С.Васильченко «Дитинство Т.Шевченка. Образ Тарасика. Значення твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                             

 

                                                           

                                                             Розробка уроку

                                                             з української літератури у 6  класі

                                                             вчителя української мови та  літератури

                                                             вищої  кваліфікаційної категорії

                                                            старшого вчителя

                                                            Титової Олени Вадимівни

 

 

 

 

                                                   Алчевськ

 

 

 

 

 

 

 

Тема: С.Васильченко «Дитинство Т.Шевченка.

             Образ Тарасика. Значення твору.

Мета:    продовжити роботу над змістом твору;

вчити учнів виразно читати текст, характеризувати героїв; розвивати вміння створювати усні та писемні висловлювання, дотримуючись культури мовлення;    вдосконалювати навички самостійної роботи; виховувати в учнів повагу, любов до поета - співця, художника, духовного батька, гордість за нашу землю.

Тип:.контроль знань і вмінь

Обладнання:_портрет Т. Шевченка; репродукцію картин, „Кобзар",

                         малюнки, виставка книг, грамзапис.

Епіграф: «З вашого Тарасика мабуть щось добряче вийде»

                                                                                          С.Васильченко

Хід уроку

1. Літературна розминка

Кохаю край наш дорогий ,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

 Про що говориться у цьому вірші ?

Таким достойним сином, який палко любив свою Батьківщину, був Тарасик, який виріс і став великим поетом, художником. Т. Г. Шевченком.

 2.0голошення теми і мети уроку.

З.Мотивація

Існує чудова легенда. Коли народжується людина ( дитина), Господь благословляє її у білий світ своєю рукою. Покладе на голову - мудра буде, на серце - милосердною буде, на руку - майстер - золоті руки. І такою дитиною, я вважаю, котрій поклав Господь руку на серце, голову та руки, є герой твору С.Васильченка.

Чому? Уважно подивіться на епіграф уроку (зачитати вголос).

Кому належать ці слова?

Всі ви були читачами оповідання . Разом з героями переживали, сумували, раділи. А герої ніби почули і прийшли до вас.

 4. Актуалізація знань і вмінь

а) Зустріч з героями

Святково застелений стіл скатертиною. За столом сидять мати, батько, Катря, Тарасик . По черзі виходить кожен герой і розповідає про себе .А учні готують їм питання.

 Батько.

Мене звати Григорій Іванович Шевченко, по вуличному Грушевський, кріпак, народився в с. Кирилівка. Родина у нас велика. Жили ми, всі тринадцятеро чоловік, в Кирилівці у хаті діда Івана .

 

А згодом переїхали в с. Моринці і були кріпаками пана Енгельгардта. Я понад усе любив свого сина Тараса.

    Мати

Мене звати Катерина Якимівна Бойко, народилась в с. Моринці, кріпачка. Я дуже була рада, що у мене народився син Тарас.

Як гірко, як нестерпно жаль,

Що долі нам нема...

Ми вбогі, змучені раби,

Не знаєм радісної днини

Нам вік доводиться терпіть,

Не розгинать своєї спини.

Промовиш слово - і нагой

Над головою люто свисне

І так усюди з краю в край

Панує рабство ненависне.

Катря

Мене звати Катря, я старша сестра Тарасика. Батьки щодня ходили на панщину, а я дома господарювала і гляділа Тараса і Ярину. Допомагала мамі: мела долівку, з лави стирала пилюку, поралася в хаті.

Не на шовкових пелюшках,

Не у величному палаці —

В хатині бідній він родивсь

Серед неволі, тьми і праці.

Нещасна мати сповила

Його малого й зажурилась

І цілу ніченьку вона

За сина   - кріпака молилась.

Тарас

Наша бідна старенька хата з потемнілою солом'яною покрівлею і чорним димарем, а біля хати яблуня з червонобокими яблучками, а навколо яблуні квітник, улюбленець моєї сестри Катрі. А біля воріт стоїть стара верба.

 

 

В тім гаю,

У тій хатині, у раю, я бачив пекло.

 Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи і помолитись не дають.

Вчитель: І так, ми познайомились з героями оповідання. Давайте задамо питання нашим героям. ( учні задають питання )

1 .Тарасу

Чого ти ходив у м. Вільшану?

Як ти навчався у школі ?

Що тобі сказав Тарасівський дяк ?

2.Катрі

Чому ти, Катре, кидала братика свого?

З.Матері

Яке майбутнє ви пророкували синові ?

1. Сприйняття й засвоєння матеріалу

1. Слово вчителя.

Діти, уявить собі передвечірній український степ. Червоне сонце стало на могилі - на хвилинку перед тим, як покотитись у прірву обрію. Села не видно - степ. Здалеку лине пісня чумака, а зблизька срібні коники сюркочуть. Заплутуючись у тім зеленім сюркоті, бреде біленьке втомлене хлопча. Його питають коники цікаві - лунають степом їх голоси: „ Це ми тебе питаємо з трави! Як звешся хлопчику? „ (під повільну музику)

 Голос з мікрофона:

Торкнулось сонечко твоєї голови!

Як звешся, хлопчику?

 Тарас

Тарас, кажу. А ви?

 Голоси

А ми коники - стрибунці,

Нас нелічені табунці,

Срібнодзвінні підківки,

 Ними дзвоним залюбки

В материнці й в чебреці!

Тарас

А я піду до тих стовпів,

Що небо підпирають.

 

Голоси

Там обрій смерком закипів!

Він пропаде серед степів.

Цікаві - не вмирають.

Тарас

А де ви? Я не бачу Вас.

 Голоси

Ми всюди! Всюди! Всюди!

Ми - мерехткий вечірній час...

 Ми - іскри місячних прикрас.

 Ми - тихий сон приблуди.

Тарас

Ви, може, душі козаків?

Голоси

Він упізнав нас, браття?

Він зазирнув у глиб віків...

Хороший син росте в батьків.

 Відвага і завзяття!

Це він іде до тих стовпів,

 Що небо підпирають...

Там обрій смерком закипів...

 Ще пропаде серед степів!

Цікаві - не вмирають!

Пропало сонечко...Зайшло...

А те хлопча? Не чую?

Цікаво, де його село?

Хоча б додому шлях знайшло, (яка риса хар - ру Тараса проявляється у цьому уривку)

Вчитель: Ось ми з вами і охарактеризуємо образ Тараса. Вам дуже легко увійти в образ Тарасика, бо ви приблизно з героєм одного віку. Тож допоможемо один одному.

Перший етап нашого уроку(перша сходинка)

1 (Групова робота з картками.

1 група: 1) В якій сім'ї народився Тарас? Коли? Де? Хто доглядав змалку і

як?

2група: 1) Яка подія свідчить про допитливість Тараса? Що про нього говорили батьки і сусіди? (зачит. з тексту)

 

3 група: Що Тарас дізнався про життя кріпаків з розмов рідних і сусідів?

4 група: 1) Як учився Тарас? Як йому жилося у дяка? Чому він не кидав

дяка-п'яничку. (зачит.)

5 група: 1) Яке враження на Тараса справили вірші, переписані в зошиті

дяка? Який потяг вони пробудили? (зачит.)

Інсценізація. Тарас у м. Вільшані.

2 сходинка: Визначте риси характеру Тараса.

Допитливість.

Ненависть до панів.

Потяг до навчання.

Любов до народних пісень.

Бажання вчитись малярства.

(записати в зошит і на дошці)

3 сходинка: Робота з репродукціями картин, (опис картини)

„ Тарасова наука" , „Тарас слухає кобзаря" Звертання до ілюстрацій, зроблених учнями.

4 сходинка „Творча". Написання листа до Тарасика „Лист у вічність"

( учні зачитують листи, написані вдома)

5 сходинка: Складання порівняльної таблиці: „Я- Тарас" (учням видається таблиця, яку треба заповнити).

6 сходинка: Значення твору (вчитель)

7 сходинка: Закріплення і узагальнення.

Вікторина

( показую дати, учні відповідають, яка подія сталося.)

Що означає ім'я „Тарас"?

Хто доглядав Тарасика, коли батьки були на панщині?

Ким хотів стати Тарас?

То ким став Тарас?

Поет - виставка книг, твори про його життя.

Художник - репродукція його картин.

Співець - ( оспівував, твори покладені на музику - 100)

8 сходинка: Підсумок.

- Отже звернімося до епіграфа?

Чи досягли ми мети?

Чим хочете бути схожими на героя?

Він є сильним духом? А ви?

 

Всі учні читають вірш , присвячений Т. Шевченку.

Дякуєм, Тарасе, наш рідний тату,

За те, що боровсь За вкраїну - матір!

За те, що Вкраїна вільною стала,

За те, що під панщиною не пропала.

За вірші твої, за картини твої,

Що нині мандрують по цілій землі.

За те, що борці, такі, як ми,

Не дали Вкраїні в боях полягти!

9.сходинка. Д/з. Підготувати вірші про Т. Шевченка.