії сини,
люди високої моралі
в боях жорстокої війни
Життя і Правду відстояли.
Вони скрізь вистоять змогли,
Дивились чесно в очі смерті…
І смертю смерть перемогли…
Героїв з пам’яті не стерти!
За це ми вдячні їм стократ,
Навічно збережемо славу
І внесемо посильний вклад
У благородну й святу справу!
Інтимна лірика
Кохання - чисте, благородне почуття. До цієї «вічної теми» в літературі зверталися митці різних епох. Важко перелічити ті шедеври, що їх створило людство, оспівуючи його. У творах особистої лірики відображаються інтимні почуття й переживання людей, роздуми над їхніми взаєминами, долею, становищем. Не обійшов її і наш земляк. До цього жанру лірики належить вірш «Лебідко моя!»
Лебідко моя!
Ми змалечку разом ходили до школи,
Разом стрічали ранкову зорю.
Щасливий той час не забуду ніколи,
Донині твій образ боготворю!
До тебе я завжди нестримано линув.
Що квіти? Я серце тобі дарував!
Хто ж я без тебе, навіки єдина?
Я - лист, що із гілки додолу упав.
Мене полонила, мов пісня крилата,
Навіки вселилася в душу мою!
Весела, красива, душею багата…
Щасливий і я, бо тобою живу!
Філософська лірика
Можна по-різному визначати мету свого існування, але її треба обов’язково мати, бо інакше то буде животіння. Людина рано чи пізно замислюється над тим, для чого живе. Ще страшніше буває тоді, коли збагнеш, що кожен смертний, що земне перебування коротке й швидкоплинне. Тож треба навчитися цінувати приємні миті, жити гідно, щоб не соромно було згадати. Саме над цим примушує задуматися зміст філософської поезії.
На сторінках життя
Життя- це книга з сторінками.
Цілком залежить її зміст
від того, як писав з роками,
від того, як духовно ріс.
Чи труд увесь твій був глибинним,
чи благородний лишив слід?
Якщо обрав ти цю стежину,
То цим осяяв людський рід.
Коли любив ти Батьківщину
У хвилях золотистих нив,
Барвисту мову солов’їну,
то недарма на світі жив.
А ще із другом біль, тривогу
й скоринку хліба розділив,
не перейшов йому дороги,
то ти по-справжньому дружив.
Від того, як схилились віти,
коли коханій дарував
гаряче серце, ніжні квіти,
екзамени на вірність склав.
Коли історію народу
Ти своїм дітям передав,
І всіх полеглих за свободу
навічно в пам'ять вкарбував.
Про тебе добра слава лине:
батьків стареньких шанував
І все крило своє родинне
від всяких бід оберігав.
Як за життя це відбувалось,
не піде книга в забуття:
зібрать прекраснеє вдалося
на сторінках твого життя.
V. Підсумковий етап. Оцінювання відповідей.
Багата Херсонщина талантами. Сьогодні ми мали змогу доторкнутися серцем до тонкої і водночас палкої лірики Федора Івановича. Його ім’я належить Вічності, але твори живуть. Кожен рядок поезії- натхненні рядки, сповнені любові до жінки, матері, Батьківщини. Болить авторові душа за долю України, народу, який чимало вистраждав, але вистояв.
Що ж найбільше привабило нас у поетичних рядках? Мабуть, лірична задушевність, зацікавлений погляд, спрямований на прояви доброго, світлого, красивого в житті. Федір Іванович, на жаль, не встиг здійснити своєї мрії- видати хоча б у кількох примірниках збірочку поезій. Матеріал, що зберігся, є тільки в рукописному вигляді. Тож нехай кожен читач, доторкнувшись до високого й чистого поетичного слова, як і ми з вами, відкриє для себе різні грані творчості поета, знайде щось близьке своєму серцю.
Друзі! Дуже хочеться, щоб ви не втрачали інтересу до мого предмета, пам’ятали уроки літератури рідного краю. Будьте уважними, спостережливими, бо поруч із вами живуть талановиті люди, які люблять нашу чарівну природу, землю, славлять її своєю працею!
VІ. Домашнє завдання.