Література рідного краю як засіб патріотичного виховання

УДК 378

Порошенко Світлана Вікторівна,

викладач української мови та літератури

Ізмаїльський агротехнічний фаховий коледж

М. Ізмаїл, Одеська область, Україна

e-mail: sv.poroshenko18@gmail.com

Література рідного краю як засіб патріотичного виховання

Як зберегти і передати нащадкам усі ті кращі надбання національної культури, що були виплекані протягом століть українським народом?

Що треба зробити сьогодні, аби й завтра лунала народна пісня, не всихало життєдайне джерело народної мудрості й творчості?

Які зусилля докласти, щоб створити таку атмосферу, аби молодь не цуралася національного спадку, щоб не тільки на Заході шукала свої ідеали?

Український народ нагромадив цінний досвід морально-етичного та патріотичного виховання молоді. Дітям змалку прищеплювали глибоку повагу до батьків та старших, до сімейних та громадських традицій. Над усе народна мораль ставила такі чесноти, як працелюбність, доброзичливість, щирість, чуйність, взаємодопомога. Величезного значення надавалося вихованню любові до рідної землі. Народна поезія, героїчний та сучасний епос виховували не одне покоління української молоді палкими патріотами.

Відома істина: патріотизм починається з любові до батьківської хати, до колискової, яку співала мама, до сім'ї, родини, до рідного слова. Все це формує поняття "малої батьківщини". Згодом приходить усвідомлення себе сином чи донькою великої Батьківщини - України, гордості за її славне минуле і розуміння того, що треба навчатися, працювати для її майбутнього. Адже доля України залежить від тих, хто сьогодні сидить за партами, доля України залежить від національної свідомості її громадян. Саме тому патріотичне виховання повинне займати одне з провідних місць у навчально-виховному процесі.

Заняття з української літератури - прекрасне підґрунтя для виховання у молодого покоління патріотичних почуттів, активної громадянської позиції, сприяння усвідомленню студентами свого громадянського обов'язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей.

Під час вивчення теми "Література рідного краю" викладач має змогу використовувати всі можливості, щоб ознайомити студентів з історією області, району, рідного села.

До збирання краєзнавчого матеріалу та відомостей про письменників- земляків залучаються студенти перших - других курсів. Вони з захопленням підбирають історичні данні, біографічні відомості про них, вірші, цитати. Це допомагає виховувати у студентів почуття прекрасного, повагу до природних надбань рідного краю, любов і повагу до батьків, родини, роду, історичного минулого. Цей прийом роботи можливий під час проведення літературної конференції, де кожен учасник - автор доповіді про письменника чи поета свого міста, села, району.

Славна минулим і сьогоденням Бессарабська земля. Багата родючими нивами, квітучою природою, відомими працелюбними людьми, видатними постатями. Це один із тих чарівних куточків землі нашої, який ніби для того й створений, щоб у ньому щороку народжувалося по талановитому поетові і щодня - по новій пісні. Працею і творчістю примножують славу Бессарабії, її мистецькі і духовні багатства місцеві поети і письменники, чиї твори зачаровують своєю милозвучністю і красою, а рядки щедро наділені багатством рідного слова. Це такі поети, як: Михайло Василюк, Оксана Картел'ян, Таміла Кібкало, Леонід Андрєєв, Галина Лиса, Валерій Виходцев та інші. У їхніх книжках зустрічаємо велику кількість віршів, присвячених формуванню національної свідомості, самосвідомості, любові до природи, патріотичних почуттів. Так Валерій Виходцев завжди віддає перевагу таємничому всесвітові ріки свого дитинства, легендам батьківських тополь край обійстя, старовинному українському містечку Кілії, де кожен пагорок, кожен камінь церковних стін пройнятий гордим духом войовничих русичів та окроплений кров'ю волелюбного козацтва:

Стара дзвіниця плаче у тумані,

Стара дзвіниця серед Кілії...

 Її долали в підступі й обмані

Віками - і чужинці, і свої...

Кращими зразками патріотичної лірики є вірші "Осінь в Ізмаїлі" Таміли Кібкало, "Придунай" Михайла Василюка, "Задунайська Січ" Валерія Виходцева та інші.

Своєрідно говорить про любов до Батьківщини кілійський поет Анатолій Бурда у вірші "Вдячність":

Будьмо матері вдячні і своєму краю,

 Великому місту чи малому селу.

Завжди так було, нехай буде й далі:

П'єш воду джерельну - вклонись джерелу.

Кожен край має свою літературну історію. Одещина також пишається своїми самобутніми письменниками, у чиїх творах відображені мрії і сподівання людей рідного краю, їхній побут та історія.

Саме в творчості народу формується національний характер, що виражає внутрішнє багатство і поетичну принадність душі, невичерпний духовний та інтелектуальний потенціал.

Твори письменників рідного краю несуть глибокий морально-етичний зміст, який можна пов'язати з такими категоріями, як любов, честь, гідність, совість, взаємоповага, працелюбність в народному їх розумінні.

Творчі підходи до вивчення літератури рідного краю формують образне мислення, виклакають зацікавленість, гордість за своїх земляків, виховують високі моральні якості, національну свідомість, прагнення духовно збагачуватись.

Список бібліографічних посилань:

1. Герасим'юк В. "Все могло би бути навпаки.// Літературна Україна. - 1998. - 7 травня.

2. Еліот Т.С. Соціальна функція поезії // Вітрила'88. - К., 1988.

3. Ушииський К.Д. Вибрані педагогічні твори:У 2-х т. - Т.2. - К., 1983.

4.  Шашкевич М. Азбука і абецадло. - У кн.: Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. Твори. - К., 1982.