Література українського романтизму. Романтизм – літературно-мистецький напрям, що виник наприкінці XVIII століття в Німеччині й панував у літературі Європи й Америки протягом першої половини XIX століття. Визначальна ідея романтизму – цілковита свобода творчості, культ свободи як такої.
Характерні ознаки романтизмупротиставлення реальній дійсності картин життя бажаного, витвореного мрією, піднесеного над дійсністю;виняткові характери у виняткових обставинах;ліризм, фантастика;повернення до правди, простоти і народності;протест проти класицистичного культу розуму ;основна увага приділяється не раціональному, а почуттєвому, не зовнішньому, а внутрішньому, не об'єктивному, а суб'єктивному. «Світ душі торжествує перемогу над зовнішнім світом» (Гегель);романтики приділяють увагу єдності почуттів і розуму, емоцій та ідей;посилений інтерес до фольклору:взаємопроникнення та взаємодія поезії, музики, живопису;народ та історія - основні теми української романтики;утвердження в українській літературі нових жанрів: балади, історичної та ліро - епічної поеми, думи, медитації, трагедії, драми, громадянської та інтимної лірики;розширення проблематики літератури, розвиток художньої фантазії та умовних засобів.
Микола Костомаров 1817 - 1885 Визначний український поет, прозаїк, драматург, літературознавець, історик, фольклорист. Найвідоміші праці: розвідки про Степана Разіна, Івана Мазепу; перша історична драма в українській літературі «Сава Чалий»; історичні повісті «Син», «Кудеяр», «Холуй»; фантастичні оповідання «Дитяча могила», «Тайновидець». Автор поетичних збірок «Украинские балады» та «Вітка». Зразок романтичної лірики – вірш «Соловей».
Художні засоби Епітети – синєє море, буйнії вітри, чорнії гори, темная нічка. Порівняння – хвиля гуляє, мов чорнії гори; в тих хмарах, мов голос небесної кари: як човнові море, для мене світ білий; як темная нічка, насупились хмари. Метафори – хвиля гуляє, грає синє море; Зменшувально-пестливі слова (нічка, весельце), повтори (плавле), звертання (мій покою), нестягнені форми прикметників (буйнії, лютеє). В останньому рядку першої строфи балади повторюються звуки «р», «г», які передають гуркіт грому, це алітерація, яка підсилює образну картину бурхливого моря. Риси романтичного стилю в баладі “Човен”: грізна морська стихія, трагедія з човном, переживання ліричного героя, зв’язок із фольклором./