Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Література рідного краю. Василь Гренджа-Донський – літописець Карпатської України. Збірки поезій "Квіти з терньом" та "Золоті ключі".

Про матеріал
З давніх-давен відомо: «Дерево життя – це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – це символ минулого, другий – сучасного, третій -- майбутнього». Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути гідним нащадком своїх героїчних прадідів, треба знати минуле свого народу, його історію.
Перегляд файлу

Література рідного краю.  Василь Гренджа-Донський – літописець Карпатської України.

Збірки поезій "Квіти з терньом" та "Золоті ключі".

Мета: ознайомити учнів з багатогранною творчістю поета, прозаїка та драматурга, фольклориста, журналіста-публіциста, редактора кількох періодичних видань, культурно-освітнього і громадського діяча Василя Ґренджі-Донського ; розвивати навички виразного читання, артистичні здібності учнів; виховувати інтерес до історії рідного краю.

Обладнання:  портрет В. Гренджі-Донського, виставка книг, ілюстрації учнів до збірок, сигнальні картки.

Тип уроку: комбінований ?????

Епіграф: Люби рідну мову, люби рідне слово

І справі народній ти відданим будь.

Люби Україну, люби як нікого,

Вона ж твоя мати, того не забудь (В. Гренджа-Донський).

 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

Учитель.  Сіли, учні, всі рівненько,

                  Усміхнулися гарненько,

                   Настрій на урок взяли

                  Й працювати почали.

Вступне слово вчителя. З давніх-давен відомо: «Дерево життя – це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – це символ минулого, другий – сучасного, третій -- майбутнього». Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути гідним нащадком своїх героїчних прадідів, треба знати минуле свого народу, його історію.

ІІ. Актуалізація опорних  знань учнів

Нам добре відомі імена великих українських письменників: Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, Л. Костенко, М. Коцюбинського.

 1.     А кого ви знаєте з письменників краю? (Г. Малик, М. Дочинця,             П. Мідянку, В. Вовчка, В. Гренджу-Донського, І. Хланту та ін.).

2.     Чи можемо ми пишатися митцями рідного краю?

(Звісно, можемо пишатися. Ми повинні про наших письменників пам’ятати, розповідати про їхній життєвий шлях іншим. Тим самим зможемо донести до наших нащадків історію нашого краю!)

3.     Чим нам близькі письменники рідного краю?

(Вони нам близькі тим, що перш за все -- це наші земляки, які передають  любов до Батьківщини у своїх творах)

4.     Чим приваблюють вас твори письменників Закарпаття?

(Звертаючись до творів наших земляків, ми знайомимося з історією Вітчизни, усвідомлюємо  відповідальність за її долю. Розуміємо, що не можна повторювати помилки дідів та батьків, а слід пам’ятати про важкий досвід нашого народу.

 А ще я хочу зауважити, що нам зовсім не потрібно шукати коштовні перлини літератури далеко. Художній дивосвіт поруч).

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

Слово учителя. Закарпаття  багате на видатних і талановитих людей. Усіх їх об’єднує велика любов до рідної землі та її мешканців. Ми  маємо знати  імена закарпатських письменників, шанувати їхні творчі здобутки, вчитися в них любові до рідної землі, берегти нашу Батьківщину для нащадків.

 Ми горді тим, що Закарпаття народило таку унікальну людину – Василя Гренджу-Донського.

Учні, до сьогоднішнього уроку ви розділились на три  групи. Кожна група отримала випереджувальне завдання.

 1 група - «Дослідники» (досліджують біографічні відомості  про письменника).

 2 група - «Художники» (готують ілюстрації до збірок).

 3 група - «Оратори» (готують виразне читання поезій ). 

Кожна із груп на парті має сигнальні картки : зелений колір  означає відмінну оцінку,а  червоний – учні недопрацювали.

 Після виступу вам потрібно оцінити один одного. Тому уважно слухайте і дотримуйтесь наших правил.

Правила роботи в групах:

1. Поважай думки інших.

2. Вислухай уважно своїх однокласників.

3.Не перебивай.

4. Будь толерантним та вихованим.

5. Частіше посміхайся!

Учитель. А почнемо ми із «Дослідників».

Учень 1. Народився Василь Гренджа-Донський у Воловому (нині Міжгір'я) 23 квітня 1897 року в типовій верховинській родині тодішнього Мараморівського комітату Австро-Угорської імперії. Навчався у парафіяльній школі, а 1915 року  склав іспит за чотири класи середньої школи. Писати почав дуже рано. Його перший вірш з'явився ще в 1912 році в будапештській газеті «Неділя», яка видавалася народною мовою. Будучи в Будапешті на лікування в роки пршої Світової війни, навчався у торговій академії. Після війни одержав посаду бухгалтера в Будапештському банку. Та зов рідної землі не дав майбутньому поетові залишитися там надовго. Він повернувся з родиною на Закарпаття.

Учень 2. Василь Гренджа-Донський прагнув оспівати і славну минувшину, щоб тим будити, зміцнювати свідомість та гордість свого народу. Одним з кращих епічних творів автора можна вважати «За волю Срібної Землі». Однак першим та найбільш вдалим історичним епосом В. Гренджі-Донського є «Червона скала». Написаний він на основі народного переказу про князя хустського замку Богдана. Провідна ідея поеми – «єдність усіх руських земель у боротьбі з татарами».

Всебічність творчої натури В. Гренджі-Донського засвідчена і його драматичним доробком. Він написав п'єси «Сиротина», «Останній бій», «На зеленій Гуцульщині».

Учень 3. Літературний доробок В. Гренджі-Донського вже наприкінці 30-х років був немалим. Він видав біля 20 книжок. Своїми творами В. Гренджа-Донський став добре відомий на всіх українських землях, дав досить повне уявлення про розвиток української літератури на Закарпатті в 20-30 роках ХХ століття.

Трагедія Карпатської України в 1938-39 роках не оминула і В. Гренджу-Донського. 17 березня 1939 року угорські завойовники заарештували його. Але йому вдалося вийти з в'язниці. Перебравшись нелегально через кордон, він замешкав у Братіславі. В. Гренджа-Донський, хоч і жив за межами Закарпаття, сердцем завжди був із рідним краєм. Та ще довгі роки не вдавалося йому розкішні, пречудові гори…

Учень 4. Аж у серпні 1970 року сповнилася його мрія – ступити ногою на рідну землю. Відвідав він своє рідне село й околиці , і нарешті міг «поклонитися рідним полонинам» особисто. Зі сльозами на очах вдивлявся він у кожне перетворення рідного краю, ходив старовинним Ужгородом, Мукачевом і не міг впізнати тих вулиць, на яких «залишив частину своєї молодості».

Помер 25 листопада 1974 р. у Братиславі.

Дух Карпатської України витав у ньому до кінця життя.

Учитель. Дякуємо нашим «Дослідникам». Прошу оцінити їхні виступи.

М у з и ч н а  х в и л и н к а

Учитель.  Василь Ґренджа-Донський — перший на Закарпатті письменник, який беззастережно ввів материнське українське народне слово у літературу як найважливішу її субстанцію. Його збірки поезій "Квіти з терньом" та "Золоті ключі", що вийшли одна за одною 1923 року, перша з напутнім словом Василя Пачовського, друга — Авґустина Волошина, вразили читача-сучасника прозорістю і зрозумілістю вислову, щирістю почуттів і думок. Його вірші, як представляв їх читачеві В. Пачовський, "говорять красно і щиро що чує серце народу".

У наш час кожен українець знає пісню „Пливе кача по Тисині“. Цю пісню зворушливо виконують „Піккардійська терція“, „Плач Єремії“, хор Київської Православної академії, семінаристи якої були безпосередніми учасниками подій у Києві, та десятки інших виконавців.

Багато дослідників вважають, що автором цього поетичного твору є

 В. Ґренджа-Донський, який на початку 1923 року в Ужгороді подав його до збірки „Квіти з терням“. Любов до рідної землі, тривога перед її окупацією, туга матерів за синами, що кладуть голови на чужині, такими мотивами пройнятий вірш „Пливе кача по Тисині“.

Учитель. Пропоную послухати уривок із збірки. Групу «Ораторів» запрошуємо до слова.

Пливе кача по Тисині;
„Мамко моя, не лай нині,
Залаєш ми в злу годину,
Сам не знаю, де погину“.
Залає мати сина, лає,
Син додому не вертає…
Серед поля, на долині
лягло серце у тернині

Учитель. Метафоричний образ, щодо качі, що пливе „по Тисині“, дослідники пов’язують з річкою Тисою, або взагалі з Дунаєм. Назва могла означати „вузьке тісне озеро“. Згідно з українською традицією, кача символізує „несилу“ і у цьому контексті смерть сина оспівана на зразок тужливих лемківських мельодій.

Учитель. А тепер запрошую помилуватися роботами наших художників.

Оцінювання груп «Ораторів» та «Художників».

ІV. Систематизація та узагальнення вивченого (запис у зошити).

Складання сенкану до вивченого на уроці.

Ми вивчили на уроці:

1. Творчість.

2. Велика, безцінна .

3. Вчить, вражає, захоплює.

4. Дарує людям віру у майбутнє.

5. Літописець.

V. Підсумок уроку.

Рефлексія «Незакінчене речення»

На сьогоднішньому уроці для мене найбільшим відкриттям було…

Інформація, отримана на уроці, дозволяє зробити висновок …  

Слово учителя. «Те, що зробив Гренджа-Донський як письменник на Закарпатті, – писала дочка поета, – назавжди залишиться невід'ємною складовою культурного надбання українців». До цих слів важко ще щось додати.

VI. Оцінювання   

 Слово вчителя. Наш урок закінчився,

Всі ви, я бачу, дуже сьогодні трудились,

Тож роздаю вам очікувану нагороду  -

Гарні оцінки за плідну й сумлінну роботу.

VII. Домашнє завдання

Написати листа письменнику зі своїми побажаннями .

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
7 листопада 2019
Переглядів
130
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку