Урок української літератури у 6 класі
Тема: С.Чернілевський. “Теплота родинного інтиму”, “Забула внучка в баби черевички... “
Мета: Стисло ознайомити учнів з життєвою і творчою долею С.Чернілевського, вчити аналізувати поетичні твори, визначати ідейно-тематичний зміст, художні особливості;
розвивати культуру зв’язного мовлення учнів, їх мовну грамотність, вміння виразно читати вірші, коментувати відчуття, викликані прочитаним;
виховувати почуття поваги до творчості поета, любов до батьків, членів родини.
Поезія - це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі...
Л. Костенко
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет С.Чернілевського, виставка творів поета, роботи учнів із зображенням родовідного дерева, дидактичний матеріал.
Міжпредметні зв’язки: українська література, музичне мистецтво.
Хід уроку
Сьогодні у нас урок-зустріч, урок-натхнення, урок творчості і любові. Ми зустрінемося з прекрасним. І допоможе нам у цьому наш сучасник. Він живе поруч із нами, працює на телебаченні режисером, це - С. Чернілевський.
Запрошуємо до розмови нашого гостя (заздалегідь підготовлений учень виконує роль поета).
Інтерв ’ю учнів зі С. Чернілевським
Слово вчителя
Спасибі Вам, Станіславе Болеславовичу, за цікаву розповідь. І запрошуємо Вас бути присутнім на нашому уроці.
Бесіда з учнями
Так, щастя - це, в першу чергу, любов. Та людина щаслива, яку люблять, якій є кого любити.
Усі відомі письменники віддавали шану матері. Пригадаймо деякі з цих творів. (“Чорнобривці”, “Два кольори” Д. Павличка, “Пісня про рушник” А. Малишка).
І сьогодні ми почуємо ще одну присвяту матері, яку написав С.Чернілевський.
N. Закріплення вивченого матеріалу
Мама - це найдивовижніше слово на землі, майже на всіх мовах світу воно звучить однаково. І поруч із цим словом усі інші набувають вагомості.
І зараз ми побачимо силу бабусиної любові за допомогою ще одного вірша С. Чернілевського.
Як це краще робити? Звичайно, вчинками!
Мама у відрядженні
Ой, Марійко, ученице,
Ти куди біжиш така?
Чом розпатлані косиці,
Забинтована рука?
Чом коліна, як на сміх,
Визирають із панчіх,
А на синьому жакеті
Білий ґудзик, як на гріх?
Не розпитуйте дарма,
Бо хіба ж я знаю?
Третій день себе сама
Навіть не впізнаю!
Забруднився комірець,
Загубився гребінець.
Всі підручники з портфеля
Перебрались на стілець!
Кіт нитки загнав під ліжко
(для кота котушка - мишка).
Поки я шукала їх,
От що стало із панчіх!
Ну й попала я в біду,
Що нічого не знайду!
Ані голки, ані нитки,
Ні ножа, ні сковорідки!
Ні у ванні рушника,
Ні на кухні сірника!
Ми й котлети з братом раз
їли так, не смажені.
Так що ж сталося у вас?
Мама у відрядженні!
Внучка-помічниця
Сьогодні - неділя! Бабуся ще спить...
Не буду я рано бабусю будить.
Насмажу картоплі сама на сніданок,
Сама підмету я подвір’я і ґанок,
Пиріг із повидлом спечу я сама,
А то ж вихідних у бабусі нема!
Картопля парує... Букет на столі.
А де ж це бабуся? Немає її...
- Бабусенько, де ви? Я вас чекаю!
— Лушпиння з картоплі по хаті збираю,
Змиваю повидло зі стелі, зі стін,
Змітаю розсипаний цукор і кмин.
І ще раз з воріт позішкрібую тісто,
І сяду з тобою, онученько, їсти!
VI. Підсумок уроку
Любіть своїх матусь, не забувайте дякувати за їхню турботу. Ще більше любові даруйте бабусям. Бо їм небагато залишилося бути з вами, адже вони вже старенькі. Любіть своїх рідних - і вам ця любов повернеться любов’ю ваших дітей та онуків, бо життя завжди платить нам тією монетою, яку ми самі карбуємо. Я дуже хочу, щоб цей урок вам запам’ятався надовго, і кожного разу, повертаючись додому, щоб ви цілували маму, бабусю і не соромилися говорити їм про свою любов.
Читання вірша Н. Шаравари “Дорога до мами”
Дорога до мами
Пахне вітрами,
Ромашками білими
І споришами
І житечком теплим,
І росяним ранком,
Вечірньою зіркою,
Ніжним серпанком.
І соняхом жовтим,
Й калиновим цвітом,
Осіннім багрянцем,
І бабиним літом.
І дощиком сивим,
Й веснянкою в полі.
У мене є мама –
Я дякую долі!
Дорога до мами
Пахне вітрами.
Найкраща у світі -
Дорога до мами!
VIII. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати поезії С. Чернілевського, за бажання, вивчити напам’ять.