Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №1

з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

для 3 курсу спеціальності «Сестринська справа»

 

ТЕМА:Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії

Поняття про літературну мову. Мовна норма, варіанти норм. Ознаки та аспекти культури мовлення. Мовленнєва культура — критерій професійної майстерності фахівця. Причини недостатнього рівня культури мовлення та способи підвищення мовленнєвої культури. Культура мовлення під час дискусії.

Дидактичні цілі:

Студенти повинні знати:

• зміст понять «літературна мова»; «мовна норма»; функції мови; орієнтуватися в  основних процесах розвитку сучасної літературної мови;
• основні умови ефективного спілкування.

Студенти повинні вміти:

• орієнтуватися в основних процесах розвитку сучасної літературної мови
• правильно сприймати фахову інформацію;.
• володіти різними видами усного професійного спілкування

Виховні цілі:

Виховувати у студентів етичні та деонтологічні аспекти в професійному спілкуванні.

Навчально-методичне забезпечення заняття

Таблиці, схеми, висловлювання, тести.

Тип заняття

Практичне заняття

Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни	Знати	Вміти
1.Попередні (забезпечуючі дисципліни) Українська мова	Поняття літературної мови. Мовна норма	Розкривати поняття «Літературна мова», «Мовна норма»
2. Наступні дисципліни (що забезпечуються) Клінічні дисципліни	Специфіку мовлення медичного працівника	Будувати репліки під час проведення дискусії

Зміст заняття

1. Підготовчий етап

1.               Організаційний момент.
2.               Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань заняття.

Тема. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії. Специфіка мовлення фахівця.

План

1.               Поняття літературної мови.
2.               Мовна норма, варіанти мови.
3.               Ознаки та аспекти культури мовлення.
4.               Мовленнєва культура – критерій професійної майстерності фахівця.
5.               Причини недостатнього рівня культури мовлення та способи підвищення мовленнєвої культури.

З. Актуалізація опорних знань студентів.

Завдання 1.

 Застосовуємо на занятті таку стратегію як сенкан. (фр. термін, що походить від фр. слова «п’ять» і позначає вірш у п’ять рядків)

1-й рядок має  містити слово, яке позначає тему (звичайно, це  іменник)

2-й рядок – це опис теми, який складається з 2-х слів (два прикметники).

3-й рядок визначає дію,  пов’язану з темою; він складається з  трьох слів (дієслів)

4-й рядок є фразою, яка  складається з 4-х слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5-й (останній рядок) є фразою, що складається з одного слова; у ньому  висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок. Слова не повинні повторюватися і бути  спільнокореневими.

Побудувати твір-мініатюру

«Мова рідна»

Мова

Рідна, єдина

Переливається, служить, дзвенить.

Вона – єдина й найцінніша.

Доля.

Завдання 2.

Скласти  сенкан до теми «Офіційно-діловий стиль»

Стиль.

Точний, послідовний.

Служить, обслуговує, використовується.

Функціонує в офіційному спілкуванні.

Чіткість.

Завдання3.

Інтерактивна вправа «Закінчи речення»

1.               Найважливіший універсальний засіб спілкування людей, висловлювання їх думок і почуттів – це є… (мова).
2.               Єдина національна мова  українського народу, якою  послуговуються не лише в Україні, а й за її межами: у Росії, Білорусії, Казахстані, США та інших країнах , є… (українська мова).
3.               Формується і розвивається літературна мова на ґрунті… (української національної мови).
4.               Охоплює літературну мову, територіальні діалекти, професійні і соціальні жаргони,  розмовну лексику… (національна мова).
5.               Національну мову творить… (народ).
6.               Літературна українська мова відшліфовується, викристалізовується…

( під пером митців).

7.               Відповідно до статті 10 Конституції України в Україні українська мова є… (державною мовою).
8.               Закріплення традицією або законодавством мова, вживання якої  обов’язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та  організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, у сферах зв’язку та  інформатики є… (державна мова).
9.               Українська мова мала статус близький до державного вже в …( 14 – І п. 16 ст.)
10.           Сукупність мовно-виражених засобів, зумовлених змістом, метою і функцією висловлювання, називається… (мовним стилем).
11.           В українській літературній мові виділяються такі функціональні стилі… (науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, конфесійний, розмовно-побутовий).
12.           Для офіційно-ділового стилю характерні та спільні ознаки…

(наявність реквізитів, точність, послідовність, лаконічність викладу, чіткість у висловлюванні; наявні уставлені мовні звороти, готові словесні формули; нейтральна лексика; прості, складні речення, але неускладнені).

Вступне слово викладача:

К. Мотрич. Молитва  до мови

Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпрової води, від зорі і місяця народжена.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності , слави і гордого духу…

Мово! Велична молитво наша у своїй  нероздільній трійці, що єси ти, і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія!

Наше заняття – посвята мові, її життю і безсмертю. Ми спробуємо (може вже й вкотре) сказати про значення культури мови, слова, про ту оцінку, яку дають видатні особистості; про норми сучасної української літературної вимови.

Давайте з’ясуємо, що таке мова і мовлення

Мова – своєрідна візитна картка кожної людини, саме вона дає змогу судити про її освіченість, ерудицію; саме вона є одним із критеріїв, за яким визначають рівень професійної майстерності людини.

Мова – засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин, мова тісно пов’язана з виробництвам.

Перебудова соціально-економічної й політичної сфери в країні, реформи в галузі сільськогосподарського виробництва вимагають від фахівця-аграрія бездоганного володіння мовою професії. Для цього слід мати не тільки знання свого фаху, але й знати фахову термінологію, вільно володіти нею, вміти користуватися. НТП, процеси в соціально-економічній системі насичують мову новими поняттями, термінами. Підвищуються і вимоги до мови разом з підвищенням вимог до рівня фахових знань.

У зв’язку з упровадженням укр.. мови в усі сфери суспільно-політичного життя, збагачується і словник термінологічних систем (сукупність термінів у якійсь проф. галузі) новою науково-технічною, суспільно-політичною лексикою.

Терміни “мова професійного спілкування” і “ділова мова” не тотожні. Діловою мовою послуговуються представники різних професій, а мова професійного спілкування функціонує в межах певної професійної сфери. Ділова мова – це реалізація офіційно-ділового стилю, зафіксованого в документах; у мові професійного спілкування реалізуються також науковий стиль та розмовний. Водночас елементи ділової мови і мови професійного спілкування можуть використовуватися паралельно, наприклад, в офіційних переговорах, ділових бесідах.

Отже, знати мову професії – це вільно володіти лексикою свого фаху. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в ситуації на виробництві та в ділових контактах.

ІІ. Основний етап заняття

1.               Сприйняття нового матеріалу.

 

одна із слов’янських мов

 

єдина національна мова українського народу

 

 

 вища форма загальнонародної мови – сучасна українська літературна мова

 

 нижча форма загальнонародної мови – її територіальні  діалекти

 

 

громадські і державні установи

пресу

художню літературу

науку

театр

освіту

побут людей тощо

 

 

унормованість

уніфікованість

стандартність

висока граматична організація

розвиненість системи стилів

 

 

усна

 

писемна

 

 

державної діяльності

політичної діяльності

господарської діяльності

наукової діяльності

культурної діяльності

 

 

 

безпосереднє спілкування людей

 

побутові потреби людей

 

виробничі потреби суспільства

 

 

 

І.П.Котляревський – зачинатель нової української літературної мови

 

 

 

 

 

«своєю творчістю підніс українську мову на високий рівень суспільно-мовної і словесно-художньої культури»

 

«заклав підвалини для розвитку в ній наукового, публіцистичного та інших стилів літературної мови…»

 

«у його творах знайшли глибоке відображення народнопоетична творчість, уснорозмовні форми народної мови»

 

Унормованість – головна ознака літературної мови

 

Норма літературної мови – це сукупність  мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються її носіями як зразок суспільного спілкування в певний період розвитку мови й суспільства.

Мовна норма - узвичаєний, узаконений, загальноприйнятий обов’язковий порядок, правило, стандарти.

 

 

 

 

орфоепічні (вимови звуків і звукосполучень);

 

графічні (передачі звуків на письмі);

 

орфоепічні (написання слів);

 

лексичні (слововживання);

 

морфологічні (правильне вживання морфем);

 

синтаксичні (усталені зразки побудови словосполучень, речень);

 

стилістичні (відбір мовних елементів відповідно до умов  спілкування);

 

пунктуаційні (вживання розділових знаків).

 

 

 

 

 

 

системністю

 

історичною зумовленістю

                                                               з часом можуть змінюватись

стабільністю

 

соціальною зумовленістю

 

 

 

 

у правописі

 

словниках

 

довідниках               української мови

 

підручниках

 

посібниках

 

 

 

 

засіб спілкування й формування нових виробничих відносин;

 

інструмент здобуття знань;

 

засіб життєздатності людини;

 

засіб здійснення мовлення;

 

 

 

спілкування людей між собою за допомогою мови;

 

процес реалізації мовної дії

 

Мова                                                              мовлення

 

 

 

                       спільна для всіх                                                      індивідуальне

 

                                                  взаємозв’язані

 

 

 

вербальне – невербальне;

безпосереднє – опосередковане;

усне – письмове;

міжособистісне – масове;

монологічне – діалогічне – полі логічне;

приватне – офіційне;

інформативне – неінформативне;

нормативне – ненормативне;

етикетне – не етикетне

 

 

правильність (відповідати літературним вимогам);

змістовність (глибоке осмислення теми й головної думки висловлювання, докладне ознайомлення з наявною інформацією з тієї теми; різнобічне та повне розкриття теми, уникнення зайвого);

послідовність (логічність та лаконічність думок);

багатство думки (використання різноманітних засобів вираження  думок у межах відповідного стилю; уникнення невиправданого повторення слів, однотипних конструкцій речень);

точність (глибина знань та ерудиція особистості, словниковий запас  особистості);

виразність (виділяти найважливіші місця свого висловлювання і виражати власне ставлення до предмета мовлення);

доречність, доцільність (вміти  оцінювати ситуацію, інтереси, стан, настрій адресата; уникати  роздратування, тактовна форма);

мовний етикет: типові формули вітання, побажання, прощання, запрошення);

уважність, чемність і ввічливість.

2. Самостійна робота студентів

Виконання вправ

Завдання 1.

За прослуханим текстом скласти розповідь про основні принципи спілкування медичного працівника.

Принцип «Передусім - не нашкодь» відомий ще за часів Гіппократа. Він вимагає від медичного працівника обережності в діях, виключення всього необміркованого, необґрунтованого. Дотримуючись цього принципу, медичний працівник усі свої дії має спрямувати на стимулювання захисних сил організму, створення найкращих зовнішніх і внутрішніх умов для досягнення максимальної ефективності лікування. Особливо,  слід підкреслити значення слова в роботі медичної сестри як могутнього засобу впливу на людину. Відомо, що слово – це зброя, здатна лікувати і ранити.  Особливо вправно цією  зброєю має користуватися медсестра, постійно удосконалюючись.

Медичні працівники, які постійно контактують з пацієнтами і їх рідними, зобов’язані виявити гуманізм в широких і найрізноманітніших  формах: в культурі спілкування, в поведінці і характері дій у відповідності з потребами і завданнями своєї професії. Справжній гуманізм визнає  людину найвищою  цінністю, захищає її гідність і право на соціальне благополуччя  і здоров’я.

Медичний працівник повинен дотримуватися загальних правил незалежно від того, де трудиться : в умовах лікарні чи поліклініки.

Умовно можна виділити два питання:

•                   дотримання правил внутрішньої культури: відношення до праці, дотримання дисципліни, бережне відношення до суспільних здобутків, дружелюбність, почуття колегіальності;
•                   дотримання правил зовнішньої культури поведінки: пристойність, хороший тон і  відповідний зовнішній  вигляд (зовнішня охайність, чистота свого тіла, одягу, взуття, відсутність зайвих прикрас і косметики, білосніжний халат, шапочка, косинка);
•                   до правил зовнішньої культури відноситься також форма привітності і вміння тримати себе серед колег і хворих, вміння вести бесіду відповідно до обставин і умов.

 Потреба зовнішньої культури поведінки…Це , насамперед, необхідність привітатись один з одним. Молода людина - медсестра, вітаючись з людиною похилого віку, жінкою або з особою старшою за посадою , при розмові з ними, повинні встати. Розмовляючи з колегою, особливо старшим за віком, потрібно вміти слухати співрозмовника, не заважаючи йому висловитися, а потім, якщо в цьому є потреба, спокійно заперечити, але без грубості, бо це не сприяє вирішенню питань, а свідчить про безтактність і нестриманість. 

Завдання 2.

Прокоментуйте діалог медсестри з пацієнтом. Скоректуйте репліки відповідно до етичних норм спілкування медичного працівника.

•                   Скажіть, що Вас  турбує? (будь ласка)
•                   Я погано почуваюся. Болить голова, горло. Мені важко дихати.
•                   Дихати, що там дихати. Ви скажіть, коли вимірювали температуру?
•                   Вимірювала вранці. Температура була підвищена, 37,6º С.
•                   А з такою температурою можна жити  сто років. Це температура невисока, то і не  переймайтесь.
•                   Я не хвилююся. Але мушу сказати, що мені важко  ковтати. Відчуваю сильний біль в горлі. В цілому слабкість.
•                   Гаразд, я постараюсь Вам допомогти.

Завдання 3.

Запитайте і запишіть паспортні дані  пацієнта;  правильно  сформуйте запитання і  відповіді.

1.               Прізвище, ім’я, по батькові.
2.               Вік
3.               Освіта
4.               Сімейний стан
5.               Професія (фах), посада
6.               місце роботи
7.               Адреса постійного місця проживання
8.               Службовий телефон

Примірна відповідь

•                   Як Ваше прізвище?
•                   Науменко.
•                   Назвіть, будь ласка, ім’я, по батькові.
•                   Інна Семенівна.
•                   Скільки Вам років?
•                   60
•                   Ваша професія
•                   Працюю викладачем хімії.
•                   Назвіть Ваше місце роботи.
•                   Чемеровецький медичний коледж.
•                   Назвіть адресу постійного місця проживання.
•                   Самбір, вул. Шевченка 65, кв.45
•                   У Вас є домашній телефон?
•                   Немає.
•                   А службовий.
•                   5 – 35 - 40

Завдання 4.

Виправити помилки. Скласти речення.

Регістратура – реєстратура

Перев’язочна – перев’язувальна

Ковтаючий рух – ковтальний рух

Зміряти температуру – виміряти температуру

ІІІ. Заключний етап заняття.

1.               Контроль і корекція знань, умінь та навичок студентів.

Тестовий контроль.

Тест 1.

Мовлення - це

А найважливіший універсальний  засіб спілкування;

Б спілкування людей між собою за допомогою мови;

В сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання;

Г унормована, відшліфована форма  загальнонародної мови, що обслуговує усі сфери  суспільної діяльності людей.

Тест 2

Літературна мова реалізується в таких формах

А усній і писемній

Б тільки  усній

В тільки писемній

Г немає  форм реалізації

Тест 3

Яка відповідь неправильна?

 Писемна форма  літературної мови функціонує в таких сферах діяльності

А державній

Б політичній

В культурній

Г побутовій

Тест 4

Зачинателем української літературної мови є

А Квітка-Основ’яненко

Б Л.Глібов

В І.П.Котляревський

Г Т.Г. Шевченко

Тест 5

Основоположником української літературної мови є

А І.П.Котляревський

Б Т.Г.Шевченко

В П.Г.Тичини

Г В.К.Винниченко

Тест 6

Головна ознака  літературної мови

А стабільність

Б історичність

В системність

Г унормованість

Тест 7

Норма літературної мови – це…

А сукупність загальноприйнятих правил  реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації;

Б сукупність загальноприйнятих правил реалізації тільки орфоепічних правил;

В сукупність загальноприйнятих правил  реалізації   тільки морфологічних правил;

Г сукупність загальноприйнятих правил реалізації тільки лексичних правил.

Тест 8

Яка відповідь неправильна?

Мовні норми  найповніше і у певній системі фіксуються в

А періодиці

Б словниках

В довідниках

Г підручниках

Тест 9

 Яка відповідь неправильна?

Розрізняють такі типи норм літературної мови

А орфографічні

Б лексичні

В морфологічні

Г іменні

Тест 10

 Яка відповідь неправильна?

Розрізняють такі типи норм літературної мови

А орфоепічні

Б синтаксичні

В дієслівні

Г стилістичні

Тест 11

 Яка відповідь неправильна?

Розрізняють такі типи  норм літературної мови

А синтаксичні

Б прикметникові

В лексичні

Г графічні

Тест 12

 Мовлення і мовлення є

А ототожненням

Б взаємозв’язаними

В зовсім не пов’язаними між собою

Г частково пов’язаними між собою

Тест 13

 Яка відповідь неправильна?

Розрізняють спілкування

А вербальне - невербальне

Б усне - письмове

В приватне - офіційне

Г приятелями – родичами

Тест 14

 Яка відповідь неправильна?

Основні вимоги до мовлення

А правильність

Б дотримання тільки лексичних норм

В змістовність

Г послідовність

Тест 15

 Яка відповідь неправильна?

Основні вимоги до мовлення

А точність

Б виразність

В доречність

Г  недоцільність

Тест 16

 Яка відповідь неправильна?

Основні вимоги до мовлення

А точність

Б доцільність

В недосконалість у володінні літературною мовою

Г  логічність та лаконічність думки

Тест 17

Яка відповідь неправильна?

Культура мовлення – це загальноприйнятий мовний етикет

А вітання

Б побажання

В прощання

Г  мовчання

Тест 18

Яка відповідь неправильна?

Основні вимоги мовного етикету медичного працівника

А уважність

Б чемність

В турбота про висловлювання власних думок про особисте життя

Г ввічливість

Тест 19

 Яка відповідь неправильна?

Для реалізації доречності та доцільності в спілкуванні з пацієнтом необхідно медику оцінювати:

А ситуацію спілкування

Б інтереси

В стан і настрій пацієнта

Г  не обов’язково оцінювати настрій пацієнта

Тест 20

 Яка відповідь неправильна?

Змістовність мовлення медичного працівника  полягає в

А глибинні осмислення теми

Б осмислення головної думки висловлювання

В поверхове розкриття теми

Г  уникнення зайвого, повне розкриття теми

2.               Підведення підсумків заняття.
3.               Домашнє завдання

1.               Перечитати конспект
2.               Скласти діалог розмови медсестри з пацієнтом при захворюванні бронхіальною астмою:

 Опорні слова: напад ядухи; стиснення за грудиною;  напад без передвісників; обличчя бліде; синюшний відтінок; сезонне захворювання; блідо - сіре забарвлення шкіри; синюшний вигляд; надмірна пітливість.

Список літератури:

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник -К.: А.С.К., 2003. — 400 с.
2. Зубков М.Г. Мова ділових паперів. — Харків: Торсінг, 2001.- 384 с.
3. Ковальова К.Г., Ділова українська мова, практичний посібник – Х.: ХПКК, 1998. – 62 с.
4. Мацюк З.О. Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування — К.: Каравела, 2005.
5. Мацько Л.І. Кравець Л.В. Культура українського фахового мовлення Навч. посіб. — К.: ВЦ "Академія", 2007. — 360 с.;
6. Паламар Л.М., Кацавець Г.М., Українське ділове мовлення, навчальний посібник. – К.: Либідь, 1997. – 290 с.
7. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства імені О.О.Потебні; Інститут української мови — стереотип. вид. — К.: Наукова думка, 2003. — 240 с.
8. Шевчук С.В., Клименко І.В., Українська мова (за проф. спрямуванням), підручник, - К.: Алерта 2012. – 690 с.
9. Шевчук С.В., Українське професійне мовлення. Навчальний посібник – К.: Алерта, 2011. – 250 с.

 

Інформаційні ресурси:

1. www.litopys.org.ua
2. www.mova.info
3. novamova.com.ua
4. www.pereklad.kiev.ua
5. www.pravopys.net
6. www.r2u.org.ua
7. www.rozum.org.ua
8. http://termin.com.ua